Вирок № 76493974, 13.09.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№ 308/9980/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання: Єфремовій М.Й.

за участю прокурора: Толочко А.О.

обвинуваченого: ОСОБА_1.

захисника: Бобонича В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030003521 від 30.10.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петрівка, Ужгородського району, Закарпатської області, громадянина України, українця, тимчасово не працюючого, інваліда, пенсіонером та депутатом не являється, на утриманні нікого не має, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого АДРЕСА_2, раніше судимого 10.07.2012 Ужгородським міськрайонним судом за статтею 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання із іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 15 ч.2ст. 186 КК України,-

встановив:

29.10.2013 року приблизноо 20 годині 00 хв., на перехресті наб. Студентської та вул. Закарпатської, міста Ужгород, Закарпатської області, біля приміщення кафе «Едем» (нині кафе «LaProvence») , ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи малолітню ОСОБА_3, діючи з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повторно відкрито, з метою заволодіння чужим майном, схопив однією рукою ОСОБА_3 за шию, а іншою затулив їй рот, після чого намагався відкрито викрасти у останньої мобільний телефон марки «Нокія Х2-01», вартістю 216 гривень, але свій умисел до кінця довести не зміг із причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий перехожими громадянами.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.186 КК України, тобто закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

13 вересня 2018 року в підготовче судове засідання подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 30.08.2018 року між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А.О. та підозрюваним ОСОБА_1, відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 30.08.2018 року, укладеної між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А.О. та підозрюваним ОСОБА_1, вбачається, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. При укладенні угоди про визнання винуватості з підозрюваним враховано наступні обставини, а саме; законний представник потерпілої ОСОБА_5 не заперечує проти укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим та прокурором, про що надала відповідну заяву; ступінь та характер сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього, зокрема, активне сприяння до розкриття вчиненого ним злочину, щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення; наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, що полягає у можливості зменшення навантаження на систему здійснення правосуддя у кримінальному провадженні, процесуальному спрощенні розгляду справи та економії бюджетних коштів на витрати пов'язані з кримінальним провадженням; матеріальна шкода потерпілому відшкодована в повному обсязі .

У судовому провадженні обвинувачений зобов'язується: беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченогоч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.186 і погодився з визначеним в угоді покаранням.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.186у виді позбавлення волі строком на 4 роки, згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.07.2012 року та остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 314 КПК Україниу підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2ст. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

З правилами ч. 4 ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинений ОСОБА_1 закінчений замах на злочин, передбаченийч. 2 ст.186, відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), та за ч. 2ст. 185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України: визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1, передбачена ст. 67 КК України, в ході проведення досудового слідства повторність.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні залишити - тримання під вартою.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,-

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.08.2018 року між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Толочко А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12013070030003521 від 30.10.2013 року.

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.186 та призначити йому покарання, затверджене угодою: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ч.1 ст.71 КК Українидо даного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 10.07.2012 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років і одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, а саме з 11 год. 00 хв. 25 серпня 2018 року.

Речові докази по справі: мобільний телефон моделі «Нокія Х2-01», повернути ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі за проведення судової товарознавчої експертизи № 23/536 від 08.11.2013 року у розмірі 244 грн. 50 коп. Одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016, призначення: за товарознавчу експертизу.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: А.П. Іванов