Ухвала суду № 76492768, 06.09.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/4104/17

Провадження № 1-кс/234/5032/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області - Лутай А.М.

при секретарі - Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора - Черевко М.І.

захисника - адвоката Абросімової О.Ю.

підозрюваного - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого другого ВРКП СУФР ДПІ у м.Краматорську ГУ ДФС в Донецькій області майора податкової міліції Олійник О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №32017050390000006 від 10.02.2017 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Ясинувата Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого механізатором у ВП ТДВ «Облдоррембуд», одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 років народження, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

-підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий другого ВРКП СУФР ДПІ у м.Краматорську ГУ ДФС в Донецькій області майор податкової міліції Олійник О.В. 05 вересня 2018 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (далі - ТОВ «Селко») (індивідуальний податковий номер 300134405216, код ЄДРПОУ 30013443) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області від 07.10.1998, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.10.1998 № 217-Р, за юридичною адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, взято на податковий облік у Красноармійській ОДПІ 12.10.1998 за № 16, на теперішній час перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівське відділення), з 11.01.2002 в якості платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ №300134405216, а також 01.01.2009 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ як сільськогосподарський виробник, свідоцтво № 100166545.

01 листопада 2015 року ОСОБА_3 на підставі наказу № 43/к від 01.11.2015 «Об прийоме на работу» та протоколу № 21 загальних зборів Учасників ТОВ «Селко» призначено на посаду директора ТОВ «Селко».

Згідно розділу 8 статуту ТОВ «Селко», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Селко» від 25.12.2007, зі змінами від 10.04.2008, зареєстрованими виконавчими комітетом Селидівської міської ради Донецької області, на директора ОСОБА_3 покладено здійснення наступних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а саме: без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його у будь-яких правовідносинах з державними та недержавними органами, підприємствами, організаціями, установами, укладати і підписувати договори від імені Товариства, видавати накази, розпорядження і інші акти, відкривати рахунки в банківських установах, розпоряджатись фінансовими коштами Товариства, накладати на працівників Товариства стягнення, визначати умови оплати праці працівників, реалізовувати інші повноваження відповідно до статуту.

Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою, оскільки постійно обіймав на ТОВ «Селко» посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

ОСОБА_3, як службова особа підприємства, на підставі положень Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року, будучи відповідальним за організацію і правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій, а також, будучи відповідальним за своєчасність і достовірність звітів, які подаються до державних органів, діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, бажаючи їх настання, керуючись злочинною метою, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул.Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, достовірно знаючи, що між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921) придбання (надання) товарів (послуг) фактично не проводилось, а лише було оформлено документально, в період часу з січня 2016 року по лютий 2017 року включно, шляхом безпідставного формування сум податкового кредиту з ПДВ в документах податкової звітності, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, відповідно до податкової звітності з податку на додану вартість, поданої для декларування в контролюючий податковий орган - Покровську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ), платником податку ТОВ «Селко» у Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до загальної податкової декларації з ПДВ відображено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Селко» з ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921), в процесі яких ТОВ «Консул 8» в якості постачальника в період з лютого 2016 року по лютий 2017 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ «Селко» товарно-матеріальні цінності

Відповідно до вищевказаних податкових декларацій у звітні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року включно ТОВ «Селко» були сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) суми податкового кредиту з податку на додану вартість у загальному розмірі 12 667 071 грн., а саме:

лютий 2016 року - 93 357 грн.;

березень 2016 року - 37 500 грн.;

липень 2016 року - 306 034 грн.;

серпень 2016 року - 448 345 грн.;

вересень 2016 року - 187 131 грн.;

жовтень 2016 року - 59 094 грн.;

січень 2017 року - 11 080 604 грн.;

лютий 2017 року - 455 006 грн.

Однак фактично в період з лютого 2016 року по лютий 2017 року ТОВ «Консул 8» товарно-матеріальні цінності на адресу ТОВ «Селко» не постачалися, а документи первинного бухгалтерського та податкового обліків, оформлені від імені ТОВ «Консул 8», є недостовірними та використовувалися директором ТОВ «Селко» ОСОБА_3 з метою необґрунтованого формування в податковому обліку та документах податкової звітності ТОВ «Селко» сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також, відповідно до податкових декларацій спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівського відділення) (колишня Красноармійська ОДПІ) занижено суми податку на додану вартість у період з січня 2016 року до грудня 2016 року у сумі 3 171 159 грн., а саме:

за січень 2016 - 188 000 грн.

за березень 2016 - 38 674 грн.

за квітень 2016- 262 175 грн.

за травень 2016 - 552 805 грн.

за червень 2016 - 595 300 грн.

за липень 2016 - 305 127 грн.

за серпень 2016 - 56 125 грн.

за вересень 2016 - 389 901 грн.

за жовтень 2016 - 287 340 грн.

за листопад 2016 - 17 008 грн.

за грудень 2016 - 173 201 грн.

Таким чином, директор ТОВ «Селко» ОСОБА_3 фактично виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції керівника підприємства, діючи умисно та достовірно знаючи про те, що в період з січня 2016 року по лютий 2017 року ТОВ «Консул 8» в дійсності не реалізовував товари на адресу ТОВ «Селко», з метою необґрунтованого формування податкового кредиту з ПДВ, в порушення п.44.1, п.44.5, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст.85, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно включив до складу податкового кредиту по загальній декларації з податку на додану вартість у відповідні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року суму 12 667 071 грн., та з січня 2016 року по грудень 2016 року по по спеціальній декларації спеціального режиму оподаткування - 3 171 159 грн. сформовану з вартості товарів, відображених у недостовірних первинних бухгалтерських документах, оформлених від імені ТОВ «Консул 8».

Всього, в результаті злочинних дій директора ТОВ «Селко» ОСОБА_3, спрямованих на ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, у звітні податкові періоди з лютого 2016 року по лютий 2017 року (включно) умисно не нараховано та не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 15 832 230 грн., що спричинило фактичне не надходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах, які більше п'яти тисяч разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Також слідчий зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Селко» (далі - ТОВ «Селко») (індивідуальний податковий номер 300134405216, код ЄДРПОУ 30013443) зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області від 07.10.1998, свідоцтво про державну реєстрацію від 07.10.1998 № 217-Р, за юридичною адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, взято на податковий облік у Красноармійській ОДПІ 12.10.1998 за № 16, на теперішній час перебуває на обліку в Покровській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівське відділення), з 11.01.2002 в якості платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 300134405216, а також 01.01.2009 зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ як сільськогосподарський виробник, свідоцтво № 100166545.

01 листопада 2015 року ОСОБА_3 на підставі наказу № 43/к від 01.11.2015 «Об прийоме на работу» та протоколу № 21 загальних зборів Учасників ТОВ «Селко» призначено на посаду директора ТОВ «Селко».

Згідно розділу 8 статуту ТОВ «Селко», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Селко» від 25.12.2007, зі змінами від 10.04.2008, зареєстрованими виконавчими комітетом Селидівської міської ради Донецької області, на директора ОСОБА_3 покладено здійснення наступних організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, а саме: без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його у будь-яких правовідносинах з державними та недержавними органами, підприємствами, організаціями, установами, укладати і підписувати договори від імені Товариства, видавати накази, розпорядження і інші акти, відкривати рахунки в банківських установах, розпоряджатись фінансовими коштами Товариства, накладати на працівників Товариства стягнення, визначати умови оплати праці працівників, реалізовувати інші повноваження відповідно до статуту.

Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою, оскільки постійно обіймав на ТОВ «Селко» посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Так, ОСОБА_3, як службова особа підприємства, на підставі положень Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-14 від 16.07.1999 року, будучи відповідальним за організацію і правильність ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій, а також, будучи відповідальним за своєчасність і достовірність звітів, які подаються до державних органів, діючи всупереч інтересам держави та суспільства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного отримання відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України на банківський рахунок ТОВ «Селко», бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливою метою, знаходячись в офісному приміщенні за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Центральна (колишня Радянська), будинок 2-А, достовірно знаючі, що між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» (ЄДРПОУ 37490921) взаємовідносини мали лише документальний характер, а придбання (надання) товарів (послуг) фактично не проводилось, неправомірно, з метою отримання відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок ТОВ «Селко», включив до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року суму ПДВ (різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом), сформовану за рахунок лише документального оформлення придбання (надання) товарів (послуг), без фактичного здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8» та продовжуючи свої злочинні дії, з метою заволодіння майном, а саме: грошовими коштами з Держаного бюджету України шляхом отримання відшкодування податку на додану вартість на банківський рахунок ТОВ «Селко», в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), п.п. 3, п.п. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, 20.04.2017 надав до контролюючого податкового органу - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) податкову декларацію за березень 2017 року № 9071073086, розрахунок суми бюджетного відшкодування № 9071073075 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування № 9071073125, в результаті чого неправомірно завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за березень 2017 року на 47 016 696 грн.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто заволодіння майном, а саме: грошовими коштами з Державного бюджету України в сумі 47 016 696 грн. за рахунок отримання бюджетного відшкодування на банківській рахунок ТОВ «Селко» aподатку на додану вартість, сформованого за рахунок документального оформлення не існуючих операцій з постачання (отримання) товарів (послуг) між ТОВ «Селко» та ТОВ «Консул 8», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_3

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні замаху на заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий вказує, що підозра ОСОБА_3 є обґрунтованою, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- податковими деклараціями з податку на додану вартість за лютий 2016 року, березень 2016 року , липень 2016 року,серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року наданих до контролюючого органу Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (колишня Красноармійська ОДПІ) за підписом ОСОБА_3 в яких відображені «безтоварні» операції з ТОВ «Консул 8» за рахунок яких незаконно завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

- податковими деклараціями спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства сформовані й задекларовані в контролюючому податковому органі - Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Селидівського відділення) (колишня Красноармійська ОДПІ) у яких занижено суми податку на додану вартість за період січень 2016 року, березень 2016 року, за квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року за підписом ОСОБА_3

- податковою декларацією за березень 2017 року № 9071073086, розрахунком суми бюджетного відшкодування № 9071073075 та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування № 9071073125, в результаті чого неправомірно завищено суму від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за березень 2017 року на 47 016 696 грн.

- висновком судово-економічної експертизи проведеної експертами НДЕКЦ МВС України.

Підозрюваний ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин який кваліфікується за ч.3 ст. 212 КК України, санкція якого передбачає штраф від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Також ОСОБА_3 вчинив особливо тяжкий злочин який кваліфікується за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, у зв'язку з чим, до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що наявні обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та суду, може незаконно впливати на свідків, реєстрації у паспорті вказаної особи є м.Ясинувата, Донецької області, яка є наданий час тимчасово непідконтрольною владі України, що свідчить про можливість, ухилитись від органів слідства, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.

Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання та просив його задовольнити, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні клопотання з огляду на недоведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри, а також ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до такого.

Відповідно до ч.1, 3 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Встановлено, що ОСОБА_3 органом досудового розслідування підозрюється в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також у скоєнні замаху на заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України .

Санкція ч.3 ст. 212 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов'язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні та долучених до клопотання доказів.

30 серпня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Суд вважає, що зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків є обґрунтованим та підтверджується долученими до клопотання доказами.

Зазначені ризики встановлені з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, наявності у підозрюваного зареєстрованого місця проживання на території, тимчасово непідконтрольній українській владі.

Однак, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено, що більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищезазначеним ризикам, у зв'язку з чим, враховуючи наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, стійких соціальних зв'язків, наявності на утриманні підозрюваного двох неповнолітніх дітей, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) з 20-00 години до 07-00 години наступної доби не залишати місце свого постійного проживання - АДРЕСА_3 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; 3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;4) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого ВРКП СУФР ДПІ у м.Краматорську ГУ ДФС в Донецькій області майора податкової міліції Олійник О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, починаючи з 06.09.2018 року до 30.10.2018 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

1)з 20-00 години до 07-00 години наступної доби не залишати місце свого постійного проживання - АДРЕСА_3

2)повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

3)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду по першому виклику.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на Селидівське відділення Покровського ВП ГУНП в Донецькій області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області протягом п'яти днів з дня проголошення.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 06.09.2018 року.

Слідчий суддя: А.М.Лутай