Постанова № 76473644, 11.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2082/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Григорова А.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 05.06.2018, суддя Бабаєв А.І., повний текст складено 15.06.18 по справі № 820/2082/18

за позовом ОСОБА_1

до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд, з підстав наявності протиправних дій визнати неправомірною бездіяльність відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо внесення змін до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки та зобов'язати відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства, належної ОСОБА_1 на праві постійного користування землею згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 138, виданого головою Гетьманівської сільської ради 07.05.2001 року, зазначивши площу земельної ділянки - 31,4003 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо виправлення помилки у розмірі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, на думку позивача, є незаконною та такою, що порушує його права.

Рішенням Харкывського окружного адміністративного суду від 05.06.2018р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказане рішення прийняте з істотними порушеннями норм права та підлягає скасуванню у повному обсязі. Зазначає, що дії посадових осіб Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області призвели до незаконної зміни площі земельної ділянки та незаконної зміни розробника технічної документації. Вказує, що відповідач безпідставно, не надавши жодних роз'яснень незаконно змінив площу земельної ділянки, чим завдав фермерському господарству перешкод для займання господарською діяльністю. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на ці відомості, навіть не були зазначені ті обставини які призвели до зміни розміру земельної ді лянки. Також вказує, що при встановленні обставин які призвели до незаконної зміни розміру земельної ділянки суд посилається на те що, позивачем не надано до суду жодних доказів які б підтверджували факт звернення до відповідного кадастрового реєстратора. Але це не відповідає дійсності. Так як позивачем ОСОБА_1 09.02.2018 року було подано заяву до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Бичко С.М., де саме Бичко С.М. і є кадастровим реєстратором. Таким чином, судом першої інстанції не були враховані надані документи, що вказує на порушення принципу змагальності сторін, який закріплений ч.1 ст.11 КАС України. Таким чином, враховуючи вищенаведене просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду справа № 9820/2082/18. Прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі адміністративний позов до відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

Від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачу належить земельна ділянка на праві постійного користування землею площею 31.4003 га на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 138, виданого головою Гетьманівської сільської ради 07.05.2001 року.

Позивачем зазначено, що ним встановлено розбіжність в розмірі земельної ділянки зазначеному в Державному земельному кадастрі та в Державному акті на право постійного користування землею серії НОМЕР_2.

09 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо виправлення помилки у розмірі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 або надання роз'яснень яким чином у двох витягах щодо однієї земельної ділянки з одним і тим самим кадастровим номером у Державному земельному кадастрі обліковується різна площа.

Листом №Л-19/0-0.23.29-17/150-18 від 09.02.2018 року відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомив позивача, що в даний час всі дії з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 державним реєстратором припинено до вирішення спірного питання щодо користувача даної земельної ділянки, оскільки на неї претендує два користувача, в кожного різна площа, але ділянка спільна. Рекомендовано вирішити питання за двосторонньою згодою або за рішенням суду, після чого будуть внесені відповідні зміни щодо площі земельної ділянки.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом стало не вчинення відповідачами дій щодо внесення зміни до Державного земельного кадастру розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(ст. 126 ЗК України).

За змістом статей 194, 195, 196 ЗК України, державна реєстрації прав фізичних та юридичних осіб на земельні ділянки є складовою частиною державного земельного кадастру, оскільки його призначенням є забезпечення необхідною інформацією з метою регулювання земельних відносин, завданням, у тому числі є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки, земельно-кадастрової інформації та її достовірності

Відповідно ст.202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регламентовано Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 р. №3613-VI (далі - Закон № 3613-VІ).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року (далі по тексту - Закон № 3613) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; геопросторові дані - набір даних про геопросторовий об'єкт; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Положеннями статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку, а для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Статтею 37 Закону № 3613-VІ встановлено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.

Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.

Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Інформація про виправлення технічних помилок не пізніше наступного дня з дня їх виправлення надається в письмовій формі власникам та користувачам земельних ділянок, а також третім особам, чиїх інтересів стосувалося виправлення помилок.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 3613-VІ порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (далі-Порядок) помилками у Державному земельному кадастрі є:

1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру;

2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру);

3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель (в тому числі виявлена після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 1 січня 2013 р. до Державного фонду документації із землеустрою);

4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.

Положеннями пункту 139 Порядку визначено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки) заінтересована особа письмово повідомляє про це за формою згідно з додатком 29 територіальному органові Держземагентства у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки. У повідомленні викладається суть виявлених помилок. До повідомлення додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

Відповідно до пункту 142 Порядку розгляд повідомлення про виявлення технічної помилки та виконання за результатами його розгляду дій, передбачених пунктами 143-150 цього Порядку, здійснюються Державним кадастровим реєстратором у день надходження такого повідомлення.

Згідно з пунктами 149-150 Порядку якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для внесення таких відомостей, та не потребують виправлення у зв'язку з невиявленням відповідних технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з додатком 33.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки Державним кадастровим реєстратором встановлено, що відомості Державного земельного кадастру відповідають інформації, що міститься в документах, які є підставою для їх внесення, але потребують виправлення у зв'язку з виявленням технічних помилок у таких документах, Державний кадастровий реєстратор повідомляє про це заявникові згідно з додатком 34 із зазначенням документів та технічних помилок у них, виправлення яких має передувати виправленню відповідних відомостей у Державному земельному кадастрі.

З аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що державна реєстрація земельних ділянок, внесення відомостей до Державного земельного кадастру, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам та внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, виправлення помилок при веденні Державного земельного кадастру віднесено до повноважень Державного кадастрового реєстратора, який діє у складі територіальних органів Держземагенства. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, вилучення таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Також колегія суддів зазначає, що п. 120 Порядку № 1051 передбачено порядок внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом: 1) проставлення на аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, до відомостей якої вносяться зміни, відповідної електронної позначки за власним електронним цифровим підписом; 2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24; 3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.

Позивач звернувшись з позовом до суду зазначив, що сутність розбіжностей полягає в тому, що в загальних відомостях про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, площа наданої земельної ділянки становить 29,9379 га, але при отриманні витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку площа даної складає 31, 4003 га.

У заяві від 09.02.2018р. ОСОБА_1 повідомив про помилку та просив виправити помилку в загальних відомостях Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з 29,9379 га. на 31,4003 га. (а.с.15).

Проте колегія суддів зазначає, що подана позивачем заява до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09.02.2018 р. не відповідає вимогам п. 139 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051, а саме подана не у відповідності з додатком 29 вказаного порядку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 139 Порядку №1051 до повідомлення про виправлення помилки додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей. Повідомлення разом з доданими до нього документами подається заінтересованою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Жодних документів, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки позивачем до заяви додано не було.

Також колегія суддів зазначає, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме наявністю заяви про виправлення помилки, яка як зазначено вище не відповідає вимогам п. 139 Порядку №1051, а згідно позовних вимог, позивач просить внести зміни до Державного земельного кадастру, що не є тотожним виправленню помилки .

Порядок внесення змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку передбачений п. 120 Порядку № 1051, але доказів звернення з заявою відповідно до даного пункту, позивачем, до суду також не надано.

Позивачем не надано до суду жодних доказі, які б підтверджували факт звернення до відповідного Державного кадастрового реєстратора з заявами та доданими до них документами у відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051

Враховуючи відсутність належних звернень позивача з дотриманням вимог Порядку №1051 позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Також колегія суддів зазначає, що з урахуванням відсутності належних звернень передбачених Порядком №1051, будь які доводи позивача про наявність помилки в відомостях про земельну ділянку чи наявність підстав для внесення змін в дані відомості не впливають на вирішення справи по суті.

В зв'язку з відсутністю належних звернень позивача з дотриманням вимог Порядку №1051, доводи сторін про належність чи не належність відповідача по даній справі, не впливають на розгляд справи по суті. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідні зміни вносяться державним кадастровим реєстратором, якому подається відповідна заява (п. 121 Порядку №1051), а заява про виправлення помилки подається до відповідного територіального управління Держгеокадастру (п. 139 Порядку №1051).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 по справі № 820/2082/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Л.В. Тацій Повний текст постанови складено 13.09.2018.