Рішення № 76471890, 14.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2018 року

№ 826/13012/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ"до про Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.07.2017 № 0004851406 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102656495,00 грн, у тому числі: 82125196,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 20531299,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки, є необґрунтованими та суперечать дійсним обставинам. Пояснив, що твердження відповідача про відсутність реального настання правових наслідків за договорами, укладеними з контрагентами позивача, з підстав відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність у господарюючих суб'єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами. Акцентував увагу і на тому, що податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт постачальником/виконавцем. Пояснив, що поставка вугілля контрагентами позивача здійснювалась з тимчасово неконтрольованої Україною території за умови використання спеціального дозволу на перевезення вантажу, погодженого представниками ДФС, СБУ, ДПСУ, МВС. Стверджує, що кожний залізничний вагон з вугільною продукцією, який перетнув лінію розмежування в районі проведення АТО, було перевірено та дозволено його переміщення координаційним центром, до складу якого входить і представник ДФС. Зазначені обставини, на думку позивача, повністю спростовують доводи контролюючого органу про нереальність операцій з поставки вугілля. Крім того, позивач також звернув увагу, що придбані ним матеріальні цінності у ТОВ "Оункепітал" були реалізовані ТОВ "Берн Альянс".

Ухвалами суду від 24.10.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13012/17, відстрочено сплату судового збору ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" в сумі 1238247,42 грн до ухвалення рішення у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судове засідання на 07.12.2017.

27.11.2017 позивачем подано до суду письмові пояснення, у яких останній з посиланням на первинні документи деталізував господарські операції з контрагентами, які були предметом перевірки та додав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії договорів первинних документів, оформлених за наслідками господарських операцій з ТОВ "Промислова компанія "Еверест", ТОВ "Євро-Тест" та ТОВ "Оункепітал" (том 2 а.с. 29-186, том 3 - 16, том 17 а.с. 1-96).

06.12.2017 позивачем подано до суду письмові пояснення (том 17 а.с. 97-129) та заяву про розгляд справи без участі його представника (том 17 а.с. 130-131).

У судове засідання 07.12.2017 представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2017 заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які буди залучені до матеріалів справи. Пояснила, що при співставленні документів, наданих до перевірки, які складені за наслідками господарських операцій позивача з ТОВ "Промислова компанія "Еверест", контролюючим органом було встановлено невідповідність марок вугілля в травні 2016 року між видатковою накладною та актом приймання-передачі партії вугільної продукції і транспортною залізничною накладною. Крім того, надані позивачем до перевірки "Удостоверения о качестве угля" видані підприємствами, які не проходили акредитацію та відсутні в Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності. Також, у ході проведеного аналізу інформації, наявної в Вишгородській ОДПІ, по підприємству ТОВ "Промислова компанія "Еверест" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за липень - вересень 2016 року. Крім того, відповідно до інформаційних баз ДФС встановлено, що ТОВ "Промислова компанія "Еверест" документально оформило реалізацію вугілля кам'яного марки АШ (0-6), П (0-100) на адресу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" у кількісному вираженні більше, ніж отримало вугільної продукції від своїх постачальників, а також відсутнє придбання вугілля кам'яного по ланцюгу постачання контрагентами ТОВ "Промислова компанія "Еверест". Обґрунтовуючи відсутність реального характеру операцій між позивачем та ТОВ "Євро-Тест", відповідач керується тим, що у останнього відсутні основні фонди, виробничі потужності, кваліфіковані працівники тощо для самостійного видобутку корисних копалин, транспортування та переробки; допитів посадових осіб підприємств - постачальників ТОВ "Євро-тест", якими підтверджено непричетність до господарської діяльності; фактичною відсутністю товару у ТОВ "Євро-Тест", оскільки за даними ЄРПН встановлено перевищення кількості продажу вугілля кам'яного марки АШ (0-6) над придбанням вугілля даної марки в період червень - грудень 2016 року; відсутністю придбання вугілля кам'яного по ланцюгу постачання контрагентами ТОВ "Євро-Тест"; відкрито кримінальне провадження № 32016100110000197 від 29.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України щодо посадових осіб ТОВ "Норвіг-Груп". Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Оункепітал" представник відповідача пояснив, що у ході перевірки не підтверджено походження реалізованого товару та можливість зберігання останнього вказаним контрагентом.

