Постанова № 76476889, 07.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 165/2785/17 Головуючий у 1 інстанції: Ференс-Піжук О.Р. Провадження № 22-ц/773/811/18 Категорія: 39 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Карпук А.К., Русинчука М.М.,

з участю секретаря судового засідання Галицької І.П.,

позивача ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Олена Іванівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Олени Іванівни на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Покликався на те що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були власниками квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності від 7 вересня 2001 року, виданого органом приватизації ЖКО Нововолинської міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_2 року його батько ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла його мати ОСОБА_7. Після її смерті відкрилась спадщина. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Вказує, що він звернувся до Нововолинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у строк, який передбачено ст. 1270 ЦК України. Зазначає, що його брат ОСОБА_6 звернувся до нотаріальної контори в шестимісячний строк шляхом подання заяви про прийняття спадщини, яка посвідчена нотаріусом м. Севастополя Російська Федерація. Дана заява була зареєстрована у Нововолинській державній нотаріальній конторі 14 червня 2017 року. У зв'язку із тим, що заява про прийняття спадщини видана на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим, та посвідчена нотаріусом м. Севастополь, тому вона є недійсною і не може створювати правових наслідків для нього. На даний час брат вважається таким, що не прийняв спадщину. При цьому ОСОБА_1 особисто не прибував до нотаріуса Нововолинської державної нотаріальної контори із належним чином оформленою заявою, як передбачено п. 3.23 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, та не подав заяву посвідчену відповідно до вимог Закону. Позивач звернувся до Нововолинської державної нотаріальної контори із заявою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом в частині визнання його брата спадкоємцем за законом та внесення відповідних змін до нього, однак 14 листопада 2017 року отримав письмову відмову. У зв'язку з тим, що видачею свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири порушено його право на спадщину після смерті матері на все спадкове майно, тому свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 серпня 2017 року в даній частині вважає недійсним.

Просить визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 22 серпня 2017 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак О.І. за реєстровим номером №3-672, в частині визнання спадкоємцем за законом ОСОБА_4, та визнати спадкоємцем за законом на все спадкове майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застосувати наслідки недійсності правочину - внести відповідні зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом та у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Нововолинського міського суду від 11 травня 2018 року позов задоволено. Ухвалено визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 22 серпня 2017 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Оленою Іванівною, за реєстровим номером №3-672, в частині визнання спадкоємцем за законом ОСОБА_4, та визнати спадкоємцем за законом на все спадкове майно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та застосувати наслідки недійсності правочину - внести відповідні зміни у свідоцтво про право на спадщину за законом та у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

В апеляційній скарзі третя особа - державний нотаріус Нововолинської державної контори Бобак О.І. просить скасувати це рішення у зв'язку з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду - до скасування з ухваленням нового судового рішення.

Задовольняючи частково позов в даній справі та визначаючи недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, суд першої інстанції вважав , що заява ОСОБА_4 про прийняття спадщини видана на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим, та посвідчена нотаріусом м. Севастополя, РФ, є недійсною та не може створювати правових наслідків для позивача.

Такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового судового рішення.

Статтями 1217, 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, спадщину після його смерті прийняла дружина ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.( а.с 7,8).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є діти померлої - позивач та відповідач у справі.

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

З дослідженої в судовому засіданні копії спадкової справи вбачається, що 05 травня 2017 року державним нотаріусом Бобак О.І. за № 68 було зареєстровано заяву ОСОБА_1, якою він вказав про бажання прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_7. Спадкова справа на майно померлої ОСОБА_7 була заведене саме за заявою позивача.

Крім того, 14 червня 2017 року до спадкової справи № 26/2017, що була заведена до майна померлої ОСОБА_7, було долучено заяву ОСОБА_4. Як вбачається з відмітки, що зроблена на даній заяві така надійшла 14 червня 2017 року. Дана заява оформлена на офіційному бланку, а правдивість підпису особи посвідчена нотаріусом м. Севастополя та скріплена круглою печаткою нотаріуса.

В судовому засіданні представник третьої особи ствердив, що така заява надійшла до державної нотаріальної контори «Новою поштою».

Твердження позивача, про те, що у випадку надіслання заяви поштою, конверт у якому надійшла заява має бути долучений до спадкової справи є безпідставними. Положеннями п. 3.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими в своїй діяльності керується нотаріус, такого обов'язку, як долучення конверту до спадкової справи, не передбачено.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій та повітряний простір визначається окупованою територією.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.( ст.9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)

Проаналізувавши норми даного спеціального Закону, суд першої інстанції констатував про недійсність заяви ОСОБА_4 і як наслідок наявність правових підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, яке видане позивачу.

Однак такі висновки суду є передчасними, суд першої інстанції не взяв до уваги положення ст. 1269 ЦК України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 ( далі Порядку ).

Відповідно до п. 3.3. Порядку заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Пунктом 3.5 Порядку передбачено якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно з п. 3.23 Порядку своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

З відмітки, що зроблена на заяві про прийняття спадини, яка подана ОСОБА_4, вбачається, що заява подана у строки передбачені ЦК України та порядком, а відтак вважається своєчасно надісланою.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та вважаючи, що посвідчення заяви нотаріусом на окуповані території не має правового значення, державний нотаріус Бобак О.І. зобов'язана була прийняти заяву ОСОБА_4, як таку, що надійшла поштою справжність підпису на якій не засвідчена нотаріально.

Як вбачається з листа державного нотаріуса Бобак О.І. від 15.06.2017 року, адресованого відповідачу, яка міститься в матеріалах спадкової справи, нотаріус отримавши заяву ОСОБА_4 на наступний день, керуючись приписами п. 3.23 Порядку, роз'яснив обов'язок спадкоємця засвідчити подану ним заяву про прийняття спадщини нотаріусом, що здійснює свою діяльність не на окупованій території, або ж особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Ні цивільним кодексом, ні положеннями Порядку не передбачено строків на протязі яких спадкоємець зобов'язаний засвідчити подану ним заяву.

Натомість ч. 1 ст. 1298 ЦК України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 4.13 Порядку видача свідоцтва про право на спадщину може бути відкладена у разі: витребування нотаріусом відомостей або документів від фізичних або юридичних осіб, при цьому строк, на який може бути відкладено видачу свідоцтва про право на спадщину, не може перевищувати одного місяця; необхідності отримання нотаріусом від заінтересованих осіб згоди на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини згідно з вимогами частини другої статті 1272 Цивільного кодексу України. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та копії матеріалів спадкової справи 22 серпня 2017 року ОСОБА_1 було видано два свідоцтва на спадкове майно, що залишилось після смерті матері ОСОБА_7 , а саме : на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та на 1/2 частку грошових заощаджень, що зберігаються в АТ «Ощадбанк»

Таким чином державний нотаріус Бобак О.І. у передбачені Законом та Порядком строки по спливу майже семи місяців після смерті ОСОБА_7 видала позивачу свідоцтво на частку майна померлого з врахуванням двох поданих заяв про прийняття спадщини від спадкоємців першої черги.

При цьому усі дії нотаріуса Бобак О.І. в межах заведеної спадкової справи до майна ОСОБА_7 були здійсненні у чіткій відповідності з приписами Закону та Порядку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. ( ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що видача нотаріусом ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину спадкового майна, не порушила законних прав та інтересів позивача при тому, що свідоцтво на іншу 1/2 частину майна іншому спадкоємцю, яким є ОСОБА_4 не видана, до підтвердження останнім поданої ним заяви.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права (п. 2 Постанов, Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі")

З врахуванням викладеного, безпідставне визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, в частині визнання спадкоємцем майна ОСОБА_7 ОСОБА_4, порушить законні права та інтереси останнього гарантовані йому Конституцією України при наявності поданої ним заяви про прийняття спадщини у якій зафіксовано волевиявлення такого щодо прийняття спадини після померлої матері. Окрім того, ОСОБА_4 не позбавлений можливості усунути недоліки, поданої ним заяви про прийняття спадщини, при тому, що строки усунення таких законодавством не визначені.

Крім того, на підтвердження волевиявлення ОСОБА_4 на прийняття спадщини після смерті матері, слугує також видана ним 03.05.2017 року, у передбачений порядок довіреність (матеріали спадкової справи) на ім'я ОСОБА_8, якою відповідач уповноважив вказану особу вести спадкову справу до майна померлої матері ОСОБА_7

З врахуванням викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що в обраний позивачем спосіб його права та законні інтереси не можуть бути захищенні.

Висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права, та при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Олени Іванівни задовольнити.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 11 травня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - державний нотаріус Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Олена Іванівна про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного нотаріуса Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак Олена Іванівни 960 (дев'ятсот шістдесят) гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий:

Судді: