Постанова № 76473649, 12.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/5319/17

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Вербицької Н.В.,судді - при секретарі -Джабурія О.В., Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кіхтенко О.С. в інтересах ОСОБА_6 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року по справі за позовом Компанії Хан Інтернешнл Корп. до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В., треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року Компанія Хан Інтернешнл Корп. (надалі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. (надалі - відповідач, державний реєстратор), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37203722 від 21.09.2017 року 16:07:11, зареєстрованого 19.09.2017 року об 15:14:25 (номер запису про право власності: 22458490)

В обґрунтування заявлених позовних вимог було зазначено, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора було перереєстровано право власності на цілісний майновий комплекс лікеро-горілчаного заводу по АДРЕСА_1 з ТОВ «Романов» на ОСОБА_10 на підставі підробленого рішення Київського районного суду м. Донецька по справі №2/257/934/14-ц від 20.06.2014 року, якого цим судом не виносилось. Позивач стверджує, що в порушення приписів ст.31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідач провів спірну державну реєстрацію без перевірки факту існування такого рішення за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому інформація про надане для реєстрації судове рішення відсутня. Позивач вважає, що такі дії та рішення державного реєстратора вчинені всупереч закону та порушують законні права та інтереси позивача, як іпотекодержателя вищевказаного цілісного майнового комплексу. Позивач також зазначає, що на підставі підробленого рішення Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року та неправомірних реєстраційних дій відповідача був проведений силовий рейдерський захват цього заводу, що на даний час є предметом розгляду в кримінальному провадженні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2018 року позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі адвоката Кіхтенко О.С. в інтересах ОСОБА_6, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ставиться питання про скасування ухваленого рішення та постановлення нового про відмову в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 20.09.2005 року ТОВ «Романов» орендувало у Іллічівської міської ради Одеської області земельну ділянку загальною площею 2,1446 га. у АДРЕСА_1 (т.1, а.с.40-43), на якій ТОВ «Романов» за рахунок залучених кредитних коштів від Компанії Хан Інтернешнл Корп. збудувало цілісний майновий комплекс лікеро-горілчаного заводу з адміністративними будівлями та спорудами, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості (т.1 а.с.37-38).

30.03.2011 року між Компанією Хан Інтернешнл Корп. та ТОВ «Романов» був укладений іпотечний договір, за яким ТОВ «Романов» (Іпотекодавець) передало Компанії Хан Інтернешнл Корп. (Іпотекодержатель) в іпотеку вищевказаний цілісний майновий комплекс лікеро-горілчаного заводу з адміністративними будівлями та спорудам з метою забезпечення грошових зобов'язань Іпотекодавця перед Іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору №1 від 25.10.2001 року у сумі 2621644,00 дол. США та кредитного договору №3 від 01.09.2004 року у сумі 1500000,00 дол. США.

Зазначений іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. та зареєстровано у реєстрі за №1068 (т.1 а.с.23-26).

На підставі цього іпотечного договору приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. 30.03.2011 року був внесений реєстраційний запис про обтяження предмету іпотеки, а саме: об'єктів нерухомості, номер за РПВН: 32062391, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено реєстраційний запис про заборону відчуження предмету іпотеки (т.1 а.с.27).

20.04.2011 року між Компанією Хан Інтернешнл Корп. та ТОВ «Романов» був укладений договір застави рухомого майна, що належить ТОВ «Романов» та знаходиться на території вищевказаного лікеро-горілчаного заводу. Зазначений договір був посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М. та зареєстровано у реєстрі за №1397 (т.1 а.с.29-35), та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна нотаріусом внесений реєстраційний запис про заставу рухомого майна, яке належить ТОВ «Романов» балансовою вартістю 5575780,00 грн. (т.1 а.с.36).

19.09.2017 року рішенням Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.09.2017 року, індексний номер 37203722, був змінений власник вищевказаного цілісного майнового комплексу лікеро-горілчаного заводу з ТОВ «Романов» на ОСОБА_10 (т.1 а.с.47-52).

В якості єдиної підстави виникнення у ОСОБА_10 права власності на вказаний лікеро-горілчаний завод в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц.