Зважаючи на подання позивачем заяви про розгляд справи без участі його представника, суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

13.12.2017 позивачем подані письмові пояснення, у яких останній з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій щодо придбання вугільної продукції просив суд долучити до матеріалів справи податкові накладні та платіжні доручення (том 17 а.с. 197-246, том 18 - 19, том 20 а.с. 241).

14.12.2017 до суду від представника відповідача Тараненко В.М. надійшли додаткові пояснення, у яких останній просив суд долучити до матеріалів справи додаток 5 до наказу від 12.06.2015 № 415ог, зі змісту якого вбачається очевидна дефектність первинних документів позивача, а саме: невідповідність марок вугілля по залізничним накладним з актами прийому-передачі партій вугільної продукції та видатковими накладними (том 20 а.с. 242-265).

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень пункту 10 частини першої статті 4, частини четвертої та частини п'ятої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15.12.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 25.04.2017 по 01.06.2017 посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Промислова компанія "Еверест", ТОВ "Оункепітал", ТОВ "Євро-Тест" за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 16.06.2017 № 1283/28-10-14-06/34181461 (том 1 а.с. 38-242).

Актом перевірки з питання, що оскаржується позивачем, зафіксовано порушення останнім пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 82125196,00 грн, в тому числі по періодах: за січень 2016 року - 370503,00 грн, за лютий 2016 року - 3233237,00 грн, за березень 2016 року - 10488174,00 грн, за квітень 2016 року - 6870441,00 грн, за травень 2016 року - 9659377,00 грн, за червень 2016 року - 5470079,00 грн, за липень 2016 року - 3726542,00 грн, за серпень 2016 року - 1818664,00 грн, за вересень 2016 року - 6982840,00 грн, за жовтень 2016 року - 11023999,00 грн, за листопад 2016 року - 10826399,00 грн, за грудень 2016 року - 11654941,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач звернувся до відповідача з запереченнями.

За результатами розгляду заперечень Офіс великих платників податків ДФС листом від 05.07.2017 № 36469/10/28-10-14-06-12 повідомив ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" про залишення без змін висновків акта перевірки від 16.06.2017 № 1283/28-10-14-06/34181461 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (том 2 а.с. 1-8).

На підставі акта перевірки від 16.06.2017 № 1283/28-10-14-06/34181461, 10.07.2017 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004851406, яким ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 102656495,00 грн, у тому числі: 82125196,00 грн - за податковими зобов'язаннями та 20531299,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 2 а.с. 9).

Не погодившись з рішенням контролюючого органу, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження, проте, рішенням Державної фіскальної служби України від 27.09.2017 № 21594/6/99-99-11-01-02-25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.07.2017 № 0004851406, а скаргу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" - без задоволення (том 2 а.с. 11-14).

Вважаючи протиправним вказане податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок контролюючого органу про завищення ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" податкового кредиту у перевіреному періоді внаслідок безпідставного віднесення до його складу сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних товарів у ТОВ "Промислова компанія "Еверест", ТОВ "Євро-Тест" та ТОВ "Оункепітал". На переконання відповідача, господарські операції позивача з вказаними контрагентами не мали реального характеру, а тому не можуть обліковуватись у бухгалтерському та податковому обліку.

Обґрунтовуючи відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій останнього з ТОВ "Промислова компанія "Еверест", відповідачем у акті перевірки зазначено наступне:

1) при співставленні документів, наданих до перевірки, встановлено факт невідповідності марок вугілля в травні 2016 року між видатковою накладною і актом приймання-передачі партії вугільної продукції та транспортною залізничною накладною, а саме:

- по акту прийому-передачі партії вугільної продукції від 03.05.2016 № 1001 (видаткова накладна від 03.05.2016 № 1001) оприбутковано вугілля марки П (0-100) в кількості 693 тонни на суму 1386002,77 грн, в тому числі ПДВ 231000,46 грн, але по транспортній залізничній накладній від 11.04.2016 № 53375200 (досильна транспортна залізнична накладна № 53877874 до основної відправки № 53375200 від 11.04.2016) здійснено поставку вугілля марки АШ (0-6) в загальній кількості 693 тонни (№ вагонів 67347625, 63549794, 65331142, 64662182, 66961780, 66594110, 65296600, 65944456, 67868125, 63652994). Посвідчення якості вугілля від 11.04.2016 № 41 виписано ТОВ ЦФЗ "Сєвєрная" на вугілля марки П (0-100) на кількість 693 тонни (10 вагонів);

