Рішення № 7648057, 28.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2010 р.Справа № 16/2289 За позовом прокурора Дунаєвецького району, в інтересах держави та державного органу, який її уособлює Національного банку України Управління Національного банку України, м.Хмельницький, Відкритого акціонерного товариства КБ „Надра”, м.Київ, в особі філії Дунаєвецького відділення №20 Хмельницького РУ, м.Хмельницький

до Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 с. Залісці, Хмельницька область,Дунаєвецький район

про стягнення 42198,78 грн.

Суддя

Представники сторін:

від позивача 1: не з`явився;

від позивача 2: Купчишин Р.В. - за довіреністю від 18.02.09 р.;

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: не з`явився.

Суть спору: Прокурор, в інтересах позивачів звернувся з позовом про стягнення з відповідача 42198,78 грн. заборгованості за кредитним договором № 54/ЕК/2007-980, що укладений між позивачем 2 та відповідачем.

Представник 1-го позивача в судове засідання 28.01.10 р. не зявився. При цьому, 11.01.10р. останнім подано письмове пояснення по справі, в якому він повідомив суду наступне:

Прокурор Дунаєвецького району, звертаючись до господарського суду Хмельницької області із вказаним позовом, помилково вказав в числі позивачів Національний банк України з огляду на нижчевказане: згідно ст.1 ГПК України (Право на звернення до господарського суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Згідно з абзацом 4 ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Ч.3 статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 р. № З-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти

орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ст.2 Закону України „Про Національний банк України” №679-ХГУ від 20.05.99 р. Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Національний банк України не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Національний банк України здійснює державне регулювання діяльності банків, зміст і форми якого встановлені ст.66 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Відповідно до ст.ст. 2, 6 та 7 (функції Національного банку України) Закону України „Про Національний банк України” та ст.66 Закону України „Про банки і банківську діяльність” до повноважень Національного банку України не належить ініціювання позовів замість банків, в тому числі замість ВАТ КБ „Надра”. Виходячи із змісту позову права Національного банку не порушувались.

Згідно ч.3 ст.5 Закону України „Про банки і банківську діяльність” Національний банк України не відповідає за зобов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язаннями Національного банку України, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст.2 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Мотивуючи позовні вимоги, прокурор Дунаєвецького району зазначає, що неповернення кредиту банку в якому призначено тимчасову адміністрацію зачіпає економічні інтереси держави, дискредитуючи її політику з питань створення сприятливих умов для розвитку економіки, кредитно-фінансової підтримки процесів структурної перебудови, зміцнення та реалізації виробничого і торгового потенціалу галузей економіки. Проте така позиція є помилковою та не ґрунтується на положеннях законодавства, оскільки призначення тимчасової адміністрації в банку є тимчасовим заходом впливу Національного банку України до банку та не є перешкодою для вжиття банком можливих заходів з метою повернення кредиту, до яких належить і право на звернення з позовом до суду.

Згідно ст.21 ГПК (Сторони в судовому процесі) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Неповернення кредиту банку не зачіпає економічні інтереси держави, оскільки виходячи із сутності діяльності банків грошові кошти розміщуються ними на власний ризик.

Отже, вищевказаний позов, зі слів 1- го позивача подано із порушенням законодавства, а саме ст.2 ГПК:

Національний банк України не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та законом йому не надано повноважень органу виконавчої влади;

- інтереси держави або Національного банку України не порушені.

Посилаючись на викладені у письмовому поясненні доводи, 1-ий позивач наголошує на тому, що правові підстави щодо участі Національного банку України в якості позивача у справі № 16/2289 відсутні.

Повноважний представник 2-го позивача ВАТ КБ „Надра”, м. Київ в засідання суду прибув, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання 28.01.10 р. не направив. Проте, в засіданні суду 12.01.10 р. відповідачем подано письмову заяву, в якій він позовні вимоги визнав повністю, наявність заборгованості за кредитним договором пояснив скрутним фінансовим становищем та знаходженням у декретній відпустці. При цьому відповідач просить подальший розгляд справи проводити без його участі.

Прокурор в судовому засіданні 12.01.10 р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

03.09.2007 р. між ВАТ КБ „Надра”, м.Київ, в особі філії Дунаєвецького відділення №20 Хмельницького РУ, м.Хмельницький та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, с. Залісці Дунаєвецького району укладено кредитний договір № 54/ЕК/2007-980 (надалі Договір), відповідно до вимог якого позивач 2 зобов'язався надати відповідачу (Позичальнику) грошові кошти в сумі 25000,00 грн. для споживчих потреб, строком до 03.09.2009 р. включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків з розрахунку 31% річних, що обчислюється виходячи з 360 днів у році (п.п. 1.1.-1.3. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, надання кредиту проводиться шляхом видачі готівки Позичальнику з каси Банку, оплати із позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника, або перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

На виконання умов вищевказаного пункту Договору, 03.09.07 р. позивачем 2 надано відповідачу кредит в сумі 25000,00 грн., що підтверджується заявкою на видачу готівки № 316 від 03.09.07 р.

У відповідності до п. 3.1.2.2. Договору, у випадку прострочення виконання зобовязання у відношенні повернення кредиту у строк, Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом або його частини, (якщо зобовязання частково виконані Позичальником) у розмірі 62% річних виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням.

Згідно п. 5.1.2. Договору, відповідач зобовязувався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадках, передбачених цим Договором також сплатити неустойку та відшкодувати завдані Банку збитки.

Згідно п.п. 8.1-8.3 кредитного договору, сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків оплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Разом із тим, 03.09.07 р. був укладений договір поруки між ОСОБА_4 та ВАТ КБ „Надра”, згідно п.п. 1.1, 1.2 якого поручитель ОСОБА_4 поручається перед кредитором ВАТ КБ „Надра” за неналежне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору № 54/ЕК/2007-980 від 03.09.07р. Позичальник і поручитель відповідають перед кредитором у повному обсязі, як солідарні боржники.

Проте, відповідач своїх зобовязань за кредитним договором належним чином не виконав, відсотків за користування кредитними коштами не сплатив, погашення кредиту згідно встановленого графіку не провів. При цьому, відповідачем було частково проведено оплату коштів відповідно до умов кредитного договору на загальну суму 5842,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами: № 864 від 14.10.09 р.; № 476 від 12.10.07 р.; № 711 від 19.01.09 р.; № 314 від 06.11.07 р.; № 389 від 07.03.08р.; № 731 від 14.12.07 р.; № 657 від 29.01.09 р.; № 822 від 23.04.09 р. та № 247 від 23.03.09 р.

Однак, на день подання позовної заяви до суду за відповідачем виникла заборгованість в сумі 42198,78 грн., з яких: 22467,54 грн. основної заборгованості, 19769,88 грн. заборгованості по відсотках та 2345,85 грн. пені, що підтверджується довідкою начальника Дунаєвецького відділення № 20 ВАТ КБ „Надра” № 181 від 02.12.09 р.

Сума пені нарахована 2-им позивачем за весь час прострочення сплати кредиту у відповідності до п.8.1 Договору та становить 2345,85 грн.

У звязку із наявною заборгованістю відповідача, прокурор в інтересах позивачів звернувся з позовом до суду про примусове її стягнення вказаної заборгованості з відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед 2-им позивачем підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою начальника Дунаєвецького відділення № 20 ВАТ КБ „Надра” № 181 від 02.12.09 р. Крім того, як вбачається судом із матеріалів справи, 2-ий позивач належним чином виконав зобовязання за договором, що підтверджується заявкою на видачу готівки № 316 від 03.09.07 р. в сумі 25000,00 грн.

Разом із тим, відповідачем частково погашався кредит, що підтверджується меморіальними ордерами, наявними в матеріалах справи.

Між тим, вирішуючи питання щодо обгрунтованості позовних вимог, окрім доданих позивачем до матеріалів справи доказів, судом враховується, що в судовому засіданні 12.01.10 р. відповідачем подано письмову заяву, в якій він позовні вимоги визнав у повному обсязі. Звідси, у відповідності із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення наявної заборгованості не подано.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підтверджені належними доказами у справі.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості заявлених прокурором позовних вимог, які є підставою для задоволення позову, судом враховується, що сторонами кредитного договору №54/ЕК/2007-980 від 03.09.07 р. є ВАТ КБ „Надра” в особі філії Дунаєвецького відділення №20 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2. Звідси випливає, що заявлені прокурором позовні вимоги в інтересах позивачів підлягають задоволенню частково.

За таких обставин, в позові прокурора Дунаєвецького району, в інтересах держави та державного органу, який її уособлює Національного банку України в особі Управління Національного банку України, м.Хмельницький, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Залісці Дунаєвецького району про стягнення 42 198,78 грн. необхідно відмовити, оскільки між вказаними сторонами (особами) взагалі відсутні будь-які правовідносини, порушення яких могло б бути допущено відповідачем.

При вирішенні позову щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 2345,85 грн., судом враховується, що умовами кредитного договору №54/ЕК/2007-980 від 03.09.2007р., зокрема п. 8.1 договору, було передбачено стягнення пені за кожен день прострочення сплати заборгованості.

Судом в даному випадку враховується вимоги ст. 627 ЦК України, згідно якої встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З врахуванням викладеного, вимоги про стягнення з відповідача 2345,85 грн. пені суд вважає такими, що відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, тому є правомірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково, а саме щодо позовних вимог ВАТ КБ „Надра”, м.Київ, в особі філії-Дунаєвецького відділення №20 Хмельницького РУ, м.Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Залісці Дунаєвецького району щодо стягнення 22467,54 грн. - основної заборгованості, 19769,88 грн. - заборгованості по відсотках та 2 345,85 грн. грн. пені, а всього на загальну суму 42 198,78 грн.

Щодо позовних вимог прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Національного банку України в особі Управління Національного банку України, м. Хмельницький, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Залісці Дунаєвецького району про стягнення 42 198,78 грн., суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до задоволених вимог вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Дунаєвецького району, в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Національного банку України та його управління Національного банку України в Хмельницькій області, м.Хмельницький та Відкритого акціонерного товариства КБ „Надра”, м.Київ, в особі філії Дунаєвецького відділення №20, м. Дунаївці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Залісці Дунаєвецького району про стягнення 42 198,78 грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства КБ „Надра”, м. Київ в особі філії -Дунаєвецького відділення №20 (м. Дунаївці, вул. Шевченка, 59/6, код ЄДРПОУ 26382172) 22467,54 грн. (двадцять дві чотириста шістдесят сім гривень 54 коп.) - основної заборгованості, 19769,88 грн. (девятнадцять тисяч сімсот шістдесят девять гривень 88 коп.) - заборгованості по відсотках, 2345,85 грн. (дві тисячі триста сорок пять гривень 85 коп.) пені.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області) 421, 99 грн. (чотириста двадцять одна гривня 99 коп.) державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход державного бюджету України через відділення державного казначейства (на рахунок 31215259700002, код банку 815013, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу 22050000) 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові прокурора Дунаєвецького району в інтересах держави та державного органу, який її уособлює - Національного банку України в особі Управління Національного банку України, м. Хмельницький до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Залісці Дунаєвецького району про стягнення 42 198,78 грн., відмовити.

Суддя

Віддруковано 6 примірників:

1 до матеріалів справи;

2-3 позивачу 1 та 2;

4 відповідачу;

5-6 в прокуратуру району та області.