Вирок № 76491586, 17.09.2018, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/204/18

Провадження № 1-кп/222/81/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Темір В.В.,

з участю прокурора Буцулаєва Є.Ф.,

захисника Нікітіна С.І.,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Воскресенка Іванівського району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 19.10.2017 року приблизно о 06-30 год. керуючи технічно справним автомобілем Volkswagen LT 28, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався проїзною частиною автодороги сполученням «м. Слов'янськ - м. Донецьк - м. Маріуполь» зі сторони м. Маріуполя в напрямку м. Волноваха на території Нікольського району Донецької області. Проїжджаючи ділянку 212 км + 250 м вказаної дороги водій ОСОБА_3, діючи необережно, в порушення вимог п.п. 12.3, 12.9 (б) та вимог знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п. 12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 12.9 (б) - Водієві збороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці автодороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 Знак 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості» або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил,

проявляючи злочину самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, відповідно не реагуючи на зміни дорожньої обстановки, при виявленні дорожніх знаків 3.29 ПДР України, вимоги яких зобов'язували водія поступово зменшити швидкість до 70 км/год, 50 км/год, 30 км/год та 10 км/год, не вжив заходів до зменшення швидкості та продовжив рух керованого ним транспортного засобу зі швидкістю не менше 75 км/год та в подальшому, при виявленні на проїжджій частині перешкоди у вигляді «тетраподу», яку він об'єктивно мав змогу виявити, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля Volkswagen LT 28, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого передньою частиною кузова керованого ним транспортного засобу скоїв наїзд на вказану перешкоду у вигляді «тетраподу».

В результаті дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля Volkswagen LT 28, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесні ушкодження у вигляді: поєднана травма тіла: закрита тупа травма живота - зачеревні гематоми, розрив селезінки, компресійний осколковий перелом тіла 5 поперекового хребця зі зміщенням, гематоми поперекової області, тупа травма грудної клітини - перелом тіла грудини, що ускладнилися лівосторонньою травматичною пневмонією, лівостороннім травматичним реберно-діафрагмовим плевритом; переломи дистатильних епіметафізів обох кісток правого передпліччя зі зміщенням, садна лівої кисті, багато уламковий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, що ускладнилися шоком ІІ-ІІІ ступеня, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю. Суду пояснив, що вранці 19.10.2017 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 виїхали на технічно справному автомобілі Volkswagen з місця Маріуполя в напрямку м. Волноваха. За кермом транспортного засобу знаходився саме він, а ОСОБА_2 знаходився на передньому пасажирському сидінні справа. Проїжджаючи ділянку автодороги біля с. Кальчик, Нікольського району він, не звернувши уваги на дорожні знаки обмеження швидкості руху, не знижуючи швидкість руху, необережно здійснив наїзд передньою частиною автомобіля в бетонний блок «тетрапод». В результаті ДТП вони разом з пасажиром ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження, при цьому останній отримав тяжкі ушкодження, які вірно зазначенні в обвинувальному акті. Також пояснив, що він має водійське посвідчення з відкритими категоріями А, В, С, та його водійський стаж складає 10 років. У вчиненому щиросердно кається, просить суворо не карати, не позбавляти його волі та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він хоча офіційно не працевлаштований, але заробляє на життя розвезенням товарів по магазинам, іншої професії окрім «водія» не має і керування транспортним засобом є єдиним джерелом отримання доходу для існуванняйого сім'ї. Крім цього, пояснив, що він частково відшкодував потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 11000 грн. та має намір в подальшому сплачувати останньому грошові кошти в обумовленому розмірі.

Потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що обвинувачений є його знайомим. 19.10.2017 року вранці до нього до дому заїхав на автомобілі ОСОБА_3 та вони направилися з м. Маріуполя в бік м. Волноваха. Під час слідування ОСОБА_3 сидів за кермом автомобілю, а він знаходився поруч на пасажирському сидінні справа. При цьому він як пасажир за дорожньою обстановкою. не спостерігав. Пам'ятає лише, попереду тетрапод та удар. Інших обставин ДТП він не пам'ятає. Просив обвинуваченого строго не карати, не позбавляти волі та не позбавляти його права керування транспортними засобами. Також підтвердив, що обвинувачений добровільно перерахував йому в рахунок відшкодування шкоди гроші в сумі 11000 грн., що є частковим відшкодуванням обумовленої ними суми відшкодування матеріальних збитків.

Покази учасників судового процесу у тому числі показання обвинуваченого в частині обсягу пред'явленого звинувачення повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які вони не заперечують. З урахуванням повного визнання обвинуваченим вини у вчинені вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження - доведена повністю і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працевлаштований, працює водієм за наймом, одружений, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд вважає щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та часткове відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Центрального районного відділу з питань пробації Філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області від 24.05.2018 року виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без застосування покарань, пов'язаних з позбавленням або обмеженням волі на певний строк.

На підставі викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання відповідно до санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, що є розумним, достатнім та справедливим покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Однак, беручи до уваги висновки досудової доповіді органу пробації, враховуючи, що обвинувачений раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, дане кримінальне правопорушення ним вчинено з необережності, у вчиненому щиросердно кається, добровільно приступив до відшкодування потерпілому завданих збитків, та останній просить його строго не карати та не позбавляти волі, суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання реально, зважаючи на що до нього доцільно застосувати ст. 75 КК України, на підставі якої, останнього слід звільнити від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки у відповідності зі ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Слід також зазначити, що обираючи обвинуваченому міру покарання, суд вирішує не застосовувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки дані, що обвинувачений систематично порушує ПДР України у суду відсутні, керування транспортним засобом є єдиним джерелом його заробітку (доходу) та утримання сім'ї, а потерпіла особа на цьому не наполягає.

Крім цього, по кримінальному провадженню проведені судова автотехнічна експертиза № 1/19-383 від 29.12.2017 року вартість проведення якої становить 715,00 грн. та судова автотехнічна експертиза № 1/19-405 від 11.12.2017 року вартість проведення якої становить 1430,00 грн., у зв'язку з чим дані суми необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

У відповідності до ст. 100 КПК України речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль марки Volkswagen LT 28, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_4 слід повернути за належністю його власнику ОСОБА_4

Також слід зазначити, що оскільки запобіжні заходи відносно ОСОБА_3 по кримінальному провадженню не застосовувались, суд не вирішує питання щодо міри запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (Код бюджетної класифікації доходу 24060300 «Інші надходження», Балансовий рахунок: 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», призначення платежу: за висновок експерта № 1/19-383 від 29.12.2017, висновок експерта № 1/19-405 від 11.12.2017) - 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19-383 від 29.12.2017 року та 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) гривень за проведення судової автотехнічної експертизи № 1/19-405 від 11.12.2017 року, а всього 2145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль марки Volkswagen LT 28, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання під зберігальну розписку ОСОБА_4 - повернути за належністю його власнику ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Є.О. Подліпенець