- по акту прийому-передачі партії вугільної продукції від 02.05.2016 № 502 (видаткова накладна від 02.05.2016 № 502) оприбутковано вугілля марки П (0-100) в кількості 207 тонн на суму 414000,83 грн, в тому числі ПДВ 69000,14 грн, але по транспортній залізничній накладній від 10.04.2016 № 53378816 здійснено поставку вугілля марки АШ (0-6) в загальній кількості 207 тонни (№ вагонів 66598566, 67373746, 67678656). Посвідчення якості вугілля від 10.04.2016 № 171 виписано ТОВ ЦФЗ "Сєвєрная" на вугілля марки П (0-100) на кількість 207 тонни (3 вагони);

- по акту прийому-передачі партії вугільної продукції від 10.05.2016 № 4508 (видаткова накладна від 10.05.2016 № 4508) оприбутковано вугілля марки П (0-100) в кількості 414 тонн на суму 828001,66 грн, в тому числі ПДВ 138000,26 грн, але по транспортній залізничній накладній від 19.04.2016 № 53590998 здійснено поставку вугілля марки АШ (0-6) в загальній кількості 414 тонни (№ вагонів 67707018, 65882771, 65299737, 65384612, 60778164, 66242876). Посвідчення якості вугілля від 19.04.2016 № 65 виписано ТОВ ЦФЗ "Сєвєрная" на вугілля марки А (0-6) на кількість 414 тонни (6 вагонів);

2) надані до перевірки "Удостоверения о качестве угля", які видано хімічними лабораторіями ТОВ ЦФЗ "Сєвєрная", ДП "Торезантрацит", ТОВ "Донпромбізнес", не підтверджують якість поставленого вугілля, позаяк вказані хімічні лабораторії за даними Національного агентства з акредитації України відповідну акредитацію не проходили та у Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності відомості про такі відсутні;

3) за інформацією, яка надійшла від Вишгородської ОДПІ, не підтверджено реальність здійснення ТОВ "Промислова компанія "Еверест" господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями;

4) за результатами аналізу інформаційних баз даних ДФС, контролюючим органом встановлено, що контрагенти ТОВ "Промислова компанія "Еверест" не придбавали вугільну продукцію у перевіряємому періоді;

5) відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Промислова компанія "Еверест" документально оформило реалізацію вугілля кам'яного марки АШ (0-6), П (0-100) на адресу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" у кількісному вираженні більше, ніж отримало вугільної продукції від всіх своїх постачальників.

Зазначені обставини стали підставою для висновку контролюючого органу про те, що задекларована господарська операція з придбання у ТОВ "Промислова компанія "Еверест" вугілля марок АШ (0-6), П (0-100) та відшкодування транспортно-експедиторських витрат не відбулась у дійсності, а надані позивачем первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів між ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" та ТОВ "Промислова компанія "Еверест".

При дослідженні питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій останнього з ТОВ "Оункепітал" контролюючим органом було встановлено, що приміщення, у якому ТОВ "Оункепітал" зберігало придбаний ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" товар, перебуває у власності ТОВ "Вітор Системс". У свою чергу, відповідно до відомостей Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Вітор Системс" за перевіряємий період не здійснювало реалізацію послуг з надання в оренду (суборенду) власних приміщень та послуг зберігання. Таким чином, відповідач дійшов висновку про відсутність підтвердження можливості зберігання силового кабелю ТОВ "Оункепітал" в кількості, зазначеній в актах приймання-передачі товару, на площі та за адресою, де зберігалось майно за умовами договору. Крім того, у акті перевірки зафіксовано, що відповідно до інформації баз даних ДФС не підтверджено надходження аналогічного товару до контрагентів-постачальників ТОВ "Оункепітал" за ланцюгом постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних. Встановлені у ході перевірки обставини стали підставою для висновку відповідача про те, що задекларована позивачем операція з придбання у ТОВ "Оункепітал" силового кабелю та послуг зі зберігання силового кабелю у дійсності не відбулась.

Досліджуючи питання правомірності формування позивачем податкового кредиту під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Євро-Тест", відповідач у акті перевірки зазначив наступне:

1) основний постачальник вугілля, згідно сертифікатів якості, - ТОВ "ШУ Донбас" знаходиться на території тимчасово непідконтрольній Уряду України, тому підтвердити або спростувати факт надання послуг неможливо;

2) надані до перевірки "Удостоверения о качестве угля", які видано хімічними лабораторіями ТОВ ЦФЗ "Сєвєрная", ДП "Торезантрацит", ТОВ "Донпромбізнес", КХП УНПА "Укркокс", ООО "Донбасский обогатительній комбинат", ООО "Донуглетехинвест" ОП ОФ Постниковская; ООО "К.С.В.-М", ООО "Шахтоуправление Донбас", ООО ЦОФ Фоминская, ПАТ "Групова збагачувальна фабрика Червона Зірка", УХЛ ООО ГОФ Алмазная, не підтверджують якість поставленого вугілля, позаяк вказані хімічні лабораторії за даними Національного агентства з акредитації України відповідну акредитацію не проходили та у Реєстрі акредитованих органів з оцінки відповідності відомості про такі відсутні;

3) у ТОВ "Євро-Тест" відсутні основні фонди, виробничі потужності, кваліфіковані працівники тощо для самостійного видобутку корисних копалин, транспортування та переробки;

4) згідно протоколів допитів посадових осіб деяких підприємств - постачальників ТОВ "Євро-тест", останні заперечують свою учать у господарській діяльності підприємств;

6) за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено перевищення кількості продажу ТОВ "Євро-Тест" вугілля кам'яного марки АШ (0-6) над придбанням вугілля даної марки в період червень - грудень 2016 року; та відсутність придбання вугілля кам'яного по ланцюгу постачання контрагентами ТОВ "Євро-Тест";

7) деякі з контрагентів-постачальників ТОВ "Євро-Тест" фігурують у кримінальних провадженнях, а саме: 29.11.2016 відкрито кримінальне провадження № 32016100110000197 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України щодо посадових осіб ТОВ "Норвіг-Груп", а ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" фігурує у кримінальному провадженні № 12015000000000511, яке порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

На підставі встановлених у сукупності обставин, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за наслідками зазначених господарських операцій.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем установлених законом підстав для формування податкового кредиту у перевіреному періоді, судом встановлено наступне.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Промислова компанія "Еверест" та ТОВ "Євро-тест".

23.11.2015 між позивачем та ТОВ "Промислова компанія "Еверест" укладено договір поставки № 2311/15 (том 2 а.с. 88-95).

15.01.2016 ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" було укладено договір поставки № 1501-16 з ТОВ "Євро-Тест" (том 2 а.с. 50-58).

За умовами вказаних договорів Постачальники зобов'язуються передавати (поставляти) покупцю вугілля кам'яне (марки вугілля АШ (0-6) і П (0-100)), а Покупець зобов'язується приймати вугілля та оплачувати його вартість на умовах, передбачених такими договорами та специфікаціями до них.

Вартість вугілля за 1 тону, що підлягає сплаті Покупцем, складається із базової вартості ціни вугілля та можливих знижок або надбавок, що розраховуються відповідно до пунктів 3.3, 3.4 і 3.5 цих договорів та специфікацій, та не включає вартість послуг з транспортування вугілля від вантажовідправника до вантажоодержувача, які оплачуються в окремому порядку.

Поставка вугілля здійснюється залізницею на умовах DDP - станція Чугуїв, Південної залізниці, в редакції Правил Інкотермс-2010 (зокрема, вказана умова поставки передбачає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення), з врахуванням виключень щодо оплати вартості перевезення Вугілля встановлених пунктом 4.3 Договору. Датою поставки вважається дата прибуття відповідної партії вугілля на станцію призначення, яка підтверджується відповідним штампом станції на залізничній накладній.

