Постанова № 7649290, 28.12.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-8646/08/0570

час прийняття постанови: 13-00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шальєвої В.А.

при секретарі                                                  

при секретарі Яковецькій О.В., Химич М.В.

за участю представника позивача Гладченка О.В.

представників відповідача Азарова О.А., Плохіх В.О., Шовчко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Костянтинівський металургійний завод” до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство „Костянтинівський металургійний завод” звернулось до суду з адміністративним позовом до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача, за наслідками якої складений акт № 862/23-2-00191141 від 09.11.2007 р. На підставі зазначеного акту 30.11.2007 р. податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001422342/0/29517 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток за порушення п. 1.20 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в загальному розмірі 7653810 грн., в тому числі, за основним платежем – 5110273 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2552512 грн.; № 0001432342/0/29518 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за порушення вимог п. 4.1, п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” в загальному розмірі 43311 грн., в тому числі, за основним платежем – 28874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14437 грн.

          Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

          Планом санації ВАТ „Костянтинівський металургійний завод” (далі – ВАТ „КМЗ”), погодженим Фондом державного майна України, передбачені конкурсні засади реалізації акцій ЗАТ „Костянтинівський металургійний завод” (далі – ЗАТ „КМЗ”), що належать ВАТ „КМЗ”. План санації був затвердженим господарським судом Донецької області ухвалою від 18.11.2004 р. та схвалений комітетом кредиторів відповідно до протоколу від 01.09.2004 р. Позивачем акції було продано за результатами конкурсів, які проводило Агентство з питань банкрутства в Донецькій області у відповідності до Порядку продажу активів в рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженого наказом Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001 р. Позивач зазначає, що вартість продажу акцій відповідає ціні, що була встановлена при проведенні конкурсу, а тому ціна продажу є звичайною у розумінні пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

          Позивач вказує, що акції ЗАТ „КМЗ”, що належали ВАТ „КМЗ” на праві власності, були реалізовані на конкурсних засадах за ціною, визначеною в ході конкурсу. Вартість акцій ЗАТ „КМЗ” була визначена за звичайною ціною, яка діяла на час продажу, позивач одержав від операції доходи в сумі 6015658 грн., а номінальна вартість цінних паперів складає 20048512 грн. Позивач вважає, що дохід, який би підлягав оподаткуванню, позивач не отримав, а тому позивач вважає, що нараховане податкове зобов’язання в сумі 5012128 грн. визначено необґрунтовано.

          В акті перевірки зазначається, що заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість виникло внаслідок не оподаткування простроченої кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість в розмірі 1730241 грн. утворилась у січні 2002 р., тому у відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності повинен сплинути у грудні 2005 р.

          05.04.2004 р. ухвалою господарського суду Донецької області порушено справу про банкрутство ВАТ „КМЗ”. У відповідності до ч.1 ст. 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з 05.04.2004 р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тому з цієї дати у відповідності до ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України зупинено перебіг позовної давності щодо кредиторської заборгованості. Тому позивач вказує на відсутність підстав для визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

          Позивач просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.11.2007 р. №№ 000142342/0/29517 та 0001432342/0/29518.

          Позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши заяву від 02.06.2008 р., в якій просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001422342/0/29517 від 30.11.2007 р., № 0000112342/1-4629 від 13.02.2008 р., № 0001432342/0/29518 від 30.11.2007 р.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що податкові повідомлення-рішення, які оскаржує позивач, ґрунтуються на висновках акту перевірки. Перевіркою встановлені порушення податкового законодавства з боку позивача. Відповідач також не погоджується з висновками судової економічної експертизи, вказуючи на невідповідність висновків обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

          Експерт Сінявський В.І. в судовому засіданні підтримав висновки експертизи.

          Заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Позивач Відкрите акціонерне товариство „Костянтинівський металургійний завод” є суб’єктом господарювання, здійснює господарську діяльність на підставі статуту (а.с. 223-247 т.1, 1-15 т.1).

Відповідач Костянтинівська об’єднана державна податкова інспекція є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Костянтинівською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена планова виїзна перевірка ВАТ „Костянтинівський металургійний завод” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складений акт № 862/23-2-00191141 від 09.11.2007 р. (а.с. 8-52 т.1). В акті перевірки податковим органом зроблений висновок про порушення ВАТ „КМЗ” п. 1.20 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині заниження податку на прибуток за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. в розмірі 89145 грн., не включення до складу валового доходу позивачем у періоді, який перевірявся, суми доходу від продажу цінних паперів, що призвело до заниження податку на прибуток на 5012128 грн.; п. 4.1, п.4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині не включення позивачем у січні 2005 р. до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість податку в розмірі 28874 грн. з суми кредиторської заборгованості, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За результатами перевірки 30.11.2007 р. Костянтинівською ОДПІ були прийняти податкові повідомлення-рішення: № 0001422342/0/29517 про визначення ВАТ „КМЗ” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 7653810 грн., в тому числі, за основним платежем – 5110273 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2552512 грн.; № 0001432342/0/29518 про визначення ВАТ „КМЗ” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 43311 грн., в тому числі, за основним платежем – 28874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14437 грн. (а.с. 6-7 т.1).

За наслідками апеляційного узгодження 13.02.2008 р. Костянтинівською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000112342/1-4629, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 7649992 грн., в тому числі, за основним платежем – 5098748 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2551244 грн. (а.с.131 т.2).

Суд вважає зазначені рішення податкового органу протиправними з наступних підстав.

Як зазначалось вище, відповідач в акті перевірки вказує на порушення позивачем п. 1.20 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині невключення позивачем до складу валового доходу у 1 кварталі 2005 р. суми простроченої кредиторської заборгованості, загальним розміром 173241 грн., а саме, по Полтавському турбомеханічному заводу – 1008 грн., ЗАТ „Радон-кокс” – 5121,7 грн., ТОВ „Спецторгпоставка” – 158699,22 грн., Державний хімічний завод – 8412 грн., яка виникла у січні 2002 р.

Висновками судово-економічної експертизи встановлено, що в бухгалтерському обліку позивача вартість оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей відображена проводкою Д-т 23 „Основне виробництво” К-т 6311 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. Кредиторська заборгованість по рахунку 6311 станом на 01.07.2007 р. по підприємствам Полтавському турбомеханічному заводу – 1008 грн., ЗАТ „Радон-кокс” – 5121,7 грн., ТОВ „Спецторгпоставка” – 158699,22 грн., Державний хімічний завод – 8412 грн. складає 173241 грн. Отже, ВАТ „КМЗ” не проводило компенсацію вартості товарів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2004 р. порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ „КМЗ” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 53 т.1).

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте, пунктом 2 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Таким чином, у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ „КМЗ” ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2004 р., перебіг строку позовної давності щодо зазначеної кредиторської заборгованості зупинений.

Згідно пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону безповоротна фінансова допомога – це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Оскільки суд прийшов до висновку про те, що перебіг строку позовної давності щодо зазначених сум заборгованості був зупинений у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, то відсутні передбачені законом підстави вважати суму такої заборгованості в загальному розмірі 173241 грн. безнадійною фінансовою допомогою.

Отже, суд погоджується з висновками експерта, що відсутні підстави, передбачені Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, для включення цієї суми до складу валових доходів, що обумовлює безпідставність визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 89145 грн.

Крім того, податковим органом зазначається про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7, п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині недекларування валового доходу від продажу цінних паперів на суму 20048512 грн.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2004 р. порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ „КМЗ” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 53 т.1). Постановою господарського суду Донецької області від 12.10.2007 р. ВАТ „КМЗ” визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура (а.с. 54 т.1).

Рішеннями комітету кредиторів ВАТ „КМЗ” надано згоду на реалізацію компанії „ISM SHIPPING CO LIMITED”, компанії „VIS COMMODITIES LIMITED”, ВАТ „Укрпідшипник” пакетів акцій ЗАТ „Костянтинівський металургійний завод”, що належать позивачу (а.с. 57-68 т.1). При цьому суд зазначає, що планом санації ВАТ „Костянтинівський металургійний завод”, погодженим Фондом державного майна України, передбачені конкурсні засади реалізації акцій ЗАТ „КМЗ”, що належать ВАТ „КМЗ”. План санації був затвердженим господарським судом Донецької області ухвалою від 18.11.2004 р. та схвалений комітетом кредиторів відповідно до протоколу від 01.09.2004 р. Позивачем акції було продано за результатами конкурсів, які проводило Агентство з питань банкрутства в Донецькій області у відповідності до Порядку продажу активів в рахунок погашення податкового боргу боржника в процедурах банкрутства, затвердженого наказом Міністерства економіки України № 123 від 07.06.2001 р., про що свідчать договори №№ К-20, К-25, К-28, К-38 (а.с. 122-124, 127-129, 132-134, 137-139 т.1).

В акті перевірки податковий орган посилається на те, що ВАТ „КМЗ” та компанія „ISM SHIPPING CO LIMITED”, компанія „VIS COMMODITIES LIMITED”, ВАТ „Укрпідшипник” є пов’язаними особами, а тому фінансові операції між ними повинні оподатковуватися за правилами пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Як зазначалось вище, продаж акцій ЗАТ „КМЗ”, які належали ВАТ „КМЗ”, здійснювався на конкурсних засадах, конкурси проводились Агентством з питань банкрутства в Донецькій області.

Підпунктом 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Отже, ціна, за якою були продані акції ЗАТ „КМЗ” за договорами №№ К-20, К-25, К-28, К-38 , є звичайною ціною.

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами передбачений п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Оскільки ВАТ „КМЗ” є фінансовим інвестором, то для оподаткування операцій з купівлі-продажу цінних паперів та корпоративних прав передбачені спеціальні правила податкового обліку з включенням до об’єкту оподаткування шляхом збільшення валових доходів тільки позитивного фінансового результату від таких операцій.

Відповідно до вимог пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 зазначеного Закону на час придбання цінних паперів інвестор (ВАТ „КМЗ”) в окремому обліку повинен був відобразити витрати на суму майна, переданого емітенту – ЗАТ „КМЗ” – як компенсацію таких цінних паперів.

Витрати з придбання цінних паперів приймають участь у формуванні фінансового результату від операцій з продажу таких цінних паперів за договорами №№ К-20, К-25, К-28, К-38 в тому звітному періоді, в якому вони здійснені. Для цього витрати з придбання акцій повинні бути порівняні з доходами від відчуження та, у випадку від’ємного фінансового результату, вони переносяться в зменшення фінансового результату від операцій з цінними паперами наступних періодів.

Розрахунки фінансових результатів з цінними паперами за договорами №№ К-20, К-25, К-28, К-38 проаналізовані експертом у висновку судово-економічної експертизи (а.с. 88-95 т.2). При цьому експертом зроблений обґрунтований висновок, що збитки ВАТ „КМЗ” по угодам з продажу цінних паперів – акцій ЗАТ „КМЗ” склали 14037188,47 грн.

З урахуванням зазначених обставин, а також того, що вартість продажу акцій відповідає ціні, що була встановлена при проведенні конкурсів, а тому ціна продажу є звичайною у розумінні пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, суд вважає необґрунтованим висновок акту перевірки про заниження податку на прибуток внаслідок не включення до складу валового доходу позивачем у періоді, який перевірявся, суми доходу від продажу цінних паперів, на 5110273 грн.

Оскільки судом зроблений висновок про відсутність у податкового органу підстав для самостійного визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, відсутні передбачені пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” підстави для нарахування штрафних санкцій.

Крім того, в акті перевірки податковим органом зазначається про порушення ВАТ „КМЗ” п. 4.1, п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині не включення позивачем у січні 2005 р. до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість податку в розмірі 28874 грн. з суми кредиторської заборгованості, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Вище зазначалось, що ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2004 р. порушено провадження в справі про банкрутство ВАТ „КМЗ” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 53 т.1).

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте, пунктом 2 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Таким чином, у зв’язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів ВАТ „КМЗ” ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2003 р., перебіг строку позовної давності щодо зазначеної кредиторської заборгованості зупинений.

При цьому судом зроблений висновок що відсутні підстави, передбачені Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”, для включення суми кредиторської заборгованості 173241 грн. до складу валових доходів.

Отже, відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість” підстави для включення позивачем у січні 2005 р. до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість податку в розмірі 28874 грн. з суми кредиторської заборгованості, що залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення ВАТ „КМЗ” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 28874 грн.

Така безпідставність обумовлює неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14437 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов’язань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та податок на додану вартість та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

          Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

          Обираючи спосіб захист порушеного права позивача, суд виходить з того, що правовим наслідком скасування рішення є втрата ним чинності з часу набрання чинності судовим рішень про задоволення позовних вимог. Оскільки висновки акту перевірки, на підставі яких податковим органом прийняті відповідні рішення, є неправомірними, податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками такого акту, є протиправними (неправомірними) з часу їх прийняття, а тому такі рішення повинні бути визнані протиправними.

В такому разі додаткове скасування податкових повідомлень-рішень є недоцільним.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Костянтинівський металургійний завод” до Костянтинівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001422342/0/29517, прийняте Костянтинівською об’єднаною державною податковою інспекцією 30.11.2007 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Костянтинівський металургійний завод” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 7653810 грн., в тому числі, за основним платежем – 5101298 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2552512 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000112342/1-4629, прийняте Костянтинівською об’єднаною державною податковою інспекцією 13.02.2008 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Костянтинівський металургійний завод” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 7649992 грн., в тому числі, за основним платежем – 5098748 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2551244 грн.

          Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0001432342/0/29518, прийняте Костянтинівською об’єднаною державною податковою інспекцією 30.11.2007 р., про визначення Відкритому акціонерному товариству „Костянтинівський металургійний завод” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 43311 грн., в тому числі, за основним платежем – 28874 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 14437 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Костянтинівський металургійний завод” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 4 січня 2010 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шальєва В.А.