Рішення № 76479330, 17.09.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2018 р. справа № 0940/1420/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач) 09.09.2018 звернулася в суд із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (надалі, також - відповідач) про визнання дій щодо припинення пенсійних виплат починаючи з 01.05.2018 протиправними та зобов'язання поновити виплату раніше призначеної пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати за період з 01.05.2018 по 31.07.2018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з 01.09.2016 року як внутрішньо переміщена особа. Однак, у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за фактичним місцем проживання та згідно протоколу №22 від 07.06.2018 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, виплата пенсії припинена з 01.05.2018 року, що підтверджується листом управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську від 24.07.2018 року №287/3-15. Однак відповідно до пункту 15 Постанови КМУ від 08.06.2016 та протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 27.06.2018 року №25 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року. Позивач вважає, що законодавством їй гарантовано право на отримання пенсії, проте відповідачем протиправно, без прийняття відповідного рішення відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а лише на підставі повідомлення Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про відмову у призначенні пенсії, припинено виплату пенсії .

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) для окремих категорій справ незначної складності (а.с.1-2).

Відповідач також скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.09.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.46-47). Просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що згідно протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 07.06.2018 року за №22 вирішено припинити соціальні виплати у зв`язку з відсутністю за фактичним місцем проживання. Вказав, що позивачу поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив таке.

ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, як внутрішньо переміщена особа на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Позивач звернулася до відповідача із зверненням щодо виплати пенсії в зв`язку з припиненням такої виплати з 01.05.2018 року.

Згідно з листом управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську за №287/3-15 від 24.07.2018 року, позивачу роз`яснено, що на виконання пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року, якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі -Порядок), ОСОБА_1 призупинено виплату пенсії з 01.05.2018 року. Відповідно до пункту 15 Порядку та відповідно до протоколу засідання Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №25 від 27.06.2018 року ОСОБА_2 поновлено виплату пенсії з серпня 2018 року. Крім того, позивачу повідомлено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку Кабінетом Міністрів України, який на даний час урядом не прийнято (а.с.20).

Не погодившись із вказаним рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить йому (ст.5 цього Закону).

Згідно із ч.1 ст. 47 Закону №1058-ІV пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1 ст.49 цього Закону.

Підстави припинення виплати пенсії, до яких, зокрема, відносяться призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості, смерть пенсіонера, неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, а також інші випадки, передбачені законом, визначені у ч.1 ст.49 Закону № 1058-ІV.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 01.09.2016 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську як внутрішньо переміщена особа.

Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 року (далі Закон №1706-VII).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно із ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до ст.7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація, зокрема, прав на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою.

Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту.

Відповідно статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами пункту 71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Наявний в матеріалах справи протокол комісії Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №22 від 07.06.2018 не містить відомостей про скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1838 від 31.07.2017, при цьому не містить випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, у відзиві на позов відповідач зазначає тільки те, що підставою припинення пенсійним органом виплати пенсії позивачу з травня 2018 року було зазначене в протоколі засідання комісії питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам №22 від 07.06.2018 прийняте рішення: "припинити соціальні виплати (відсутній за фактичним місцем проживання)"(48-49). Жодних інших доказів чи пояснень не надає.

Слід зазначити, що у рішенні Верховного Суду у справі №243/8610/17 від 13.02.2018 звернено увагу на необхідність дослідження питання чинності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З 14.06.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365), якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок), Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування та внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 встановлено, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж одного разу на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Якщо в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб є інформація щодо проходження особою фізичної ідентифікації в публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України, чергова перевірка у відповідному періоді не проводиться.

Відповідно до підпункту 2 пункту 12 зазначеного Порядку соціальні виплати за рішенням комісій або органів, що здійснюють соціальні виплати, припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідачем не надано будь-якого доказу наявності акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права, відсутня така підстава, як скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи, зміна місця проживання, перевірка бази отримувачів пенсій внутрішньо переміщених осіб на її відповідність вимогам чинного законодавства тощо.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Умовами продовження виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк» або з доставкою додому весь час дії такої довідки.

Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений частині 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

Відповідачем не зазначено, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати пенсії.

Припинення виплати позивачеві пенсії у зв'язку з не підтвердженням фактичного місця проживання суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 30.01.2018 у справі № 234/9660/17; постанові Верховного суду від 06.02.2018 у справі №263/7763/17, відповідно до яких визначено пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про припинення та поновлення виплати пенсії.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що слід визнати дії відповідача щодо припинення пенсійних виплат позивачу починаючи з 01.05.2018 протиправними та зобов'язати відповідачаздійснити виплату заборгованості за час затримки виплати за період з 01.05.2018 року по 31.07.2018 року.

Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо припинення виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за віком з 01.05.2018 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити виплату заборгованості з виплати пенсії ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період з 01.05.2018 року по 31.07.2018 року.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), АДРЕСА_1;

Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20550895), вул.Незалежності, 44, м.Івано-Франківськ, 76000.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.