Постанова № 7649231, 26.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-21503/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Козаченка А.В.

при секретарі                                                  Токмаковій Є.А.

за участю:

представника позивача                     Лактіонової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є платником страхових внесків до УПФУ в Будьонівському районі м. Донецька. 17.11.2009р. відповідач прийняв рішення №824 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 2368643,60 грн. та нарахування пені в розмірі 1210680,48 грн.

Позивач не згодний з вказаним рішенням з наступних підстав.

          По незалежним від підприємства причинам, позивач опинився у скрутному фінансовому становищі. В жовтні-грудні 2008р. зважаючи на кризу в металургійному комплексі різко впав попит на вугілля, ціна на нього знизилася, а тому не має коштів у необхідній кількості для сплати заробітної плати та обов’язкових платежів.

          Телеграмою Мінвуглепрома України №16917/0/2-08 від 04.12.2008р. підприємству необхідно забезпечувати таку черговість платежів: заробітна плата, відрахування із заробітної плати, інші платежі.

          Відповідно до протокольного рішення КМУ від 23.07.2009р. Мінвуглепром, Державне казначейство, ДПА, Пенсійний фонд України з метою недопущення заборгованості з виплати заробітної плати шахтарям зобов’язані забезпечити першочергове спрямування коштів виключно на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств.

          Крім того, 29.10.2009р. КМУ протокольним рішенням №70 також зобов’язав забезпечити першочергове спрямування коштів на виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств.

          29.10.2009р. позивач отримав телеграму №744/08/06 за підписом заступника Міністра вугільної промисловості України, який зобов’язав шахтоуправлінням виконувати урядове рішення згідно протоколу №70 від 29.10.2009р.

          На підставі викладеного просив визнати недійсним рішення відповідача №824 від 17.11.2009р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 2368643,60 грн. та нарахування пені у розмірі 1210680,48 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позові вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заперечення в яких позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, та зазначив, що спірне рішення прийнято виключно з дотриманням п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Чинне діюче законодавство не передбачає звільнення від сплати страхових внесків та фінансових санкцій і нарахування пені за несвоєчасну сплату або несплату страхових внесків, у тому числі і з випадків, на які посилається позивач. Також, зазначив, що згідно ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового становища платника страхових внесків.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстрований Виконавчим комітетом Донецької міської ради 12.01.2004 року, внесений до ЄДРПОУ за №00174668, та здійснює свою діяльність на підставі Статуту. Позивач знаходиться на обліку в УПФУ в Будьонівському районі м. Донецька як платник страхових внесків.

В результаті перевірки правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідачем було прийнято рішення №824 від 17.11.2009р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками стра хових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, а саме, штрафних санкцій в сумі 2368643,60 грн. та пені в сумі 1210680,48 грн.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-VI від 09.07.2003р. (далі Закон №1058) страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організацій, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру.

Процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету ПФУ підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням ПФУ в районах, містах і районах у містах визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затверджена Постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003р., зареєстрована в Мінюсті 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Згідно п.11.11 Інструкції №21-1 платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів ПФ. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники – фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Відповідно до ст. 19 Закону України №1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно правовими актами, виплату винагород фізичним особам за виконання робіт за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Статтею 20 Закону №1058 передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами ПФ здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, звітності, що надається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати, на які нараховуються страхові внески.

Згідно до ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону, п.п.5.1.4, 5.1.5, 5.1.6 Інструкції №21-1 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Пунктом 14 Прикінцевих положень Закону №1058 передбачено, що гірничі підприємства зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітній період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Згідно ст.18, ч.12 ст.20 Закону №1058 страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов’язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосування фінансових санкцій.

Згідно ч.5 ст. 106 Закону №1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону N 1058 виконавчі органи ПФ застосовують до страхувальників фінансові санкції за не сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

- 10% своєчасно несплачених зазначених сум – у разі затримки у строк до 30 календарних днів включно;

- 20% зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

- 50% зазначених сум – у разі затримки їх сплати у строк понад 90 календарних днів.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазнaчених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

Про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів ПФ в порядку, передбаченому правлінням ПФ, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Крім цього, суд зазначає, що телеграми Міністерства вугільної промисловості України від 04.12.2008р., від 27.07.2009р. та від 29.10.2009р. не є нормативно-правовими актами, а носять лише рекомендаційний характер.

Протокол №48 засідання КМУ від 23.07.2009р. та протокол №70 засідання КМУ від 29.10.2009р. мають нижчу юридичну силу ніж Закон №1058.

Законом №1058 не визначено можливості відстрочення сплати страхових внесків, а навпаки, передбачено відповідальність страхувальника за несвоєчасність та повноту сплати таких внесків.

Таким чином, суд вважає, що телеграми Міністерства вугільної промисловості України від 04.12.2008р., від 27.07.2009р. та від 29.10.2009р., а також протокол №48 засідання КМУ від 23.07.2009р. та протокол №70 засідання КМУ від 29.10.2009р. не є підставами для несплати загальнообов’язкових внесків до бюджету Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

          Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позивачем не доведений факт неправомірності прийняття спірного рішення, в зв’язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволені адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» до Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення №824 від 17.11.2009р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2368643,60 грн. та нарахування пені у розмірі 1210680,48 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду.

Постанова в повному обсязі виготовлена 29.01.2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Козаченко А.В.