Рішення № 7648007, 22.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2010 Справа № 10/171-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Датекс"

до Товаристова з обмеженою відповідальністю "Легендарна Тачанка"

про стягнення 7600 грн. 32 коп.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легендарна Тачанка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Датекс"

про стягнення 8945 грн. 77 коп.

за участю представників

від позивача - Цимбалюк С.В. - начальник юридичного відділу, дов. від 19 жовтня 2009 року.

від відповідача - Щербина О.Л. - юрисконсульт (дов. б/н від 20.08.2009 р.)

Рішення оголошується в судовому засіданні в повному обсязі.

Розгляд справи розпочато 14.01.2010 року з перервою до 22.01.2010 року відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Справу розглянуто за межами строку встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін від 05.11.2009 р. (а.с. 126 том 1).

Позивач звернувся до суду з позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення від 25.12.2009 р. просить стягнути з відповідача 7600,32 грн. штрафу за понаднормативний простій автопоїзда.

Відповідач проти позову заперечує, стверджуючи, що понаднормативного простою автопоїздів позивача не було. Крім того, позивач заявив зустрічний позов про стягнення з позивача 8945,77 грн. суми збитків, що становить вартість пошкодженого товару.

Позивач проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на недоведення відповідачем пошкодження товару, що доставлявся позивачем та вини позивача в пошкоджені товару.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено Договір №04-06 від 04.06.2009 р. про перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався доставити ввірений йому відповідачем вантаж пункт призначення в обумовлений строк і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (отримувачу), а замовник (відповідач у справі) зобов'язується надати до перевезення вантаж і необхідну для даного вантажу документацію, а також оплатити перевізнику за перевезення вантажу плату (фрахт) і інші передбачені даним договором платежі і штрафні санкції в порядку і строки передбачені даним договором.

На підставі узгоджених заявок відповідача на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 03.06.2009 р. та від 08.07.2009 року з метою надання послуг з перевезення вантажу (цибуля заморожена) позивачем було подано 09.07.2009 р. на завантаження автопоїзд державний номер 17310КМ/21764КХ за маршрутом Україна, м. Каховка - Німеччина, Хорен та 10.06.2009 року автопоїзд державний номер 17329КМ/21765КХ за тим же маршрутом.

Позивач здійснив перевезення вантажів відповідача за заявками, що вказані вище, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними №104556 та №104534 та не заперечується сторонами.

Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що відповідно до п. 4.3.3. Договору замовник (відповідач у справі) зобов'язується забезпечити завантаження (вивантаження) і митне оформлення (замитнення, розмитнення) вантажу (узгоджений сторонами нормативний простій сумарно на завантаження (вивантаження) і митне оформлення (замитнення, розмитнення) автопоїзда) протягом 48 годин (в тому числі час для митного оформлення вантажу) з моменту прибуття автопоїзда в пункт завантаження (вивантаження) в разі здійснення міжнародного перевезення вантажу.

Автопоїзд позивача держ. номери 17329КМ/21765КХ прибув для завантаження 05.06.2009 року та був завантажений того ж дня. Зазначений автопоїзд прибув до пункту розвантаження 10 червня 2009 року та був розвантажений 12 червня 2009 року.

Тобто, розвантаження автопоїзда здійснювалась протягом трьох діб, тоді як нормативний простій при розвантаженні узгоджений сторонами в п. 4.3.3. Договору становить 48 годин тобто дві доби.

Отже, понаднормативний простій автопоїзда позивача держ. номери 17329КМ/21765КХ при розвантаженні становить одну добу.

Автопоїзд позивача держ. номери 173-10КМ/217-64КХ прибув для завантаження 09.07.2009 року та був завантажений 10.07.2009 року. Зазначений автопоїзд прибув до пункту розвантаження зазначеного в заявці б/н від 08.07.2009 р. 17 липня 2009 року та був розвантажений 22 липня 2009 року.

Тобто, розвантаження автопоїзда здійснювалась протягом шести діб, тоді як нормативний простій при розвантаженні узгоджений сторонами в п. 4.3.3. Договору становить 48 годин тобто дві доби.

Отже, понаднормативний простій автопоїзда позивача держ. номери 173-10КМ/217-64КХ при розвантаженні становить чотири доби.

Факт простою автопоїздів позивача засвідчений у транспортних протоколах до товарно-транспортних накладних №104556 та №104534, на яких міститься штемпель вантажоодержувача про початок та закінчення розвантаження автопоїздів позивача, а також і зазначеними товарно-транспортними накладними (далі - СМR) та посвідченням про відрядження.

Згідно з положеннями п. 5.3.3. Договору при порушенні замовником (відповідачем у справі) строків завантаження, вивантаження вказаних у п. 4.3.3. Договору за межами України останній сплачує перевізнику (позивачу у справі) штраф в розмірі 150 (сто п'ятдесят) євро (в гривнях по курсу НБУ на день виписки рахунку) за розпочату добу простою враховуючи вихідні та святкові дні.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

На підставі пункту 5.3.3. Договору позивачем нараховані штрафні санкції за простій автопоїзда держ. номери 17329КМ/21765КХ в сумі 1063 грн. 08 коп. та автопоїзда держ. номери 173-10КМ/217-64КХ в сумі 6537 грн. 24 коп., а разом 7600 грн. 32 коп. для сплати штрафу відповідачу були виписані позивачем рахунки №242/1 від 12.06.2009 р. та №303 від 22.07.2009 р.

Враховуючи викладене, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу штраф за простій автопоїздів в сумі 7600 грн. 32 коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на лист вантажоодержувача в якому зазначено, що останній не підписував ніяких транспортних протоколів; а також зазначає, що з СМR вбачається лише дату з якої вантаж взято під митний контроль митними органами Німеччини, тобто дату прибуття на митну територію Німеччини, та дату фактичного отримання вантажоодержувачем вантажу.

Відтак на думку відповідача з СМR №104556 вбачається, що вантаж взято під митний контроль митними органами Німеччини 17.07.2009 р., а фактично отримано вантажоодержувачем 22.07.2009 р. Відповідно вантаж за СМR №104534 взято під митний контроль митними органами Німеччини 10.06.2009 р., а фактично отримано вантажоодержувачем 12.06.2009 р.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що автопоїзди позивача прибули відповідно 12.06.2009 р. та 22.07.2009 р. і були розвантажені в зазначені дні.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються з огляду на наступне.

У пункті 9.7. Договору сторони погодили, що транспортні протоколи є невід'ємною частиною до подорожнього листа або СМR або товарно-транспортної накладної і являються одним із доказів факту прибуття і вибуття транспортного засобу перевізника в пункти завантаження/вивантаження, замитнення/розмитнення і фіксує всі порушення з обох сторін і причини їх виникнення. Відмова від відмітки в транспортному протоколі однією із сторін трактується на користь іншої сторони.

Таким чином, сторони встановили порядок фіксації часу завантаження/вивантаження, замитнення/розмитнення вантажів, що перевозяться позивачем.

З транспортних протоколів, які є невід'ємними частинами СМR №104556 та №104534 вбачається, що автопоїзд держ. номери 17329КМ/21765КХ прибув до пункту розвантаження 10 червня 2009 року та був розвантажений 12 червня 2009 року, автопоїзд держ. номери 173-10КМ/217-64КХ прибув до пункту розвантаження 17 липня 2009 року та був розвантажений 22 липня 2009 року.

Крім того, в листі претензій вантажоодержувача від 11.06.2009 р. та листа відповіді відповідача також від 11.06.2009 р. (а.с. 89-92) відповідач та вантажоодержувач вказують, що вантаж був отриманий 10.06.2009 р., тоді як штемпель вантажоодержувача на СМR 104534 містить дату 12.06.2009 р.

З таких обставин первісний позов підлягає задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до заявки відповідача від 03.06.2009 р. температура вантажу при перевезенні має становити -18ОС.

Відповідач стверджує, що при розвантаженні вантажу, який доставлявся позивачем, було встановлено виявлено, що фактична температура становить -15ОС. Як на доказ фактичної температури при розвантаженні вантажу відповідач посилається на відмітку вантажоодержувача, що міститься на пакувальному листі №4 від 05.06.2009 р. (а.с. 86). У зв'язку з недодержанням необхідної температури вантажу, вантажоодержувачем 11.06.2009 року на адресу відповідача була направлена пропозиція про прийняття вантажу, який був поставлений з порушенням температурного режиму, лише в разі зменшення його ціни на 0,04 євро за 1 кг. Вказана пропозиція була прийнята відповідачем, що підтверджується листом від 11.06.2009 р.

Враховуючи загальний обсяг вантажу, його вартість була зменшена на 756,40 євро, що за офіційним курсом НБУ на день подання зустрічного позову становить 8945,77 грн. вказану суму відповідача вважає збитками завданими йому позивачем у зв'язку із недодержанням умов Договору, а саме порушенням температурного режиму доставки вантажу.

Відповідно до ст. 30 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, якщо одержувач отримав вантаж і не встановив стану вантажу в присутності перевізника або саме пізніше в момент прийняття вантажу, коли мова йде про видимі втрати або пошкодження, або протягом семи днів з дня приймання вантажу, не враховуючи неділі та інших неробочих днів, коли мова йде про невидимі зовні втрати або пошкодження, не зробив перевізнику обмовок, що вказують загальний характер втрат або пошкоджень, вважається, оскільки не доведено зворотнє, підстава для презумпції, що вантаж був прийнятий одержувачем в стані, описаному в накладній. Коли мова йде про невидимі зовні втрати або пошкодження, вказані вище обмовки мають бути здійснені в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Тобто, обставини у справі встановлюються лише тими засобами доказування, які визначено самим законом.

В СМR №104556, №104534 не містися жодної обмовки вантажоодержувача про температуру отриманого вантажу. Більше того, в транспортних протоколах містяться штемпелі вантажоодержувача із зазначенням температури вантажу при прибутті та закінченні розвантаження -20ОС.

Враховуючи викладене, відповідачем в порушення ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх зустрічних вимог, а саме не дотримання позивачем температурного режиму при перевезенні вантажу.

За таких обставин, в задоволені зустрічного позову має бути відмовлено.

Судові витрати по сплаті держаного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним та зустрічним позовами покладаються на відповідача. Витрати позивача на прибуття в судове засідання до стягнення з відповідача не підлягають, оскільки не є судовими витратами встановленими ст. 44 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легендарна тачанка" (вул. Південна, 4, м. Каховка Херсонської області, код ЄДРПОУ 34675415, р/р 26006060153790 в Херсонській філії Приватбанку, м. Херсон, МФО 352479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Датекс" (вул. М. Грінченка, 18, м. Київ, код ЄДРПОУ 31809317, р/р 26009210080864 в ЗАТ в ЗАТ "ПроКредит Банк", м. Київ) - 7600 грн. 32 коп. штрафу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.

Суддя Л.І. Александрова