Рішення № 76479283, 14.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Житомир справа № 806/2898/18

категорія 12.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу №143-АГ від 20.03.2018,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 143-АГ від 20.03.2018 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього дисциплінарного стягнення "сувора догана";

- визнати протиправним та скасувати наказ № 143-АГ від 20.03.2018 в частині розгляду на засіданні атестаційної комісії Північного регіонального управління питання щодо доцільності проходження служби контролером-майстром першої зміни комендантського відділення комендатури забезпечення Північного регіонального управління старшиною ОСОБА_1.

В обґрунтування позову зазначає, що позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені Інструкцією посадових осіб складу добового наряду управління Північного регіонального управління, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України; у наказі № 143-АГ від 20.03.2018 перераховані норми, які не конкретизують, яке ж саме порушення трудової дисципліни допустив ОСОБА_1, не конкретизовано, під який пункт чи абзац якої статті Статуту і яке саме порушення підпадає; оскаржуваний наказ відноситься до акту індивідуальної дії, однак він надає позивачу неоднозначне його трактування; наказ № 143-АГ від 20.03.2018 позивачу під розписку не повідомлявся; накладенню дисциплінарного стягнення передує проведення керівництвом управління службового розслідування відносно ОСОБА_1, однак із витягу з наказу № 143-АГ від 20.03.2018 встановлено, що службове розслідування проведено відносно іншого працівника - ОСОБА_2

Ухвалою від 16.07.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

02.08.2018 відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 58-62), в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що на позивача не поширюється дія КЗпП, оскільки він до військовослужбовців не застосовується; службове розслідування не проводиться окремо по кожному військовослужбовцю, а проводиться по конкретному факту порушення, висновок службового розслідування до позивача був доведений 20.03.2018 під час проведення бесіди з останнім, також військовослужбовцю було роз'яснено, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та доведено за що саме його було притягнуто; наказ про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 приймався з урахуванням та у відповідності до вимог Дисциплінарного Статуту ЗСУ, у встановлені строки.

10.08.2018 позивач надав відповідь на відзив (а.с. 88-92), в якій вказав, що службове розслідування проводиться відносно певного підлеглого військовослужбовця; в діях позивача не вбачається "самоусунення" та самовільного залишення місця служби, так як це не підтверджується жодними доказами по справі, а його відлучення на 5 хв. за межі частини відбулося із дозволу чергового частини; аркуш бесіди не являється тим документом, який згідно п. 32 Інструкції № 111 доводиться до відома особи під розписку із зазначенням дати доведення, як наказ чи витяг з наказу в частині, що його стосується про притягнення до відповідальності.

28.08.2018 відповідач надав письмові заперечення (а.с. 100-101), в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, так як вина ОСОБА_1 однозначно доведена матеріалами службового розслідування і беззаперечно доведено факт вчинення позивачем порушення військової дисципліни.

В судовому засіданні:

- позивач та представники позивача просили позов задовольнити в повному обсязі;

- представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

31.08.2018 за згодою учасників справи, суд перейшов до розгляду в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Північного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 25.10.2017 № 506-ОС (а.с. 46) старшину ОСОБА_1 призначено контролером майстром першої зміни комендантського відділення комендатури забезпечення.

07.03.2018 наказом № 126-АГ "Про призначення складу добового наряду" з 08 на 09 березня 2018 року призначено добовий наряд до складу якого, серед інших, входив помічник чергового комендатури забезпечення - ОСОБА_1 (а.с. 47).

Наказом Північного регіонального управління від 13.03.2018 № 132-АГ "Про призначення службового розслідування", наказано провести службове розслідування за фактом перебування контролера другої зміни комендантського відділення комендатури забезпечення старшини ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби у добовому наряді, яке мало місце 8 березня 2018 року.

Як вбачається з висновків службового розслідування (а.с.6469), старшиною ОСОБА_1 було допущено порушення вимог ст.ст. 11, 12, 291 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, що виразилось в особистій недисциплінованості та порушенні вимог щодо військової дисципліни, залишенні місця несення служби на довгий час, залишення зброї, недбалому ставленні до службових обов'язків та не сприянні командуванню у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

На підставі висновку службового розслідування за фактом виявлення старшини ОСОБА_3 з ознаками вживання алкогольних напоїв під час несення служби у добовому наряді "Помічник чергового КПП" 08.03.2018., затвердженого начальником ПРУ ДПС України 19.03.2018 (а.с. 64-69), видано наказ "Про результати службового розслідування" від 20.03.2018 № 143-АГ (а.с. 45), яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана"; наказано на засіданні атестаційної комісії Північного регіонального управління розглянути питання щодо доцільності подальшого проходження служби ОСОБА_1

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наказу від 20.03.2018 № 143-АГ ОСОБА_1 був притягнений до відповідальності за порушення вимог статей 11, 12, 291 Статуту ВС ЗСУ та статей 4, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Згідно до ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Статтею 12 даного Статуту передбачено, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до ст. 291 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, усі військовослужбовці добового наряду повинні твердо знати, неухильно й сумлінно виконувати свої обов'язки, наполегливо домагаючись додержання розпорядку дня та правил внутрішнього порядку.

Без дозволу чергового частини військовослужбовці добового наряду не мають права припиняти чи передавати будь-кому виконання своїх обов'язків.

Про всі події, що сталися під час несення служби, а також обставини, які викликали зміни в порядку несення служби, військовослужбовці добового наряду повинні негайно доповідати черговому військової частини та своїм командирам (начальникам).

Матеріалами службового розслідування (пояснення ОСОБА_1 (а.с.71), ОСОБА_4 (а.с.75)) підтверджено, та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 08.03.2018 близько 15:00 звернувся до помічника чергового частини (чергового комендатури забезпечення) ОСОБА_4 з проханням про вихід за межі регіонального управління до магазину, на що прапорщик ОСОБА_4 відповів, щоб ОСОБА_1 сам звернувся до чергового частини з даним проханням, що ОСОБА_1 було зроблено. Після отримання дозволу від полковника ОСОБА_5 на вихід за межі частини, ОСОБА_1, здавши зброю та боєприпаси (як йому сказав черговий частини) ОСОБА_4, пішов до магазину та повернувся за декілька хвилин з кавою та пляшкою солодкої води. Потім позивач одразу пішов пити каву до спального приміщення комендатури забезпечення, весь цей час зброя ОСОБА_1 знаходилась біля прапорщика ОСОБА_4, який знаходився на своєму робочому місці та знав про місценаходження ОСОБА_1 (а.с. 65 зворот).

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач припинив виконання своїх обов'язків з дозволу чергового частини, даний факт підтверджується висновком службового розслідування та поясненнями ОСОБА_4 (а.с. 75).

Також варто зауважити, що помічник чергового частини (чергового комендатури забезпечення), якому на той час підпорядковувався позивач (а.с.18, 19), знав, де в період з 15:00 до 16:00 08.03.2018 знаходився ОСОБА_1, за його пересуванням ОСОБА_4 спостерігав, ведучи нагляд за камерами відеоспостеження; зброя ОСОБА_1 знаходилась на зберіганні у помічника чергового частини; спальне приміщення комендатури забезпечення знаходиться на території частини, в якій ніс добовий наряд позивач.

При цьому суд зазначає, що в обов'язки помічника чергового комендатури забезпечення як і чергового комендатури забезпечення входить здійснення постійного відеоспостереження за територією військового містечка, яке ведеться за робочим місцем чергового комендатури забезпечення, що сторонами не заперечується.

Щодо пояснень чергового частини полковника ОСОБА_5 (а.с. 70), то суд звертає увагу, що в них відсутні будь-які заперечення с приводу того, що ОСОБА_1 звертався біля 15-00 08.03.2018 за дозволом до ОСОБА_5 вийти за межи частини і отримав дозвіл; крім того ОСОБА_5 стверджує, що він о 15-00 особисто перевіряв несення служби в добовому наряді і суттєвих недоліків виявлено не було, при цьому не вказує, що ці несуттєві недоліки мали місце з боку ОСОБА_1

Отже, відповідно до матеріалів службового розслідування, ОСОБА_1 08.03.2018 біля 15-00 вийшов на 5-10 хвилин за територію частини з дозволу керівництва, залишивши зброю своєму безпосередньому начальнику в добовому наряді прапорщику ОСОБА_4, який залишався на своєму робочому місці та знав де після повернення до частини до 16-00 знаходився позивач (за місцем несення служби добовим нарядом), а тому суд вважає, що висновки службового розслідування щодо ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам та є необ'єктивними, оскільки матеріали цього розслідування не свідчать про порушення позивачем військової дисципліни.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затвердженої Наказом Адміністрації Держприкордонслужби України 14.02.2005 № 111, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 р. за № 261/10541 (далі - Інструкція), рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Службове розслідування призначається письмовим наказом. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, мета та термін проведення, а також посадова особа (особи), якій (яким) доручено його проведення.

Пунктом 17 Інструкції передбачено, що розслідування має встановити: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму провини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що службове розслідування, призначене письмовим наказом щодо конкретної особи, проводиться саме стосовно дій (бездіяльності) тієї особи, що зазначена в наказі про призначення службового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, наказом Північного регіонального управління від 13.03.2018 № 132-АГ "Про призначення службового розслідування" наказано провести службове розслідування за фактом перебування контролера другої зміни комендантського відділення комендатури забезпечення старшини ОСОБА_3 у стані алкогольного сп'яніння під час несення служби у добовому наряді, яке мало місце 8 березня 2018 року, тобто відповідачем службове розслідування повинно було проводитись саме щодо ОСОБА_3 та не охоплювати дії (бездіяльність) інших військовослужбовців.

При цьому суд звертає увагу, що службовим розслідуванням не встановлено, що дії позивача сприяли вживанню старшиною ОСОБА_2 алкогольних напоїв під час несення служби у добовому наряді, з приводу чого воно було призначено.

Крім того, відповідно до п. 32 Інструкції, наказ (витяг з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності посадовою особою, визначеною в наказі, доводиться до відома особи (осіб) під розписку із зазначенням дати доведення.

Проте, з наявного в матеріалах справи спірного наказу (а.с. 45), не вбачається, що він був доведений до відома позивачу, даний факт відповідачем не спростовано.

Також суд зауважує, під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_6 не має підлеглих, проте в службовій характеристиці позивача від 13.03.2018 (а.с. 74), яка наявна в матеріалах службового розслідування, зазначено: "....допускає "панібратські" стосунки із підпорядкованим особовим складом".

Враховуючи наведене, суд вважає, що службове розслідування, на підставі якого прийнято спірний наказ, проведено необ'єктивно, не свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення або дій, які сприяли вживанню старшиною ОСОБА_2 алкогольних напоїв під час несення служби у добовому наряді, а тому приходить до висновку, що наказ від 20.03.2018 № 143-АГ в частині, що стосується ОСОБА_1 є протиправним і підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

При цьому суд погоджується з доводами відповідача, що вимоги КЗпП не розповсюджуються на правовідносини щодо притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10031, номер НОМЕР_1) до Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Промислова, 5, м. Житомир, 10025, код 23311352), задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 143-АГ від 20.03.2018 "Про результати службового розслідування" в частині, що стосується старшини ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк