Постанова № 76474230, 13.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17808/16 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Бабенка К. А.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТІ ЕР ЕС Лізинг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами Приватного підприємства «ТІ ЕР ЕС Лізинг», Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС і Державної ДФС України, що триває з 05 травня 2015 року і полягає у протиправному невиконанні своїх обов'язків пов'язаних з відшкодування позивачу заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 219190751 грн за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн, яка в тому числі виявляється у протиправній не підготовці та неподанні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість у встановлені законодавством терміни, та у неподанні узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не внесенні інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та не вчинено жодних дій щодо внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДФС у м. Києві, ДФС України, що триває з 01 січня 2018 року і полягає у протиправному невиконанні своїх обов'язків, пов'язаних з відшкодуванням позивачу заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 219190751 грн за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн, яка виявляється у не вчиненні жодних дій щодо внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- зобов'язати ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві передати облікову справу позивача (в тому числі звітну її частину, яка складається із податкових декларацій (звітів, розрахунків) та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів) до ГУ ДФС у м. Києві для організації внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування по Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- зобов'язати ГУ ДФС у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані про позивача щодо відшкодування заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 219190751 грн за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн, з направленням відповідної інформації до Міністерства фінансів України для автоматичної обробки і оприлюднення;

- зобов'язати ДФС України внести і забезпечити внесення ГУ ДФС у м. Києві до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних про позивача і заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 219190751 грн за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн з направленням відповідної інформації до Міністерства фінансів України;

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДКС України у м. Києві, яка полягає у протиправному невиконанні своїх обов'язків пов'язаних з відшкодування позивачу заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн, яка в тому числі виявляється у протиправній не виплаті позивача сум бюджетного відшкодування, які були вказані в висновку на відшкодування податку на додану вартість №2675-20, висновку на відшкодування податку на додану вартість №3693-20, висновку на відшкодування податку на додану вартість №4554-20;

- зобов'язати ГУ ДКС України у м. Києві відшкодувати позивачу заявлену до відшкодування суму податку на додану вартість в загальному розмірі 219190751 грн за наступними податковими деклараціями з податку на додану вартість: за лютий 2015 року на суму 47761967 грн, за березень 2015 року на суму 47803535 грн, за квітень 2015 року на суму 47846143 грн, за жовтень 2015 року на суму 75779106 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Також апеляційну скаргу подано позивачем, який оскаржує рішення в частині незадоволених вимог.

В судове засідання з'явилися представники сторін. До суду надійшло клопотання Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про апеляційний розгляд без участі представника.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2015 року ПП «ВТБ Лізинг Україна» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року (т. 1 а.с. 202), в якій в рядку 30 зазначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 47761967 грн (т. 1 а.с. 191).

15 квітня 2015 року ПП «ВТБ Лізинг Україна» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року (т. 1 а.с. 214), в якій в рядку 30 зазначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 47803535 грн (т. 1 а.с. 205).

20 травня 2015 року ПП «ВТБ Лізинг Україна» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року (т. 1 а.с. 227), в якій в рядку 30 зазначено суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 47846143 грн (т. 1 а.с. 217).

19 листопада 2015 року ПП «ВТБ Лізинг Україна» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року (т. 2 а.с. 115), в якій в рядку 23.2 зазначено суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 75779106 грн (т. 1 а.с. 230).

16 лютого 2017 року Офісом великих платників податків ДФС отримано лист ДФС України №3873/7/99-99-12-03-02-17 «Про відшкодування податку на додану вартість» (т. 2 а.с. 10), яким ДФС України направлено узагальнені матеріали щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розрізі декларацій 100 тис. грн і більше щодо платників, які мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість коштами, та зобов'язує забезпечити:

- підрозділам податків і зборів з юридичних осіб - формування довідок про підтвердження сум податку на додану вартість та здійснення операцій в ІС «Податковий блок»;

- підрозділам моніторингу доходів та обліково-звітних систем - формування відповідних висновків і реєстрів висновків та направлення узагальнених з регіону реєстрів висновків, узагальнених з підрозділами податків і зборів юридичних осіб та підписаних керівником територіального підрозділу (або його заступником), до Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем.

Разом з названим листом до Офісу великих платників податків ДФС надійшли узагальнені матеріали.

16 лютого 2017 року Офісом великих платників податків ДФС складено висновки про суми відшкодування податку на додану вартість №391-07, №392-07, №393-07 та №394-07, які реєстром висновків про суми відшкодування податку на додану вартість від 16 лютого 2017 року №5, передані до ГУ ДКСУ у м. Києві 21 лютого 2017 року (т. 2 а.с. 4-8).

Листом від 03 квітня 2017 року №6-08/1369-3545 у зв'язку з набранням чинності пунктів 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та втратою чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», ГУ ДКС України у м. Києві повернуло без виконання оригінали висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, зокрема, від 16 лютого 2017 року №391-07, №392-07, №393-07 та №394-07.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції судова колегія зазначає наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість врегульовано у статті 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно з положеннями пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, відображення рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, у відповідній податковій декларації, подання документів, визначених у пунктах 200.7 та 200.8 статті 200 Податкового кодексу України та підтвердження відповідних сум відшкодування за результатами перевірки.

Так, відповідно до п.6 Порядку №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно із п.7 Порядку №39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Відповідно до п. 9 Порядку № 39 на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Отже, за правилами Порядку №39 у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов'язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на зазначене та керуючись нормами, які діяли на момент виникнення спірних відносин, відповідач зобов'язаний протягом п'яти робочих днів підготувати відповідний висновок та подати його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Разом з тим, 21.12.2016 Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII), який набрав чинності з 01.01.2017.

Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.200.7.1 п.200.7 статті 200 Податкового кодексу (в редакції з 01.01.2017) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 Податкового кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Згідно п. 200.15 ст.200 Податкового кодексу у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 52 та 56.

Згідно п. 52 зазначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 56 до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначалося, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що за результатами опрацювання податкових декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень та жовтень 2015 року, в яких Позивачем відображено вимогу отримати на свій поточний рахунок непогашені суми ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування станом на 01 лютого 2015 року Офісом, з урахуванням алгоритму дій передбачених чинним законодавством було сформовано Висновок на відшкодування ПДВ №2675-20 від 22.04.2015 отримано казначейською службою 24.04.2015; Висновок на відшкодування ПДВ №3693-20 від 21.05.2015 отримано казначейською службою 25.05.2015; Висновок на відшкодування ПДВ №4554-20 від 22.06.2015 отримано казначейською службою 23.06.2015.

Однак, вказані висновки про суми відшкодування податку на додану вартість, були скасовані у грудні 2015 року з метою вжиття заходів, передбачених ПК України у зв'язку з надходженням інформації щодо надання ризикового податкового кредиту підприємства, які містять ознаки транзитно-конвертаційної спрямованості (у тому числі по позивачу).

Офісом відповідно до п.2 Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23) надіслано до ДФС України інформацію про можливі обсяги бюджетного відшкодування ПДВ по ПП "ВТБ ЛІЗИНГ УКРАЇНА" наступними листами:

- від 15.04.2015 координаційно моніторинговим управлінням направлено зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ коштами за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування ПДВ по яким з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис.грн. і більше.

- від 19.05.2015 координаційно моніторинговим управлінням направлено зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ коштами за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування ПДВ по яким з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис.грн. і більше.

- від 14.07.2015 координаційно моніторинговим управлінням направлено зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ коштами за деклараціями, сума заявленого бюджетного відшкодування ПДВ по яким з урахуванням уточнюючих розрахунків становить 100 тис.грн. і більше.

- від 18.12.2015 № 6704/8/28-10-37-10-09 «Про надання інформації» стосовно підтверджених, в тому числі надісланих раніше, але невідшкодованих сум податку на додану вартість в розрізі податкових декларацій з ПДВ.

- від 18.01.2016 № 201/8/28-10-37-10-13 «Про надання інформації» стосовно підтверджених, в тому числі надісланих раніше, але невідшкодованих сум податку на додану вартість в розрізі податкових декларацій з ПДВ.

- від 17.02.2016 № 765/8/28-10-37-10-09 «Про надання інформації» стосовно підтверджених, в тому числі надісланих раніше, але невідшкодованих сум податку на додану вартість в розрізі податкових декларацій з ПДВ.

- від 10.03.2016 № 1129/8/28-10-40-09 «Про надання інформації» стосовно підтверджених, в тому числі надісланих раніше, але невідшкодованих сум податку на додану вартість в розрізі податкових декларацій з ПДВ.

На виконання п. З Порядку №68/23, від ДФС України надійшли узагальнюючі матеріали листом від 16.02.2017 року №3873/7/99-99-12-03-02-17 про можливі обсяги відшкодування ПДВ, в тому числі по ПП "ВТБ Лізинг Україна" на загальну суму 219 190 751 грн.

На підставі вказаного, Офісом сформовано та надано висновки від 16.02.2017 №394-04, №391-07, №392-07 та №393-07 на відшкодування до органу Державного казначейства України по ПП "ВТБ Лізинг Україна" на загальну суму 219 190 751 грн. та отримано казначейською службою - 21.02.2017 (що не заперечується та не спростовується і самим Позивачем).

Вищезазначені обставини, свідчать про відсутність бездіяльності з боку Офісу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд попередньої інстанції не забезпечив повне і всебічне з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжив визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи та прийшов до передчасного висновку про бездіяльність щодо неподання висновків про суми відшкодування податку на додану вартість.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТІ ЕР ЕС Лізинг» - залишити без задоволення.

Апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2018 - скасувати та ухвалити нове.

Адміністративний позов Приватного підприємства «ТІ ЕР ЕС Лізинг» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

К. А. Бабенко

Повний текст постанови виготовлено 13.09.2018