Вирок № 76494533, 13.09.2018, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа №329/376/18

Справа № 329/376/18

Провадження № 1-кп/329/63/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Ломейка В.В.,

при секретарі: Богдан І.І.,

за участю: прокурора Головкіна В.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018080360000065 від 30.03.2018 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гордівці, Хотинського району Чернівецької області, українця, громадянина України, освіти 2 класи, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2018 року, приблизно о 07 годині 45 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «М-412 ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював рух по проїзній частині вул. Центральної в с. Новополтавка Чернігівського району Запорізької області, зі сторони с. Зоря в напрямку смт. Чернігівка Запорізької області зі швидкістю 60 км/год, що перевищує дозволену швидкість руху в населеному пункті.

В салоні його автомобіля, на передньому пасажирському сидінні, знаходився пасажир ОСОБА_2 та на задньому - ОСОБА_3

Під час руху, в районі будинку № 124 по вул. Центральній в с. Новополтавка Чернігівського району Запорізької області водій ОСОБА_1, під час вибору безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, долаючи групу вибоїн на проїзній частині, які він об'єктивно міг завчасно виявити, допустив занос автомобіля, виїхав за межі проїзної частини вправо, після чого у стані заносу виїхав на проїзну частину, перетнув її, виїхав на ліве узбіччя та скоїв наїзд на придорожнє дерево.

Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;

п. 12.9. «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7».

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з висновками судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди № 9-233 від 20.04.2018, з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «М-412 ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких помела в КУ «Чернігівська ЦРЛ» ІНФОРМАЦІЯ_2

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 96 від 02.04.2018, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок сполученої травми голови, тулуба та кінцівок з забоєм головного мозку, який ускладнився його набряком, що і стало безпосередньою причиною смерті. Сполучена травма голови, тулуба та кінцівок з забоєм головного мозку та подальшим його набряком, згідно «Правил судово-медичного визначення тяжкості тілесних ушкоджень» від 17.01.1995 року як ушкодження, що небезпечні для життя на час утворення, а у даному випадку як такі, що викликали смерть потерпілої мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження утворилися внаслідок травматичної дії тупих твердих предметів у ділянку голови, тулубу та кінцівок. Не виключається, що такими предметами могли бути «виступаючі частини» салону автомобілю, або інші його частини, деформовані внаслідок ДТП, на яке є посилання в ухвалі суду.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив всі фактичні обставини вчиненого ним злочину. Просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 надав суду заяву в якій вказав, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має. Покарання просить винести на розсуд суду, не суворе.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи в сукупності всі обставини по справі суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України суд відносить повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1 передбачені ст.67 КК України, судом н встановлені.

З урахуванням наявності обставин, які пом'якшують та відсутності обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, враховуючи особу обвинуваченого, що він позитивно характеризується по місцю свого мешкання, його відношення до вчиненого, поведінку під час судового слідства, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря психіатра КУ «Чернігівська ЦРЛ» ЧСР не перебуває, раніше не судимий, враховуючи його пенсійний вік суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, з випробуванням, із застосуванням ст.75 КК України, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого з покладанням на нього обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим не подано.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України стягненню з обвинуваченого підлягають витрати на користь держави за проведення судових експертиз від 12.04.2018р. № 9-217, від 20.04.2018р. № 9-233 на загальну суму 3432,00 грн.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 349,368, 371,373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироку законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2 витрати за проведення судових експертиз 12.04.2018р. № 9-217, від 20.04.2018р. № 9-233 на загальну суму 3432,00 грн. на користь держави: рахунок № 31116115700009, одержувач Управління казначейства у Шевченківському районі м. Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речовий доказ по справі згідно постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 30.03.2018 року, а саме: автомобіль «М-412 ИЭ», реєстраційний номер НОМЕР_1,який знаходиться на зберіганні на території Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути власниці ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Запорізької області через Чернігівський районний суд протягом 30 днів, для засудженого з моменту вручення копії вироку, а для інших з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя В.В. Ломейко