Ухвала суду № 76482638, 10.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

"10" вересня 2018 р.справа № 804/191/373/18(137СП/804/1847/18)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі судді Чумака С.Ю. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в адміністративній справі № 804/191/373/18(137СП/804/1847/18) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання провести перерахунок та повернути утримані грошові кошти, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернулась з апеляційною скаргою у цій справі.

Суд вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Проте, за приписами ч.2 ст.295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача Шевцов О.А. отримав копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції 03.07.2018 року (а.с.55). Таким чином, останнім днем строку апеляційного оскарження було 03.08.2018 року, тоді як апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 29 серпня 2018 року.

Таким чином апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування якого зазначено, що відповідач звертався з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року, проте судом апеляційної інстанції зазначена скарга була повернута апелянту у зв'язку з відсутністю підтвердження повноважень особи на здійснення представництва. Оскільки апеляційна скарга подана у встановлений законом процесуальний строк, то він, відповідно, і не пропущений.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитися з вказаними доводами апелянта через таке.

Згідно з ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Водночас, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Разом з тим, не підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу на здійснення представництва, і, як наслідок, повернення зазначеної скарги, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення від 06.06.2018 року.

Також, Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні (рішення Європейського суду з прав людини ).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, скаржником документу про сплату судового збору не надано.

Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, що діяла до 15.12.2017 року Пенсійний фонд та його органи були звільнені від сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання суд апеляційної інстанції зазначає.

Пунктом 17 розділу І Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Пенсійного фонду України не розповсюджуються.

Вносячи зміни до Закону України «Про судовий збір» та виключаючи органи Пенсійного фонду зі списку тих, що звільняються від сплати судового збору, законодавець висловив певну волю, яка полягає в тому що вказані органи повинні сплачувати судовий збір без будь-яких виключень.

Обмежене ж фінансування або несвоєчасне перерахування коштів з Державного бюджету бюджетній установі, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не свідчить про неможливість сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання перевірки відповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглядається 10 вересня 2018 року.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон від 03.10.2017 р. № 2147-VIII відповідно до якого статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, в якій пільги щодо сплати судового збору (звільнення від сплати судового збору) на органи Пенсійного фонду України не розповсюджуються.

Тому посилання апелянта, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, на те, що органи Пенсійного фонду були звільнені від сплати судового збору в редакції Закону України "Про судовий збір", яка діяла до 15.12.2017 року є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається, позивач звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії і повернути утримані кошти, що свідчить про подання фізичною особою позову з вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання позовної заяви), ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 704,80 грн. (0,4*1762=704,80).

Отже, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 704,80 грн., то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1057,20 грн.(704,80*150%=1057,20).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: 34317206081005

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу:

*;101;_____(код клієнта:

· ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),

· реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Судовий збір, за апеляційною скаргою ______ (ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду:

- заяву про поновлення строку, в якій вказати інші підстави для поновлення строку;

- оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1057,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України,

у х в а л и в:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року у справі №804/191/373/18 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню не підлягає.

Суддя : С.Ю. Чумак