Рішення № 7647436, 19.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.10 Справа № 6/16/10

Суддя

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Гоблінс Груп” (02052, м. Київ, проспект Возз’єднання, буд. 19, оф. 103)

До          Приватного підприємства “Комерційного інформаційно –аналітичного центру “Терц” (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 14-А, кв. 48)

          Про стягнення 62 238 грн. 50 коп.

                                                             Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Жукова Л.М. –дов. б/н від 16.11.2009р.

Від відповідача:          Штефан В.В. –директор, протокол № 1/03 від 05.03.2008р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Гоблінс Груп” м. Києва до Приватного підприємства “Комерційного інформаційно –аналітичного центру “Терц” м. Запоріжжя, про стягнення 62 238 грн. 50 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 62 238 грн. 50 коп., а також збитки, пов’язані з оплатою послуг адвоката в сумі 6 224 грн.

В судовому засіданні від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з наступних підстав: позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати, доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву –не надано, позовна заява не скріплена печаткою позивача –юридичної особи, а також тому, що позивач не надав витребуваних судом документів.

Клопотання відповідача відхиляється судом з наступних підстав:

У випадку, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, господарський суд повертає таку позовну заяву без розгляду, на підставі п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України).

Надана до суду позовна заява підписана та скраплена печаткою адвоката Сахацького С.О.

До позовної заяви позивачем було надано копію договору про надання юридичних послуг адвокатом № 15/09 від 28.10.2009 року, відповідно до умов якого позивач доручає, а адвокат приймає на себе обов’язки з надання позивачу юридичних послуг щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 238 грн. 50 коп. (п. 1.1 договору). Так, позивач доручив адвокату підготовити вимогу, підготовити позовну заяву, здійснити необхідні дії для подання позовної заяви до господарського суду Запорізької області, та безпосередньо подати позовну заяву до господарського суду Запорізької області

Також суду була надана копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3853/10 від 25.12.2008 року на ім’я Сахацького С.О.

Наведені докази свідчать, що позивач доручив адвокату підгодовувати, підписати та подати від імені позивача, позовну заяву до відповідача про стягнення 62 238 грн. 50 коп.

Надані до суду матеріали належним чином засвідчені саме адвокатом.

Стосовно відсутності на позовній заяві печатки позивача, то варто вказати, що форма та зміст позовної заяви, яка подається до господарського суду, прямо передбачені в ст. 54 ГПК України. Даною нормою не передбачено обов’язку позивача завіряти підпис особи, яка підписала позовну заяву, відтиском печатки.

Аналогічна правова позиція викладена також в листі Вищого господарського суду України від 25.03.2009 року за № 05-05/181.

Стосовно твердження відповідача про те, що позивачем не надано витребуваних судом доказів, то вказане спростовується самими матеріалами справи, які свідчать про протилежне.

Також, відповідач надав суду заперечення на позов, в яких зазначив, що 24.12.2008р. позивач поставив відповідачу комплектуючі на суму 67 238 грн. 50 коп. Договір при цьому не укладався, а строк (термін) виконання відповідачем обов'язку оплатити не встановлювався. 31.07.2009р. відповідач з власної ініціативи частково (5 000грн.) оплатив позивачу за отримані комплектуючі. З моменту поставки та по даний час відповідачу не відомо про наміри позивача отримати оплату, жодних вимог та претензій позивач не пред'являв та не вручав Відповідачу. Частиною 2 ст. 530. ЦК України передбачає: «якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства». Отже, так як термін виконання обов'язку відповідача не встановлений, а позивачем вимога про його виконання не пред'являлась, позивач не порушив жодних зобов'язань перед позивачем. Стосовно вимоги позивача про стягнення збитків на оплату послуг адвоката, то ч. 1 ст. 224 ГПК України передбачає «учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено». Так як відповідач не порушував господарські зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності перед позивачем, права та законні інтереси позивача не порушував, жодних збитків позивачу відповідач відшкодовувати не зобов’язаний. Всі витрати, понесені позивачем в зв'язку-з розглядом даної судової справи, здійснені ним з власної ініціативи. Витрати на послуги адвоката не є належним чином підтвердженими (реально здійсненими). В будь-якому випадку, дані витрати понесені позивачем з власної ініціативи, відповідач не має жодного відношення до них. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача - в оплаті цього товару.

Позивач поставив відповідачу товар на суму 67 238 грн. 50 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 24.12.2008р.

Представник відповідача, що діяв на підставі довіреності № 123 від 24.12.2008 року, отримав вказаний товар.

Крім того, на оплату вказаного товару позивач надав відповідачу рахунок –фактуру № СФ-0000003 від 24.12.2008р. на суму 67 238 грн. 50 коп.

З вищевикладеного слідує, що відповідач отримав рахунок –фактуру на оплату.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

В довіреності на отримання товарно –матеріальних цінностей № 123 від 24.12.2008 року вказано, що вона видається на отримання цінностей від ТОВ “Гоблінс Груп” на підставі рахунку –фактури № 3 від 24.12.2008р.

Факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджується також і двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2009 року, підписаним сторонами.

Копія акту знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, сплатив позивачу за товар суму 5 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.07.2009 року.

Заборгованість в сумі 62 238 грн. 50 коп. відповідачем не була сплачена, що підтвердив сам відповідач в судовому засіданні і про що свідчить, зокрема, двосторонній акт звірки взаємних розрахунків від 15.09.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу № 572-09р від 28.10.2009 року про сплату заборгованості в сумі 6 2238 грн. 50 коп., а також попередив, що у випадку несплати заборгованості, позивач буде змушений звернутися до господарського суду з позовною заявою про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляції.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

Як вже було зазначено вище, відповідач отримав рахунок –фактуру на оплату.

Крім того, відповідачу була надіслана претензія поштою, про що свідчать фіскальний чек № 4608 від 29.10.2009 року та опис вкладення у цінний лист від 29.10.2009 року (ар. с. 22, 23).

Відповідач відповіді на претензію позивачу не надав, суму боргу не сплатив.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 62 238 грн. 50 коп.

Запереченні відповідача не приймаються судом до уваги на підставі вище викладеного.

В позові, в частині стягнення з відповідача суми 6 224 грн., як зазначає позивач, збитків на оплату послуг адвоката, суд відмовляє з наступних підстав:

При зверненні до суду із даним позовом, позивач включив суму витрат на послуги адвоката до суми позову, і відповідно, із загальної суми позивачем було сплачене державне мито за позовом.

Однак, статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином надання пологу адвокатом не відноситься до відшкодування збитків, а тому вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді оплати послуг адвоката є необґрунтовані.

Крім того, згідно з положеннями до ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, відносяться до судових витрат, і вони покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тобто, з вищевикладеного слідує, що послуги, надані адвокатом, відносяться до сум судових витрат за позовом, а не є самою позовною вимогою.

Суд звертає увагу, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/164 від 18.03.2008 р., із змінами, які були внесені зміни листом Вищого господарського суду від 21.01.2009 N 01-08/34, “якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків".

Щодо стягнення з відповідача суми 6 224 грн. як судових витрат на оплату послуг адвоката, то позивачем не було доведено факт понесення таких витрат.

До позовних матеріалів позивачем були надані суду копія договору про надання юридичних послуг № 12/09 від 28.10.2009 року, копія акту приймання –передачі грошових коштів № 1 до договору № 12/09 від 16.11.2009 року та копія квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 16.11.2009 року.

Ухвалою від 11.12.2009 року про порушення провадження у справі № 6/16/10 суд витребував у позивача акт про надання правової допомоги, свідоцтво адвоката, рахунок на оплату, оригінал прибуткового касового ордеру, видатковий касовий ордер, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, касову книгу; книгу обліку прийнятих та виданих касиром грошей; докази відображення у бухгалтерському та податковому обліку операції з оплати послуг адвоката та представити докази надання послуг адвокатом (податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних \оригінали –суду для огляду, читаємі копії –до матеріалів справи\).

Позивач оригінал прибуткового касового ордеру суду не надав.

Більш того, в копії квитанції до прибуткового касового ордеру вказана сума оплати лише 3 112 грн.

Інші витребувані судом документи позивачем також н були надані.

Отже, позивач не довів суду факт понесення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6 224 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Приватного підприємства “Комерційного інформаційно –аналітичного центру “Терц” (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 14-А, кв. 48; р/р № 26003003836801 в ВАТ “Сведбанк” м. Запоріжжя, МФО 300164, код ЄДРПОУ 30608591) на користь Товариств аз обмеженою відповідальністю “Гоблінс Груп” (02052, м. Київ, проспект Возз’єднання, буд. 19, оф. 103, р/р № 26000012833501 в філії “ЦРУ” ВАТ “Банк “Фінанси і Кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 36136709) основний борг в сумі 62 238 (шістдесят дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 622 (шістсот двадцять дві) грн. 66 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 52 коп. Надати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 20.01.2010 р.