Рішення № 76471990, 14.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року справа № 2340/3074/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Лото КР" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

02 серпня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Лото КР" з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить з урахуванням заяви про зміну предмету та підстав позовної заяви від 14.08.2018:

1) визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355 від 05.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356 від 05.07.2018 про накладення штрафу у розмірі 223380,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про порушення позивачем вимог трудового законодавства, а саме, що працівників допущено до роботи без укладання трудового договору чим порушено ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та протиправно наклав на позивача штраф у розмірі 3723 грн. згідно постанови від 05.07.2018 №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355 та 223 380 грн. згідно постанови від 05.07.2018 №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356, оскільки між позивачем та гр. ОСОБА_1 і гр. ОСОБА_2 укладені цивільно-правові договори згідно глави 63 Цивільного кодексу України.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом термін надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, мотивуючи це тим, що за наслідками інспекційного відвідування позивача, 05.07.2018 відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355 та №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356, якими за неоформлення письмових трудових договорів з ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та за відсутності обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці у встановленому порядку на позивача накладено штраф на загальну суму 227 103,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

В межах реалізації повноважень передбачених Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою КМУ від 30 листопада 2011 року № 1232, наказом відповідача від 15.05.2018 № 95-р призначено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком, який трапився в результаті пожежі 11.05.2018 з розповсюджувачем ТОВ «Гранд-Лото КР» ОСОБА_1 у м. Золотоноша по вул. Шевченка, 167, в приміщенні Українська національна лотерея.

24.05.2018 голова комісії зі спеціального розслідування вищезазначеного випадку ОСОБА_3 у службовій записці повідомила про необхідність проведення інспекційного відвідування ТОВ «Гранд-Лото КР» щодо перевірки належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_1, оплати праці.

На виконання наказу Управління Держпраці у Черкаській області від 01.06.2018 № 522-Н «Про проведення інспекційного відвідування» (п.6.1) та на підставі направлення від 01.06.2018 № 1064 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 проведено інспекційне відвідування ТОВ «Гранд-Лото КР» по вул. Шевченка, 167, м. Золотоноша предмет дотримання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці.

07.06.2018 року відповідачем проведено інспекційне відвідування пункту розповсюдження лотерей за адресою Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 167, за результатами якого складений акт № ЧК-447/373/АВ від 15.06.2018.

У зв'язку із неможливістю вручення примірника акта особисто був направлений для підпису об'єкту відвідування рекомендованим листом, що не заперечується сторонами.

В акті встановлені наступні порушення законодавства про працю:

- в порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України не оформляються трудові договори з усіма працівниками у письмовій формі шляхом укладення договору ( контракту), видання наказу або розпорядження; за наслідками винесена оскаржувана постанова №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356,

- в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», статті 57 КЗпП України не забезпечено достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерського обліку витрат на оплату праці;за наслідками винесена оскаржувана постанова №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Пунктом 7 вказаного Положення встановлено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2017 року (далі по тексту - Положення), Головне управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом. Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення встановлено, що Управління Держпраці у Черкаській області здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням. законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі по тексту - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення зафіксовані в акті перевірки.

Щодо порушень встановлених під час інспекційного відвідування, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачена відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Статтею 57 КЗпП України визначено, що час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Відповідно до статті 30 ЗУ «Про оплату праці» роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Як зазначалось, у акті перевірки в розділі III Опис виявлених порушень зафіксовані такі порушення:

1) в порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України не оформляються трудові договори з усіма працівниками у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), видання наказу або розпорядження; так, у рамках розслідування нещасного випадку, що стався 11.05.2018 о 4.00 годині ранку з ОСОБА_1, надані письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що у пункті розповсюдження державних лотерей ТОВ «Гранд-Лото КР», що знаходиться за адресою: місто Золотоноша, вул. Шевченка, 167, вони виконували роботи по розповсюдженню державних лотерей. Працювали вони позмінно за графіком. Уході проведення інспекційного відвідування трудові договори, накази на прийняття на роботу, повідомлення про прийняття на роботу до органів ДФС працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не надані. Вищевказане свідчить про допуск ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи без укладення трудових договорів, чим порушено статті 21, 24 КЗПП України;( пункти 3.1,3.9,3.10 акту);

2) відповідно до вимог статті 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності до законодавства. За письмовим поясненням працівників ТОВ «Гран-Лото КР» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлено, що у пункті розповсюдження державних лотерей вони працювали згідно графіка.

3) роботодавцем не забезпечено достовірний облік виконуваної працівником роботи та не забезпечено достовірний бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушено ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про оплату праці». Під час інспекційного відвідування табелі обліку робочого часу та відомості нарахування і виплати заробітної плати працівникам ОСОБА_6 та ОСОБА_2 не надані. ( пункти 4.16, 4.17 акту).

Суд зауважує, що згідно вимоги відповідача про надання документів від 07.06.2018 № ЧК-447/373/ПД у позивача у термін до 14 червня 2018 року витребовувалися такі документи: Свідоцтво про державну реєстрацію, статут, фактичне місце здійснення господарської діяльності, режим роботи; наказ на призначення керівника, повідомлення ДФС, паспортні дані, ідентифікаційний код.

На дану вимогу відповідача позивачем, як вбачається із пояснень, наданих у запереченні до акту інспекційного відвідування, звернуто увагу, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залучалися як підрядники, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру, вони не є працівниками позивача, а тому документи на підтвердження трудових відносин не можуть бути наданими.

