Ухвала суду № 76492317, 14.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-н/243/815/2018

Справа № 243/8651/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, -

ВСТАНОВИЛА:

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Слов’янського міськрайонного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу, з урахуванням доданих до неї документів, слід прийти до висновку про відмову у видачісудового наказу в частині вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, виходячи з таких міркувань.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВССУвід 23 грудня 2011 року № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 12 Постанови Пленуму від 23 грудня 2011 року № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз’яснив також, що якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15 ), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР ( 108/95-ВР ) "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III ( 2050-14 ) "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"). До заяви має бути додано докази перебуваннязаявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Аналіз наведених норм чинного процесуального законодавства та відповідних роз’яснень щодо суддівської практики дозволяє дійти висновку, що оскільки розгляд справи у наказному провадженні проводиться без виклику учасників судового розгляду, суд позбавлений можливості здійснити витребування будь-яких доказів по справі, розгляд справи проводиться у короткий строк, документи, якими заявник обгрунтовує свої вимоги в заяві про видачу судового наказу повинні бути обов’язково додані до заяви.

В своїй заяві, заявниця ставить питання про стягнення з боржника не лише нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати, а й компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, однак, в порушення зазначених вимог закону, до заяви про видачу судового наказу не додано документів, що вказують на розмір компенсації за порушення строків її виплати, як то, довідки бухгалтерії боржника, розрахункового листа чи копії платіжної відомості тощо.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу в частині заявлених вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати, слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України.

Водночас суд роз’яснює, що за правилами ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених зокрема пунктом 1, частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.165 ЦПК України, Постановою Пленуму від 23 грудня 2011 року № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу в частині стягнення з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати у зв’язку із порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.

Роз’яснити заявниці її право на повторне звернення з такою самою заявою в наказному порядку, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2