Постанова № 76472387, 12.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційне провадження № 22-ц/796/5086/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 756/1797/18

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Білич І.М., Вербової І.М., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідачі: ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_5,

третя особа - Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуОСОБА_4,

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва, постановлену 13 березня 2018 року під головуванням судді Пересунько Я.В. в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2018 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, в особі законного представника ОСОБА_5, третя особа Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року відкрито провадження у справі.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції за встановленою законом підсудністю.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що Оболонський районний суд м. Києва в порушення вимог ст. 27 ЦПК України відкрив провадження у справі, оскільки він проживає АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Солом'янського району м. Києва, а тому вважає, що справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. З розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені за законом належно.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності. В заяві зазначив,що проти апеляційної скарги заперечує.

Неявка позивача та відповідача, а також їх представників в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкриваючи провадження у справі, суд виходив з того, що справа підсудна Оболонському районному суду м. Києва і вимоги, передбачені ст. ст. 19, 187 ЦПК України про відкриття провадження у справі, дотримано.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду та вважає їх правильними.

Стаття 353 ЦПК України визначає виключний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені ухвали щодо відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.

Як убачається, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовною заявою про примусове виселення з жилого приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1 до Оболонського районного суду м. Києва.

Згідно зі ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, доводи ОСОБА_4 про те, що він не проживає за адресою: АДРЕСА_1 не можуть бути підставою для скасування ухвали, оскільки вказана справа підлягає розгляду за правилами виключної підсудності.

Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2013 року задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після відкриття виконавчого провадження стало відомо, що в квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці ОСОБА_4 та ОСОБА_5, включаючи неповнолітню ОСОБА_6 (ас. 45).

Таким чином, заявлені позивачем вимоги при подачі позову вказували на наявність правовідносин, що виникають з приводу нерухомого майна. Підсудність такої категорії справ законодавчо визначено, як виключну - ст. 30 ЦПК і позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до п 41. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Пунктом 42 вказаної постанови визначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки предметом позову є примусове виселення з квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, яка перебуває в іпотеці ПАТ «Альфа-Банк», що підтверджується матеріалами справи, то суд першої інстанції правомірно виходив з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, яке територіально розташовано в Оболонському районі міста Києва, а відтак справа підсудна Оболонському районному суду міста Києва.

Таким чином, відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції діяв у межах закону і, зважаючи на вимоги ст. 30 ЦПК України, дійшов вірного висновку, що справа підсудна саме Оболонському районному суду м. Києва, оскільки позивач у відповідності до процесуального закону пред'явив позов за місцем знаходження нерухомого майна.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач

Судді: