Рішення № 76470826, 14.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3666/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кухар Н.А. розглянувши у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області про зобов»язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за повний відпрацьований останній місяць та зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач з 18.01.2004 р по 06.11.2015 р. проходив службу в управлінні державної охорони при ГУМВС у Львівській області. З 07.11.2015 року прийнятий на службу в Національну поліцію. Наказом Управління поліції охорони у Львівській області від 14.06.2018 № 149 о/с позивача було звільнено зі служби відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) та вказано, що вислуга років позивача на день звільнення складає 15років 11 місяців 08 днів. Позивач зазначив, що грошова допомога відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому при звільненні не виплачувалася, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив повідомити чи нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби. Втім, 23.07.2018 відповідач листом № 2246/43/33/01-2018 повідомив позивача, що оскільки позивач на час звільнення не мав права на пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону на позивача не розповсюджується. Однак, позивач не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки вважає, що він належить до осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а відтак і для отримання такої виплати відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що частина 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачає виплату одноразової грошової допомоги лише такій звільненій особі, яка при звільненні мала право на пенсію згідно зазначеного Закону. Вказує, що посилання позивача на встановлення інвалідності не заслуговують уваги, оскільки позивач на момент звільнення не мав жодного висновку про наявність права на пенсію. Окрім того, відповідач зазначив, що відповідно до п. 5 ст. 100 Закону України "Про Національну поліцію" при наявності права на декілька видів грошової допомоги особі виплачується лише одна за її вибором, а не всі. Відповідач стверджує, що на даний час проводиться оформлення документів щодо надання грошової допомоги позивачу відповідно до п.п. 3 п. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", що не уможливлює виплату одноразової грошової допомоги з інших підстав. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Позивач з 18 січня 2004 року по 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 7 листопада 2015 року по 14 червня 2018 року проходив службу в поліції, що підтверджується записами в трудовій книжці Серії НОМЕР_2.

Наказом Управління поліції охорони у Львівській області від 14 червня 2018 року № 1490 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1 було звільнено через хворобу за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону "Про Національну поліцію". Згідно вказаного наказу стаж служби в поліції складає 15 років 11 місяців 08 днів.

06 липня 2018 року позивач звернувся із запитом до Управління поліції охорони у Львівській області, в якому просив провести виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції у зв»язку з хворобою в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

23 липня 2018 року Управління поліції охорони у Львівській області надало відповідь на вказаний запит, викладену у листі № 2246/43/33/02-2018, в якому зазначило, що позивач на час звільнення не мав права на пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому виплата одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону та постанова КМ України від 17.07.1992 № 393 на позивача не розповсюджується.

Позивач не погодившись з такими діями Управління поліції охорони у Львівській області звернувся з даним позовом до суду.

Суд при вирішенні спору виходив з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон).

Даний Закон та постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - постанова від 17 липня 1992 р. N 393) дійсно передбачають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні працівників. Однак, право на отримання такої допомоги виникає за наявності певних умов.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вказана норма права встановлює певні умови, за яких виникає право на виплату одноразової грошової допомоги. Так, зазначена допомога виплачується особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також умовою виплати відповідної допомоги є звільнення зі служби за станом здоров'я.

Як встановлено судом, позивач проходив службу в Управління поліції охорони у Львівській області та наказом Управління поліції охорони у Львівській області від 14 червня 2018 року № 1490 о/с був звільнений зі служби у зв'язку з хворобою за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону "Про Національну поліцію".

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №807697 від 24.07.2018 року позивачу встановлена третя група інвалідності, травма одержана під час проходження служби в результаті нещасних випадків не пов'язаних з виконанням службових обов»язків.

Згідно з статтею 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

Відповідно до ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та інші закони України визначають осіб, які не є військовослужбовцями, проте мають право на пенсійне забезпечення в порядку та на умовах, передбачених для осіб, звільнених з військової служби.

Такий перелік осіб у ч. 1 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" був замінений словосполученням "деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом".

Порядок та розміри одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 10 Порядку у редакції, чинній на час звільнення позивача, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідач зазначив, що позивач звернувся із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 року № 4. Згідно листа від 13.08.2018 року висновок про призначення допомоги відповідачем скеровано до Департаменту поліції охорони.

Пунктом 5 ст. 100 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

Отже, суд вважає обґрунтованим твердження відповідача про неможливість одночасної виплати двох видів грошової допомоги позивачу з огляду на приписи чинного законодавства. Так, позивач вже скористався правом на отримання одноразової допомоги у зв'язку з інвалідністю, подавши відповідну заяву, яка була розглянута та за результатами її розгляду прийнято позитивне рішення, а тому позовні вимоги про нарахування та виплати одноразової допомоги при звільненні у зв'язку з хворобою, на думку суду, є безпідставними.

Крім того, не підлягає до задоволення позовна вимога щодо нарахування та виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги по день фактичного розрахунку, так як є похідною позовною вимогою та залежить від задоволення основної вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На думку суду, позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та вимог законодавства України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. . 72, 73, 242-246, 250 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( 82547, Львівська обл.. Турківський р-н смт.Бориня, ід № НОМЕР_1) до Управління поліції охорони у Львівській області ( 79019, м.Львів вул..Липинського,44, код ЄДРПОУ 40108887) про зобов»язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2018 року.

Суддя Кухар Н.А.