Ухвала суду № 76470687, 13.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви без розгляду

13 вересня 2018 року м. Житомир справа №806/2223/18

категорія 8.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про внесення виправлень згідно п.3 ст.253 КАСУ в судове рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області із позовом, в якому просить визнати не чинним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №0005785312 від 01 березня 2018 року на суму 13 364,56 грн зі сплати штрафу за порушення термінів реєстрації податкової накладної №15 від 21.11.2016 для Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у адміністративній справі №806/2223/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" відмовлено.

10 вересня 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" згідно п.3 ст.253 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до змісту якої просить вирішити питання про внесення виправлень з урахуванням ст.32 Закону №2346-ІІІ, рішення бізнес-омбудсмена від 23 червня 2018 року, рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №804/2322/17 та відзиву відповідача про існування 06.12.2016 збою електронного адміністрування ПДВ.

Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши клопотання про внесення виправлень в судове рішення на предмет обґрунтованість та на відповідність вимогам статей 166, 167, 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню без розгляду заявникові з наступних підстав.

Положеннями статті 253 КАС України встановлено, що суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Так, в обґрунтування поданого клопотання зазначено, що судом при вирішенні спору по суті не було надано правову оцінку рішення бізнес-омбудсмена від 23 червня 2018 року, не враховано положення статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-ІІІ, правової позиції, викладеної в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №804/2322/17 та інформацію, викладену у відзиві на позовну заяву про існування 06.12.2016 збою електронного адміністрування ПДВ.

Суд зазначає, що відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.

Частиною п'ятою статті 242 КАС України закріплено обов'язок суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи в частині неврахування правової позиції, викладеної в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №804/2322/17, як підстави для внесення виправлень у судове рішення є безпідставними.

Щодо доводів заявника в частині не надання правової оцінки тим чи іншим доказам у справі, суд наголошує, що при вирішенні спору по суті судом було надано належну оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам та зазначає наступне.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Правова позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 червня 2018 року у справі №127/3429/16-ц (провадження №61-13439св18), які відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд також звертає увагу заявника, що останній не є належним та уповноваженим суб'єктом, який може надавати оцінку рішенням суду. У разі незгоди із рішенням суду та/або виникнення сумнівів у його обґрунтованості, заявник, як позивач у адміністративній справі №806/2223/18, має право ініціювати судовий перегляд такого рішення у апеляційному та касаційному порядку шляхом подання апеляційної та/або касаційної скарги відповідно.

Суд наголошує, що подання клопотання про внесення виправлень у судове рішення з мотивів незгоди із рішенням суду або з метою внесення виправлень у викладення встановлених судом обставин справи не відповідає завданням адміністративного судочинства та суперечить чинним нормам процесуального законодавства.

Крім того, заявником у поданому клопотанні не наведено арифметичних помилок та/або технічних описок у рішенні суду, які потребують виправлення та можуть бути виправлені судом шляхом постановлення відповідної ухвали в порядку статті 253 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи, що клопотання заявника не містить належного зазначення арифметичних помилок та/або технічних описок у рішенні суду, які потребують виправлення та можуть бути виправлені судом в порядку статті 253 КАС України, а наведені заявником мотиви для внесення виправлень у судове рішення та бажаний спосіб їх внесення є очевидно безпідставними та суперечать чинним нормам Кодексу адміністративного судочинства України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про внесення виправлень в судове рішення не підлягає задоволенню.

Суд також звертає увагу заявника, що у разі повторного подання заяв та клопотань, які є необґрунтованими та очевидно безпідставними, суд має право повернути таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 7, 167, 253, 250, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд,

ухвалив:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" про внесення виправлень згідно п.3 ст.253 КАСУ в рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року - відмовити.

Копію ухвали надіслати сторонам та учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 13 вересня 2018 року.

Суддя О.Г. Попова

інше відмова у клопотанні про внесення виправлень у судове рішення