Перевезення вугілля залізничним транспортом від станції відправлення до станції призначення здійснюється за рахунок покупця шляхом надання станції відправлення відповідного гарантійного листа. Також можлива поставка вугілля за рахунок постачальника, що у подальшому компенсуються покупцем разом зі сплатою за вугілля.

Поставка вугілля згідно норм відвантаження повинна узгоджуватися із покупцем і здійснюватися партіями, залізничним транспортом у вагонах з нижніми люками, що відкриваються, за наступними реквізитами: станція призначення - Чугуїв, Південної залізниці; код станції - 430809; вантажоодержувач - ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ"; код Вантажоодержувача - 5870. У документах на відвантаження проставляється найменування вантажовідправника та його повна адреса, марка вугілля, маса вугілля, нетто і маса тари.

При цьому, умовами договорів поставок передбачається, що вантажовідправником вугілля, що належить постачальнику та поставляється на адресу покупця по цих договорах, можуть бути треті організації (підприємства), згідно передавальних документів.

Право власності на партію вугілля переходить від постачальника до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі партії вугілля, але не раніше дати поставки, при наданні покупцеві постачальником наступних документів: посвідчення про якість (оригінальний примірник), акта прийому-передачі партії вугілля, підписаного постачальником (3 примірники), рахунку-фактури на відвантажене вугілля, податкових накладних на відвантажене вугілля (при цьому податкові накладні повинні бути виписані під кожен день відвантаження, або кожну партію, або видана загальна податкова накладна разом з реєстром залізничних накладних або інших супроводжувальних документів).

Сторонами встановлений наступний порядок розрахунків: покупець оплачує поставлену партію вугілля у розмірі 100 % її вартості, вказаної в акті прийому-передачі партії вугілля, протягом 14 календарних днів з моменту постачання. Розрахунки за цими договорами поставок здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у таких договорах, протягом 14-ти календарних днів з моменту постачання.

Конкретні строки поставки, асортимент, кількість та якісні показники партій вугілля, що мали постачатися на адресу покупця за договорами поставок, були визначені сторонами у специфікаціях до таких договорів. Також у специфікаціях наведений перелік вантажовідправників вугілля, їх адреси та пункти відправлення товару (найменування та коди залізничних станцій).

Згідно наданих позивачем специфікацій до договорів поставок, вантажовідправниками вугілля визначені: ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" (Донецька область, м. Селидове, ст. Воскресенська/Постникове/Торез/Нижньокринка/Дроново/Розсипна/ Бункерна/Пелагіївський/Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ "Антарес-ЮА" (Донецька область, м. Торез, ст. Воскресенська Донецької залізниці), ТОВ "К.С.В.-М" (Донецька область, м. Донецьк, ст. Торез Донецької залізниці), ТОВ "МК "Рутекс" (Донецька область, м. Артемівськ, ст. Соф'їно-Бродська Донецької залізниці), ТОВ "Брянківська вугільна компанія" (Донецька область, м. Маріуполь, ст. Розсипна Донецької залізниці), ПАТ "ГЗФ "Червона зірка" (Донецька область, м. Торез, ст. Пелагіївський Донецької залізниці), ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія України" (Донецька область, м. Маріуполь, ст. Браунівка/Красний луч/Карахаш/Штерівка/Ровеньки Донецької залізниці), ТОВ "Торговий дім Фаворит Груп" (Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, ст. Браунівка Донецької залізниці), ТОВ "Квант-Ресупс" (Луганська область, м. Красний Луч, ст. Браунівка Донецької залізниці), ТОВ Центральна збагачувальна фабрика "Сєвєрная" (м. Київ, ст. Браунівка/Антрацит Донецької залізниці), ТОВ "Промислова компанія "Еверест" (Київська область, ст. Роя/Воскресенська/Розсипна/Торез/Дроново/Пелагеївський Донецької залізниці) та ін., а вантажоодержувачем - ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (ст. Чугуїв Південної залізниці) (том 2 а.с. 64-87, 101-122).

Позивач у письмових поясненнях (том 2 а.с. 29-49) пояснив, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ТОВ "Промислова компанія "Еверест" на виконання умов договору поставки №2311/15 від 23.11.2015 було поставлено ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" вугільну продукцію на загальну суму 207373610,17 грн. За аналогічний період в рамках договору поставки №1501- 16 від 15.01.2016 ТОВ "Євро-Тест" було поставлено ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" вугільну продукцію на загальну суму 285286219.41 грн.

