
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/567/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Григорова А.М.
суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик" на рішення Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 28.03.2018, суддя Панченко О.В., повний текст складено 06.04.18 по справі № 820/567/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик"
до Харківської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС, оформленого листом від 29.11.2017 року №7779/00-1/20-70-68-04-F, про відмову у припиненні митного режиму тимчасового ввезення стосовно товару - 216 залізничних вагонів з наступними номерами:
- 62100326, 55198592, 53198347, 53079695, 53105508, 55095723, 62056346, 61259230, 60744075, 55197727, 55197990, 56012313, 55771406, 52986130, 60606357, 55628580, 55731988, 60792546, 65027179, 60607207, 56011554, 60766060, 60744166, 56012057, 60749348, 58061730, 55179048, 56803893, 60610904, 55641872, 54898523, 66068545, 55798003, 60792918, 55094809, 55198006, 55154231, 53198545, 53392437, 53198255, 55357693, 55094080, 52986478, 53158937, 60828563, 60607850, 52986080, 62327333, 55655476, 60723210, 55095178, 58918368, 55641682, 55738652, 62403704, 57605404, 55180202, 60611407, 60746534, 52909967, 61763744, 53750667, 60611787, 55095343, 53079950, 65040677, 54898143, 55179352, 61007639, 55298319, 58493065, 55094437, 55792808, 61261673, 67270975, 55179170, 52970407, 60636016, 67156554, 52909850, 55140214, 61257416, 55094890, 62058276, 62058060, 67128785, 54897954, 67145003, 66663360, 67188433, 55642862, 57952285, 53110433, 60811767, 52970316, 60748142, 52934767, 52986668, 55804785, 56174964, 66049248, 52598125, 52598331, 53159414, 55167399, 59901959, 67320184, 61865143, 59901512, 60793403, 53183364, 54768973, 60612108, 60607348, 61008462, 60747524, 55600555, 59528323, 66048679, 57931727, 55956692, 66048257, 52786282, 67127118, 55301154, 53175741, 53113742, 55775597, 59901900, 54616305, 55655062, 55801823, 59961243, 55798169, 55764856,59961375, 59960617, 55180129, 52556867, 52597150, 52597283, 53159604, 56386592,53757175, 54898929, 55179006, 52942349, 54897822, 54002837, 59423947, 56128358, 55179030, 59528034,54012562, 52597382, 52597317,54012166, 52786043, 56147127, 54011309, 58492406, 56534761, 52828555, 52598026, 61181079, 61058459, 55164990, 61823365, 53198370,55095707,57612707, 59435412,60793742, 60742830, 53199428, 60609666, 54017272, 61809901,61993119,60764636, 61972436,61032165, 53392403, 55770713, 58917766, 65018301, 59665018,59960427,54658331, 60765161,55178842, 60688785, 55166540, 59385450, 58918376, 55166243, 52986817,59423442, 62326939,59430124, 53750477, 52942372, 52975703, 52942745, 62323274,62325576,59431049, 52935178,60807013, 55181721, 61788485, 59398214, 54017280, 55798136, 54123658, 60734142, що перебувають під митним контролем митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС, у зв'язку з їх повною втратою внаслідок дії обставин непереборної сили;
- зобов'язати Харківську митницю ДФС прийняти рішення про припинення з 01.10.2017 року митного режиму тимчасового ввезення стосовно товару - 216 залізничних вагонів з наступними номерами:
- 62100326, 55198592, 53198347, 53079695, 53105508, 55095723, 62056346, 61259230, 60744075, 55197727, 55197990, 56012313, 55771406, 52986130, 60606357, 55628580, 55731988, 60792546, 65027179, 60607207, 56011554, 60766060, 60744166, 56012057, 60749348, 58061730, 55179048, 56803893, 60610904, 55641872, 54898523, 66068545, 55798003, 60792918, 55094809, 55198006, 55154231, 53198545, 53392437, 53198255, 55357693, 55094080, 52986478, 53158937, 60828563, 60607850, 52986080, 62327333, 55655476, 60723210, 55095178, 58918368, 55641682, 55738652, 62403704, 57605404, 55180202, 60611407, 60746534, 52909967, 61763744, 53750667, 60611787, 55095343, 53079950, 65040677, 54898143, 55179352, 61007639, 55298319, 58493065, 55094437, 55792808, 61261673, 67270975, 55179170, 52970407, 60636016, 67156554, 52909850, 55140214, 61257416, 55094890, 62058276, 62058060, 67128785, 54897954, 67145003, 66663360, 67188433, 55642862, 57952285, 53110433, 60811767, 52970316, 60748142, 52934767, 52986668, 55804785, 56174964, 66049248, 52598125, 52598331, 53159414, 55167399, 59901959, 67320184, 61865143, 59901512, 60793403, 53183364, 54768973, 60612108, 60607348, 61008462, 60747524, 55600555, 59528323, 66048679, 57931727, 55956692, 66048257, 52786282, 67127118, 55301154, 53175741, 53113742, 55775597, 59901900, 54616305, 55655062, 55801823, 59961243, 55798169, 55764856,59961375, 59960617, 55180129, 52556867, 52597150, 52597283, 53159604, 56386592,53757175, 54898929, 55179006, 52942349, 54897822, 54002837, 59423947, 56128358, 55179030, 59528034,54012562, 52597382, 52597317,54012166, 52786043, 56147127, 54011309, 58492406, 56534761, 52828555, 52598026, 61181079, 61058459, 55164990, 61823365, 53198370,55095707,57612707, 59435412,60793742, 60742830, 53199428, 60609666, 54017272, 61809901,61993119,60764636, 61972436,61032165, 53392403, 55770713, 58917766, 65018301, 59665018,59960427,54658331, 60765161,55178842, 60688785, 55166540, 59385450, 58918376, 55166243, 52986817,59423442, 62326939,59430124, 53750477, 52942372, 52975703, 52942745, 62323274,62325576,59431049, 52935178,60807013, 55181721, 61788485, 59398214, 54017280, 55798136, 54123658, 60734142, що перебувають під митним контролем митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці ДФС, у зв'язку з їх повною втратою внаслідок дії обставин непереборної сили.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі рішення відповідача незаконними, необґрунтованим та такими, що порушують права позивача.
Зокрема позивач вказує, що перелічені вище вагони він орендував у ЗАТ «РТХ-Логистик» (Російська Федерація) та станом на 11.02.2017р. вказані вагони у порожньому та завантаженому стані перебували на залізничних станціях Мушкетова, Моспине, Кринична, Макіївка, Ясинувата, Щебенка, Нижнєкринка Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця» та під'їзних коліях ПАТ «Донецьксталь- металургійний завод» (м. Донецьк), а також інших підприємств.
З 11.02.2017р. в зв'язку з блокадою залізничних колій Донецької залізниці було припинено рух залізничних вагонів та рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 15.03.2017р., введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017р. № 62/2017, встановлено факт захоплення підприємств, розташованих на території населених пунктів Донецької області, на території яких згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Позивач зазначає, що Торгово-промислова палата України видала Сертифікат № 7775 від 29.08.2017р., яким підтвердила наявність непереборної сили, а саме: тимчасові обмеження ПАТ «Укрзалізниця» на перевезення всіх вантажів та порожніх вагонів зі всіх станцій України призначенням на станції, які знаходяться на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження; тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актів державних органів влади.
В зв'язку з тим, що 216 залізничних вагонів, які перебували на території Донецької та Луганської областей були, як зазначає позивач, незаконно захоплені невідомими особами, позивач звернувся до Харківської митниці ДФС із заявою про припинення митного режиму їх тимчасового ввезення через обставини непереборної сили, внаслідок яких позивач повністю втратив 216 залізничних вагонів. Відмову відповідача у припинення митного режиму тимчасового ввезення вказаних вагонів, викладену в листі від 29.11.2047р. № 7779/00-1/20-70-68-04-F, позивач вважає незаконною.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик" до Харківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ТОВ "Рейлтранслогістік" оскаржує рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року у справі №820/567/18 з підстав, передбачених пунктами 3,4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС), зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що позивач вважає, що матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів того, що у зв'язку з блокадою залізничних колій Донецької залізниці було припинено рух залізничних вагонів та введенням Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня 2017 року "Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України" від 15 березня 2017 року № 62/2017 заборони на переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного і автомобільного сполучення, позивач, з настанням цих форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), був позбавлений можливості забезпечити схоронність 216 вагонів шляхом передислокації їх на підконтрольну територію України та протидіяти невідомим особам незаконному заволодінню та переміщенню вагонів на територію Російської Федерації, що стало наслідком повної втрати цих вагонів, а не тимчасового обмеження у здійсненні управління ними, що, у свою чергу, унеможливило завершити митний режим тимчасового ввезення, тобто виконати зобов'язання з реекспорту цих вагонів до 30.09.2017 року. Просить апеляційну скаргу ТОВ "Рейлтранслогістік" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року у справі №820/567/18 прийняти до розгляду. Скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 року у справі №820/567/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" повністю.
Від Харківської митниці ДФС до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги та вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Також від Харківської митниці ДФС до суду надійшли додаткові письмові пояснення з доповненнями до відзиву.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015р. (а.с. 141-146, том 1) та додаткових угод до нього (а.с. 147-200, том 1) позивач (суборендар) прийняв за плату у тимчасове володіння та користування (суборенду) у ЗАТ «РТХ-Логистик» (Російська Федерація) (орендар) технічно справні та комерційно придатні вагони (майно) та зобов'язався слідкувати за збереженням вказаного майна, здійснювати сплату орендної плати в порядку та строки, встановлені контрактом та не допускати відправлення майна на станцію приписки.
Згідно Актів приймання-передачі в суборенду, складених сторонами відповідно до вищеназваного контракту (а.с. 203-250 (том1), 1-6, том 2) судом встановлено, що залізничні вагони, вказані позивачем в позовній заяві, а саме залізничні вагони з номерами:
62100326, 55198592, 53198347, 53079695, 53105508, 55095723, 62056346, 61259230, 60744075, 55197727, 55197990, 56012313, 55771406, 52986130, 60606357, 55628580, 55731988, 60792546, 65027179, 60607207, 56011554, 60766060, 60744166, 56012057, 60749348, 58061730, 55179048, 56803893, 60610904, 55641872, 54898523, 66068545, 55798003, 60792918, 55094809, 55198006, 55154231, 53198545, 53392437, 53198255, 55357693, 55094080, 52986478, 53158937, 60828563, 60607850, 52986080, 62327333, 55655476, 60723210, 55095178, 58918368, 55641682, 55738652, 62403704, 57605404, 55180202, 60611407, 60746534, 52909967, 61763744, 53750667, 60611787, 55095343, 53079950, 65040677, 54898143, 55179352, 61007639, 55298319, 58493065, 55094437, 55792808, 61261673, 67270975, 55179170, 52970407, 60636016, 67156554, 52909850, 55140214, 61257416, 55094890, 62058276, 62058060, 67128785, 54897954, 67145003, 66663360, 67188433, 55642862, 57952285, 53110433, 60811767, 52970316, 60748142, 52934767, 52986668, 55804785, 56174964, 66049248, 52598125, 52598331, 53159414, 55167399, 59901959, 67320184, 61865143, 59901512, 60793403, 53183364, 54768973, 60612108, 60607348, 61008462, 60747524, 55600555, 59528323, 66048679, 57931727, 55956692, 66048257, 52786282, 67127118, 55301154, 53175741, 53113742, 55775597, 59901900, 54616305, 55655062, 55801823, 59961243, 55798169, 55764856,59961375, 59960617, 55180129, 52556867, 52597150, 52597283, 53159604, 56386592,53757175, 54898929, 55179006, 52942349, 54897822, 54002837, 59423947, 56128358, 55179030, 59528034,54012562, 52597382, 52597317,54012166, 52786043, 56147127, 54011309,58492406, 56534761, 52828555, 52598026, 61181079, 61058459, 55164990, 61823365, 53198370,55095707,57612707, 59435412,60793742, 60742830, 53199428, 60609666, 54017272, 61809901,61993119,60764636, 61972436,61032165, 53392403, 55770713, 58917766, 65018301, 59665018,59960427,54658331, 60765161,55178842, 60688785, 55166540, 59385450, 58918376, 55166243, 52986817,59423442, 62326939,59430124, 53750477, 52942372, 52975703, 52942745, 62323274,62325576,59431049, 52935178,60807013, 55181721, 61788485, 59398214, 54017280, 55798136, 54123658, 60734142 увійшли до складу майна, переданого позивачу за контрактом № 181-с/ар/пв від 01.06.2015р.
Також судом встановлено, що на вказані вагони позивачем протягом 2015-2016 років було оформлено митні декларації типу «ІМ31АА» (а.с. 36-82, том 1) на товар «піввагони залізничні» (код згідно УКТЗЕД - 8606920000) та їх було ввезено на територію України у митному режимі тимчасового ввезення.
20.11.2017р. позивач листом за № 2606/11 звернувся до відповідача з заявою про припинення митного режиму тимчасового ввезення (а.с. 20-23, том 1), згідно якого просив прийняти рішення про припинення митного режиму тимчасового ввезення стосовно 216 залізничних вагонів, номери яких перелічено вище.
Вказану заяву мотивовано тим, що в результаті дій непереборної сили та злочинних дій організованих терористичних угруповань, що діють на неконтрольованій державною владою території Донецької та Луганської областей, було захоплено станції Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця» та цілісні майнові комплекси ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод», ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ПрАТ «Макіївкокс», на залізничних коліях яких станом на 11.02.2017р. знаходилися 216 залізничних вагонів, які перебувають під митним контролем та які, як вказує позивач, фактично було втрачено, в зв'язку з чим позивач позбавлений можливості виконати передбачені законодавством України з питань державної митної справи вимоги щодо вчиненню реекспорту цих вагонів у зв'язку із завершенням встановленого строку їх тимчасового ввезення.
В обґрунтування вказаних доводів позивачем надано до суду відомості про те, що станом на 11.02.2017р. зазначені вагони у порожньому та завантаженому стані перебували на залізничних станціях Мушкетова, Моспине, Кринична, Макіївка, Ясинувата, Щебенка, Нижнєкринка Донецької залізниці ПАТ «Укрзалізниця» та під'їзних коліях ПАТ «Донецьксталь- металургійний завод» (м. Донецьк), ПАТ «Ясинівський коксохімічний завод», ПрАТ «Макіївкокс», що розташовані в населених пунктах Донецької області: місто Донецьк, Маківка, Ясинувата, Єнакієве та смт. Нижнєкринка, а також станціях Довжанська, Родакове, Луганськ Північний, Ровеньки, які розташовані на територіях населених пунктів Луганської області: міст Луганськ, Ровеньки, смт. Довжанськ Свердловського району, смт. Родаково Слав'яносербського району, тобто на території, на якій згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Дані обставини підтверджено копією інформаційної довідки філії ГІОЦ ПАТ «Укрзалізниця» від 04.08.2017р. про дислокацію місць перебування вагонів (а.с. 7-19, том 2).
Також сторонами у справі не заперечується та обставина, що з 11.02.2017р. в зв'язку з блокадою залізничних колій Донецької залізниці було припинено рух залізничних вагонів та рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 15.03.2017р. «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017р. № 62/2017 тимчасово, до реалізації пунктів 1,2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015р., а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
Факт наявності обставин непереборної сили позивач обґрунтовує Сертифікатом № 7775 про форс-мажорні обставини від 29.08.2017р., виданим Торгово-промисловою палатою України (а.с. 23).
В зв'язку із встановленими обставинами справи суд зазначає, що правове регулювання спірних правовідносин полягає в наступному.
Згідно з ст. 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до частини 6 статті 104 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна:
1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення;
2) у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов'язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів;
3) подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством;
4) сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.4
Положеннями частини 1 статті 112 Митного кодексу України визначено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.
Одночасно з цим, згідно з частинами 3-4 вказаної статті Митного кодексу України визначено, що митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі припинення митного режиму тимчасового ввезення згідно з частиною третьою цієї статті реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до статті 110 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).
В даній справі наявність підстав для припинення митного режиму тимчасово ввезення позивач обґрунтовує наявністю обставин непереборної сили, внаслідок яких він повністю втратив 216 залізничних вагонів.
В зв'язку з наведеними доводами слід зазначити, що порядок документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили визначений розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 (далі - Порядок № 657), положення якого застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу такого підтвердження.
Так, пунктом розділу VIII 2 Порядку № 657 встановлено, що у цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:
аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи;
документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;
обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Пунктом 3 Порядку № 657 визначено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
При цьому, абзацом 10 пункту 6 Порядку № 657 визначено, що рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.
Таким чином, результатом розгляду заяви про припинення митного режиму є прийняття митницею рішення про його припинення за умови, що внаслідок настання факту аварії чи дії обставин непереборної сили товари були повністю та безповоротно втрачені.
Колегія суддів зазначає, що досліджений судом Сертифікат Торгово-промислової палати України від 29.08.2017 № 7775 підтверджує лише наявність тимчасових обмежень у здійсненні управління майном і його комерційній експлуатації, проте не засвідчує повної втрати 216 залізничних вагонів, в зв'язку з чим вказувати на повну втрату товару, розміщеного в митний режим тимчасового ввезення в сенсі наведених вище нормативних актів, не можна.
Згідно відповіді на відзив (а.с. 70-79, том 2) позивач погодився з доводами відповідача про те, що зазначений вище Сертифікат не засвідчує повної втрати вагонів, проте позивач вважає, що даний Сертифікат, в межах компетенції особи, що його видала, належним чином підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Оцінюючи наведені доводи позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що належне засвідчення обставин непереборної сили, з урахуванням наведених вище положень Митного кодексу України та Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, для мети вирішення питання про припинення (завершення) митного режиму, має кореспондувати із встановленням факту знищення, повного та безповоротного пошкодження транспортних засобів, їх втрати або зіпсуття. Проте доказів вказаних обставин судом в ході розгляду справи не встановлено.
Доводи позивача про його звернення до правоохоронних органів з приводу заволодіння невідомими особами залізничних вагонів під час їх перебування на непідконтрольній органам державної влади території та внесення в зв'язку з цим відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зазначених вище висновків не спростовує, оскільки з наведеної інформації не слідує підтвердження належним чином, обставин повної втрати залізничних вагонів, про які йдеться в даній справі.
Крім того, колегія суддів зазначає, що станом на момент прийняття рішення у даній адміністративній справі відсутній обвинувальний вирок суду.
Будь яких доказів в ході розгляду кримінальних справ, які б свідчили про заволодіння невідомими особами залізничних вагонів під час їх перебування на непідконтрольній органам державної влади території, до суду не надано.
Так само, загальновідомий факт, про який вказує позивач, щодо припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного сполучення сам по собі не свідчить про остаточну втрату зазначених вагонів в сенсі, визначеному Митним кодексом України та Порядком № 657 для цілей припинення митного режиму.
Крім того, відповідно до наданих Харківською митницею ДФС письмових пояснень, надана представником ТОВ «Рейлтранслогістік» лише до суду апеляційної інстанції додаткова угода № 46 від 03.08.2017 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 містить інформацію про односторонню зміну ознаки орендаря в базах обліку ВАТ «РЖД» за заявою власника з зазначенням інших третіх осіб, у зв'язку з чим сторони Контракту вирішили розірвати Контракт 04.08.2017, що спростовує як фактичну втрату вказаних вагонів, так вказану у позові її дату та обставини.
Також відповідач зазначає, що вказана додаткова угода ТОВ «Рейлтранслогістік» до митниці не надавалась, що представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував.
Крім того, колегія суддів зазначає, що як зазначив представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, за інформацією отриманою Харківською митницею ДФС від філії «Головного інформаційного обчислюваного центру» ПАТ «Укрзалізниця» щодо місця знаходження 216 залізничних вагонів станом на 23.11.2017, ввезених на митну територію України ТОВ «Рейлтранслогістік», 196 з 216 залізничних вагонів знаходяться не на непідконтрольній території України, а на території Російської Федерації.
В матеріалах справи (т.2 а.с. 80-84) міститься надана позивачем до суду першої інстанції копія інформаційної довідки філії ГІОЦ ПАТ " Укрзалізниця" від 23.10.2017р. про дислокацію місця знаходження 216 вагонів станом на 23.10.2017р.
Згідно даної інформаційної довідки вагони знаходяться на території Російської Федерації, а не на території Донецької та Луганської областей ( в зоні проведення антитерористичної операції).
Позивач в судовому засіданні проти даних доводів відповідача не заперечує. Доказів неможливості повернення залізничних вагонів, які знаходяться на території Російської Федерації до суду також не надано.
Як зазначив представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на момент вчинення дій направлених на розірвання договору, а саме прийняття додаткової угоди № 46 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015р. від 03.08.2017р. та на момент звернення до Харківської митниці ДФС з заявою про припинення митного режиму позивачу було відомо про те, що вагони знаходяться на території Російської Федерації, наведене підтверджується, в тому числі, змістом додаткової угоди № 46 від 03.08.2017р. (т. 3 а.с. 6-7).
Згідно даної Додаткової угоди № 46 від 03.08.2017р. сторони Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015р. прийшли згоди 04.08.2017р. розірвати Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015р. та зазначили, що після завершення митного оформлення вагони передаються на територію України.
При цьому зауваження позивача, викладені в поясненнях, що ця інформація є не остаточною, суд до уваги не приймає, оскільки відповідні документи, підтверджуючі факт знаходження вагонів на території Російської Федерації надавалися до суду саме позивачем.
Крім того, суд зазначає, що документи та пояснення позивача свідчать про знаходження вагонів на території Російської Федерації, а документи, надані позивачем, на підтвердження обставин непереборної сили, стосуються території проведення антитерористичної операції, території України. Тобто в такому випадку ці документи не можуть бути підставою для встановлення факту наявності форс мажорних обставин.
Доказів вчинення будь яких дій щодо отримання вагонів згідно договорів субаренди для їх виконання позивачем не надано, як і документів підтверджуючих не можливість отримання цих вагонів, від осіб у яких вони знаходяться, чи документів які б спростовували надані позивачем документи що підтверджують знаходження вагонів на території Російської Федерації.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі та судовому засіданні суду апеляційної інстанції на Регламент засвідчення Торгово - промисловою палатою України та регіональними торгово - промисловими палатами форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме на те, що висновок Торгово - промислової палати України засвідчує факт непереборної сили, а не її наслідки, а наслідками в даному випадку, є саме втрата вагонів і це можливо встановити з наданих позивачем документів колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з урахуванням того, що висновок Торгово - промислової палати України свідчить лише про тимчасові обмеження та у зв'язку з вищенаведеними обставинами про місце знаходження вагонів.
Таким чином, враховуючи вищенаведене посилання позивача в позовній заяві та апеляційній скарзі на рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 15.03.2017р., введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017р. № 62/2017, яким встановлено факт захоплення підприємств, розташованих на території населених пунктів Донецької області, жодним чином не впливають на вирішення справи по суті, оскільки достеменно відомо де знаходяться залізничні вагони.
Також колегія суддів зазначає, що згідно письмових пояснень відповідача 29.11.2017 митницею отримано заяву ТОВ «Рейлтранслогістик» про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення перелічених вище 216 залізничних вагонів від 27.11.2017 № 2678/11 у зв'язку з накладенням на них арешту згідно з ухвалою слідчого судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Кузнецова Д.В. від 22.11.2017 у справі № 264/5898/17 (копія заяви надана до суду 1-ї інстанції).
Відповідно до частини 2 статті 106 Митного кодексу України у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.
У відповідності до положень частини 4 статті 108 Митного кодексу України якщо товари або транспортні засоби, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно реекспортовані внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, то перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).
За результатами розгляду вказаної заяви, Харківською митницею ДФС у відповідності до частини 4 статті 108 МКУ, пункту 6 глави 3 розділу II Порядку № 657 інформація про накладення арешту на вказані у зверненні залізничні вагони внесена до ЄАІС ДФС, про що заявника проінформовано листом митниці від 19.12.2017 № 8391/00-1/20-70-68-04 (копія листа надана до суду 1-ї інстанції). Таким чином строк тимчасового ввезення зупинено з 22.11.2017 та по теперішній час.
Згідно частини 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Крім того, будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведених норм, суд доходить висновку, що при його прийнятті відповідачем було дотримано приписи чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи.
Підсумовуючи наведене суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Харківської митниці ДФС, оформленого листом від 29.11.2017 року №7779/00-1/20-70-68-04-F, про відмову у припиненні митного режиму тимчасового ввезення стосовно товару - 216 залізничних вагонів.
Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 по справі № 820/567/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя (підпис)А.М. ГригоровСудді(підпис) (підпис) Л.В. Тацій З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 14.09.2018.
Судове рішення № 76473612, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.09.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/567/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: