Рішення № 76471045, 04.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2147/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Адамської І.П.,

представника третьої особи Мельника Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Державний реєстратор державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 (далі - державний реєстратор ОСОБА_4, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи", третя особа), з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1434/5 від 05.05.2018 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" в частині передбаченій п. 3 наказу, а саме: "Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Ухвалою судді від 29.05.2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання, залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ДП "Національні інформаційні системи".

Ухвалою суду від 11.06.2018 року забезпечено позов у даній справі шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України №1434/5 від 05.05.2018 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" в частині щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців - до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 26.07.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про об'єднання справ в одне провадження.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ, винесений за результатами проведення камеральної перевірки, прийнято з порушенням встановленого законодавством Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №990. Позивач стверджує, що відповідачем при прийнятті наказу на підставі довідки про результати камеральної перевірки порушено принципи обґрунтованості та гласності. Також позивач стверджує, що був позбавлений права взяти участь у процесі прийняття оскарженого наказу шляхом надання йому можливості надати пояснення. Таким чином, позивач вважає оскаржений наказ відповідача таким, що прийнятий з порушенням законодавства та просить його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, які наведені у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що відповідна комісія уповноважена на проведення камеральної перевірки державних стандартів та/або суб'єктів державної реєстрації, встановивши, що державним реєстратором порушено порядок державної реєстрації прав складає довідку, яка є підставою для прийняття суб'єктом розгляду рішення, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у формі наказу. Вказана довідка (висновок) є лише носієм доказової інформації про виявлені порушення на підставі якого приймається відповідне рішення. Представник відповідача у наданому відзиві зазначила, що відповідачем в процесі проведення камеральної перевірки було дотримано вимог законодавства у повному обсязі. Довідка, яка міститься в матеріалах справи містить опис вчинених позивачем порушень чинного законодавства у сфері державної реєстрації, а наказ, що оскаржується, винесений на підставі довідки від 04.05.2018 року. Щодо непроведення відповідачем дослідження або перевірки фактів від 04.05.2018 року за результатами проведення камеральної перевірки державного реєстратора та ненаведення мотивів застосування такого дисциплінарного стягнення, як тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав в частині терміну блокування (6 місяців), представник зазначив наступне. Підставою для винесення наказу були матеріали камеральної перевірки щодо дотримання законодавства в процесі проведення реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у формі довідки. Блокування доступу до реєстрів є контрольною функцією Міністерства юстиції України, яка застосовується виключно за наслідками порушень в процесі вчинення реєстраційних дій. Враховуючи наведене, представник відповідача вважає оскаржуване у даній справі рішення мотивованим, тому просить у задоволенні вимог відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ДП "Національні інформаційні системи" в судовому засіданні проти позову заперечив. У пояснення на позовну заяву від 06.06.2018 року (вх. № 17623 від 07.06.2018 року) зазначив, що у підприємства відсутні повноваження надавати правову оцінку рішенням Міністерства юстиції України про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав. Таким чином, вчинення ДП "Національні інформаційні системи" дій щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на виконання наказу Міністерства юстиції України № 1434/5 від 05.05.2018 "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно - технічний центр Держпраці" здійснювалось на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України та підзаконними нормативно - правовими актами.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року № 1466/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного підприємства "Західний експертно - технічний центр Держпраці" 04.05.2018 року було проведено камеральну перевірку реєстраційних дій державних реєстраторів вказаного підприємства.

За результатами проведення камеральної перевірки складено довідку від 04.05.2018 року, відповідно до якої виявлено порушення вимог статей 3, 10, 16, 18, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 10, 12, 25 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, пунктів 4, 10, 11, 12, 13, 56 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 за заявою №2554471 оскільки за зазначеною завою не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв і запитів (відсутній пошук у базі даних заяв), під час розгляду заяви № 25535344 державним реєстратором також не здійснено пошуку відомостей у Державному реєстрі прав. Під час реєстрації заяв №№25544711, 25535344 до Державного реєстру прав не долучено жодної електронної копії з поданих документів, на підставі яких внесено зміни до відомостей Державного реєстру прав.

На підставі матеріалів камеральної перевірки, Міністерство юстиції України винесло наказ № 1434/5 від 05.05.2018 року "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" в частині передбаченій п. 3 наказу, а саме: "Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Не погоджуючи із вказаним наказом, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 року №1666-VIII, який набрав чинності 02.11.2016 року, Закон №1952-IV доповнено статтею 37-1 "здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав", якою Міністерство юстиції України наділено повноваженнями контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

Згідно зі статтею 37-1 Закону №1952-IV, за результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, про обмеження доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на певний строк.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження вищевказаних рішень, забезпечує їх негайне виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 37-1 Закону №1952-IV Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затверджений постановою від 21.12.2016 року № 990, який набрав чинності 30.12.2016 року (далі також - Порядок № 990) та, зокрема, безпосередньо визначає процедуру здійснення Міністерством юстиції України відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку №990, камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Міністерства юстиції України, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Міністерства.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Пунктом 7 цього д Порядку передбачено, що копія наказу Міністерства юстиції України про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Відповідно до п. 8 Порядку № 990, під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

Згідно п. 9 цього ж Порядку, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються:

дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік);

прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку;

підстава проведення камеральної перевірки;

опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів;

пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Відповідно до п. 10 Порядку, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктами 1 і 2 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", виконуються технічним адміністратором реєстрів.