На підтвердження фактичного виконання ТОВ "Промислова компанія "Еверест" умов договору поставки від 23.11.2015 № 2311/15 позивачем до матеріалів справи додано: залізничні накладні, видаткові накладні, рахунки, акти приймання-передачі вугільної продукції, акти з відшкодування транспортно-експедиторських послуг, сертифікати про якість вугілля та акти нестачі (том 2 а.с. 137-186, том 3 а.с. 1-250, том 4 а.с. 1-244, том 5 а.с. 1-255, том 6 а.с. 1-230, том 7 а.с. 1-89, том 9 а.с. 157-256, том 10 а.с. 1-241, том 11 а.с. 1-286, том 12 а.с. 1-43).

Виконання ТОВ "Євро-Тест" умов договору поставки від 15.06.2016 № 1501-16 підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи залізничними накладними, рахунками про оплату, актами приймання-передачі вугільної продукції, актами з відшкодування транспортно-експедиторських послуг, сертифікатами про якість вугілля, актами нестачі, розрахунками вартості вугілля (том 7 а.с. 90-243, том 8 а.с. 1-241, том 9 а.с. 1-156, том 12 а.с. 44-242, том 13 а.с. 1-262, том 14 а.с. 1-247, том 15 а.с. 1-255, том 16 а.с. 1-251, том 17 а.с. 1-96).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених в ціні поставленого вугілля та наданих транспортно-експедиторських послуг ТОВ "Промислова компанія "Еверест" та ТОВ "Євро-Тест", позивачем до матеріалів справи додано платіжні доручення, реєстри податкових накладних, податкові накладні та квитанції, що підтверджують реєстрацію податкових накладних у єдиному реєстрі податкових накладних (том 17 а.с. 144-248, том 18 а.с. 1-105, а.с. 122-244, том 19 а.с. 1-250, том 20 а.с. 1-234).

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" вугілля та транспортно-експедиторських послуг у ТОВ "Промислова компанія "Еверест" та ТОВ "Євро-Тест", суд дійшов висновку, що видаткові накладні, акти прийому-передачі вугільної продукції, акти відшкодування транспортно-експедиторських послуг та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Вказані накладні містять найменування Покупця та Постачальника, обсяг реалізованого товару/послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару/послуг реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що усі податкові накладні, виписані ТОВ "Промислова компанія "Еверест" та ТОВ "Євро-Тест" на адресу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ", оформлені контрагентами позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Дослідивши первинні документи позивача, оформлені за наслідками господарських операцій з ТОВ "Промислова компанія "Еверест" та ТОВ "Євро-Тест", суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки, з огляду на наступне.

Так, зі змісту акта від 16.06.2017 №1283/28-10-14-06/34181461 вбачається, що переміщення вугільної продукції через лінію зіткнення відповідно до пункту 8.3 розділу VIII "Видача дозволів на перевезення вантажу (товарів) до або з неконтрольованої території" Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12.06.2015 №415 ог, (далі - Тимчасовий порядок) здійснювалось виключно залізничним транспортом через визначені КПВВ на залізниці.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 розділу X Тимчасового порядку перевірка вантажу (товару) здійснювалася представниками контролюючих органів та служб КПВВ протягом 24 годин з моменту в'їзду транспортного засобу, рухомого складу на КПВВ.

Так, ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ", як енергогенеруюча компанія України, що використовує вугільну продукцію для вироблення електроенергії, була включена Міністерством енергетики та вугільної промисловості України до Переліку суб'єктів господарювання - отримувачів вугільної продукції (додаток 9 до такого Наказу).

Згідно Додатку 5 до Наказу №415 ог ТОВ "Промислова компанія "Еверест" і ТОВ "Євро-Тест" включені до Переліку суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари (зокрема, вугілля кам'яне) з неконтрольованої території.

Таким чином, обставина щодо надання контрагентам-постачальникам позивача дозволу на ввезення вугілля кам'яного із непідконтрольної території на адресу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" відповідачем не заперечується.

Відповідач, стверджуючи про дефектність первинних документів позивача, не надав жодного доказу, що при перевірці вантажу представниками контрольних органів були виявлені будь-які розбіжності між фактично переміщуваним вантажем (товаром) та відомостями, зазначеному у відповідному переліку та те, що за наслідками виявлення таких розбіжностей контрольними органами до контрагентів позивача були вжиті відповідні заходи, як це передбачено пунктом 10.3 розділу X Тимчасового порядку.

Також суд не приймає до уваги доводи контролюючого органу в частині посилання на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача за ланцюгами постачання, а також податкову інформацію, надану іншими контролюючими органам (у вигляді листів про результати опрацювання зібраної податкової інформації), оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів контрагентів позивача та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не зафіксовано факту закупівлі позивачем у перевіреному періоді аналогічних марок вугілля та у тих самих обсягах в інших контрагентів-постачальників, ніж ТОВ "Промислова компанія "Еверест" і ТОВ "Євро-Тест".

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не подав.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що розбіжності у найменуванні марок вугілля в окремих первинних документах ТОВ "Промислова компанія "Еверест" свідчать про нереальність господарських операцій, оскільки вказаний контрагент позивача листами від 10.04.2016 № 10-15/1/16, від 11.04.2016 № 11-15/1/16, від 19.04.2016 № 19-15/1/16 повідомило ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" про допущення помилки при оформленні залізничних накладних.

У акті перевірки контролюючий орган не заперечує, що позивачем до перевірки були надані вказані листи, проте жодної оцінки таким листам відповідачем не надано та не спростовано інформації, викладеної в них.

Враховуючи об'єми постачання вугілля у перевіреному періоді та обсяг первинних документів, суд вважає, що допущення помилки у залізничних накладних не позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту та свідчити про дефектність решти первинних документів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про безтоварність господарських операцій внаслідок відсутності належних доказів якості поставленого вугілля, з огляду на наступне.

По-перше, сертифікати якості не являються первинними документами, на підставі яких платник формує податковий кредит, а, по-друге, умовами договорів поставок передбачено, що приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі даних лабораторного аналізу, проведеного атестованою вимірювальною лабораторією покупця, шляхом порівняння фактичних даних лабораторного аналізу та якісних показників вугілля, передбачених п. 2.1 договору поставки та посвідчення якості на таке вугілля з урахуванням базової похибки випробування. При встановлені покупцем невідповідності фактичних даних лабораторного аналізу посвідченню якості за наявності перевищення похибки випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, приймання покупцем вугілля за якістю здійснюється на підставі лабораторного аналізу (підпункти 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 договорів поставки). Тобто, сторонами за умовами договорів поставок визначений порядок прийняття покупцем вугілля за якістю, при цьому, дані посвідчень якості на таке вугілля перевіряються покупцем та прийняття вугілля за якістю відбувається за даними лабораторного аналізу покупця.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на наявність у ланцюгу постачання контрагентів позивача інформації про непричетність посадових осіб до господарської діяльності підприємств та відкритих кримінальних проваджень, з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов'язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об'єктивного та суб'єктивного критеріїв.

Так, об'єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб'єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Суд звертає увагу, що факт фіктивного підприємництва у ланцюгу постачання контрагентів позивача не визнаний відповідним вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність пояснень директорів контрагентів ТОВ "Євро-Тест" суд не приймає до уваги.

Обставини щодо того, що контрагенти ТОВ "Євро-Тест" фігурують у декількох кримінальних провадженнях, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Висновок суду з даного питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

При вирішенні спірних правовідносин суд також враховує, що у акті перевірки контролюючим органом визнано обставини щодо використання позивачем у межах власної господарської діяльності вугілля та відображення останнім операцій з ТОВ "Промислова компанія "Еверест" і ТОВ "Євро-тест" у бухгалтерському обліку на субрахунках 203 "Паливо" (рахунку 20 "Виробничі запаси"), 631 "Розрахунки з вiтчизняними постачальниками" (рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками тa підрядниками"), 901 "Сoбівартість реалізованої готової продукції" (рахунку 90 "Собівартість реалізації"), рахунку 26 "Готова продукція" та ін.

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбаний товар та послуги, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Промислова компанія "Еверест" і ТОВ "Євро-тест", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Оункепітал".

25.10.2016 ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 25/10 з ТОВ "Оункепітал" (том 2 а.с. 123-125).

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 25/10 від 25.10.2016, на виконання умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити силовий кабель: ВВГнг-LS 5х120 - 1915,076 м, СБ2л-10 3х240 - 800,540 м, ВБ6Швнд 5*240 - 1240,00 м (том 2 а.с. 126).

Згідно специфікації № 2 до договору № 25/10 від 25.10.2016, на виконання умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити силовий кабель: ВВГнг-LS 5х120 - 1204,190 м, СБ2л-10 3х240 - 523,000 м, ВБ6Швнд 5*240 - 960,000 м (том 2 а.с. 127).

Одночасно, 25.10.2016 між позивачем та ТОВ "Оункепітал" було укладено договір зберігання, за умовами якого Виконавець зобов'язується на замовлення Клієнта за плату надати послуги зберігання товару, що є власністю Клієнта. Умовами вказаного договору було визначено місце зберігання матеріальних цінностей - нежиле приміщення, що розташоване на бульварі Дружби Народів, 28-А у м. Києві.

На підставі акта приймання-передачі від 31.10.2016 позивачем було передано на зберігання ТОВ "Оункепітал" кабель силовий: ВВГнг-LS 5х120 - 1915,076 м, СБ2л-10 3х240 - 800,54 м, ВБ6Швнд 5*240 - 1240 м (том 2 а.с. 131).

Згідно акта приймання-передачі від 21.11.2016 позивачем було передано на зберігання ТОВ "Оункепітал" кабель силовий: ВВГнг-LS 5х120 - 1204,19 м, СБ2л-10 3х240 - 523,00 м, ВБ6Швнд 5*240 - 960,00 м (том 2 а.с. 132).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ "Оункепітал" позивачем до матеріалів справи додано реєстр податкових накладних, податкові накладні та квитанції, що підтверджують реєстрацію останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних (том 20 а.с. 235-241).

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання позивачем кабелю силового у ТОВ "Оункепітал", суд дійшов висновку, що акти приймання-передачі та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Вказані накладні містять найменування Покупця та Постачальника, обсяг реалізованого товару/послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару/послуг реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що усі податкові накладні, виписані ТОВ "Оункепітал" на адресу ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ", оформлені контрагентом позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані у встановленому законодавством порядку, а тому є підставою для віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Доводи відповідача, викладені у акті перевірки, спростовуються наданими позивачем платіжними дорученнями про оплату товару та послуг (том 18 а.с. 106-121) та доказами, що підтверджують реалізацію позивачем придбаного кабелю.

Так, 10.03.2017 позивачем було укладено договір купівлі-продажу № 10-03/2017 з ТОВ "Берн Альянс" (том 2 а.с. 133-135).

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 10-03/2017 від 10.03.2017, на виконання умов вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити силовий кабель: ВВГнг-LS 5х120 - 3119,266 м, СБ2л-10 3х240 - 1323,54 м, ВБ6Швнд 5*240 - 2200,00 м (том 2 а.с. 136).

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбаний товар, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Оункепітал", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 10.07.2017 № 0004851406 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а також суперечить встановленим у справі обставинам, є протиправним та підлягає скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви було сплачено 301600,00 грн судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.10.2017 № 3180 та № 3185 від 20.10.2017.

При цьому, ухвалою суду від 24.10.2017 відстрочено сплату судового збору ТОВ "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" в сумі 1238247,42 грн до ухвалення рішення у справі.

Частиною другою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а відстрочену суму судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної судової адміністрації України за наступними платіжними реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО (код банку) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 133, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, ідентифікаційний код 34181461) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код 39440996) від 10.07.2017 № 0004851406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ" (63524, Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. 152 Стрілецької дивізії, 16, ідентифікаційний код 34181461) сплачений судовий збір в розмірі 301600,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, ідентифікаційний код 39440996) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1238247,42 грн. за наступними платіжними реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО (код банку) - 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147- VІІІ).

Суддя В.П. Катющенко