Постанова № 76482987, 11.09.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. Справа № 909/641/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Данко Л.С.

Желік М.Б.

при секретарі Кобзар О.В.

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" , м.Івано-Франківськ, вх. № 01-05/4573/17 від 27.09.2017 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2017 (суддя - Фрич М.М., повний текст рішення виготовлено 08.09.2017 року),

у справі №909/641/17

за позовом: фізичної особи-підприємця Дубановського Олександра Володимировича, м.Івано-Франківськ,

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", м.Івано-Франківськ,

про: визнання незаконними дій ПАТ "Івано-Франківськгаз" по відключенню від газопостачанню об'єкту нерухомості фізичної особи-підприємця Дубановського О.В. та зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості,

За участю представників сторін:

від позивача: Савчук Р.Р.-адвокат, представник на підставі договору про надання правової допомоги №123/1 від 15.12.2017 року;

від відповідача: Зіньковська Н.В. - адвокат, на підставі довіреності від 27.03.2018 року;

В С Т А Н О В И В :

рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2017р. позов фізичної особи-підприємця Дубановського Олександра Володимировича, до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", про: визнання незаконними дій ПАТ "Івано-Франківськгаз" по відключенню від газопостачанню об'єкту нерухомості фізичної особи-підприємця Дубановського О.В. та зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості, у справі №909/641/17- задоволено частково. Зобов'язано публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості. В решті вимог-відмовлено.

В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що акти про порушення №297-ІФ від 20.10.2016 р. та №322-ІФ від 03.11.2016 року, які стали підставою для прийняття відповідачем рішення про припинення газопостачання, складені останнім за відсутності споживача (позивача) чи його уповноваженого представника, а тому не відповідають вимогам глави 5 Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015. Оскільки акти про порушення №297-ІФ від 20.10.2016 р. та №322-ІФ від 03.11.2016 р. складено з порушенням вимог законодавства та з врахуванням висновку експертизи про відсутність пошкодження пломб, які унеможливлюють доступ до газового лічильника, а звідси і суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача ПАТ "Івано-Франківськгаз" законних підстав для припинення газопостачання на об'єкт позивача та обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості належного фізичній особі-підприємцю Дубановському О.В.

В частині відмовлених позовних вимог, господарський суд першої інстанції посилається на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права. У цій частині рішення суду не оскаржувалось.

Постановою Львівського апеляційного господарського Cуду від 29.11.2017 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз" -задоволено, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2017р -частково скасовано. Відмовлено в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості фізичної особи-підприємця Дубановського Олександра Володимировича. В решті рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2017р.-залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що висновки господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимоги про зобов'язання ПАТ «Івано-Франківськгаз» відновити газопостачання до об'єкта нерухомості фізичної особи-підприємця Дубановського О.В., який розташований за адресою: вул. Стуса, буд. 37-а, м. Івано-Франківськ без скасування оперативно-господарської санкції, визначеної рішенням постачальника і не заявленої такої вимоги позивачем - є передчасними, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню та відповідно відмові в задоволенні цих вимог.

Постановою Верховного Cуду від 15.05.2018 року, касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Дубановського Олександра Володимировича на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року - задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року у справі №909/641/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому Верховний суд зазначив, що незважаючи на детальну регламентацію дій сторін Кодексом газорозподільних систем, між позивачем та відповідачем в першу чергу мають місце саме засновані на юридичній рівності договірні правовідносини. Відповідач не виступає та не є в даних правовідносинах органом державної влади чи місцевого самоврядування, які мають право видачі відповідних нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії. Головним інтересом позивача та, відповідно, зобов'язанням відповідача в цих правовідносинах є постачання природного газу останнім першому. Таким чином, за наявності факту припинення такого постачання позивач обрав найбільш ефективний, з його точки зору, спосіб захисту в даному випадку, а саме, зобов'язання відповідача відновити газопостачання, що цілком узгоджується з вищенаведеними нормами Цивільного кодексу України. Крім того, і даний спір, і така форма захисту, яка вбачається з договірних правовідносин, свідчить, що в даному випадку також наявний спір про право цивільне, а не тільки у випадку оскарження оперативно-господарської санкції, як зазначає апеляційний суд.

При цьому, апеляційним судом не наведено чіткого фактичного та нормативно-правового обґрунтування з посиланням на норми відповідних Кодексів, Законів чи інших нормативно-правових актів, а також письмових доказів: нормативної вимоги прийняття та фактичної наявності в даному випадку прийнятого відповідачем у письмовому вигляді у формі саме рішення і саме про припинення газопостачання позивачу, яке останній міг би оскаржити в суді; що оскарження такого рішення автоматично відновить газопостачання позивача, тобто, такий спосіб захисту буде ефективний; неможливості визначення позивачем неправомірності рішення про припинення газопостачання саме як підстави позову, а не його предмету, з відповідною оцінкою такої правомірності судом саме у мотивувальній частині судового рішення, а не в резолютивній. За наведених обставин, суд касаційної інстанції визнав необґрунтованим висновок апеляційного суду, що зобов'язання здійснити підключення споживача є передчасним без вимоги про скасування рішення про припинення газопостачання в судовому порядку та звернув увагу на нездійснення повного та всебічного розгляду апеляційної скарги відповідача по суті та заперечень на неї.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018р. справу № 909/641/17 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..

Ухвалою суду від 10.07.2018 року призначено розгляд справи № 909/641/17 на 24.07.2018 року.

Розпорядженням в.о керівника апарату суду від 23.07.2018 року №333 справу №909/641/17 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Марка Р.І..

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів судову справу №909/641/17 від 23.07.2018 року, розприділили головуючому судді Костів Т.С.. та іншим суддям, а саме: Данко Л.С. та Желіку М.Б..

Ухвалою суду від 24.07.2018 року розгляд справи відкладався до 11.09.2018 року з мотивів, наведених у ній.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відводів складу суду та секретаря судового засідання в порядку ст.ст.35,37 Господарського процесуального кодексу України не заявлялось.

В судове засідання 11.09.2018 року представник апелянта з'явився, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання зявився, проти апеляційної скарги заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів проаналізувавши вказівки Верховного Cуду, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наступне:

як встановлено судом першої інстанції, між фізичною особою-підприємцем Дубановським О.В. та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськгаз" укладено договір про постачання природного газу за регульованим тарифом №2013/ТН-ПР-к-ІФ від 01.01.2013 р.. Відповідно до п.1.1. договору на постачання природного газу за регульованим тарифом постачальник (відповідач) здійснює постачання природного газу споживачу (позивачу) в обсягах та в порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. В подальшому позивач приєднався до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015 р., шляхом заповнення заяви-приєднання №094288АVEBAP016 від 01.01.2016 р.. Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору постачальник (відповідач) здійснює споживачу (позивачу) постачання природного газу в обсязі і порядку передбаченому договором про забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Представниками постачальника проведено перевірку приладу обліку газу на об'єкті, що належить позивачу та 20.10.2016 р. контролером ВЛОГ складено акт про порушення №297-ІФ на об'єкті ФОП Дубановського О.В. за адресою: вул. Стуса, 37 а, м. Івано-Франківськ, відповідно до якого на об'єкті позивача зафіксовано порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме обірвана пломба CH 5356 на фланцях газового лічильника №3031554. Акт складено та підписано представником оператора ГРМ, а представник споживача від підпису відмовився.

Представниками оператора ГРМ складено акт від 03.11.2016 р. за №322-ІФ про порушення правил відбору природного газу, відповідно до якого встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме зірвана пломба газового лічильника №3031554, який знаходиться за адресою: вул. Стуса, 32 А, м. Івано-Франківськ. Вказано показник лічильника - 07282 м куб.

Позивач зазначав, що в складеному акті вказано, що перевірка була здійснена у присутності позивача, що за словами позивача, не відповідає дійсності, оскільки на той момент, він перебував за кордоном. Відповідно до п.4 акту про порушення від 03.11.2016 року пристрій обліку газу було демонтовано та направлено на експертизу, про що було складено протокол-акт №322-ІФ, замість лічильника газу №3031554 було встановлено лічильник газу №1612983.

10.11.2016 року комісією по проведенню експертизи було проведено дослідження лічильника газу №3031554, за результатами якого було складено акт № 1341 та було встановлено, що: пломби, які встановлені заводом-виробником непошкоджені, пломба типу "бар'єр" №6893819 не пошкоджена; лічильник функціонує, механізм пошкоджень відлікового механізму не виявлено; механічних пошкоджень корпуса лічильника не виявлено, корпус лічильника забруднено. Висновок комісії - до лічильника втручань не виявлено, лічильник повірений, придатний до експлуатації. Експертиза лічильника ініційована оператором ГРМ.

07.03.2017 року представниками оператора ГРМ було від'єднано ФОП Дубановського О.В. від газорозподільної системи, про що було складено акт №23 про припинення газопостачання.

Предметом позову є вимога про визнання незаконними дій ПАТ "Івано-Франківськгаз" по відключенню від газопостачання об'єкта нерухомості, який розташований за адресою: вул. Стуса, буд. 37-а, м. Івано-Франківськ, фізичної особи-підприємця Дубановського О.В., та вимога про зобов'язання відповідача відновити газопостачання. Звертаючись з даним позовом до суду позивач стверджував, що від'єднання його від газорозподільної системи відбулось без належного попередження, а відтак є незаконним, тому просив суд визнати незаконними дії ПАТ "Івано-Франківськгаз" по відключенню від газопостачання об'єкту нерухомості фізичної особи-підприємця Дубановського Олександра Володимировича, що розташований за адресою: вул. Стуса, буд. 37-а, м. Івано-Франківськ та зобов'язати ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до вказаного об'єкта нерухомості.

В частині відмовлених позовних вимог, місцевий господарський суд послався на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права. Тобто обраний позивачем спосіб захисту своїх прав у відповідній частині не відповідає способам, встановленим чинним законодавством. Отже, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 4 жовтня 2017 року № 3-568гс17, від 21 травня 2012 року у справі № 6-20цс11 та від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13, а тому в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України підлягають обов'язковому застосуванню в даній справі. Такий висновок відповідає законодавству та матеріалам справи і сторонами не оскаржувався.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги в частині відновлення газопостачання до об'єкта нерухомості, зазначив про те, що акти про порушення складено з порушенням Кодексу газорозподільних систем, оскільки відсутні докази, що складання вказаних актів відбувалося за присутності споживача (позивача по справі) чи представника власника/користувача. З огляду на те, що акти про порушення складено з недотриманням вимог законодавства, за наявності висновку експертизи про непошкодженість пломб, які унеможливлюють доступ до лічильного механізму газового лічильника, що вказує на те, що втручання в ГРМ не було, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача ПАТ "Івано-Франківськгаз" законних підстав для припинення газопостачання на об'єкт позивача.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на правомірність своїх дій, наявність достатніх доказів щодо існування підстав, за яких законодавство передбачає припинення газопостачання. Адже при проведенні аналогічного контрольного огляду 20.10.2016 року вказаного лічильника газу було виявлено пошкодження цілісності пломби ПОЕ 5356, встановленої на фланцях лічильника, що підтверджується актом №297-ІФ КО (п) від 20.10.2016 року. Обірвання пломби ПОЕ 5356 на фланцях лічильника газу типу САМГАЗ G4, заводський номер 3031554 дає можливість позивачу демонтувати вказаний лічильник газу та через технологічну вставку використовувати природний газ без його обліку. Крім того, позивачем завчасно не було повідомлено оператора ГРМ про факт пошкодження вказаної пломби, що є порушенням кодексу ГРМ і як наслідок 07.03.2017 року газопостачання на об'єкт позивача було припинено.

Постановою Верховного Cуду від 15.05.2018 р. у даній справі надано правову оцінку належності обрання позивачем зазначеного способу захисту права без попереднього оскарження рішення про застосування оперативно-господарської санкції.

При вирішення зазначеної позовної вимоги суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015, передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об'єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення оператору ГРМ заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.

За умовами пункту 9.1. Типового договору, постачальник має право обмежувати (припиняти) постачання газу споживачу відповідно до порядку, встановленого законодавством. У відповідності до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу являється втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Пунктами 1, 8, 10, 11 глави 5 розділу VII Кодексу газорозподільних систем, визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. Отже, зі змісту вищезазначених норм вбачається, що підставою для припинення газопостачання (як оперативно-господарської санкції) є порушення, яке визначене главою 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, факт якого фіксується у відповідному акті про порушення, який у випадку підтвердження порушення підлягає задоволенню на підставі прийнятого рішення комісії постачальника, що оформляється протоколом.

Суд першої інстанції підставно зазначив, що вказані акти складено з порушенням Кодексу газорозподільних систем, оскільки відсутні докази, що складання вказаних актів відбувалося за присутності споживача (позивача по справі) чи представника власника/користувача. В Акті про порушення №297-ІФ в графі "представник споживача" вказано прізвище особи, яка від підпису відмовилась, проте в суду відсутні докази, що ця особа є представником споживача чи заінтересованою особою. Крім того, в Акті про порушення №322-ІФ вказано невірну адресу об'єкта споживача. Обґрунтованих пояснень в спростування того, що акти складено з порушенням скаржник суду не подав.

Відповідно до глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 якщо під час перевірки (обстеження) комерційного ВОГ або при контрольному огляді вузла обліку за домовленістю сторін або ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) буде ініційована експертиза щодо перевірки пошкодження пломб/ЗВТ чи несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, вони мають діяти з урахуванням положень цієї глави.

Судом належно надано оцінку акту експертизи №1341 від 10.11.2016 р., відповідно до якого було проведено експертизу лічильника газу типу САМГАЗ G4 №3031554. Відповідно до вказаного Акту експертизою встановлено: 1) пломби, які встановлені заводом-виробником і унеможливлюють доступ до лічильного механізму - не пошкоджені, 2) пломба типу "бар'єр" №6893819 не пошкоджена; 3) лічильник функціонує, механізм пошкоджень відлікового механізму не виявлено; 4) механічних пошкоджень корпуса лічильника не виявлено, корпус лічильника забруднено.

Висновок комісії - до лічильника втручань не виявлено, лічильник повірений, придатний до експлуатації. Експертиза ініційована оператором ГРМ. За цих умов суд підставно констатував, що вина позивача в пошкодженні /знятті/ пломби газового лічильника типу САМГАЗ G4 №3031554 - не доведена.

Відповідно до п.8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення (п.11 Кодексу).

Таким чином, враховуючи, що Акти про порушення складено з недотриманням вимог законодавства, за наявності висновку експертизи про непошкодженість пломб, які унеможливлюють доступ до лічильного механізму газового лічильника, що вказує на те, що втручання в ГРМ не було, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача ПАТ "Івано-Франківськгаз" законних підстав для припинення газопостачання на об'єкт позивача, а відтак вимога позивача про зобов'язання ПАТ "Івано-Франківськгаз" відновити газопостачання до об'єкта нерухомості позивача, підставно була задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п. 1 статті 76 ГПК України, суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду від 05.09.2017 року прийняте з належним дотримання норм матеріального та процесуального права, що є підставою згідно ст.276 ГПК України до залишення його без змін, апеляційної скарги без задоволення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 244, 275, 276, 281, 282, 283, 284, 285 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано-Франківськгаз", м.Івано-Франківськ, вх. № 01-05/4573/17 від 27.09.2017року - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2017р. у справі № 909/641/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України.

Повний текст постанови складено і підписано 17 вересня 2018 р.

Головуючий суддя Костів Т.С.

суддя Данко Л.С.

суддя Желік М.Б.