Постанова № 76472896, 13.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2018 року справа № П/811/2281/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.,

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року (суддя - Черниш О.А.) у справі №П/811/2281/17 за позовом фермерського господарства ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.11.2017р. №267129/34141117, від 07.11.2017р. №272694/34141117;

зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні від 26.10.2017 року №55 та від 27.10.2017р. №56 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що засобами телекомунікаційного зв'язку фермерським господарством для реєстрації у ЄРПН було направлено зазначені податкові накладні. Реєстрація податкових накладних була зупинена з підстав виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:0401 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної у ЄРПН. На виконання вимог п.п.201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України позивачем було надано повідомлення до якого додані копії підтверджуючих документів, проте відповідачем було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав того, що надані копії документів складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправними та просить скасувати його з підстав того, що у порушення п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України відповідачем не було зазначено у квитанції ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017р. За таких обставин позивач вказував на те, що за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та того, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для відмови позивачеві у реєстрації в ЄРПН складеної податкової накладної.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи, судом першої інстанції зроблено наступні

висновки. Так, по-перше: суд вказав на те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567. З цього приводу суд зазначив, що у спірному випадку відповідачем не було визначено критеріїв оцінки ступеню ризику, які передбачені Наказом №567. Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що контролюючим органом було прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної з формулюванням - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН. З цього приводу, суд першої інстанції вказав на те, що таке рішення є необгрунтованим, оскільки у ньому не відображено які із наданих позивачем документів складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН.

Не погодившись з рішенням суду, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач фактично посилається на положення податкового законодавство, яким визначено повноваження контролюючого органу щодо моніторингу поданих податкових накладних, підстави для зупинення реєстрації податкових накладних та підстави для відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що з урахуванням поданих позивачем документів, контролюючим органом було правомірно відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції, які з огляду на доводи апеляційної скарги не заперечуються відповідачем свідчать про те, що ФГ ОСОБА_1 зареєстроване з 13.02.2006 року як юридична особа, є платником податку на додану вартість, перебуває на обліку платників податків у Новоукраїнській ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Компаніївське відділення). Основним видом його економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. (а.с.9-11, 14).

Між позивачем та ТОВ "Кернел-Трейд" укладено договір поставки №К1336/18 від 26.10.2017 року, за умовами якого позивач як постачальник зобов'язується поставити ТОВ "Кернел-Трейд" (покупцю) товар - насіння соняшнику, а покупець зобов'язується його прийняти та оплатити. (а.с.30-31).

На виконання умов договору, за додатковою угодою №1 від 26.10.2017 року позивачем 26.10.2017 року відвантажено ТОВ "Кернел-Трейд" насіння соняшнику у кількості 30, 620 тон на загальну суму 311 926,07 грн., що підтверджується накладною №56 від 26.10.2017 року, довіреністю №КР00014770 від 26.10.2017 року. (а.с. 32, 34, 36, 37).

Також за додатковою угодою №2 від 27.10.2017 року позивач 27.10.2017 року відвантажив ТОВ "Кернел-Трейд" насіння соняшнику у кількості 21,220 тон на загальну суму 215926,32 грн., що підтверджується накладною №57 від 27.10.2017 року, довіреністю №КР00014770 від 26.10.2017 року. (а.с. 33, 35, 36, 38).

Оплата за поставлений товар здійснена покупцем на підставі рахунків №60 від 26.10.2017 року та №61 від 27.10.2017 у розмірі 80% вартості товару, про що свідчать платіжні доручення №376206 від 27.10.2017 року, №377265 від 30.10.2017 року та банківські виписки (а.с.39 - 44).

Позивач на дату виникнення податкових зобов'язань за фактом відвантаження товару склав податкову накладну №55 від 26.10.2017 на суму 311 926,07 грн., у тому числі ПДВ - 51 987,68 грн., а також податкову накладну №56 від 27.10.2017 на суму 215926, 32 грн., у тому числі ПДВ - 35987,72 грн. та в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку відповідно, 27.10.2017 року та 30.10.2017 року направив їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.70, 79).

За результатами обробки цих податкових накладних автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України 27.10.2017 року та 30.10.2017 року, відповідно, позивачу надіслано квитанції про зупинення їх реєстрації на підставі п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 1206. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та/або Таблицю даних платника податків. (а.с. 71, 80).

У зв'язку з цим позивач 30.10.2017 та 01.11.2017 року направив до контролюючого органу пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій за цими податковими накладними, а 01.11.2017 року - також Таблицю даних платника податку. (а.с. 72 - 76, 81 - 83)

Між тим, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №267129/34141117 від 03.11.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 26.10.2017 року, а також рішення №272694/34141117 від 07.11.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №56 від 27.10.2017 року (а.с.77, 84).

Не погодившись з цими рішеннями, позивач подав скарги на них до ДФС України. За результатами розгляду скарг Комісією з питань розгляду скарг ДФС прийнято рішення №30976/34141117 та №30975/34141117 від 22.11.2017 року про залишення скарг без задоволення, а рішень комісії ДФС - без змін. (а.с. 78, 86)

Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Пунктом 74.2 статті 74 ПК України визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних далі - ЄРПН) забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування (далі - ПН/РК) критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій і завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики - п.74.3 ст.74 ПК України.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010р.(далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно до п.12 вказаного Порядку №1246 після надходження ПН/РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюються їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності ПН/РК затвердженому формату (стандарту); чинності цифрового електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких ПН/РК; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію ПН/РК, платником податку на момент складання та реєстрації таких ПН/РК; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 в 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для ПН/РК, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК з такими ж реквізитами; відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України згідно яких реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає ( в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а)порядковий номер та дата складення ПН/РК; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

З огляду на вищенаведені норми права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що здійснюючи моніторинг ПН (податкових накладних), контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Встановивши те, що у Квитанції №1 не зазначено критеріїв оцінки ступеню ризику, які визначено Наказом №567, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що контролюючим органом не дотримано обов`язку, визначеного пп.201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав на те, що зазначення у Квитанції №1 та віднесення до п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків вищевказаної податкової накладної з підстав того, що у ній виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД:0401 є безпідставним, з огляду на те, що наведені причини не віднесено до переліку критеріїв оцінки ступеня ризиків, які визначені у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Крім цього, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем у порядку, визначеному п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, були надані письмові пояснення та копії документів, що підтверджують продаж товару за договором поставки №К1336/18 від 26.10.2017р., укладеному позивачем з ТОВ «Кернел-Трейд», які були отримані контролюючим органом.

Разом з тим, контролюючим органом ДФС, були прийняті спірні рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН вказаних вище податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

У відповідності до підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику ( підпункт 201.16.3 п.201.16 ст.201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог підпункту 201.16.1 п.201.16 ст. 201 ПК України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Цією постановою встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на вказані норми права, суд першої інстанції правильно вказав на те, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Оскільки, в оскаржених рішеннях ДФС не було зазначено конкретних підстав для її прийняття, не зазначено які документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, суд першої інстанції правильно вказав на те, що таке рішення суб`єкта владних повноважень не можливо визнати обгрунтованими, а отже воно не відповідають критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Дійшовши обгрунтованого висновку про неправомірність оскаржених рішень відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування таких рішень відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податковв накладні в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі №П/811/2281/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, визначені ст. 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 13.09.2018р.

Головуючий суддя: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк