Рішення № 7647424, 19.01.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.10 Справа № 17/333/09

Суддя

за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району

юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137;

фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 13 812,44 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Вознюк А.Л., довіреність від 04.01.10 № 21

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

21.10.09 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району (надалі концерн “МТМ”) з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 13 812,44 грн., з яких: 11 614,50 грн. основного боргу за договором № 102033 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.09.08, пені в сумі 1 253,64 грн. за несвоєчасну оплату за теплову енергію, 174,13 грн. - 3% річних та 770,17 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою від 21.10.09 судом порушено провадження у справі № 17/333/09, судове засідання призначено на 16.11.09. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні 16.11.09 судом оголошено перерву до 21.12.09, про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 21.12.09 за клопотанням сторін відповідно до ст. ст. 22, 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено на 19.01.10.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.01.10, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530 ЦК України та ст. ст. 1, 2, 193, 276 ГК України та зазначав, що 01.09.08 між сторонами був укладений договір № 102033, за умовами якого позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Так, за період з січня 2009 року по серпень 2009 року включно позивачем поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 11 614,50 грн., яка останнім не сплачена. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе зобовязання. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач вимоги позивача визнав в сумі 11 614,50 грн. в частині стягнення основного боргу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.08 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) і концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Теплові мережі” Ленінського району (Теплопостачальна організація) укладено договір № 102033 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого Теплопостачальна організація зобовязується відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами(цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1.1).

Вбачається, що в період з січня 2009 року по серпень 2009 року, згідно актів приймання - передачі позивачем поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 11 614,50 грн.

Пунктом 6.4 договору визначено, що Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачального організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк не здійснив, внаслідок чого, на час розгляду справи в суді сума боргу становить 11 614,50 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 11 614,50 грн. підтверджується матеріалами справи й визнана відповідачем.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання. Зобовязання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 11 614,50 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача пеня за період з 21.02.09 по 06.10.09 становить 1 253,64 грн. (розрахунок додається).

Факт прострочення оплати матеріалами справи доведено, пеня розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст. 258 Цивільного кодексу України та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 770,17 грн. та 3 % річних в розмірі 174,13 грн. за період з січня 2009 р. по червень 2009 р. (розрахунок міститься в матеріалах справи). Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 138,12 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 22, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) - 11 614 (одинадцять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 50 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 1 253 (одну тисячу двісті пятдесят три) грн. 64 коп. пені, 770 (сімсот сімдесят) грн. 17 коп. інфляції, 174 (сто сімдесят чотири) грн. 13 коп. - 3% річних, 138 (сто тридцять вісім) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Л. Корсун