Рішення, передбачені пунктом 3 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 3 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України шляхом складення протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення, передбачені пунктом 4 частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 4 частини другої статті 34-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", виконуються шляхом надіслання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Матеріали проведеної камеральної перевірки щодо акредитованого суб'єкта державної реєстрації та/або державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з таким суб'єктом, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації надсилаються до постійно діючої комісії з питань акредитації суб'єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб'єктів вимогам акредитації Міністерства юстиції України для розгляду та прийняття рішення відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 12 Порядку №990, копії рішення, прийнятого за результатами проведеної камеральної перевірки, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику (в разі розгляду скарги), державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у разі виявлених порушень, комісія, що проводить камеральну перевірку має право витребовувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах, та відповідно вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень щодо виявлених порушень.

Представник позивача зазначив, що під час проведення перевірки будь - яких заходів, які б були спрямовані на перевірку виявлених порушень не проводилося, а саме не запитувалися копії документів на паперових носіях, не відбиралися пояснення щодо виявлених порушень.

Вказане на думку суду свідчить про позбавлення державного реєстратора права на участь у процесі прийняття оскарженого рішення, шляхом надання пояснень щодо виявлених порушень.

Крім того, як вбачається з довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно - технічний центр Держпраці" від 04.05.2018 року, в частині, яка містить опис поршень позивача, зазначається, що державним реєстратором ОСОБА_4 на порушення вимог ст. 3, 10, 23 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", та п. 40, 54 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 внесено зміни до відомостей Державного реєстру прав за заявою 26169659 за відсутності документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його об'єднання (допоміжні господарські приміщення) та документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Однак, при описі вказаного порушення не зазначено дати вчинення державним реєстратором цього порушення.

Суд зазначає, що повноваження зі здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, на підставі статті 37-1 Закону №1952-IV та Порядку від 21.12.2016 року № 990, Міністерство юстиції України отримало з 02.11.2016 року, а шляхи реалізації таких повноважень - лише з 30.12.2016 року.

Тому, відсутність зазначення дати вчинення певного порушення ставить під сумнів наявність у відповідача повноважень зі здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав станом на дату такого порушення.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 10 Порядку №990, за результатами проведеної камеральної перевірки Міністерство юстиції України на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Комісія, що проводить камеральну перевірку у довідці зазначає опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів та свої пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

Як уже зазначалося, комісія у позивача не витребовувала жодних документів на паперових носія, які б підтвердили вчинені порушення та не відбирала жодних пояснень, водночас рекомендувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав строк на 6 місяців.

Вказане свідчить про порушення відповідачем принципів обґрунтованості та гласності прийнятого рішення.

Зокрема, принцип обґрунтованості прийнятого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб'єкт владних повноважень повинен враховувати принцип гласності. Особа, щодо якої приймається рішення має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень. Вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи, має право брати участь у прийнятті рішення шляхом надання пояснень.

При прийнятті рішення відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень, відповідачем при проведенні перевірки та складенні довідки не було забезпечено участі державного реєстратора у процесі прийняття рішення, а Міністерство юстиції України при винесенні оскарженого наказу не перевірило вказаних недоліків, а винесло рішення виключно на підставі рекомендацій комісії, що проводила камеральну перевірку.

Також слід зазначити, що суд позбавлений можливості надати правову оцінку мотивам позивача, які стосуються дій останнього при реєстрації права власності, в контексті спірного наказу, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б кваліфікували дії державного реєстратора як порушення чинного законодавства.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу № 1434/5 від 05.05.2018 року в частині передбаченій п. 3, а саме: "Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на шість місяців.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС).

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконано.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У вказаній статті закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії-принципи, знаючи, що адміністративний суд керуватиметься ними у разі оскарження відповідних рішень, дій чи бездіяльності. Законодавче закріплення цих критеріїв-принципів також дає можливість фізичній чи юридичній особі сформувати уявлення про якість та природу належних рішень чи дій, які вона має право очікувати від суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на наведені вище обставини, суд вважає, що оскаржене рішення відповідача не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1434/5 від 05.05.2018 року "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" в частині передбаченій п. 3 наказу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1434/5 від 05.05.2018 року "Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" в частині передбаченій п. 3 наказу, а саме: "Тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.

Стягнути з Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Городецького, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного реєстратора державного підприємства "Західний експертно-технічний центр Держпраці" ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2018.

Суддя В.М. Сакалош