
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1345/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» (далі - ТзОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року за №0003754001.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки від 29 березня 2018 року №129/10-36-40/38740702, яким встановлено порушення вимог статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме, факт реалізації тютюнових виробів вище рівня максимальної роздрібної ціни.
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, вказавши на неправомірні дії податкового інспектора, який під час звірки залишків тютюнових виробів взяв дві пачки тютюну марки «Al Fakher Mint Flavour» з різними цінами та попросив адміністратора торгового залу одну з них за ціною 150 грн провести по касі, як реалізацію, після чого розрахувався, однак залишив собі пачку тютюну марки «Al Fakher Mint Flavour» на якій встановлена ціна 99 грн, а пачку тютюну тієї ж марки, на якій зазначена ціна 150 грн повернув адміністратору. Крім того, зазначає, що контролюючим органом не вірно визначено суму штрафних санкцій в розмірі 148 991 грн 65 коп., оскільки розрахунок штрафних санкцій має здійснюватись, виходячи з вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів щодо яких допущено порушення, а не усіх тютюнових виробів, які знаходились в магазині на момент перевірки.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини четвертої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
У відзиві на позов від 02 серпня 2018 року представник відповідача його вимог не визнав, з наступних підстав.
Виробником «Аль Факер Тобакко Трейдінг» на пачці тютюну для паління кальянний зі смаком м'яти «Al Fakher Mint Flavour», 50 грам, маркованого маркою акцизного податку АААХ 009500, ТІ БФ 13/4, встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 99 грн, тобто з урахуванням 5% акцизного податку ціна повинна бути не більше 103 грн 95 коп., проте, зазначена пачка тютюну продана по ціні 157 грн 50 коп. Факт продажу підтверджується підписом адміністратора торгівельного залу ОСОБА_2 на цій пачці, фіскальним чеком від 29 березня 2018 року №150395 та фотофіксацією.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 29 березня 2018 року №129/10-36-40/38740702, контролюючим органом 29 березня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003754001, яким до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 148 991 грн 65 коп.
Враховуючи наведене, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для його скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Від учасників справи інших заяв по суті справи не надходило.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві і просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно із частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки представник відповідача не прибув в судове засідання, що не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши вступне слово позивача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 29 березня 2018 року, на підставі наказу від 27 лютого 2018 року №432, направлень на перевірку від 29 березня 2018 року №273 та №274 посадовими особами - ГУ ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції - магазину, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, автодорога Київ-Вишгород-Десна, 19 км, який належить суб'єкту господарювання ТзОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», про що було складено акт від 29 березня 2018 року №129/10-36-40/38740702.
Перевіркою встановлено порушення вимоги статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
На підставі висновків акту перевірки від 29 березня 2018 року №129/10-36-40/38740702, керуючись підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року за №0003754001, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 148 991 грн 65 коп.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з пунктами 80.1 - 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
За пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Крім того, абзацом другим пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України, визначено, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 15 Закону № 481/95-ВР) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (частина четверта статті 17 Закон № 481/95-ВР).
Згідно із статтею 11-1 Закону № 481/95-ВР встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.
Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.
Абзацом дванадцятим пункту 13 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року №218, та частиною тринадцятою статті 18 Закону № 481/95-ВР визначено, що за наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.
Згідно із пунктом 221.3 статті 221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Відповідно до пункту 22 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами розрахунки з покупцями за придбані тютюнові вироби здійснюються відповідно до встановленого законодавством порядку.
Абзацом п'ятнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 29 березня 2018 року в магазині, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, автодорога Київ-Вишгород-Десна, 19 км, який належить суб'єкту господарювання ТзОВ «ВОГ РИТЕЙЛ», було реалізовано тютюн для паління кальянний зі смаком м'яти «Al Fakher Mint Flavour», 50 грам, маркованого маркою акцизного податку АААХ 009500, ТІ БФ 13/4 по ціні 157 грн 50 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 29 березня 2018 року №150395, хоча виробником «Аль Факер Тобакко Трейдінг» на пачці тютюну встановлена максимальна роздрібна ціна в розмірі 99 грн, тобто з урахуванням 5% акцизного податку ціна повинна бути не більше 103 грн 95 коп.
Аналізуючи норму Закону № 481/95-ВР, яка встановлює відповідальність за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, можна зробити висновок, що до розрахунку вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів можна включити лише ті тютюнові вироби щодо яких перевіркою встановлено порушення максимальної роздрібної ціни, а не всі тютюнові вироби, наявні в реалізації у суб'єкта господарювання тютюнові вироби.
Судом встановлено, що сума фінансових санкцій за факт реалізації однієї пачки тютюну для паління кальянного зі смаком м'яти «Al Fakher Mint Flavour» за ціною 157 грн 50 коп., що вище встановленої максимальної ціни зазначеної на пачці 99 грн (з урахуванням 5% акцизного податку - 103 грн 95 коп.), обрахована на підставі залишків тютюнових виробів в магазині станом на 29 березня 2018 року в сумі 148 991 грн 65 коп., що підтверджується інвентаризаційною відомістю від 29 березня 2018 року №2544200241.
Тобто, розрахунок здійснено без урахування фактичних залишків тютюнових виробів відповідної марки на момент проведення перевірки.
Водночас, суд враховує, що санкція абзацу п'ятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачає відповідальність у вигляді штрафу 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.
Оскільки вартість наявних у позивача тютюнових виробів щодо яких допущено порушення є меншою 10000 гривень, тому позивач повинен нести відповідальність у розмірі не меншому ніж встановлено законом, тобто 10 000 грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 квітня 2018 року за №0003754001 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 138 991 грн 65 коп., а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 234 грн 87 коп. згідно з платіжним дорученням від 11 липня 2018 року №13835, який був зарахований до спеціального фонду державного бюджету України. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на суму 138 991 грн 65 коп. (що становить 93%), тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 078 грн 43 коп.
Керуючись статтями 229, 243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 16 квітня 2018 року за №0003754001 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 138 991 грн 65 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГ РИТЕЙЛ» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 38740702) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5а, ідентифікаційний код юридичної особи 39393260) 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 43 копійки понесених витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк
Судове рішення № 76477716, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 13.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0340/1345/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: