Ухвала суду № 76481947, 17.09.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2018 року м. Рівне №1740/2027/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - Карпець О.В. (довіреність від 05 липня 2018 року); представника відповідача - не прибув; розглядаючи у підготовчому засіданні заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про поновлення строку звернення до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі іменується - позивач) до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд зобов'язати ДП «ОПТІМА-770-Р» ТОВ «Севен Севенті Петроліум» привести земельну ділянку за адресою Будівництво АГЗП на АЗС за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 11 до попереднього стану шляхом демонтажу додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП.

Ухвалою суду від 20.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.09.2018.

Також, ухвалою суду від 20.08.2018 постановлено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом розглянути у підготовчому засіданні.

До суду прибув представник позивача та підтримав доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, просив суд задовольнити таку заяву.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у підготовче засідання не прибув, проте подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом за відсутності представника відповідача.

Заява про поновлення строку звернення до суду обґрунтована тим, що з метою виконання покладених завдань, відповідно до підпункту 13 пункту 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі від 14.12.2016 №6-2554цс16, публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень. Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 №10, з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 2, 4, 20, 24 ГПК, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Тому приймали до уваги той факт, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори у сфері містобудування, в тому числі за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Проте, на даний час набрала чинності постанова Великої палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №161/14920/16-а, відповідно до якої суд касаційної інстанції сформував правову позицію відносно того, що спори за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ці спори є публічно-правовими, такими, що виникли за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування.

Позивач зазначає, що постанова Великої палати Верховного Суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 08.05.2018.

Згідно листа Директора Департаменту нормативно-правового забезпечення Держархбудінспекції Шевченка Є.В. від 01.06.2018 за №40-702- 2018-276 (який Управління отримало - 01.06.2018), повідомлено Управління про зміну судової практики у справах за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва.

У зв'язку з тим, що постанову Великої палати Верховного Суду щодо правової позиції про розгляд спорів за позовами органів архітектурно-будівельного контролю про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оприлюднено лише 08.05.2018, а Управління відповідно повідомлено - 01.06.2018, то тримісячний строк на звернення до суду із вищевказаним позовом закінчується - 09.08.2018.

Зважаючи, на те, що постановою Великої палати Верховного Суду змінено практику касаційного суду щодо вирішення спорів про знесення самочинного будівництва, позивач просить врахувати даний факт при обчисленні строків звернення до суду із позовом до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва. Зазаначені вище обставини підтверджують, що причини пропуску строку зверненя до суду із вищевказаним позовом не залежали від волевиявлення позивача, тому останній просить суд поновити строк на звернення до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом другим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач провів позапланову перевірку ДП «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум», за результатами якої склав акт від 03.01.2018 та Припис від 03.01.2018 щодо проведення демонтажу додаткового технологічного обладнання модульного АГЗП. У Приписі зазначено про необхідність його виконання до 05.02.2018.

Тобто, строк звернення до суду з позовом починає свій перебіг 06.02.2018 - з наступного дня після виявлення обставини щодо невиконання Припису. Такий строк позивач пропустив.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» [4]); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).

Враховуючи викладені позивачем в заяві доводи та враховуючи вказані вище принципи здійснення правосуддя, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з позовом.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про поновлення строку звернення до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва - задовольнити.

Поновити Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області строк звернення до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Оптіма-770-Р» Товариства з обмеженою відповідальністю «Севен Севенті Петроліум» про знесення самочинно збудованого об'єкта будівництва.

Копію даної ухвали надіслати відповідачу по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Недашківська К.М.