Рішення № 7647477, 27.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 р. Справа № 14/166

за позовом ВАТ "Прикарпаттяобленерго"

вул.Індустріальна,34, м.Івано-Франківськ, 76014

в особі філії Івано-Франківський РЕМ

вул.Максимовича,7, м.Івано-Франківськ, 76007

до відповідача Будинкоуправління №1 Івано-Франківської КЕЧ району

вул.Національної гвардії, 14-Г, м.Івано-Франківськ, 76018

Представники:

Від позивача: Іванишин В.І., представник, (довіреність № 12 від 12.02.09)

Від відповідача: Смирнова О.Б., представник, (довіреність № 20/172 від 30.12.09)

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст.20,22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення 16 355,11 грн. боргу за недовраховану електроенергію, 1 656,12 грн. пені, 302,02 грн. інфляційних збитків, 690,05 грн відсотки річних.

В судовому засіданні 26.01.10 оголошено перерву до 27.01.10.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладення між сторонами договору №302 про постачання електричної енергії від 30.09.04 та додаткової угоди про порядок погашення заборгованості від 26.03.09;

- п.1.2 додаткової угоди, котрим передбачено, що відповідач визнав борг перед позивачем у розмірі 32 855,11грн.;

-неналежне виконання відповідачем зобов"язань по погашенню заборгованості, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 16 355,11грн.;

-акт звірки розрахунків від 25.01.10, який підтверджує наявність заборгованості у відповідача;

-п.2.1 угоди, згідно якого у випадку несплати споживачем заборгованості в стороки передбачені в п.1.2 угоди, постачальник електричної енергії має право стягнення всієї суми заборгованості за даної угодою, а споживач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. На підставі вказаного пункту угоди відповідачу нараховано 1 656,12грн. пені та 690,05грн. відсотків річних;

-ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов"язання.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві (б/н від 24.12.09) в котрому вказує, що:

-електричну енергію, яку постачає відповідачу позивач споживає не тільки БУ-1, як балансоутримувач, а також і мешканці багатьох будинків, які знаходяться на балансі у відповідача;

-позивачем не надано доказів в підтвердження надання саме відповідачу недоврахованої електричної енергії та недоведення позивачем існування заборгованості в розмірі 16 355,11грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, об"єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив, що між сторонами 30.09.04 укладено договір №302 про постачання електричної енергії, а 26.03.09 - додаткову угоду про порядок погашення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом вказаної вище угоди є умови і порядок сплати споживачем (відповідачем) постачальнику електричної енергії (позивачу) своєї заборгованості відповідно до договору №302 про постачання електричної енергії від 30.09.04 (п.1.1 угоди).

Слід зазначити, що споживач визнав перед постачальником електричної енергії свої боргові зобов"язання станом на 16.03.09 в частині недоврахованої електричної енергії у розмірі

32 855,11грн., які виникли у листопаді 2008 року.

Пунктом 1.2 згаданої угоди встановлено, що відповідач зобов"язався погасити заборгованість до 26.06.09.

Проте, відповідач частково виконав зобов"язання по угоді, а саме: частково сплатив заборгованість в розмірі 16 500,11грн.

Таким чином, на день подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача становить 16 355,11грн.

Як наслідок, позивач нарахував відповідачу 1 656,12грн. пені, 690,05грн. відсотків річних та 302,02грн. інфляційних (п.2.1 угоди та ст.625 Цивільного кодексу України).

В ході проведення судових засідань судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 19 003,30грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до умов даного договору сторонами визначено права та обов’язки сторін за угодою, порядок здійснення розрахунків та відповідальність за порушення зобов’язань сторонами.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивачем відзначено, що у відповідача за недовраховану електричну енергію, за листопад 2008 року, виникла заборгованість у розмірі 32 855,11грн., яку відповідач зобов"язався сплатити до 26.06.09 у відповідності до погодженого графіку. Проте, відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 16 500,00, в результаті чого і виникла заборгованість перед позивачем в сумі 16 355,11грн., яка відповідачем не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 355,11грн.

Пунктом 2.1 угоди передбачено, що у випадку несплати споживачем заборгованості в стороки передбачені в п.1.2 угоди, постачальник електричної енергії має право стягнення всієї суми заборгованості за даної угодою, а споживач несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 10% річних від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Отже, відповідачу нараховано 1 656,12грн. пені та 690,05грн. відсотків річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст.3 вищазгаданого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідача пеню за порушення виконання зобов’язань, встановленого сторонами у справі в договорі, що перевищує розмір пені визначений законом, є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином позивачем правомірно нараховано інфляційні виртати в розмірі 302,02грн.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.173,193,230,231 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,526,530,551,610,611,625,629,901,903,905 Цивільного кодексу України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст.33,49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Будинкоуправління №1 Івано-Франківського КЕЧ району, м.Івано-Франківськ, вул.Національної Гвардії,14-Г (код ЄДРПОУ 24964336, р/р26006340306494 в Львівській обласній філії "Укрсоцбанк" м.Львів, МФО 336677) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34 (код ЗКПО 25683081, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26039301100758 в Івано-Франківському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 336503) 16 355,11грн. заборгованості.

Видати наказ.

Стягнути з Будинкоуправління №1 Івано-Франківського КЕЧ району, м.Івано-Франківськ, вул.Національної Гвардії,14-Г (код ЄДРПОУ 24964336, р/р26006340306494 в Львівській обласній філії "Укрсоцбанк" м.Львів, МФО 336677) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34 (поточний рахунок №2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) 1 656,12грн. пені, 302,02грн. інфляційних збитків та відсотки річних в розмірі 690,05грн.

Видати наказ.

Стягнути з Будинкоуправління №1 Івано-Франківського КЕЧ району, м.Івано-Франківськ, вул.Національної Гвардії,14-Г (код ЄДРПОУ 24964336, р/р26006340306494 в Львівській обласній філії "Укрсоцбанк" м.Львів, МФО 336677) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго", м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34 (поточний рахунок №2600630100758 в ІФ обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 336503) 190,00грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 29.01.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В.