Рішення № 7647269, 25.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

25 січня 2010 р.           Справа 2/19-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп-02", 21011, м.Вінниця, вул.Щорса, 14а (фактична адреса: 21000, м.Вінниця, вул.Фрунзе, 4).

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія+", 21100, м.Вінниця, вул.П.Тичини, 11

про стягнення 2333,00 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Бондар М.В. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп-02" 2333,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 24.12.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/19-10 та призначено до розгляду на 25.01.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 25.01.2010 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 24.12.2009 року документів не надав. При цьому, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 2/19-10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 165470 від 29.12.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позов мотивовано тим, що ТОВ "Стар Груп-02" на підставі видаткових накладних № РН-002249 від 01.06.2009 року на суму 2467,65 грн. та № РН-002250 від 01.06.2009 року на суму 1500,41 грн. поставило ТОВ "Марія+" товар на загальну суму 3968,06 грн.

В свою чергу, ТОВ "Марія+" було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 1635,00 грн.

В зв"язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 2333,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України 18.09.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 80 з вимогою погашення заборгованості в розмірі 2333,00 грн. за поставлений товар. Однак, зазначена вимога була залишена без відповіді відповідачем, а розрахунку з позивачем так і не було проведено.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписані та скріплені печатками сторін відповідні видаткові накладні № РН-002249 від 01.06.2009 року, № РН-002250 від 01.06.2009 року.

Однак, відповідач в порушення норм закону не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 2333,00 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 2333,00 грн. заявлео правомірно.

Проте, суд не погоджується із розрахунком боргу, здійсненого позивачем. Як вбачається із матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3968,06 грн. В свою чергу, ТОВ "Марія+" було здійснено оплату за поставлений товар на загальну суму 1635,00 грн. Отже, заборгованість відповідача становить 2333,06 грн. Так як позивачем заявлено до стягнення 2333,00 грн. суд задовольняє позовні вимоги саме у вказаній сумі, оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 24.12.2009 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 2333,00 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 612, 629, ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марія+", 21000, м. Вінниця, вул. П. Тичини, 11 (ідентифікаційний код - 30957618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Груп-02", 21011, м. Вінниця, вул. Щорса, 14а, фактична адреса: 21000, м. Вінниця, вул. Фрунзе, 4 (ідентифікаційний код - 34504557) 2333,00 грн. - боргу, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 січня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу- Товариству з обмеженою віповідальністю "Стар Груп-02", 21011, м.Вінниця, вул.Щорса, 14а (фактична адреса: 21000, м.Вінниця, вул.Фрунзе, 4).

4 - відповідачу- Товариству з обмеженою відповідальністю "Марія+", 21100, м.Вінниця, вул.П.Тичини, 11