Рішення № 76471229, 04.09.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/948/18

04 вересня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Багрія Б.Є.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ККваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 27.04.2018 р. №18/8 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3, зобов'язавши відповідача повторно розглянути скаргу від 19.01.2018 р., разом із додатками до неї від 22.02.2018 р. та 29.03.2018 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018 р. дану справу передано на розгляд судді Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В.

В подальшому, суддею Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В. заявлено самовідвід від розгляду даної справи, ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В. від 04.06.2018 р. заяву про самовідвід від розгляду адміністративної справи №819/948/18 задоволено, а справу передано для проведення її подальшого перерозподілу в автоматизованій системі документообігу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2018 р. справу передано на розгляд судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзію О.П.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мандзія О.П. від 02.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 05.07.2018 р.

Ухвалою суду від 05.07.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залучено до участі у справі ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Відкладено підготовче засідання на 08.08.2018 р.

Ухвалою суду від 08.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, продовжено процесуальний строк розгляду підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23.08.2018 р.

Ухвалою суду від 23.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по справі по суті на 04.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в 2017 р. матір позивача ОСОБА_5, будучи при добрій пам'яті та здоровому глузді, добровільно подарувала їй декілька об'єктів нерухомого майна. У подальшому, будучи не задоволеним таким вчинком матері, її рідний брат ОСОБА_6 від імені матері за сприяння адвоката ОСОБА_3 подав ряд позовів до суду про визнання договорів дарування недійсними та порушення декількох кримінальних проваджень за завідомо неправдивими заявами про ніби заволодіння майном шляхом шахрайства, викрадення ювелірних виробів та підроблення документів.

На думку позивача, адвокат ОСОБА_3 вчиняв дії спрямовані на те, щоб позовна заява потрапила до потрібного суді, оскільки на протязі десяти днів до суду направлялись декілька аналогічних позовів. Крім цього, на досудовому слідстві адвокат надає клієнту поради спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, оскільки її матір, являючись особою похилого віку середньою освітою самостійно навіть не могла б додуматись до того що заявляє. Ба більше, у протоколі допиту потерпілого - її матері від 16.09.2017 р. покази замість неї надавав саме адвокат ОСОБА_3 Також, адвокат у ході проведення слідчих дій, поводить себе не коректно, відверто ображає та принижує її гідність.

Серед іншого, в діях адвоката ОСОБА_3 вбачається конфлікт інтересів, оскільки у цивільній справі № 607/12803/17, яка перебуває у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позивача представляє адвокат ОСОБА_3, а відповідача - адвокат ОСОБА_7, які являються працівниками однієї юридичної фірми "Константа юргруп". При цьому, адвокат ОСОБА_3 діє всупереч інтересам своєї довірительки - матері позивача ОСОБА_5, представляючи в іншому проваджені інтереси брата позивача ОСОБА_6

Відповідно до наведеного, позивач вважає, що адвокатом ОСОБА_3 допущено порушення норм Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, однак відповідачем спірним рішенням протиправно відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3 внаслідок поверхнево здійсненої перевірки без опитування ОСОБА_8 та ОСОБА_1, та без врахування, викладених у скарзі та додатках до неї, обставин, а також з недотриманням законодавчо визначеного строку розгляду такої, що стало причиною звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.73-77), просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов (а.с.51-53). Пояснив, що перевірку відомостей звернення позивача стосовно неправомірних, на її думку, дій адвоката ОСОБА_3 26.01.2018 р. було доручено йому для розгляду як члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області. Проте, позивачем 22.02.2018 р. та, в подальшому 29.03.2018 р., подано додаткові матеріали, які є доповненням до скарги і потребували додаткового вивчення та аналізу, що зумовило недотримання строків розгляду такої.

З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду, реалізуючи надане право було опитано та отримано пояснення від клієнтів ОСОБА_3, слідчого слідчого відділу Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9. При цьому, перевірка відомостей про дисциплінарний проступок здійснюється уповноваженим членом дисциплінарної палати на свій розсуд у відповідності до нормативно-правових актів, а не в порядку визначеним позивачем.

Водночас, звинувачення, викладені у скарзі не підтверджено в ході перевірки належними та допустимими доказами, по суті являються припущеннями позивача та виходять за межі повноважень дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, оскільки мова в них йде не про дисциплінарні проступки.

За таких обставин, з огляду на відсутність законних підстав для відкриття дисциплінарного провадження та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_3, спірне рішення від 27.04.2018 р. №18/8 прийняте правомірно, на підставі повно і всебічно досліджених документів, що містяться в матеріалах справи, а тому до скасування не підлягає. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з мотивів, наведених у письмових поясненнях (а.с.64-72, 234-235). Пояснив, що до відповідача подано скаргу з метою дискредитування ефективного захисту інтересів його клієнтів матері позивача ОСОБА_5 та брата позивача ОСОБА_6, представництво яких здійснює у кримінальних та цивільних справах. Вважає, що ним не вчинялися дії які могли б свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку. Разом з цим, в ході перевірки відомостей звернення позивача стосовно неправомірних дій такі не знайшли свого належного підтвердження. Стверджує, що спірне рішення прийнято відповідачем з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області зі скаргою від 19.01.2018 р. (а.с.99-105), разом із додатками до неї від 22.02.2018 р. (а.с.140-145) та 29.03.2018 р. (а.с.187-188), в якій просив порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 та прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права заняття адвокатською діяльністю та виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 27.04.2018 р. №18/8 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо дій адвоката ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю для цього підстав (а.с.92-95).

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінюючи правомірність рішення, дій відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у ч.2 ст.2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

При вирішенні позовних вимог суд враховує наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон).

В силу приписів ч.1 ст.20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; 3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом; 4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; 5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; 7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; 8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом; 9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів; 10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань; 11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.

У відповідності до ч.1 ст.21 Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

При цьому, згідно із ч.2 вказаної норми адвокату забороняється 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, зокрема, адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Серед іншого, у ст.9 Правил адвокатської етики визначено неприпустимість конфлікту інтересів, зокрема адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.

Згідно із ст.42 Правил адвокатської етики представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Зі змісту ст.33 Закону слідує, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч.1 ст.34 Закону).

Як передбачено ч.2 ст.34 Закону дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (ч.1 ст.36 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно ч.1 ст.37 Закону дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката передбачена ст.38 Закону, відповідно до норм якої, зокрема, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Аналогічні приписи містяться у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, що яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. №120 зі змінами (далі - Положення).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що для вирішення питання про порушення дисциплінарної справи або про відмову у її порушенні, комісія на підставі наявних та зібраних матеріалів перевіряє наявність підстав для порушення дисциплінарної справи. Зазначені підстави, які, на думку скаржника, вказують на наявність дисциплінарного проступку адвоката, мають міститися у самій скарзі. Оцінюючи підстави, наведені скаржником, в сукупності з отриманими поясненнями адвоката, дії якого оскаржуються, комісія шляхом голосування має встановити наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку і лише в таких випадках порушує дисциплінарну справу, в ході якої здійснює перевірку доводів та доказів, в тому числі додатково поданих сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_3 діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 02.06.2017 р., виданого Радою адвокатів Тернопільської області (а.с.106).

Позивач звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області зі скаргою від 19.01.2018 р., в якій просив порушити дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_3 та прийняти рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права заняття адвокатською діяльністю та виключенням із Єдиного реєстру адвокатів України(а.с.99-105).

При цьому, 22.02.2018 р. позивачем надано додаткові матеріали, які є доповненням до скарги (а.с.140-145).

У відповідності до довідки про розгляд скарги ОСОБА_4 стосовно неправомірних на її думку дій адвоката ОСОБА_3 та вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження від 23.02.2018 р. (а.с.171-172), на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області 26.01.2018 р. розгляд звернення доручено члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області ОСОБА_2 Однак за наслідками попереднього розгляду скарги, останнім запропоновано надати час для зібрання пояснень у всіх учасників, прізвища яких вказані у зверненні, витребувати необхідні документи, що підтверджують чи спростовують допущення ОСОБА_3 правопорушення, провести системний аналіз усього зібраного, а після цього прийняти рішення, яке винести на засідання дисциплінарної комісії.

В подальшому, 22.02.2018 р. позивачем знову ж подано доповнення до скарги з додатками (а.с.187-188).

За результатами розгляду скарги від 19.01.2018 р., разом із доповненнями до неї від 22.02.2018 р. та 29.03.2018 р., рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області від 27.04.2018 р. №18/8 відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо дій адвоката ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю для цього підстав (а.с.92-95).

Як визначено у ст.30 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках (ст.31 Положення).

Встановлені судом обставини свідчать про перевищення відповідачем зазначеного у ст.30, 31 Положення строку розгляду скарги позивача від 19.01.2018 р., що допускається вказаними ж законодавчими нормами у виняткових випадках. Суд відзначає, що перевищення строку розгляду скарги про дисциплінарний проступок адвоката у даних спірних відносинах зумовлене саме позивачем шляхом подання 22.02.2018 р., та, в подальшому, 29.03.2018 р. доповнень до скарги, які потребували додаткового вивчення, перевірки та аналізу. Разом з тим суд вважає, що у даному випадку перевищення строку розгляду справи не може бути самостійною підставою для скасування оскарженого рішення відповідача.

Як слідує з довідки про розгляд скарги громадянки ОСОБА_4 стосовно неправомірних на її думку дій адвоката ОСОБА_3 від 27.04.2018 р. (а.с.96-98), в ході проведеної перевірки наявності чи відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, що є підставою для порушення дисциплінарної справи встановлено наступне.

У звернені зокрема вказано, що в 2017 р. матір позивача ОСОБА_5, будучи при добрій пам'яті та здоровому глузді, добровільно подарувала їй декілька об'єктів нерухомого майна (а.с.129-132).

У подальшому, будучи не задоволеним таким вчинком матері, її рідний брат ОСОБА_6 від імені матері за сприяння адвоката ОСОБА_3 подав ряд позовів до суду про визнання договорів дарування недійсними та порушення декількох кримінальних проваджень за завідомо неправдивими заявами про ніби заволодіння майном шляхом шахрайства, викрадення ювелірних виробів та підроблення документів.

При цьому скаржник вказує, що адвокат ОСОБА_3 надаючи правову допомогу її матері, допомагає братові ОСОБА_6 в реалізації його вище згадуваних злочинних планів, а також грубо порушує її майнові права, норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правила адвокатської етики.

Зокрема, заявниця стверджує, що адвокат ОСОБА_3 на досудовому слідстві надає клієнту поради спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, оскільки вважає, що її матір, являючись особою похилого віку та з середньою освітою самостійно навіть не могла б додуматись до того що заявляє. Також, вказує, що адвокат у ході проведення слідчих дій, поводить себе не коректно, відверто ображає та принижує її гідність.

На думку позивача, адвокат ОСОБА_3 всупереч ст.7 Правил адвокатської етики, відповідно до якої адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству, вчиняв дії спрямовані на те, щоб позовна заява потрапила до "потрібного судді". Оскільки, на протязі десяти днів до суду направлялось декілька аналогічних позовів (а.с.118-122).

Однак, перевіркою відомостей встановлено, що вказані обставини мали місце до введення в дію нового Цивільного процесуального кодексу України, яким такі дії вважаються зловживанням процесуальними правами та заборонені, а отже подання до 15.12.2017 р. декількох позовів до одного і того ж відповідача, з тих же підстав не є порушенням законодавства.

У доповнені до скарги, позивач стверджує, що у протоколі допиту потерпілого - її матері від 16.09.2017 р. покази замість неї надавав саме адвокат ОСОБА_3 (а.с.109-110), що на її думку підтверджується листом слідчого відділу Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9, згідно якого інтереси потерпілої впродовж усього часу досудового розслідування представляв лише вказаний адвокат і інших представників не було (а.с.189).

Проте, опитуванням всіх учасників даної слідчої дії, кожного окремо встановлено, що допит потерпілої дійсно проводився в приміщення будівлі Національної поліції міста Тернополя, покази надавала особисто ОСОБА_5 без участі свого представника, який її тільки привів туди і дальше був відсутній (а.с.173, 174-179, 180-183). Більше того, в протоколі дійсно не вказано, що допит проведений з участю представника і немає його підпису в кінці протоколу. Заявниця робить такі припущення лише на тому, що на звороті першого аркуша вказано "по суті заданих запитань представник потерпілого показав наступне", а також допущено багато граматичних помилок, в тому числі і в прізвищі слідчого.

Серед іншого, позивач стверджує, що в діях адвоката ОСОБА_3 вбачається конфлікт інтересів, оскільки у цивільній справі №607/12803/17, яка перебуває у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області позивача представляє адвокат ОСОБА_3, а відповідача - адвокат ОСОБА_7, які являються працівниками однієї юридичної фірми "Константа юргруп". При цьому, адвокат ОСОБА_3 діє всупереч інтересам своєї довірительки - матері позивача ОСОБА_5, представляючи в іншому проваджені інтереси брата позивача ОСОБА_6

Однак, відповідачем встановлено, що на відміну від позивача, у діях її матері та сина жодних розбіжностей немає (а.с.184-186). Відтак, відсутні порушення щодо надання адвокатом ОСОБА_3 їм обом правову допомогу (а.с.123-126).

Крім того, позивач стверджує, що адвокат ОСОБА_3 регулярно та цілеспрямовано принижує її честь та гідність, розповсюджує щодо неї неправдиву інформацію. Зокрема, у своїх запитах вказує фабулу, ніби то вона шахрайським способом заволоділа майном свої матері, у той час як її вина ще не доведена та не встановлена вироком суду.

Проте, сама заявниця зазначає, що її матір (знову ж таки під тиском сина ОСОБА_6 та намовлянням адвоката) подала в поліцію заяву про шахрайське заволодіння житловим будинком. Адвокат, відповідно посилається на вказане повідомлення про вчинення злочину (а.с.227-229).

Водночас, у відповідності до пояснень самої ОСОБА_5 (а.с.180-183) нею укладено угоду з адвокатом ОСОБА_3 про надання правової допомоги, ініціатором якої була вона особисто без будь якого тиску з боку сина чи адвоката. Необхідністю надання кваліфікованої правової допомоги стало те, що її дочка шляхом обману заволоділа її власністю - житловим будинком, а потім відчужила його сторонній особі. Вважає, що скарга позивача є безпідставна і не відповідає дійсності. Претензій до свого представника не має, отримує кваліфіковану правову допомогу та всі документи, які допомагає виготовляти адвокат, нею перечитувались і відповідно погоджуються.

Суд відзначає, що спростування наведених фактів не знайшло свого належного підтвердження і в ході судового розгляду даної адміністративної справи.

Так, дослідивши зміст скарги, доповнення та матеріали додані до них, вивчивши матеріали перевірки та опитування причетних осіб, дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області рішенням від 27.04.2018 р. №18/8 відмовила у відкритті дисциплінарного провадження щодо дій адвоката ОСОБА_3, у зв'язку з відсутністю для цього підстав (а.с.92-95).

Даючи оцінку оскаржуваному рішенню суд вважає за необхідне відзначити, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Тернопільської області суд надає виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Вказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25.06.2018 р. у справі №810/1972/17.

Як вбачається із змісту спірного рішення №18/8 від 27.04.2018 р., відповідачем зроблено висновок, що звинувачення, викладені у скарзі не підтвердженні належними та допустимими доказами, по суті являються припущеннями заявниці та виходять за межі повноважень дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області, оскільки мова в них йде не про дисциплінарні проступки.

При цьому, вказане рішення містить як оцінку обставини, викладених у скарзі позивача від 19.01.2018 р., разом із додатками до неї від 22.02.2018 р. та 29.03.2018 р., так і повний виклад матеріалів, які були предметом перевірки, та за якими воно прийняте.

Водночас, суд не приймає до уваги доводи позивача про поверхневість та необ'єктивність висновків дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області з огляду на не опитування ОСОБА_8 та ОСОБА_1, оскільки вказане являється правом, а не обов'язком відповідача, у відповідності до ч.2 ст.38 Закону, згідно якої під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право, зокрема, опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку.

За таких встановлених обставин, враховуючи вищенаведені положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. №120, суд дійшов до переконання, що висновки дисциплінарної палати Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області про відсутність в діях адвоката ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку за наслідками розгляду скарги позивача є обґрунтованими та здійсненими за результатами вивчення наданих доказів, а обставини, на які посилається позивач, не знайшли свого належного підтвердження та на законність спірного рішення не впливають.

Наведене в сукупності свідчить, що рішення №18/8 від 27.04.2018 р. про відмову у відкритті дисциплінарного провадження щодо дій адвоката ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю для цього підстав, є вмотивованим, прийнятим у відповідності до встановленої процедури та, як наслідок, правомірним, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправним та скасування такого до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання повторно розглянути скаргу від 19.01.2018 р., разом із додатками до неї від 22.02.2018 р. та 29.03.2018 р., слід зазначити, що остання є похідною вимогою від розглянутої вище (основної вимоги), у розумінні положень п.23 ч.1 ст.4 КАС України, а тому також не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі за встановленої судом безпідставності його вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області (місцезнаходження: 46001, місто Тернопіль, вулиця Князя Острозького, будинок 10, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25693808), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 (робоча адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.