Рішення № 7647598, 25.01.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.10                                                                                 Справа № 4/168

Розглянувши матеріали справи за позовом

Відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль ",м.Київ в особі Луганської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль ", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Луганська ковбасна фабрика», м.Луганськ

про стягнення 26547 грн. 72 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача - Васильченко О.П., довіреність № 1720 від 19.03.08;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/01-06/001/Г-2 від 05.05.06 у сумі 26547 грн. 72 коп., у тому числі: заборгованості за кредитом –20000 грн. 00 коп.; заборгованості за процентами –2824 грн. 93 коп.; пеня за порушення строків оплати суми кредиту –3550 грн. 68 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів –172 грн. 11 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 219406 від 09.11.09 та Статуту Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль"(нова редакція) правильна назва позивач по справі - Публічне акціонерне товариство " Райффайзен Банк Аваль".

Згідно п. 1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", протоколом Загальних зборів акціонерів № 3б-45 від 14.10.2009 прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль " на Публічне акціонерне товариство " Райффайзен Банк Аваль". Публічне акціонерне товариство

" Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов’язками Відкритого акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль ".

На підставі викладеного, позивачем по справі слід вважати: Публічне акціонерне товариство " Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи, додатково надані представником позивача документи, суд прийшов до наступного.

Між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (позивачем у справі) (далі –Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Луганська ковбасна фабрика»(відповідачем у справі) (далі- Позичальник) був укладений кредитний договір № 010/01-06/001/Г-2 від 05.05.06, відповідно до положень та умов цього договору «Кредитор»надає «Позичальнику»кредит у сумі 100 000 грн. 00 коп., зі сплатою 16 відсотків річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення – 05.05.2009 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, відповідач зобов’язався щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, та кредитну заборгованість відповідно до графіку погашення заборгованості.

Основну заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) «Позичальник»(відповідач) повинен погашати у відповідності до графіку погашення кредитної заборгованості (невід’ємний додаток №1 до цього договору) рівними щомісячними платежами, починаючи з першого місяця користування кредитом.

Пунктом 7.4 договору, сторони передбачили право позивача на дострокове стягнення кредиту та інших платежів у випадку прострочення відповідачем зобов’язань за договором.

Позивач виконав свої зобов’язання за кредитним договором № 010/01-06/001/Г-2 від 05.05.06 та відповідно до п.1.2 вказаного договору перерахував відповідачу кошти в сумі 99163 грн. 50 коп., що підтверджується меморіальними ордерами, тим самим виконав свої зобов’язання за кредитним договором повністю. (а.с.18-20).

Відповідачем не виконуються умови вищевказаного договору, а саме суму кредиту та проценти в повному обсязі, у встановлені договором строки-до 05.05.2009року не сплатив.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/01-06/001/Г-2 від 05.05.06 у сумі 26547 грн. 72 коп., у тому числі: заборгованості за кредитом –20000 грн. 00 коп.; заборгованості за процентами –2824 грн. 93 коп.; пеня за порушення строків оплати суми кредиту –3550 грн. 68 коп.; пеня за несвоєчасне погашення процентів –172 грн. 11 коп. Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. ст. 625, 626, 1054 ЦК України.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав та у судове засідання не прибув..

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплати проценти.

Як вбачається, відповідач в супереч взятих на себе зобов'язань порушив умови кредитного договору № 010/01-06/001/Г-2 від 05.05.06, в термін передбачений вищезазначеним договором, тобто - кінцевий термін погашення кредиту –05.05.2009 року, та відповідач не виконав у строк зобов’язання щодо сплати відсотків та плати за управління кредитом в порушення умов вказаного договору.

Таким чином, відповідач в строк передбачений кредитним договором погашення кредиту не здійснив, в зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за вищевказаними договорами станом на 11.11.09 складає 26547 грн. 72 коп., у тому числі:

- заборгованість за кредитом за період з 30.05.06 по 29.10.09 в сумі 20000 грн. 00 коп.;

- проценти за користування кредитом за період з 30.05.06 по 29.10.09 в сумі 2824 грн. 93 коп.;

- пеня за порушення строків оплати суми кредиту за період з 16.05.09 по 11.11.09 в сумі 3550 грн. 68 коп.;

- пеня за несвоєчасно погашення відсотків за період з 01.06.09 по 11.11.09 в сумі 172 грн. 11 коп.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 25.01.2010 за згодою представника позивача судового засідання була оголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.           

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,610,611,1054 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Луганська ковбасна фабрика», м.Луганськ, вул. Інтернаціональна,132, код ЄДРПОУ 31530495 на користь Публічного акціонерного товариства " Райффайзен Банк Аваль", м.Київ, вул. Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909 в особі Луганської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Луганськ, вул. Совєтская,61, код ЄДРПОУ 24197094 заборгованості за кредитом в сумі 20000 грн. 00 коп.; заборгованості за процентами у сумі 2824 грн. 93 коп.; пені за порушення строків оплати суми кредиту в сумі 3550 грн. 68 коп.; пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 172 грн. 11 коп., державне мито у сумі в сумі 265 грн. 48 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –27.01.2010.

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк