Постанова № 76473728, 11.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3518/17

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

11 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання : Сербин І.І.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (головуючий суддя Лабань Г.В., повний текст рішення складено 04.04.2018 року) у справі №822/3518/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про скасування та визнання нечинними наказів, висновку та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- скасувати та визнати нечинним висновок службового розслідування за фактом неналежної організації оперативно-службової діяльності за 1 півріччя 2017 року структурними підрозділами Департаменту захисту економіки щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади;

- скасувати та визнати нечинним наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції №865 від 17.08.2017 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області.

- скасувати та визнати нечинним наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції №299 о/с від 02.10.2017 про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області.

- зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області;

- стягнути з Департаменту захисту економіки Національної поліції судовий збір у сумі 386 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив про неправомірність висновку відповідача, прийнятого за наслідками службового розслідування 10.08.2017 року, відповідно до п.6 якого вирішено ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за неналежну організацію роботи підлеглих, ігнорування вимог посадових інструкцій та завдань, які покладаються на УЗЕ в Хмельницькій області, що негативно позначилось на кінцевих результатах роботи управління в цілому, недотримання вимог доручення керівництва НП України та порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС щодо розвитку і підтримання в підлеглих свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, бездоганного виконання ними наказів.

Також, позивач, в призмі оскарження вищевказаного висновку, зазначив про незаконність прийнятих Департаментом захисту економіки Національної поліції України наказу №865 від 17.08.2017 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області та наказу №299 о/с від 02.10.2017 року про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області в порядку переведення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.

Зокрема, скасовано та визнано нечинним висновок службового розслідування за фактом неналежної організації оперативно-службової діяльності за І півріччя 2017 року структурними підрозділами Департаменту захисту економіки Національної поліції України в частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Скасовано та визнано нечинним наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України №865 від 17.08.2017 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області. Скасовано та визнано нечинним наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України №299 о/с від 02.10.2017 про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року зобов'язано Департамент захисту економіки Національної поліції України поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області з 02.10.2017. Стягнуто з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_2 різницю в грошовому забезпеченні за час перебування на посаді старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області за період з 02.10.2017 по 02.04.2018 включно. Стягнуто на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 386 (триста вісімдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

Не погоджуючись із судовим рішенням від 29 березня 2018 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та наявні порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про відсутність у позивача будь-яких показників роботи за період його перебування на посаді начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ Хмельницькій області, що на думку апелянта, вказує на невідповідність останнього займаній посаді.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилався на безпідставність вимог апеляційної скарги відповідача через невідповідність викладеної Департаментом інформації дійсним обставинам справи, що вже було встановлено судом першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили в повному обсязі та просили залишити її без задоволення.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 28.07.2017 року керівництвом Департаменту захисту економіки Національної поліції України проведено оперативну нараду з підбиття підсумків оперативно-службової діяльності працівників управлінь (відділу) захисту економіки в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за 1 півріччя 2017.

Відповідно до рішення оперативної наради керівництва Департаменту від 28.07.2017 року №10683/39/01-2017 "Про результати оперативно-службової діяльності підрозділів ДЗЕ за І півріччя 2017 року з виконання завдань щодо викриття кримінальних правопорушень у сферах та галузях економіки", окремі керівники УЗЕ в Житомирській, Закарпатській, Київській, Миколаївській, Сумській, Xарківській, Xмельницькій та Чернівецькій областях неналежно виконували службові обов'язки, що призвело до незадовільних результатів роботи з документування фактів прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди, виявлення кримінальних правопорушень, учинених з бюджетними коштами, в агропромисловому та паливно-енергетичному комплексах у сфері земельних відносин, зокрема скоєних посадовими особами органів влади та управління.

В подальшому за вищевказаним рішенням оперативної наради керівництва ДЗЕ від 28.07.2017 року №10683/39/01-2017 та на виконання наказу ДЗЕ Національної поліції України від 02.08.2017 року №818 "Про призначення та проведення службового розслідування" проведено службове розслідування, результати якого оформлені у Висновку від 10.08.2017 року, затвердженому заступником Голови - начальником департаменту генералом поліції третього рангу Купранцем І.М. 15.08.2017 року.

Відповідно до п.6 зазначеного вище Висновку від 10.08.2017 року, ОСОБА_2 вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади за неналежну організацію роботи підлеглих, ігнорування вимог посадових інструкцій та завдань, що покладаються на УЗЕ в Хмельницькій області, які визначені в Положенні, затвердженому наказом ДЗЕ від 16.11.2015 року №3, що негативно позначилось на кінцевих результатах роботи управління в цілому, недотримання вимог доручення керівництва НП України від 22.11.2016 року №128/07/39-2016 "Про підвищення ефективності розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки" та порушення вимог ст.8 Дисциплінарного статуту ОВС, затвердженого Законом України від 22.02.06 року №3460-IV, щодо розвитку і підтримання в підлеглих свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, бездоганного виконання ними наказів.

За результатами службового розслідування ДЗЕ Національної поліції України видано наказ №865 від 17.08.2017 року про застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області. З вказаним наказом позивач ознайомився 21.09.2017 року.

В подальшому, начальник управління захисту економіки в Хмельницькій області Ковальов А.О. за вих. №6359/39/121/01 від 25.09.17 скерував до ДЗЕ НП України доповідну записку про те, що ОСОБА_2 не може бути запропонована посада у відділі який він очолював у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

ОСОБА_2 запропоновано посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області з чим він не погодився і відмовився писати відповідний рапорт.

На підставі наказу ДЗЕ №865 від 17.08.2017 року та доповідної записки УЗЕ в Хмельницькій області від 26.09.2017 року ОСОБА_2, згідно наказу №299 о/с від 02.10.2017 рок, був призначений на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області в порядку переведення, звільнивши з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності цього управління.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходів з того, що жоден нормативно-правовий акт не містить таких вимог, які зобов'язують працівника поліції досягати певних показників у своїй роботі, виходячи з критерію порівняння. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач залишив поза увагою особисті та службові якості позивача, та факт утримання ним малолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з такими висновками окружного суду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника зводяться до факту не забезпечення позивачем виконання завдань, які ставились керівництвом Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Зокрема, відповідач зазначає про:

- не вжиття заходів позивачем щодо належного оперативного супроводу освоєння коштів Службою автомобільних доріг Хмельницької області, наслідком чого є відсутність резонансних кримінальних проваджень у сфері ремонту та будівництва доріг;

- незадовільну організацію позивачем роботи по виявленню злочинів у лісовій сфері, де викривались лише кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконною порубкою та підробкою документів;

- відсутність протягом шести місяців 2017 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальні правопорушення внесені за матеріалами, зібраними персонально ОСОБА_2;

- не заведення позивачем за вказаний період жодної оперативно-розшукової справи та відсутність роботи, спрямованої на викриття організованих груп та злочинних організацій.

Судова колегія звертає увагу, що зазначені аргументи повністю дублюють позицію ДЗЕ НП України, викладену в запереченнях на позовну заяву позивача, та в даному випадку були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, в розрізі наведеного, судова колегія, надаючи правову оцінку виниклим між сторонами правовідносинам, зазначає наступне.

Спірні відносини публічної служби з приводу прийняття громадян на службу в органи внутрішніх справ, її проходження та звільнення з неї урегульовані спеціальним законодавством, до якого належать Закон України "Про національну поліцію" від 02.07.215 №580-VІІІ, Закон України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 №3460-IV, Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене Постановою КМУ від 29.07.1991 №114, Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230.

Закон України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 №3460-IV визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Стаття 2 Дисциплінарного Статуту визначає поняття дисциплінарного проступку, яким є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Зокрема, з матеріалів справи встановлено, що за наслідками службового розслідування 10.08.2017 року складено висновок, відповідно до п.6 якого вирішено за неналежну організацію роботи підлеглих, ігнорування вимог посадових інструкцій та завдань, що покладаються на Управління захисту економіки в Хмельницькій області, які визначені в Положенні, затвердженому наказом ДЗЕ від 16.11.2015 року №3, що негативно позначилося на кінцевих результатах роботи управління в цілому, недотримання вимог доручення керівництва Національної поліції України від 22.11.2016 року №128/07/39-2016 "Про підвищення ефективності розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки" та порушення вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-1V, щодо розвитку і підтримання в підлеглих свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, бездоганного виконання ними наказів майора поліції ОСОБА_2, начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

За результатами службового розслідування видано наказ №865 від 17.08.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту затверджений перелік видів дисциплінарних стягнень, серед яких: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст.18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України №299 о/с від 02.10.2017 року був призначений на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області в порядку переведення, звільнивши з посади начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності цього управління.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Відповідно до висновку службового розслідування підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення стало співставлення показників аналогічних служб інших відділів поліції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у чинному законодавстві будь-яких вимог, які б зобов'язували працівника поліції досягати певних показників у своїй роботі, виходячи з критерію порівняння.

До того ж, в розрізі встановлених обставин, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем в ході проведення службового розслідування стосовно позивача було проігноровано Наказ Голови Національної поліції №920 від 23.09.2016 року, підпунктом сьомим частини першої якого заборонено встановлення показників розкриття злочинів та кількості адміністративних протоколів, що мають бути складені протягом певного періоду. Натомість закріплено обов'язок щодо надання оцінки діяльності поліцейського з урахуванням думки громадськості про ефективність їх роботи, аналізу оперативної обстановки на території обслуговування, а також реального стану злочинності та правопорушень і боротьби з такими явищами.

Службове розслідування по своїй суті повинно сприяти дотриманню законності, викоріненню випадків її порушення, вихованню особового складу органів внутрішніх справ в дусі точного і безумовного дотримання чинного законодавства.

При проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і усесторонньому дослідженню підлягають подія порушення (час, місце, спосіб і інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ в скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як пом'якшуючі, так і обтяжуючі його відповідальність, характеристика особи, що скоїла порушення (відношення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер та розмір нанесених порушенням збитків.

Судова колегія звертає увагу, що матеріали службового розслідування не містять жодної оцінки особистих та службових якостей позивача, який за час проходження служби має заохочення та нагороди. На час проведення службового розслідування та звільнення з посади, майор поліції ОСОБА_2 діючих стягнень не мав, натомість згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1, яка міститься в матеріалах справи, зазначені відомості про нагородження його медалями, відзнаками та почесними знаками.

В даному випадку, посилання відповідача на факт неодноразового притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності судовою колегією відхиляється, оскільки зазначені дисциплінарні стягнення мали місце під час проходження позивачем служби в органах міліції, і на час призначення його на посаду начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області були зняті.

Також, судова колегія критично ставиться до тверджень відповідача про незадовільну організацію позивачем роботи по виявленню злочинів у лісовій сфері, де викривались лише кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконною порубкою та підробкою документів, оскільки в матеріалах справи наявна доповідна записка начальника захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковника поліції Ковальова А.О. на ім'я першого заступника начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції Вязмікіну С.А. про вжиття заходів з перешкоджання незаконних операцій у сфері експорту лісоматеріалів від 01.06.2017 року №3898/39/121/01-2017.

Зокрема, зі змісту останньої вбачається, що на виконання доручення від 10.01.2017 року №178/39/02-2017 "Про вжиття заходів з перешкоджання незаконних операцій у сфері експорту лісоматеріалів" працівниками управління вживається ряд організаційних та практичних заходів щодо активізації роботи з виявлення кримінальних правопорушень у сфері лісового господарства в т.ч. і під час здійснення зовнішньоекономічних операцій. На постійній та системній основі проводиться робота по відпрацюванню керівників, засновників та власників суб'єктів підприємницької діяльності, експортерів, а також їх родинні, дружні та ділові зв'язки.

Щодо тверджень відповідача про відсутність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань внесених кримінальних правопорушень за матеріалами, зібраними персонально позивачем, то судова колегія останні до уваги також не приймає, оскільки інформація щодо невнесення ОСОБА_2 за його матеріалами до ЄРДР кримінальних правопорушень не була об'єктом проведення службового розслідування.

Також, судова колегія вважає доречним звернення уваги судом першої інстанції на період перебування позивача на займаній посаді, оскільки дисциплінарна відповідальність особи, це обов'язок відповідати за здійснене саме нею дисциплінарний вчинок та нести міру стягнення, передбачену чинним законодавством.

Тож враховуючи те, що позивач перебував на посаді начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області ДЗЕ НПУ досить не тривалий час (з 01.03.2017 - дата призначення на посаду по 28.07.2017 - дату висновку службового розслідування за фактами неналежної організації оперативно-службової діяльності за І півріччя 20017 року структурними підрозділами ДЗЕ щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади) ОСОБА_2 звинувачується за вчинення порушень, які мали місце ще до його призначення на дану посаду.

Таким чином, судова колегія приходить до переконання, що висновок службового розслідування за фактом неналежної організації оперативно-службової діяльності за І півріччя 2017 року структурними підрозділами Департаменту захисту економіки та наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції №865 від 17.08.2017 прийняті з порушенням діючого законодавства, що потягло за собою незаконне звільнення позивача з посади, а саме: накладення на позивача більш важкого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади без урахування ступені важкості вчиненого проступку та вини.

Суд першої інстанції підставно дійшов висновку про необґрунтованість та надмірну суворість застосованого до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення займаної посади.

Щодо оскаржуваного в межах даної справи наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України №299 о/с від 02.10.2017 року про призначення ОСОБА_2 на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді на адвокатський запит від 20.11.2017 року щодо надання інформації стосовно ОСОБА_2, вбачається, що станом на 21.09.2017 року (тобто дату, коли позивач приступив до служби після перебування на лікарняному), були наявні 6 вакантних посад, а станом на 02.10.2017 року (на дату винесення наказу про призначення на іншу посаду) в Департаменті було вакантними 9 посад, які б могли бути запропоновані позивачу.

Як встановлено судом першої інстанції, після винесення наказу про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади начальник УЗЕ в Хмельницькій області Ковальов А.О. за вих. №6359/39/121/01 від 25.09.2017 скерував до ДЗЕ НП України доповідну записку про те, що позивачу не може бути запропонована посада у відділі який він очолював у зв'язку з відсутністю вакантних посад.

Натомість позичу не було запропоновану посаду за місцем його проживання, а запропоновано посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №4 (м. Теофіполь) управління захисту економіки в Хмельницькій області з чим позивач не погодився і відмовився писати відповідний рапорт.

В силу положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Судом першої інстанції, в ході здійснення розгляду справи було отримано пояснення свідка ОСОБА_8, який на час виникнення спірних правовідносин, перебував на посаді заступника начальника відділу протидії злочинам у галузях економіки, житлово-комунальному господарстві, аграрному секторі, лісовій галузі, сфері земельних відносин, інфраструктури та інтелектуальної власності УЗЕ в Хмельницькій області. Зокрема, останнім було пояснено, що у липні 2017 року, до призначення службового розслідування, після оперативної наради, за усним наказом керівництва ДЗЕ, ОСОБА_2. передав йому повноваження начальника управління та підтвердив, що ще до вирішення питання про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2, останнього було позбавлено права виконувати його посадові обов'язки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказані положення законодавства та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання, що висновок службового розслідування за фактом неналежної організації оперативно-службової діяльності за І півріччя 2017 року структурними підрозділами Департаменту захисту економіки та наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції №865 від 17.08.2017 року прийняті з порушенням діючого законодавства, що потягло за собою незаконне звільнення позивача з посади, а саме: накладення на позивача більш важкого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади без урахування ступені важкості вчиненого проступку та вини.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що відповідач діяв не добросовісно та не обґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення у сфері вирішення питань стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських, і як наслідок допустив необґрунтоване та надміру суворе застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення займаної посади.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано та не доведено.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження. В порушення вимог статті 71 КАС України відповідач не довів ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення викладені у відзиві на позовну заяву та вимоги, які були викладені ним в поданій апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Натомість оскаржувана постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 вересня 2018 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.