Постанова № 76482907, 12.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 210/1221/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання Євтодій К.С.

сторони:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року, яке ухвалене суддею Літвіненко Н.А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області (відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні),-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК у 2013 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 30 %, який при наступних переоглядах залишився незмінним та третю групу інвалідності.

Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в шкідливих умовах праці, просив суд: стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 30 000,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судові витрати у розмірі 551гр. 20 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, рішенням суду у 2014 році позивачу відшкодовано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» моральну шкоду у зв'язку з втратою професійної працездатності у розмірі 10 000 грн., оскільки подвійне стягнення моральної шкоди законодавством не передбачено, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції не визначив ступінь вини кожного з підприємств, із шкідливими умовами праці, на яких працював позивач та необгрунтовано стягнув з відповідача 30 000 тисяч грн. моральної шкоди за 9 місяців 15 днів роботи позивача на підприємстві відповідача. Зазначає, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не було залучено до складу комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання у позивача. Вважає розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає глибині та тривалості моральних страждань позивача, загальним засадам виваженості, справедливості та розумності. Також суд не вірно визначив розмір судового збору, який підлягає стягненню за рішенням суду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1- ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача Мордвінкіна С.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював в період з 06.07.1998 року по 29.07.1998 року підземним гірником очисного забою у дільниці №8 ВО «Кривбасруда» шахта «Родина». З 29.07.1998 року по 20.04.1999 року, працював підземним гірником очисного забою, Криворізький державний залізорудний комбінат (КДЗРК) «Кривбасзалізорудком» шахта «Родина». (а.с. 72-76).

Відповідно до п. 16 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 5 від 18.03.2013 року, комісією в складі представників керівництва ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», Фонду соціального страхування, Криворізького міського комітету профспілки металургів і гірників України ОСОБА_1 отримав професійне захворювання, працюючи 6 років 1 місяць вибухові (підземним) на дільниці №22 (заряджання глибоких свердловин та видача вибух матеріалів) шахти імені Артема з 15.06.2004 року по 21.07.2010 рік на ШУ: ВАТ КГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Міттал Стіл Кривий Ріг", ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" виконував весь комплекс підривних робіт при проведенні підземних гірничих робіт: навантажував, розвантажував, доставляв підривні та інші матеріали до місць робіт, забивав свердловини та шпури, монтував електропідривну мережу.

В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню- недосконалості технології підповерхової системи розробки при підземному видобутку руди.

Також ОСОБА_1 згідно санітарно-гігієнічної характеристики умов праці №2/2-11-5-3092 від 23.11.2009 підготовленої ДЗ "Саксаганська районна санітарно- епідеміологічна станція м. Кривого Рогу", протягом 9 років 7 місяців виконував важку роботу, що перевищувала нормативи, зокрема, на ВО "Кривбасруда" шахта "Родина" дільниця №8 з 06.07.1998 по 29.07.1998 - підземний гірник очисного забою; на Криворізькому державному залізорудному комбінату (КДЗРК) "Кривбасзалізрудком" шахта «Родина» з 29.07.1998 по 20.04.1999 - підземний гірник очисного забою.

Причиною професійного захворювання в п. 17 Акту вказано - важка фізична праця.

«Рівень фізичного навантаження (параметри, ступень, важкість роботи): маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну 50 кг, при нормі до ЗО кг; нахили корпуса вимушені більше 30 градусів 371 раз за зміну при нормі 51-100 разів; динамічна робота потужність зовнішньої роботи (Вт) при роботі за участю м 'язів плечового поясу 47,4 Вт при нормі 23-45 Вт, статичне навантаження, величина навантаження за зміну (кг/с) при утриманні вантажу двома руками 261000 кг/с при нормі до 97000кг/с; робоча поза: знаходження в нахиленому положенні до 30 градусів 40% зміни при нормі до 25%, більше 30 градусів 2, 7% тривалості зміни при нормі вільна.

Умови праці вибуховика (підземного) за важкістю трудового процесу відноситься до III класу 3 ступеня шкідливості.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу Українського НДІ промислової медицини м. Кривого Рогу про наявність професійного характеру захворювання від 07 лютого 2013 року протокол № 289 ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання з діагнозом: радикулопатія L4,L5,S1 зліва і C5, C6, С8, переважно зліва, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромами, двобічним плечолопатковим періартрозом ПФС першого ступеню суглобів, помірним парезом лівої стопи. (а.с. 92).

01.07.2013 року, медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності.

24.07.2014 року, при повторному обстеженні медико-соціальною експертною комісією підтверджено третю групу інвалідності та 30% втрати професійної працездатності

Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 07.07.2016 р. серії 12 ААА № 016998, при повторному огляді, ОСОБА_1 встановлено 3 група інвалідності та вказано 30 % - ступінь втрати професійної працездатності з 01.07.2016 р. по 01.07.2018 р.(а.с.71)

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачу у зв'язку з отриманими позивачем на виробництві професійним захворюванням моральної шкоди відповідачем, з вини якого йому й заподіяно моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я, однак не погоджується із визначеним судом розміром моральної шкоди, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу у зв'язку з професійним захворюванням був встановлений. Він отримав професійне захворювання, первинно втратив працездатність у розмірі 30% згідно висновку МСЕК від 01.07.2013 року.

Заподіяне позивачеві професійне захворювання під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача, спричиняє йому моральні й фізичні страждання, які обмежують його можливість вести звичний спосіб життя, тягнуть за собою не відновлення здоров'я, відчуття болю.

Як вбачається з акту № 5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 березня 2013 року, причиною професійного захворювання позивача є важка фізична праця, яка відноситься до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості, робота протягом 15 років 08 місяців у шкідливих умовах без зазначення конкретних осіб які порушили ст. 153 КЗпП України та законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» в зв'язку з переведенням позивача на іншу роботу 21.07.2010 року, зокрема на підприємстві, правонаступником якого є відповідач, позивач попрацював в шкідливих умовах - 9 місяців 15 днів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не враховано ступінь вини кожного з підприємств на яких позивач працював в шкідливих умовах, колегією суддів не враховуються, оскільки вина саме відповідача встановлена актом № 5 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 березня 2013 року.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що позивачу вже було відшкодовано моральну шкоду іншим підприємством, на якому він працював в шкідливих умовах,колегією суддів не приймаються, оскільки підприємство відшкодувало позивачу моральну шкоду за роки, які позивач працював на його підприємстві і факт відшкодування іншим підприємством не виключає обов'язку відповідача відшкодувати моральну шкоду позивачу за відпрацьовані ним роки у шкідливих умовах на підприємстві відповідача.

Разом з тим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача про те, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначено ним, без урахування засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Зокрема, судом не враховано період роботи позивача на інших підприємствах, у шкідливих умовах праці, із загального стажу в шкідливих умовах. При цьому колегія суддів, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, й, беручи до уваги конкретні обставини по справі, зокрема: тривалість роботи позивача на підприємстві відповідача в умовах впливу шкідливих факторів - 9 місяців 15 днів, характер отриманого позивачем професійного захворювання, ступінь втрати ним професійної працездатності первинно, який становить 30%, тривалість розладу його здоров'я, а також пов'язані з отриманим професійним захворюванням фізичні і моральні страждання позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 30000 грн. до 5000 грн.

Згідно положення закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674 в редакції, чинній на момент постановлення рішення судом першої інстанції, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, вимога про стягнення моральної шкоди є немайновою та за подання позову в даній категорії справ судовий збір справляється з фіксованою ставкою (пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»), а не пропорційно до розміру суми грошового відшкодування моральної шкоди, заявленого позивачем.

У зв'язку з цим, викладені в апеляційній скарзі доводи представника відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм законодавства при стягненні в повному розмірі судового збору з відповідача на користь держави, колегія суддів визнає такими, що не заслуговують на увагу та не враховує їх.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду має бути змінене в частині розміру стягнутої моральної шкоди з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат ».

Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2018 рокузмінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 з 30 000 гривень до 5 000 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: