
Справа № 822/1673/18
УХВАЛА
13 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
за участі:секретаря судового засідання Бачка А.М. представника відповідача - Богуцького Д.М. розглянувши заяву позивача про визнання дій та рішення протиправними по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області про визнання дій та рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою в якій просить: - визнати неправомірними дії та рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Хмельницькій області про відмову у нарахуванні та виплаті страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності у розмірі 75 %; - зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про проведення йому перерахунку суми щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності, та прийняти відповідне рішення згідно Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року.
Подана заява обґрунтована тим, що позивач після набрання рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року по справі №822/1673/18 законної сили звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати страхової виплати втраченого заробітку відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 75%. На заяву позивач отримав письмове повідомлення №676 від 20.08.2018 про відмову щодо нарахування та виплати страхової виплати втраченого заробітку відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 75%. Зазначає, що невиконання рішення суду порушує його права, а тому змушений звернутися до суду із даною заявою.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2018 року розгляд заяви призначено до розгляду в судовому засіданні.
Заявник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що позивачем безпідставно подано вказану заяву та просить суд відмовити в її задоволені.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подану заяву та наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову від 11.04.2018 №332 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Хмельницькій області стосовно відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності у розмірі 75 %. Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про проведення йому перерахунку суми щомісячної страхової виплати відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності, та прийняти відповідне рішення згідно Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування". В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 20.07.2018.
ОСОБА_2 15 серпня 2018 р. звернувся до відповідача із заявою щодо нарахування та виплати страхової виплати втраченого заробітку відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 75%.
Листом №676 від 20.08.2018 позивача повідомлено про відмову щодо нарахування та виплати страхової виплати втраченого заробітку відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 75%.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 1, 2 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Суд встановив. що підтверджується матеріалами справи, рішення суду від 19.06.2018 по справі №822/1673/18 набрало законної сили 20.07.2018.
Доказів вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду, станом на момент розгляду даної заяви відповідач суду не надав.
Відтак, суд дійшов висновку про протиправність таких дій відповідача, а тому вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги в порядку ст. 383 КАС України.
Статтею 13 Конвенції з прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-ІV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді практику Суду як джерело права.
У "пілотному" рішенні Європейського Суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) зазначено, що Комітет Ради Європи висловлює особливу занепокоєність у зв'язку з тим, що, незважаючи на цілий ряд законодавчих та інших важливих ініціатив, до яких неодноразово приверталася увага Комітету міністрів, поки що досить мало зроблено для того, щоб подолати існуючу структурну проблему невиконання рішень національних судів. Стаття 13 Конвенції прямо виражає обов'язок держави, передбачений статтею 1 Конвенції, захищати права людини передусім у межах своєї власної правової системи. Таким чином, ця стаття вимагає від держав національного засобу юридичного захисту, який би забезпечував вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги", та надання відповідного відшкодування (справа "Кудла проти Польщі" N 30210/96, п. 152, ЕСНК 2000-ХІ). Зміст зобов'язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції залежить від характеру поданої заявником скарги; "ефективність" "засобу юридичного захисту" у значенні цієї статті не залежить від визначеності сприятливого для заявника результату. Водночас засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.
Європейський суд з прав людини у справі "Лізанец проти України" від 31 травня 2007 року (заява N 6725/03) зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (рішення у справі "Метаксас проти Греції", N 8415/02, п. 19, від 27 травня 2004 року). У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.
Отже, посилання відповідача у листі №676 від 20.08.2018 про відмову щодо нарахування та виплати страхової виплати втраченого заробітку відповідно до встановленого ступеня втрати професійної працездатності у розмірі 75%, враховуючи розбіжність записів щодо втрати працездатності відображених у виписці Хмельницької обласної медико - соціальної експертної комісії №0043426 від 29.01.2018, а також наявність у особовій справі оригіналу акту №3 від 18.08.1998 у зв'язку з нещасним випадком, який стався 11.08.1998, та відсутністю оригіналу акту про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом, та мав місце 02.12.1987 в матеріалах справи наявна лише його копія є фактичним невиконанням рішення суду, оскільки в рішенні від 19.06.2018 по справі №822/1673/18 надано правову оцінку та спростовано посилання відповідача щодо оригіналу акта про нещасний випадок.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
А тому, відповідачу на виконання ч.4 ст.245 КАС України та ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" необхідно прийняти відповідне рішення на виконання рішення суду по справі №822/1673/18.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої та шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Разом з тим, приписами статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм суд дійшов висновку, що в силу чинних положень Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є формою контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням встановлених обставин суд зазначає, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області допущено порушення вимог статтей 14, 245,370, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, яке полягає у невиконанні рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у справі №822/1673/18, а тому вважає що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) про визнання дій та рішення протиправними по адміністративній справі №822/1673/18 задовольнити.
Винести окрему ухвалу управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області (29013, м.Хмельницький, вул.Проскурівська, 18, ідентифікаційний код - 41316723) щодо невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №822/1673/18.
Направити дану окрему ухвалу управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області для відповідного реагування : вжиття заходів для виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі №822/1673/18.
Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області в місячний строк з дня отримання даної окремої ухвали повідомити Хмельницький окружний адміністративний суд про результати вжитих заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 17 вересня 2018 року .
Головуючий суддя О.П. Шевчук
Судове рішення № 76480087, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 822/1673/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: