Ухвала суду № 76496117, 11.09.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/1209/18 Номер провадження 11-кп/786/960/18Головуючий у 1-й інстанції Калько О. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України З.С.Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Герасименко В.М.,

суддів Рябішина А.О., Гонтар А.А.,

з секретарем Костюченко М.В.,

з участю прокурора Гринь А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Веретельника О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017170020002474, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 12 червня 2018 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ганжівка, Кобеляцького району, Полтавської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 7 лютого 1992 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна; 2) 23 квітня 1996 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 140, ст. 17, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 21 травня 1998 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 81 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 4) 7 червня 2001 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 5) 28 лютого 2006 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; 6) 06 березня 2008 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1рік; 7) 2 липня 2008 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.; 8) 14 листопада 2008 року Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі; 9) 13 квітня 2012 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст.140, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі; 10) 04 липня 2012 року Зіньківським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 11) 29 квітня 2015 року Семенівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, 309 ч. 1, 316 ч. 1, 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 12) 27 листопада 2017 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

засуджено за:

- за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення покарання, призначеного за цим вироком, покаранням згідно вироку Семенівського районного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року, остаточно засуджено ОСОБА_2 до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Долю речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно з вироком суду, 26.09.2017 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи на вул. Пушкарівська в м. Полтава, таємно, повторно, з корисливою метою, спрямованою на заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу з під'їзду №4, будинку 26, викрав кабель ТПП 20х2х0,4 довжиною 0,010 км, вартістю 195,20 грн. та кабель ТПП 10х2х0,4 довжиною 0,016 км, вартістю 155,85 грн., чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди на загальну суму 351,05 грн.

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15.10.2017, точного часу не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи по вул. Спартака, с. Яківці, Полтавського району, таємно, повторно, з корисливою метою, спрямованою на заволодіння чужим майном, між оглядовими пристроями ОП (на мосту) шляхом вільного доступу, викрав кабель ТПП 200х2х0,5 довжиною 0,059 км, вартістю 2511,20 грн., чим спричинив ПАТ «Укртелеком» майнової шкоди на суму 2511,20 грн.

Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2, в жовтні 2017, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи в АДРЕСА_2, з корисливою метою, з метою використання підробив бланк паспорту серії та номеру НОМЕР_1, що заповнений на ім'я ОСОБА_4, а саме на першій та третій сторінці, шляхом механічного видалення замінив первинну фотокартку, на фотокартку зі своїм погрудно-сфотографованим зображенням.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, в жовтні 2017, точної дати та часу не встановлено, перебуваючи в АДРЕСА_2, повторно, з корисливою метою, з метою використання підробив бланк паспорту серії та номеру НОМЕР_2, що заповнений на ім'я ОСОБА_5, а саме на першій та третій сторінці, шляхом механічного видалення замінив первинну фотокартку, на фотокартку зі своїм погрудно-сфотографованим зображенням.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, в жовтні 2017, точного часу не встановлено, перебуваючи в АДРЕСА_2, повторно, з корисливою метою, з метою використання підробив бланк паспорту серії та номеру НОМЕР_3, що заповнений на ім'я ОСОБА_6, а саме на першій сторінці, шляхом механічного видалення замінив первинну фотокартку, на фотокартку зі своїм погрудно-сфотографованим зображенням.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, в жовтні 2017, точного часу не встановлено, перебуваючи в АДРЕСА_2, повторно, з корисливою метою, з метою використання підробив бланк паспорту серії та номеру НОМЕР_4, що заповнений на ім'я ОСОБА_7, а саме на першій та третій сторінці, шляхом механічного видалення замінив первинну фотокартку, на фотокартку зі своїм погрудно-сфотографованим зображенням.

Не погоджуючись з вироком суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернувся обвинувачений ОСОБА_2, у якій просить переглянути вирок суду. Вказує, що рішення відносно нього винесено без його участі та він не був присутній на останньому слові.

Інші учасники судового провадження вирок суду не оскаржували.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника в його інтересах Веретельника О.І. на підтримку поданої апеляційної скарги, заперечення прокурора проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 185 КК України є обґрунтованими, відповідає фактичним обставинам справи і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Відповідає вимогам ст. ст. 65, 70 КК України і призначене ОСОБА_2 покарання, яке обране з урахуванням даних про особу обвинуваченого, характеру та ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

При цьому, не знаходять свого підтвердження доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про ухвалення вироку відносно нього без його участі.

Як вбачається з журналу судового засідання (а.с. 98) та вироку (а.с. 101), судом першої інстанції дотримано вимог Глави 28 КПК України щодо судового розгляду. Провадження по справі здійснювалося за участі ОСОБА_2, зокрема йому надано можливість надати пояснення щодо висунутого обвинувачення, з'ясовано чи розуміє він його суть, заслухано промову обвинуваченого у дебатах та надано останнє слово.

Безпідставними є і посилання обвинуваченого на те, що в судовому засіданні була присутня прокурор ОСОБА_8, тоді як у вироку зазначений прокурор ОСОБА_9, оскільки прокурор ОСОБА_9, в дівоцтві ОСОБА_8, є однією і тою ж людиною.

Наведені в апеляційній скарзі та висловлені в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи обвинуваченого ОСОБА_2, щодо істотних порушень норм кримінального процесуального закону та необхідності призначення нового судового розгляду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Поміж тим, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції є законним, обгрунтованим, а апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_2 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 12 червня 2018 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою - в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

СУДДІ:

Герасименко В.М. Рябішин А.О. Гонтар А.А.