Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.10 Справа № 17/313
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ
до Приватного підприємства «Медлюкс», м. Луганськ
3-я особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма «Міллєніум», м. Луганськ
про стягнення 776615 грн. 82 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача –Рябчун Д.С., довіреність № 68 від 24.06.2009;
від відповідача - представник не прибув;
від 3-ї особи - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача (за договором поруки від 27.09.2006) на користь позивача заборгованості у сумі 784529,01 грн., з яких: 504621,46 грн. – заборгованість за кредитом; 201453,12 грн. – заборгованість за відсотками; 53717,99 грн. – пеня за кредитом; 18680,15 грн. – пеня за відсотками; 5938,29 грн. – заборгованість за державним митом; 118,00 грн. – заборгованість по ІТЗ судового процесу, згідно кредитного договору №1010/09-11/396/Г-2 від 27.09. 2006.
Позивачем у судовому засіданні 25.01.2010 було надано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у сумі 504621,46 грн., заборгованість за відсотками у сумі 201453,12 грн., пеню за кредитом у сумі 66476,59 грн. та пеню за відсотками у сумі 4064,65 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.
Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 14.12.2009, 04.01.2010 та 25.01.2010 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.
Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, станом на час розгляду справи.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
Між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції (позивач у справі), як Кредитором, та Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Міллєніум» (3-я особа), як Позичальником, була укладена Генеральна угода про надання кредитних ресурсів №010/09-11/396/Г від 23.09.2005.
Згідно п. 1.1. Генеральної угоди, Кредитор зобов’язався надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку й на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї Угоди, і які є її невід’ємними частинами.
Пунктом 1.2. Генеральної угоди, граничний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суму в розмірі 1 500000 грн.
Відповідно до п. 1.3. Генеральної угоди сторони встановили, що в межах ліміту кредитної заборгованості, субліміти позичальнику в розрізі окремих банківських продуктів встановлюються кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.
Також, п. 1.4. Генеральної угоди передбачено, що термін користування кредитними коштами за даною Угодою встановлюється до 22.09.2008, якщо інше не передбачено кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.
На підставі пункту 2.1. Генеральної угоди, Кредитор надає Позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування, інші умови надання та погашення кредиту регулюються кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.
Крім того, пунктом 6.7. Генеральної угоди встановлено право кредитора достроково стягнути заборгованість за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником п. 5.1. цієї Угоди.
У межах реалізації Генеральної угоди укладено кредитний договір № 010/09-11/396//Г-2 від 27.09.2006 (далі - Договір), відповідно до якого позивач надає 3-й особі кредит в розмірі 1500000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 19% річних, з кінцевим терміном повернення 26.09.2007.
Відповідно до п. 2.1 Договору, кредитні кошти призначені для поповнення обігових засобів, придбання автомобілів та комплектуючих.
Пунктом 6.1 Договору встановлено, що Позичальник зобов’язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених договором.
Згідно пункту 7.4 передбачено, що у випадку невиконання Позичальником п.6.1, 6.3, 6.4, 6.6, 6.8, 6.9 цього договору, Банк має право негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.
Відповідно до Договору, позивач, на підставі заяв 3-ї особи від 10.10.2006, 29.09.2006 та 28.09.2006 та розпоряджень банку № 6990 від 10.10.2006, № 6597 від 29.09.2006 та № 6570 від 28.09.2006, перерахував кредитні кошти на поточний рахунок позичальника в сумі 1500000 грн., тим самим повністю виконав свої зобов'язання за Кредитним договором.
Основа заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість), згідно пункту 6.1 Договору погашається позичальником у відповідності до графіка погашення заборгованості (додаток №1 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений –не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного в п.1.1 цього договору.
Цим же пунктом Договору передбачено, що відсотки за кредит Позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора №2068 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.
3-ю особою умови Договору щодо вчасного повернення кредиту та відсотків за його користування виконані не були.
Таким чином, за 3-ю особою утворилась заборгованість за кредитом у сумі 504621,46грн., заборгованості по процентах у сумі 34629,28грн., пеня у сумі 53962,06 грн., пеня за процентами у сумі 616,36 грн.
Вказані суми були стягнуті за рішенням суду у справі № 16/59, де позивачем було Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції, а відповідачем –Мале приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Міллєніум».
Станом на час розгляду справи вказана заборгованість 3-ю особою не погашена.
Пунктом 1.2 договору поруки від 27.09.2006, укладеного між позивачем, як Кредитором, та відповідачем, як Поручителем, сторони встановили, що Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язаннях перед Кредитором відповідати по зобов’язаннях Боржника (3-ї особи), які виникають з умов Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/09-11/396/Г від 27.09.2006 (далі – кредитний договір), в повному обсязі цих зобов’язань.
Пунктом 2.1 договору поруки від 27.09.2006 встановлено, що у випадку невиконання Позичальником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором в тому обсязі, що і Боржник, включаючи сплату основного боргу, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.
У зв’язку з зазначеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнення з відповідача заборгованості, що є предметом позову.
Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору, а також доказів перерахування заборгованості, не надано.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт укладення між позивачем та 3-ю особою Кредитного договору та Договору поруки підтверджено матеріалами справи.
На виконання умов Договору, позивач на підставі заяв 3-ї особи від 10.10.2006, 29.09.2006 та 28.09.2006 та розпоряджень банку № 6990 від 10.10.2006, № 6597 від 29.09.2006 та № 6570 від 28.09.2006, перерахував кредитні кошти на поточний рахунок Позичальника в сумі 1500000 грн.
3-я особа не виконала свої зобов’язання з погашення кредитних коштів та процентів відповідно до пункту 6.1 Договору, що нею не спростовано та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).
Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено солідарну відповідальність Боржника та Поручителя перед Кредитором.
Отже, у цьому випадку солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання, кредитор має право вимагати виконання зобов’язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя окремо, або від них обох разом (ч.1 ст. 543 ЦК України).
Згідно частин 2 статті 543 ЦК України, кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
У зв’язку з тим, що 3-тя особа не виконала свої зобов’язання з погашення кредитних коштів, процентів за Кредитним договором, позивач направив відповідачу вимогу № 14-11/111 від 11.09.2007. Відповідач вимоги не виконав, що ними не спростовано.
Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та ними не спростовується.
Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість за заявлений у позовній заяві період складає: заборгованість за кредитом у сумі 504621,46 грн., заборгованість за відсотками у сумі 201453,12 грн., пеня за кредитом у сумі 66476,59 грн. та пеня за процентами у сумі 4064,65 грн.
Відповідно до умов пункту 10.2 Кредитного договору позивачем було обґрунтовано нараховано пеню за порушення строків оплати кредиту у сумі 66476,59 грн. та пеню за несвоєчасне погашення процентів у сумі 4064,65 грн.
За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підлягають задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
При зменшенні позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Медлюкс», м. Луганськ, кв-л Щербакова, буд 2, ідентифікаційний код 31197039, на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Совєтская, буд. 61, ідентифікаційний код 24197094, заборгованість за кредитом у сумі 504621,46 грн., заборгованість за відсотками у сумі 201453,12 грн., пеня за кредитом у сумі 66476,59 грн. та пеня за процентами у сумі 4064,65 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 7766,16 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233,62 грн., видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 28.01.2010.
Суддя О.С. Фонова
Судове рішення № 7647645, Господарський суд Луганської області було прийнято 25.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 17/313. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: