Рішення № 76479349, 11.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2018 р. справа № 0940/1235/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федів А.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника Коломийської міської ради Сенюк С.М.,

представника Управління Держпраці в Івано-Франківській області Карпаш Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Коломийської міської ради, Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припису №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2018 представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коломийської міської ради (далі - відповідач-1), Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач-2) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припису №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржені постанова №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень складені без дотримання вимог чинного законодавства України, в тому числі Конституції України. Представник позивача зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем-1 порушений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 за №295, оскільки інспектори праці, які здійснювали інспекційне відвідування, не пред'явили службові посвідчення до початку перевірки, а безпосередньо під час перевірки. Також представник позивача відмітив те, що один з інспекторів праці, який брав участь в інспекційному відвідуванні позивача - ОСОБА_5 не мала права брати участь, оскільки в акті перевірки не вказано номер її службового посвідчення. Представник позивача зауважив також, що пояснення, які надавали працівники, які працюють у ФОП ОСОБА_4 згідно трудових договорів та цивільно-правових угод під час здійснення інспекційного відвідування не є належними письмовими доказами у даній справі, адже написані під тиском інспекторів праці та у даних поясненнях відсутній номер службового посвідчення Сенюк С.М. - інспектора праці, яка відбирала пояснення. Щодо суті порушення, виявленого та зафіксованого в акті інспекційного відвідування, а саме не укладення трудових договорів з працівниками салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», представник позивача відмітив, що з двома працівниками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено трудові договори, а з іншими працівниками - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 уповноважена особа позивача уклала цивільно-правові угоди на виконання робіт, які не є формою трудових відносин, а тому, як вважає позивач, невиконання вимог щодо обов'язку повідомити Коломийську оДПІ про прийняття на роботу найманих працівників не є підставою для застосування штрафів в даному випадку. Тому висновки акту інспекційного відвідування позивача у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» щодо не оформлених належним чином трудових відносин з працівникам є безпідставними. Враховуючи наведене, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Одночасно із позовом представник позивача подав заяву від 14.07.2018 про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Коломийської міської ради №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припису №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, які винесені за результатами перевірки салону краси «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 в задоволенні даної заяви про забезпечення позову у справі №0940/1235/18 відмовлено.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Коломийська міська рада скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.08.2018. Представник відповідача-1 у відзиві від 10.08.2018 за №832/01-13/08в проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 167-176). Зазначив, що представник ОСОБА_1 не мав права подавати даний адміністративний позов до адміністративного суду, оскільки таке право йому довірила згідно довіреності ОСОБА_6 - уповноважена особа і представник позивача згідно довіреності від. 03.01.2017, в якій зазначено, що така довіреність видана без права передоручення наданих довіреністю повноважень. Вказав, що акт інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ в останній день такого відвідування не вручено особисто уповноваженій особі позивача через відсутність її в кінці робочого дня на робочому місці - об'єкті відвідування (салон краси «ІНФОРМАЦІЯ_1»). Тому вказаний акт наступного дня - 24.04.2018 надіслано в двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. Зауважив також, що твердження представника позивача щодо непред'явлення службових посвідчень інспекторами праці спростовується направленням на здійснення інспекційного відвідування, в якому ОСОБА_6 - уповноважена особа позивача особисто підписалась та підтвердила, що посвідчення інспекторів праці та направлення на проведення інспекційного відвідування їй пред'явлено. Також зазначено, що під час перевірки інспекторам праці надано два трудові договори, які укладені між позивачем та ОСОБА_6, а також між позивачем та ОСОБА_7 Стосовно решти працівників (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8.), які під час інспекційного відвідування знаходились у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», то інспекторам праці не надано жодних документів про підтвердження оформлення трудових чи будь-яких інших відносин з позивачем. Представник коломийської міської ради зазначив, що договори про надання послуг, долучені до позовної заяви, на момент інспекційного відвідування працівникам Коломийської міської ради не надавались. Вони були додані тільки 07.05.2018 до зауваження на акт перевірки від 23.04.2018. Однак, у вказаних договорах, як вказує відповідач-1, замовником є ОСОБА_4, яка як зазначає представник позивача, перебувала на момент укладення договорів за кордоном, а про уповноважену особу позивача у вказаних договорах не зазначено. Також у даних договорах про надання послуг не вказано майстра-перукаря, якому замовлена допомога п'ятьох виконавців. Разом з цим, представник відповідача-1 зауважує, що згідно пояснень, наданих інспекторам праці під час інспекційного відвідування, ОСОБА_12 працює на посаді майстра з корекції брів, а ОСОБА_8 - на посаді косметолога, що унеможливлює надання допомоги перукарю в перукарських послугах згідно договорів про надання послуг. Окрім того, під час проведення інспекційного відвідування 20.04.2018 ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8 працювали за окремими робочими місцями та надавали послуги населенню самостійно. Жоден із працівників не надавав допомогу майстру-перукарю ОСОБА_7 Враховуючи вказане та пояснення, надані вказаними працівниками під час здійснення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_4 в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме інформацію про режим роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітну плату (3 750,00 грн.), посаду, та об'єкт роботи, відповідач-1 робить висновок про використання праці позивачем без укладання трудових договорів, чим порушено ч. 1 ст. 21 та п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу Законів про працю України. За таких обставин, відповідач-1 просить суд в задоволенні позову відмовити.

Управління Держпраці в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.08.2018. Представник відповідача-2 у відзиві від 16.08.2018 за №17-09/15-10/5683 проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 186-194). Зазначив, що при винесенні оскарженої постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_4 в розмірі 670 140,00 грн. за порушення вимог законодавства про працю, та винесенні оскаржуваного припису для усунення виявлених порушень Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області жодним чином не порушено та не могло бути порушено прав та інтересів позивача, адже інспекційне відвідування проводилося інспекторами праці Коломийської міської ради, а не Управління Держпраці в Івано-Франківській області, а також Управління Держпраці не складало жодних актів індивідуальної дії відносно позивача. Також відмічено, що акт інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ у зв'язку із неможливістю особистого вручення, був надісланий позивачу в двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. Як зазначає представник позивача, вказану кореспонденцію позивачем отримано 02.05.2018, а тому зауваження до акту мали бути надані не пізніше 05.05.2018. Однак, зауваження подані з порушенням строків 07.05.2018. Представник відповідача-2 зазначив, що 30.05.2018 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії інспекторів праці Коломийської міської ради при здійсненні ними інспекційного відвідування у позивача. В скарзі ОСОБА_1 зазначив порушення, які були допущені під час проведення інспекційного відвідування у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», а також при розгляді справи щодо накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 фінансових санкцій. Просив скасувати припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень та постанову №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. З'ясувавши всі обставини у справі, заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_14 26.06.2018 прийнято рішення за результатами розгляду скарги, яким вирішено в задоволені скарги ОСОБА_1 про скасування припису Коломийської міської ради №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень та постанови №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відмовити. Також ОСОБА_1 було роз'яснено, що відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку, а Управління Держпраці не наділено повноваженнями скасовувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

22.08.2018 та 28.08.2018 від позивача на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли відповіді на відзиви від 20.08.2018 та від 27.08.2018 відповідно, в яких позивач зазначає, що твердження відповідачів у відзивах від 10.08.2018 за №832/01-13/08в та від 16.08.2018 за №17-09/15-10/5683 є надуманими та безпідставними. В підтвердження надає доводи, аналогічні доводам, які містяться в позовній заяві (т. 1 а.с. 228-237, т. 2 а.с. 1-14).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Коломийської міської ради в судовому засіданні заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві від 10.08.2018 за №832/01-13/08в.

Представник Управління Держпраці в Івано-Франківській області в судовому засіданні також заперечила проти позову та просила у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзиві від 16.08.2018 за №17-09/15-10/5683.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, присвоєний ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів №2584903426, місце проживання: АДРЕСА_1 що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (т. 1 а.с. 26).

19.04.2018 міський голова м. Коломия, розглянувши службову записку від 17.04.2018 за результатами рейдової робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, видав розпорядження №108-р про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (т. 2 а.с. 97).

З 20.04.2018 по 23.04.2018 на виконання даного розпорядження від 19.04.2018 за №108-р та на підставі направлення від 20.04.2018 за №389/01-36/40в інспекторами праці Коломийської міської ради проведено інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», за результатами якого складений акт від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ (т. 1 а.с. 31).

Даним актом зафіксовані наступні порушення законодавства про працю:

- ч. 1 ст. 21 КЗпП України - не укладено трудові договори між ФОП ОСОБА_4 і наступними працівниками: ОСОБА_9 - манікюрниця, ОСОБА_10 - перукар, ОСОБА_12 - майстер з корекції брів, ОСОБА_15 - майстер манікюру, ОСОБА_11 - перукар, ОСОБА_8 - косметолог;

- п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України - не укладено в письмовій формі трудові договори між ФОП ОСОБА_4 і наступними працівниками: ОСОБА_9 - манікюрниця, ОСОБА_10 - перукар, ОСОБА_12 - майстер з корекції брів, ОСОБА_15 - майстер манікюру, ОСОБА_11 - перукар, ОСОБА_8 - косметолог;

- Постанова КМУ від 17.06.2015 за №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 станом на 20.04.2018 до Коломийської оДПІ не подавались повідомлення про прийняття працівників на роботу до початку роботи працівників: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_15,ОСОБА_11, ОСОБА_8

Вказаний акт інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ в останній день інспекційного відвідування не вручено особисто уповноваженій особі позивача через відсутність її в кінці робочого дня на робочому місці - об'єкті відвідування (салон краси «ІНФОРМАЦІЯ_1»). Тому вказаний акт наступного дня - 24.04.2018, згідно вимог абз. 2 п. 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі - Порядок №295), надіслано в двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення.

У зв'язку із тим, що станом на 08.05.2018 відповідачу-1 підписаний примірник акта не повернуто, інспектор праці склала акт про відмову від підпису за №ІФ-673/842/АВ/ВП у трьох примірниках, два з яких направлено об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення, код поштового відправлення 7820320037380 (т. 1 а.с. 75).

26.04.2018 відповідачем-1 винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та повідомлено позивача про те, що розгляд справи відбудеться 03.05.2018о 09:00 год. (т. 1 а.с. 34).

02.05.2018 представник позивача подав відповідачу-1 заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу на 08.05.2018 (т. 1 а.с. 35).

04.05.2018 відповідач-1 листом-відповіддю №16/01-36/1645 на заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу повідомив представника позивача, що розгляд справи відбудеться 08.05.2018 о 09:00 год. (т. 1 а.с. 36).

07.05.2018 представник позивача подав відповідачу-1 зауваження на акт перевірки за №643/842/АВ, в якому зазначив, що при складанні вказаного акту інспектори праці вчинили грубі порушення, та як наслідок, відсутні правові підстави для застосування заходів реагування до позивача. Так, представник позивача в даному зауваженні відмітив, що під час проведення перевірки інспектори праці, які здійснювали інспекційне відвідування, не пред'явили службові посвідчення до початку перевірки та зазначив, що пояснення, які надавали працівники, які працюють у ФОП ОСОБА_4 згідно трудових договорів та цивільно-правових угод під час здійснення інспекційного відвідування, не є належними письмовими доказами.

На підставі порушень, встановлених під час інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_4, керуючись пунктом 27 Порядку №295, інспектором праці Коломийської міської ради винесений припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, а саме оформлення трудових відносин шляхом працевлаштування фізичних осіб, які на момент інспекційного відвідування працюють без укладення трудових договорів (т. 1 а.с. 44-45).

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ, відповідачем-1 08.05.2018 прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС, якою застосовано до ФОП ОСОБА_4 відповідальність, передбачену статтею 265 Кодексу законів про працю України - штраф в розмірі 670 140,00 грн. (т. 1 а.с. 56).

На переконання представника позивача, оскаржені постанова №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими та припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, і, як наслідок, з метою захисту порушеного права позивача, її представник звернувся із даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до статті 1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Так, згідно п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Питання проведення інспекційних відвідувань та організація невиїзних інспектувань регламентуються пунктом 5 Порядку №295, підпунктом 3 якого встановлено, що інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 47 цього пункту.

Як встановлено судом, та підтверджено матеріалами справи, інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_4 проведено на підставі службової записки від 17.04.2018 рейдової робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, якою проведено інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо порядку використання найманої праці відповідно до вимог чинного трудового законодавства, серед іншого, у ФОП ОСОБА_4 в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» (т. 2 а.с. 98-99).

Як уже зазначалось, на виконання п.п. 3 п. 5 Порядку №295, 19.04.2018 міський голова м. Коломия, розглянувши службову записку від 17.04.2018 за результатами рейдової робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, видав розпорядження №108-р про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань виявлення неоформлених трудових відносин (т. 2 а.с. 97).

Частиною 2 пункту 8 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Будь-яке інше повідомлення об'єкта інспектування про здійснення інспекційного відвідування зазначеним порядком не передбачено.

Пунктом 9 Порядку 295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, інспекторами праці пред'явлені позивачу службові посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування, про що міститься відмітка з зазначенням ПІБ, дати, та особистого підпису уповноваженої особи позивача - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 27).

Оскільки інспекційне відвідування позивача проведене на підставі службової записки від 17.04.2018 рейдової робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення та розпорядження №108-р від 19.04.2018 міського голови м. Коломия про проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань виявлення неоформлених трудових відносин, суд вважає, що, здійснюючи перевірку, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Окрім того, перевіряючи доводи представника позивача про здійснення тиску відповідачами на ФОП ОСОБА_4 у процесі здійснення інспекційного відвідування та накладення штрафу на позивача, судом досліджено електронні докази, а саме диски із відеозаписом виступу міського голови м. Коломия, а також відеозаписом у салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», записаного на відеокамеру «Dahua 1200-EMP».

Дослідивши вказані електронні докази, суд робить висновок про те, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством та тиску на позивача не чинили, а тому суд відхиляє доводи представника позивача про здійснення тиску відповідачами на позивача у процесі здійснення інспекційного відвідування та накладення штрафу.

Суд вважає також необгрунтованими доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку оформлення результатів інспекційного відвідування, виходячи з наступного.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, що передбачено пунктом 19 Порядку №295.

Відповідно до пункту 23 Порядку №295, припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 20 Порядку №295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Пунктом 26 вказаного Порядку передбачено, що у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об'єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування. Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд встановив, що термін проведення інспекційного відвідування - з 20.04.2018 по 23.04.2018, акт інспекційного відвідування складений 23.04.2018, тобто, в межах строків, встановлених вищезазначеною нормою Порядку №295.

Також судом встановлено, що у зв'язку з відмовою отримання акту перевірки та неможливістю особистого вручення акту інспекційного відвідування від 23.04.2018, наступного робочого дня - 24.04.2018, акт надісланий позивачу рекомендованим листом з описом документів та повідомленням про вручення (т. 2 а.с. 79-81).

Поштове відправлення отримане позивачем 02.05.2018, що підтверджує представник позивача, однак, станом на 08.05.2018 підписаний примірник акту та припису відповідачу-1 не повернутий, у зв'язку з чим складений акт відмови від підпису за №ІФ-673/842/АВ/ВП у трьох примірниках, два з яких направлено об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення (т. 1 а.с. 75).

Також суд зазначає, що складення акта інспекційного відвідування не породжує правових наслідків для позивача, тобто не змінює стану його прав та не створює жодних додаткових обов'язків для позивача, при тому, що позивач оскаржує постанову про накладення штрафу і припис про усунення виявлених порушень, а не акт інспекційного відвідування.

Враховуючи наведене, суд вважає доводи представника позивача про порушення відповідачем порядку оформлення результатів інспекційного відвідування необґрунтованими та безпідставними, і, як наслідок, акт інспекційного відвідування оформлений відповідачем відповідно до норм чинного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема: внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10, саме на етапі допуску до перевірки юридична особа може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного суду від 10.05.2018 у справі №806/2127/16 (адміністративне провадження №К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 у справі №П/811/1680/17 (адміністративне провадження №К/9901/11219/18).

Таким чином, враховуючи, що уповноважена особа позивача - ОСОБА_6 фактично допустила посадових осіб до здійснення заходу та надала документи до перевірки, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність дій інспекторів праці під час інспекційного відвідування є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що будь-які можливі порушення порядку проведення перевірки та формальні неточності акту інспекційного відвідування чи інших матеріалів перевірки не спростовують сам факт встановлених за результатами проведеного інспекційного відвідування порушень.

Так, в ході розгляду адміністративної справи судом встановлено допущення технічної описки при складенні акту інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ в частині не зазначення номера службового посвідчення ОСОБА_5 та технічної описки при заповненні пояснень найманих працівників, які на момент інспекційного відвідування працювали у позивача в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1», а саме не зазначення номера службового посвідчення Сенюк С.М., на що і посилається представник позивача у позові, відповідях на відзиви, а також відмічав у судовому засіданні.

Суд зазначає, що окреслені описки не впливають на зміст та обсяг виявлених порушень, зважаючи на зміст пояснень, які отримані інспектором праці Сенюк С.М. (номер службового посвідчення якої міститься в акті інспекційного відвідування від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ).

За таких обставин суд дійшов висновку, що помилкове не зазначення номера службового посвідчення інспектора праці Сенюк С.М. в поясненнях та номера службового посвідчення ОСОБА_5 в акті від 23.04.2018 за №ІФ-643/842/АВ є орфографічними описками та ніяким чином не спростовують вчинене позивачем порушення вимог законодавства про працю.

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 29 даного Порядку, заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Так, зауваження на акт інспекційного відвідування представник позивача подав відповідачу-1 07.05.2018.

Таким чином, проаналізувавши матеріали інспекційного відвідування, інспектором праці на підставі порушень, встановлених під час такого відвідування у ФОП ОСОБА_4, керуючись пунктом 27 Порядку №295, винесено припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, а саме оформлення трудових відносин шляхом працевлаштування фізичних осіб, які на момент інспекційного відвідування працюють без укладення трудових договорів (т. 1 а.с. 44-45). Цього ж дня, за наслідками розгляду справи про накладення штрафу на позивача, відповідачем-1 прийнято оскаржену постанову №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржений припис винесений без порушення, в порядку, передбаченому законодавством.

Вказаний припис на виконання вимог п. 26 Порядку №295, надіслано в двох примірниках рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення (т. 2 а.с. 51-52).

У зв'язку із тим, що станом на 21.05.2018 відповідачу-1 підписаний примірник припису не повернуто, інспектор праці склала акт про відмову від підпису за №ІФ-673/842/АВ/П/ВП у трьох примірниках, два з яких направлено об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомленням про вручення, код поштового відправлення 7820320083110 (т. 2 а.с. 50).

Таким чином, процедура вручення (направлення) припису об'єкту інспекційного вдвідування також не є порушеною.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 даного порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

У відповідності до пунктів 3 та 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа про накладення штрафу розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Судом встановлено, що 23.04.2018 інспекторами праці Коломийської міської ради складено акт інспекційного відвідування №ІФ-643/842/АВ ФОП ОСОБА_4, яка використовує найману працю, а 08.05.2018 міським головою м. Коломия прийнято оскаржену постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС.

Отже, постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 прийнято з дотриманням строків, визначених частинами 3, 4 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

За пунктом 6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

З огляду на вищевказані положення Порядку №509, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення передбачає обов'язкове дотримання принципу прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення.

Як вже зазначено судом, 26.04.2018 відповідачем-1 винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу та повідомлено позивача про те, що розгляд справи відбудеться 03.05.2018о 09:00 год. (т. 1 а.с. 34). 02.05.2018 представник позивача подав відповідачу-1 заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу на 08.05.2018 (т. 1 а.с. 35). 04.05.2018 відповідач-1 листом-відповіддю №16/01-36/1645 на заяву про відкладення розгляду справи про накладення штрафу повідомив представника позивача, що розгляд справи відбудеться 08.05.2018 о 09:00 год. (т. 1 а.с. 36).

Таким чином, процедура повідомлення про розгляд справи також відповідачем-1 не порушена, що і не оспорюється представником позивача, оскільки, як встановлено, клопотання про відкладення розгляду справи представника позивача відповідачем-1 задоволено.

Доводи представника позивача про неправомірні дії при складенні протоколу про адміністративне правопорушення №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ від 12.06.2018, суд відхиляє, оскільки оскарження вказаного протоколу чи дій відповідача при його складенні не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Окрім того, як встановлено судом, протокол про адміністративне правопорушення №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ від 12.06.2018 фактично складено на уповноважену особу позивача - ОСОБА_6, а не на ФОП ОСОБА_4, яка є позивачем у даній адміністративній справі. Також суд звертає увагу, що притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності згідно вказаного протоколу вже було предметом розгляду в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області (т. 2 а.с. 27-28).

Щодо застосування до позивача відповідальності, передбаченої абзацом 1 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, згідно оскарженої постанови №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працюта інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Натомість, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2015 в справі №6-48369св14, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільні (підрядні) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Особа, яка працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

З аналізу наведених норм слідує, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як слідує із пояснень, наданих інспекторам праці під час інспекційного відвідування:

- ОСОБА_12 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді майстра з корекції брів з 10.04.2018 з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 48);

- ОСОБА_8 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді косметолога з 02.02.2018 з визначеним режимом роботи (з 10:00 до 16:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 51);

- ОСОБА_11, працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді перукаря з жовтня 2017 року з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 49);

- ОСОБА_10 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді перукаря з 28.03.2018 з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 55);

- ОСОБА_15 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді майстра манікюру з березня 2018 року з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 000,00 грн.) (т. 1 а.с. 50);

- ОСОБА_9 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді манікюрниці з березня 2018 року з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 52);

- ОСОБА_7 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді перукаря з 20.01.2018 з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 53);

- ОСОБА_6 працює в салоні краси «ІНФОРМАЦІЯ_1» на посаді адміністратора з визначеним режимом роботи (з 09:00 до 17:00 год.), заробітною платою (3 750,00 грн.) (т. 1 а.с. 54).

Однак, інспекторами праці під час інспекційного відвідування встановлено, що трудові договори укладені тільки із ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що й не заперчується позивачем.

Інші працівники працювали під час проведення інспекційного вдвідування без укладення трудових договорів із позивачем.

Представник позивача вказує, що із ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 уповноважена особа позивача уклала цивільно-правові угоди на виконання робіт (т. 1 а.с. 58-64), які не є формою трудових відносин, а тому невиконання вимог щодо обов'язку повідомити Коломийську оДПІ про прийняття на роботу найманих працівників не є підставою для застосування штрафів в даному випадку.

Суд встановив, що дані договори уповноваженою особою позивача під час перевірки не надавалось інспекторам праці, однак були долучені до зауваження на акт перевірки від 07.05.2018.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши пояснення працівників і договори про надання послуг (т. 1 а.с. 58-64), суд дійшов переконання, що ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювали трудову функцію, а не надавали послуги, оскільки предметом угод, які укладені між уповноваженою особою позивача та фізичними особами, є виконання певної роботи відповідно до обраного основного виду господарської діяльності позивача, тобто, праця за цими угодами з боку громадян не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача з систематичним (щомісячним) виконанням трудових функцій, а також вказані фізичні особи підпорядковуються певному внутрішньому трудовому розпорядку.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним висновок відповідача-1, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичними особами та уповноваженою особою позивача, мають місце трудові відносини та в порушення ст. 24 КЗпП України, зазначені працівники фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.

Окрім того, суд погоджується з доводами представника відповідача-1 про те, що оскільки замовником згідно вищевказаних договорів про надання послуг є ОСОБА_4, то підписувати їх мала також ОСОБА_4, або ж мало б бути зазначення про уповноважену особу позивача у вказаних договорах.

Суд також звертає увагу на те, що 02.05.2018 між позивачем та ОСОБА_10 укладено трудовий договір №2, в якому зазначено такі істотні умови як: посаду - перукар-модельєр, мінімальний розмір заробітної плати та режим роботи.

Також, 02.05.2018 позивач уклала трудовий договір №3 з ОСОБА_11, в якому зазначено такі ж істотні умови: посаду - перукар-модельєр, мінімальний розмір заробітної плати та режим роботи.

Фактично на аналогічних умовах, згідно пояснень, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, наданих під час інспекційного відвідування, працювали вказані фізичні особи і під час здійснення згаданого інспекційного відвідування.

Це ще раз підтверджує правильність висновків відповідача-1 про фактичний допуск позивачем працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані суду належні докази правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю в розумінні зазначеної норми Закону.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що постанова №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припис №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена правомірність дій відповідача щодо проведення інспекційного відвідування та правомірність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства про працю, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Коломийської міської ради (вул. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78203, код ЄДРПОУ 04054334), Управління Держпраці в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39784625) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови №ІФ-643/842/АВ/П/ПТ/ТД/ФС від 08.05.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та припису №_ІФ-643/842/АВ/П від 08.05.2018 про усунення виявлених порушень, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 17 вересня 2018 р.