Рішення № 7647919, 19.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.10           Справа № 8/84-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»,с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Плюс», м. Суми

Про стягнення 57453 грн. 43 коп.           

Суддя О.Ю. СОП`яненко

Секретаря судового засідання О.А. Литвиненко

За участі представників сторін:

Від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 57453 грн. 43 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., з яких 45756 грн. 70 коп. – основний борг за надані послуги, 5475 грн. 76 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 5536 грн. 50 коп. – інфляційні збитки, 684 грн. 47 коп. – 3% річних, а також стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, додаткових письмових пояснень по справі не подав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином. Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження по справі від 18.09.2009р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 28.09.2009р., від 12.10.2009р., від 29.10.2009р., від 26.11.2009р., від 17.12.2009р. направлялись відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві, договорі та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців серії АГ № 410295, а саме : 40011, м. Суми, вул. Рибалка, 2, оф. 403. Вищезазначені ухвали суду повернулись до суду з відміткою пошти «організація вибула», «за зазначеною адресою не значиться».

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Враховуючи, що ухвали суду були направлені відповідачу за адресою, зазначеною в матеріалах справи, суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача за наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., відповідно до п. 1.1. якого Перевізник (позивач) зобов`язується надати Замовнику (відповідачу) послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених цим договором, а також у випадку перевезень за межами України відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП), автомобільним транспортом, а Замовник (відповідач) прийняти та оплатити належним чином виконані Перевізником (позивачем) послуги по перевезенню.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору оплата за надані позивачем послуги здійснюється відповідачем на протязі трьох банківських днів з моменту здійснення перевезення на підставі відповідного рахунку Виконавця.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт надання послуг по перевезенню відповідачу підтверджується Актами здачі – прийняття робіт (надання послуг) № ТС-0004725 від 03.11.2008р., № ТС-0004635 від 30.10.2008р., № ТС-0004545 від 23.10.2008р., № ТС-0004612 від 28.10.2008р., підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками (а.с. 21, 23, 25), а також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2008р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого їх печатками (а.с. 13).

Відповідач свої зобов‘язання за договором транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані послуги по перевезенню склала 45756 грн. 70 коп.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані послуги по перевезенню провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 45756 грн. 70 коп. заборгованості за надані послуги по перевезенню є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 5475 грн. 76 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату наданих послуг у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.3 договору транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., за яким у випадку прострочення оплати робіт позивача, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 5475 грн. 76 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача 684 грн. 47 коп. 3% річних та 5536 грн. 50 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 45756 грн. 70 коп. основної заборгованості за надані послуги по перевезенню відповідно до договору транспортного перевезення № 18/02/08-01 від 18.02.2008р., 5475 грн. 76 коп. пені, 684 грн. 47 коп. 3% річних, 5536 грн. 50 коп. інфляційних збитків, в зв’язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Плюс» (40011, м. Суми, вул. Рибалко, 2, оф. 403, код 34592926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, код 32602104) 45 756 грн. 70 коп. основної заборгованості, 5475 грн. 76 коп. пені, 5536 грн. 50 коп. інфляційних збитків, 684 грн. 47 коп. 3% річних, 574 грн. 54 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОП`ЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 25.01.2010р.

Суддя