Натомість позивачем на виконання вимоги відповідача надані Свідоцтво про державну реєстрацію, статут, фактичне місце здійснення господарської діяльності, наказ на призначення керівника, повідомлення ДФС, паспортні дані, ідентифікаційний код, акти виконаних робіт за січень-квітень 2018 року, договори цивільно-правового характеру, звіт ЄСВ, підписаний акт.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства збоку позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Таким чином, з правового аналізу зазначеної норми права випливає, що трудовий договір характеризується зокрема тим, що працівники не самі організовують роботу і виконують її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковуються відповідним посадовим особам, водночас на підприємстві має вестись табель відпрацьованого часу, що є особливістю трудових правовідносин. В трудових договорах також визначається обов'язок працівника щомісячно виконувати відповідні роботи в межах робочого процесу підприємства, а за невиконання обов'язків визначено матеріальну та/чи дисциплінарну відповідальність.

За змістом ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу України).

Суд вважає за потрібне зазначити, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору - кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Так, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зауважує, що договори з громадянами на використання їхньої праці можуть укладатися відповідно до трудового або цивільно-правового законодавства, при цьому слід розрізняти особливості цих договорів.

Цивільно-правовий договір - це угода між громадянином і організацією (підприємцем, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

При цьому, за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов'язується за винагороду виконувати для підприємства (підприємця) індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє договірні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, слід укладати цивільно-правовий договір.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд дійшов переконання, що сторони договору (роботодавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення трудових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Як було встановлено судом під час розгляду справи, між ТОВ «Гранд-Лото КР» та фізичними особами укладено договори субдоручення, а саме: з ОСОБА_1 укладено договір №11/18 від 01.04.2018; з ОСОБА_2 укладено договір №12/18 від 01.04.2018;

Відповідно до п. 1 укладених договорів, такі договори є цивільно-правовими і виконавці не підпадають під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не мають прав на одержання допомоги із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрат, зумовленими народженням та похованням.

Згідно з п. 1.5 укладених договорів, Виконавець зобов'язаний забезпечити якіст робіт відповідно до вимог, які узгоджені із замовником (або згідно із вимогами, якими звичайно повинну відповідати)

Розділом 2 укладених договорів встановлено, що сума договору складає 11250 грн, 00 коп. Виконання робіт Виконавцем за цим договором є підписаний сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг. Підписання акту прийому-передачі виконаних робіт Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Укладені договори діють з 01.04.2018 до 30.06.2018.

Суд критично оцінює висновки відповідача про порушення трудового законодавства, основані на поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що « 10.05.2018 як завжди заступив на зміну з ОСОБА_2. Зміна проходила спокійно…». Пояснення написані не фахівцем в галузі трудового законодавства, що не зясовано відповідачем, та можна зрозуміти, що приступив до роботи (до виконання), але ніяк не свідчить про наявність зміни чи графіку, як про це зазначає відповідач. Пояснення ОСОБА_5Д. взагалі стосуютьтся лише нещасного випадку (пожежі в приміщенні).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку передбачена періодичність надання послуг виконавцем, без фіксації конкретного графіку роботи з погодинною організацією праці, за відсутності обліку робочого часу та відсутністю необхідності дотримання виконавцем певного трудового розпорядку.

Суд зазначає, що оплата наданих послуг проводилась саме по факту наданих конкретних послуг за актами виконаних робіт, а не за сам процес виконання трудових обов'язків протягом робочого дня.

На підтвердження вказаного факту позивачем надано акт виконаних робіт за січень-квітень 2018 року, які приєднані до заперечення на акт інспекційного відвідування, та сторонами не заперечується.

Також, суд зауважує, що у разі надання послуг не на підставі трудового договору, а відповідно до договору про надання послуг (цивільно-правового договору), трудові відносини не виникають, Виконавець, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Доводи відповідача щодо погодинного обліку наданих послуг зазначеними особами, що є однією з ознак трудових відносин, жодним доказом не підтверджується.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього права. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Проаналізувавши, приписи спеціального Закону, що регулює державну політику у сфері трудових відносин, суд наголошує, що трудовий договір за своєю правовою природою регулює процес праці, а цивільно-правовий договір, у даному випадку - договір надання послуг, - укладається з метою вчинення певних дій та за згодою певних осіб для досягнення результатів певної діяльності. Правовідносини, що виникають у випадку взяття фізичною особою обов'язку виконати роботу (послугу) і передати замовникові результат роботи, - виникають на підставі цивільно-правового договору. Разом з тим, укладення трудового договору зумовлює дотримання працівником внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, про прийняття його на роботу видається наказ, працівник має право на одержання допомоги з соціального страхування та - ним на одержання певних пільг тощо.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено факту прийняття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку; постійний характер трудових відносин між ними та позивачем, тобто що цивільно-правові договори, оформлені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містять ознаки трудових договорів.

Таким чином, вважаючи, що між сторонами наявні трудові відносини, Управлінням Держпраці в Черкаській області залишено поза увагою те, що основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, висновки відповідача в частині порушення позивачем вимог ст.24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин з зазначеними особами, є необґрунтованими.

Щодо оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення статті 57 КЗпП України та частини 2 статті 30 ЗУ «Про оплату праці», то судом встановлено відсутність порушень трудового законодавства позивачем в частині неоформлення трудових договорів з усіма працівниками у письмовій формі, а тому дана позовна вимога є похідною та підлягає задоволенню як така.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Натомість відповідачем не доведено правомірності своїх рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, визнання протиправними та скасування постанов управління Держпраці у Черкаській області №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355 від 05.07.2018 та №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356 від 05.07.2018.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Лото КР" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-355 від 05.07.2018 та №ЧК 447/373/АВ/П/ПТ/ТД/ІП-ФС-356 від 05.07.2018.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області (18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Лото КР» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Поштовий, 48, ідентифікаційний код 39881228) 2934 (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн 80 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Тимошенко