Внаслідок цих реєстраційних дій Компанія Хан Інтернешнл Корп. звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно провів державну реєстрацію по зміні власника вищевказаного лікеро-горілчаного заводу з ТОВ «Романов» на ОСОБА_10, оскільки при проведенні такої реєстрації на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.06.2014 року відповідач всупереч вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не перевірив факт існування такого рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, і в ході розгляду даної справи спростовано факт автентичності та достовірності такого судового рішення. Також суд першої інстанції вказав на те, що спірна державна реєстрація порушує права та інтереси позивача, як Іпотекодержателя вищевказаного лікеро-горілчаного заводу.

Апелянт з висновками суду першої інстанції не погоджується з тих підстав, що по-перше - дана справа розглянута з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, вважаючи, що вона повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства; по-друге - повноваження адвоката ОСОБА_12 на звернення до суду в інтересах нерезидента - Компанії Хан Інтернешнл Корп. та на представництво в судових засіданнях є непідтвердженими належним чином; по-третє - не підтверджена правосуб'єктність Компанії Хан Інтернешнл Корп., оскільки відсутні належні документальні підтвердження існування такої компанії; по-четверте - судом першої інстанції не здійснювались належні повідомлення Компанії Хан Інтернешнл Корп. та третьої особи - ОСОБА_9 про час та місце розгляду справи; по-п'яте - відповідач не порушував вимоги закону при проведенні спірної реєстрації, оскільки здійснив пошук рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень, однак відсутність рішення суду в даному реєстрі не спростовує факт його прийняття та набуття ним законної сили.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначив, що на підставі підробленого рішення Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року та неправомірних реєстраційних дій відповідача була проведена зміна власника лікеро-горілчаного заводу та здійснений силовий рейдерський захват цього заводу. Представник позивача також заперечив всі наведені апелянтом доводи, та додатково зазначив, що дана справа за своєю предметною юрисдикцією підсудна адміністративному суду, оскільки в ній відсутній спір про право цивільне, а спірна державна реєстрація є наслідком виключно підробленого судового рішення та невиконання реєстратором вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта на підставі наступного.

Щодо юрисдикції даного спору.

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як вже зазначено вище, спірна державна реєстрація проведена лише на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц, існування якого позивач заперечує. Будь-яких інших правових підстав для проведення спірної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зазначено.

Отже, предметом оцінки суду у даній справі є не цивільно-правові відносини щодо прав власності на вищевказаний лікеро-горілчаний завод, а виключно дотримання відповідачем встановленої законом процедури проведення державної реєстрації на підставі рішення суду, внаслідок якої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулась зміна власника цього заводу.

Відтак, даний спір цілком правомірно був розглянутий судом першої інстанції за правилами адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність проведення відповідачем спірної державної реєстрації по зміні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власника вищевказаний лікеро-горілчаний заводу з ТОВ «Романов» на ОСОБА_10 на підставі рішення Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952 (надалі - Закон №1952) встановлені особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів.

Дана норма закону містить наступні положення:

- реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником (ч.1);

- державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення (ч.2);

- державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного рішення суду формує та реєструє необхідну заяву або реєструє рішення суду про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією прав, чи рішення суду про скасування відповідного рішення суду (ч.3);

- інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним державним реєстром судових рішень здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України (ч.4).

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-IV та Постанови КМУ від 25.05.2006 року №740 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» суд вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Таким чином, стаття 31-1 Закону №1952 з урахуванням обов'язкових положень Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-IV та Постанови КМУ від 25.05.2006 року №740 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», направлена на те, щоб зробити неможливим проведення реєстраційних дій на підставі нечинних або неіснуючих судових рішень.

Посилання представника апелянта на те, що досі не запроваджений передбачений статтею 31-1 Закону №1952 порядок інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, а тому ця стаття фактично не діє і тому не могла порушуватися відповідачем, колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на наступне.

Закон України №1952 був доповнений статтею 31-1 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 року №1666-VIII (надалі - Закон №1666-VIII), який набув чинності з 02.11.2016 року.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1666-VIII визначений порядок дій державного реєстратора прав на нерухоме майно при проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Зокрема, пп.1 п.2 Прикінцевих та перехідних положень даного закону передбачено наступне:

« 1) до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов'язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.»

Таким чином, незважаючи на відсутність запровадженого порядку інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, прикінцеві та перехідні положення Закону №1666-VIII зобов'язували відповідача перевірити факт наявності рішення Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №594 від 08.09.2016 року встановлено обов'язок використання державним реєстратором під час вчинення реєстраційної дії відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, в цьому реєстрі відсутня інформація про рішення Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц та про будь-які інші процесуальні рішення цього суду в такій справі.

Сторони даний факт також не заперечують.

Слід зазначити, що факт відсутності в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про зазначене рішення Київського районного суду м.Донецька відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону №1952 повинен був стати для відповідача підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Зокрема, дана норма Закону №1952 передбачає, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Судом першої інстанції було допитано в якості свідка відповідача - державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Іскрова О.В., який суду пояснив, що при проведенні спірної державної реєстрації наявність зазначеного рішення Київського районного суду м.Донецька в Єдиному державному реєстрі судових рішень не перевіряв.

З метою дослідження питання винесення Київським районним судом м.Донецька рішення від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц та набрання ним законної сили, судом першої інстанції було направлено відповідне судове доручення Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області, який згідно розпорядження ВСУУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.09.2014 року №2710/38-14 виконує повноваження Київського районного суду м.Донецька.

На виконання цього судового доручення головою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області повідомлено, що станом на 06.02.2018 року цивільна справа №2/257/934/14-ц за позовом ОСОБА_10 до ТОВ «Романов» про визнання права власності на лікеро-горілчаний завод з Київського районного суду м.Донецька на адресу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області не надходила та не передавалась. Згідно перевірки Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР) рішення по вищевказаній справі в базі зазначеного реєстру відсутнє. (т.3 а.с.46).

Також на виконання ухвали суду першої інстанції від 06.12.2017р. щодо витребування роздруківки матеріалів реєстраційної справи про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37203722 від 21.09.2017 року, 16:07:11, Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», виконавчим комітетом Чорноморської міської ради надано незавірену копію рішення Київського районного суду м. Донецька по справі №2/257/934/14-ц від 20.06.2014 року (т.3 а.с.51-54).

Слід також зауважити, що згідно наявної у справі ксерокопії рішення Київського районного суду м. Донецька по справі №2/257/934/14-ц від 20.06.2014 року, головуючим по цій справі зазначений суддя Шликов С.П., і згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень цим суддею 20.06.2014 року було винесено 3 процесуальних рішення, які були внесені до зазначеного реєстру, а останнє рішення цього судді, як судді Київського районного суду м.Донецька, в цьому реєстрі датовано 20.08.2014 року.

Такі обставини спростовують посилання представника апелянта на неможливість внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень вищезазначеного рішення Київського районного суду м. Донецька від 20.06.2014 року внаслідок тих подій, які мали місце в м.Донецьку у 2014 році.

Дослідивши питання, яке стосується факту винесення Київським районним судом м.Донецька рішення від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц, колегія суддів зазначає, що такий факт для правильного вирішення даного спору повинен бути поза розумним сумнівом. Однак з'ясовані обставини даної справи, як-то - відсутність належним чином засвідченої копії цього рішення, відсутність даних про таке рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, пояснення свідка Іскрова О.В. щодо не здійснення ним перевірки факту існування вказаного судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також підтвердження можливості внесення станом на 20.06.2014 року рішення Київського районного суду м.Донецька до Єдиного державного реєстру судових рішень в сукупності не дають колегії суддів підстав визнати факт існування такого рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що рішення державного реєстратора - Іскрова О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37203722 від 21.09.2017 року 16:07:11, Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» зареєстрованого 19.09.2017 року об 15:14:25 (номер запису про право власності: 22458490) є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив посилання представника відповідача на те, що спірні реєстраційні дії та рішення не порушують прав позивача, зазначивши, що згідно іпотечного договору від 30.03.2011 року Компанієя Хан Інтернешнл Корп. є іпотекодержателем вищевказаного лікеро-горілчаного заводу, а тому виведення неправомірним рішенням відповідача цього предмету іпотеки з-під власності ТОВ «Романов», як іпотекодателя та боржника за кредитним договором, напряму впливає на майнові права та інтереси позивача.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, та спростовує аналогічні доводи апелянта щодо відсутності факту порушення прав позивача внаслідок спірних реєстраційних дій.

Зокрема, вказуючи на відсутність факту порушення прав позивача внаслідок спірної реєстрації, представник апелянта посилається на положення ст.23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Колегія суддів відхиляє такі посилання представника апелянта, оскільки, по-перше - перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, крім випадків спадкування чи правонаступництва, згідно ст.9 Закону України «Про іпотеку» можливий виключно за згодою іпотекодавця, а по-друге - в рішенні Київського районного суду м.Донецька від 20.06.2014 року по справі №2/257/934/14-ц окрім визнання права власності на лікеро-горілчаний завод за ОСОБА_10 також вказується і про визнання недійсним договору іпотеки від 30.03.2011 року між Компанією Хан Інтернешнл Корп. та ТОВ «Романов», а тому здійснення спірних реєстраційних дій на підставі такого рішення суду напряму впливає на права та інтереси позивача, як іпотекодержателя вищевказаного лікеро-горілчаного заводу.

Доводи апелянта, які стосуються відсутності доказів правосуб'єктності позивача та підтвердження повноважень представника позивача, колегія суддів відхиляє як такі, що спростовуються наявними у справі копіями реєстраційних документів позивача, які мають апостиль та офіційний переклад на українську мову (т.6 а.с.2-27, т.1 а.с.16-22).

Окремо колегія суддів вважає за необхідне вказати про помилковість доводів представників апелянта щодо порушення судом першої та апеляційної інстанції прав третьої особи - ОСОБА_9 на участь в судових засідання внаслідок його неналежного повідомлення.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

В матеріалах справи міститься ряд документів, в яких третя особа - ОСОБА_9 та його представник - адвокат ОСОБА_13 вказують адреси ОСОБА_9 на території м.Одеси та Одеської області, а саме:

- АДРЕСА_2, зазначено у клопотанні про залучення третьої особі від (т.1 а.с.166), та в ордері адвоката ОСОБА_13 (т.1 а.с.170);

- АДРЕСА_3, зазначено в апеляційній скарзі ОСОБА_9 від 19.01.2018 року (т.3 а.с.12) та в договорі купівлі-продажу (т.1 а.с174);

- АДРЕСА_1 зазначено на конверті, в якому на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_9 направлено апеляційну скаргу (т.3 а.с.24);

Відповідно до ч.1 ст.131 КАС України Учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Третя особа - ОСОБА_9 не повідомляв суду про зміну зазначених адресу, а тому повідомлення цієї особи про час та місце розгляду справи здійснювалось судом з дотриманням вимог п.2 ч.3 ст.124 КАС України, тобто за вищевказаними адресами.

Слід зазначити, що вказана третя особа реалізувала своє право на участь в даному судовому процесі, особисто підписавши клопотання про залучення її до участі в справі (т.1 а.с.106-107), яке було задоволено судом, та надавши повноваження на представництво своїх інтересів в даній справі адвокату ОСОБА_13(т.1 а.с.170-171). Крім того, ця особа особисто зверталась з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції по цій справі від 13.10.2017 року (т.3 а.с12-18), в якій вказала адресу своєї реєстрації у м.Одесі та адрес для листування.

Зазначені обставини є достовірним підтвердженням того факту, що ОСОБА_9 знає про розгляд судом даної справи та має можливість брати в ній участь як особисто, так і за допомогою представника, незалежно від того, що адвокат ОСОБА_13 направив суду повідомлення про припинення своїх повноважень як представника вказаної третьої особи.

Щодо повідомлення ОСОБА_9 про останнє судове засідання апеляційного суду по цій справі 12.09.2018 року, то згідно наданих Укрпоштою списків №6963 та №6961 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в ДКД Одеса, конверту на ім'я ОСОБА_9 за адресою; АДРЕСА_3 присвоєно номер відправлення (ШКІ) 6550105715597, а за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно номер відправлення (ШКІ) 6550105715287.

Як вбачається з відомостей офіційного сайту Укрпошта відправлення за №6550105715597 вручено 05.09.2018 року о 08:47:00, а відправлення за 6550105715287 вручено за довіреністю 29.08.2018 року о 15:32:00.

Крім того, згідно ч.1 ст.130 КАС України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

06.07.2018 року та 23.08.2018 року апеляційним судом на офіційному веб-порталі судової влади України було зроблено оголошення про виклик у судове засідання сторін по справі 815/5319/17, що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з офіційного веб-порталу ( том V арк. спр.149 том , VI арк. спр. 86).

Таким чином, повідомлення третьої особи - ОСОБА_9 про час та місце судового розгляду здійснювалось з дотриманням процесуального законодавства.

Підсумовуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кіхтенко О.С. в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 12.09.2018 року.

Головуючий суддя Кравченко К.В.Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.