Ухвала суду № 76469034, 13.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 13.09.2018

ЄУН № 320/8334/17

1-кп/320/299/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді - Редько О.В., за участю секретаря судового засідання - Колесніковій Л.В., розглянувши у судовому засіданні в місті Мелітополі Запорізької області об'єднане кримінальне провадження № 12017080000000196 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора - Навка Н.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5

захисника обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвоката Рудченко В.О.

захисника обвинуваченого ОСОБА_1- адвокат Щербань Т.Ю.

потерпілих - ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілих - ОСОБА_10

ВСТАНОВИВ

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 08 листопада 2017 року надійшов затверджений обвинувачений акт від 07 листопада 2017 року в кримінальному провадженні № 12017080140004524 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Також до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 20 березня 2018 року надійшов затверджений обвинувачений акт від 16 березня 2018 року в кримінальному провадженні № 12014230220000857 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 189 КК України, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою від 14.06.2018 року вищевказані кримінальні провадження буди об'єднані.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_1, в зв'язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв'язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_2, в зв'язку з їх закінченням. Прокурор в поданому письмовому клопотанні зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не зменшилися й продовжують існувати. У зв'язку із цим прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 діб.

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_3

Також прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_4.

Крім того, від захисника ОСОБА_1 адвоката Рудченко В.О. надійшло клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 Захисник вказує, що судом при обранні та продовженні дії запобіжного заходу не враховані норми міжнародного права, не обрано альтернативний запобіжний захід. Також захисник вказує, що прокурором жодним чином не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник обвинуваченого просив суд звернути на увагу, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває дружина та двоє малолітніх дітей, які вже більше року не бачать свого батька.

Також від захисника ОСОБА_1 адвоката Щербань Т.Ю. надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 Захисник обвинуваченого також вказувала на недоведеність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Також захисник обвинуваченого звертає увагу суду на те, що збір доказів під час досудового розслідування справи, а саме при проведенні обшуків, відібранні зразків ДНК тощо, проводився з порушенням діючих норм кримінально-процесуального закону, а тому ці докази являється недопустимими.

Крім того, від захисника ОСОБА_2 адвоката Рудченко В.О. надійшло клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_2 Захисник вказує, що судом при обранні та продовженні дії запобіжного заходу не враховані норми міжнародного права, не обрано альтернативний запобіжний захід. Також захисник вказує, що прокурором жодним чином не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Захисник обвинуваченого просив суд звернути на увагу, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває дружина та малолітній син, який вже більше року не бачить свого батька.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також їх захисники заперечували проти продовження строку запобіжного заходу. Просили суд скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Рудченко В.О., посилався на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також захисник обвинувачених зазначив, що його підзахисні раніше не судимі, мають виключно позитивні характеристики.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Щербань Т.Ю. також посилався на те, що на даний час перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши обвинувачених та їх захисників, які просили відмовити у задоволенні клопотань прокурора, прокурора, потерпілих та їх представника, які заперечували проти скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд клопотання прокурора задовольнити, суд дійшов висновку, що клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокатів Рудченко В.О. та Щербань Т.Ю. про скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, в той же час підлягають задоволенню клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та клопотання прокурора про продовження дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язками передбаченими КПК виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі від 04.04.2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового слідства та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» чітко вказав наступне: вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд, щоразу зобов'язаний зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК, При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року справа «Харченко проти України).

Відповідно до п. 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Зенцов і інші проти Російської федерації» до визнання винним, обвинувачений повинен вважатися невинним, і мета даного положення, по суті, вимагає попереднього звільнення, якщо тривале утримання під вартою більш не являється обґрунтованим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Як вбачається із п.2.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанцій процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» № 14 від 19.12.2014 суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності відповідних клопотань сторін, оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду, а також це зумовлено необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Вирішуючи питання про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ст. 331 КПК України продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може перевищувати двох місяців, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду об'єднаного кримінального провадження, на теперішній час, у судовому засіданні були допитані з дотриманням вимог КПК всі потерпілі: ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13, крім того з дотриманням вимог КПК допитані більшість свідків обвинувачення та свідок захисту, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_12, в тому числі прямі очевидці події за епізодом вимагання (ч. 2 ст. 189 КК України) та особи присутні під час проведення обшуку за епізодом незаконного зберігання зброї (ч. 1 ст. 263 КК України).

Окрім того, під час досудового розслідування слідчим суддею Геєць Ю.В. було винесено ухвалу про задоволення клопотання сторони захисту про проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та фото портретної експертизи за матеріалами відеофіксації наявними в матеріалах кримінального провадження, яка стосується епізоду вимагання (ч. 2 ст. 189 КК України) та яка не була виконана органом досудового розслідування у зв'язку із чим під час судового розгляду ухвалами суду вирішувалось клопотання адвоката Астіона О.І. про зобов'язання слідчого, прокурора організувати виконання клопотання експерта про надання матеріалів, що необхідні для проведення експертних досліджень, вказаних у клопотанні експерта від 05.02.2018 року. Також у зв'язку із викладеним ухвала суду щодо задоволення клопотання адвоката Астіона О.І. роз'яснювалась та було постановлено ухвалу про доручення органу досудового розслідування Слідчому Управлінню ГУНП в Запорізькій області звернутися до суду з клопотанням про вилучення у потерпілого ОСОБА_8 апаратури запису (повний тракт запису), за допомогою якої були записані досліджуванні відеофонограми, яку передати в експертну установу (Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса), яка також на даний час органами досудового розслідування не виконана.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають під вартою з 16.06.2017 року, що становить один рік та майже три місяці попереднього ув'язнення, які у відповідності до правового висновку, що викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17, зараховуються на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Необхідно також враховувати, що тривалість проведення судового розгляду поступово зменшує наявні ризики і таке зменшення може бути настільки суттєвим, що для їх запобіганню може бути застосований альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а кожний факт продовження тримання особи під вартою потребує детального дослідження існуючих ризиків у сукупності із урахуванням тривалості їх застосування в поєднанні з іншими факторами. Це стосується і ризику можливості з боку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 впливати на потерпілих та свідків сторони обвинувачення, більша частина яких вже допитані у судовому засіданні.

Крім того, як вбачається з клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 та підтверджується наданими довідками, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись під вартою страждає від постійних болів у правому передпліччі. З урахуванням того, що ще 13.02.2016 року, оперативним шляхом йому була встановлена металева конструкція для фіксації перелому, та рекомендована операція по її видаленню через 1,5 року. У відповідності до довідки лікаря Дьоміна Павла Геннадійовича, виданої 23.08.2018 року, рекомендоване оперативне лікування - видалення- металевої конструкції з правого передпліччя. Вказану операцію неможливо провести в умовах слідчого ізолятору. За місцем проживання характеризується з позитивною сторони. Має позитивні характеристики від КЗ «ДЮСШ №1» та громадської організації «Мелітопольський міський спортивний клуб Спартак» у відповідності до яких ОСОБА_1 на протязі останніх 5 років приймає активну участь у житті організації, займається благодійною допомогою дитячому спорту, сприяє проведенню в місті спортивних заходів з притягненням відомих спортсменів. Одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_32 ІНФОРМАЦІЯ_2 Має постійне місце проживання в м. Мелітополі. Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходилась на стаціонарному лікуванні в м. Запоріжжі у клініці «Вітацентр» за адресом м. Запоріжжя, вул. Сєдова, б.3. Потребує постійного стороннього догляду. У відповідності до довідки має діагноз «АИТ, гипотиреоз средней тяжести, состояние компенсации. Вертеброгенная цервико-карниалгия, астенический, тревожньїй синдром. ДДП шейного отдела с явлением нестабильности, ПХЗС, Хронический панкреатит. Дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_29, ІНФОРМАЦІЯ_4, на теперішній час потребує госпіталізації та оперативного хірургічного втручання, наявний діагноз «умеренные диффузные изменения миометрия. Полип здометрия. Фолликулярная киста правого яичника»

Також, як вбачається з клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до консультативного висновку лікаря офтальмолога Дьякової Світлани Василівни від 09.07.2018 року, зір ОСОБА_2 погіршився та йому рекомендоване оперативне лазерне коректування зору. Окрім того, у відповідності до довідки лікаря Мелешко Дмитра Володимировича, від 15.08.2017 року, ОСОБА_2 страждає з дитинства «вегетососудистой дистанией с гипервентиляционным и дистоническим синдромами. Нуждается дважды в год в лечении». Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 має на утриманні дружину та малолітню дитину. Має позитивні характеристики від КЗ «ДЮСШ № 1» та ТОВ «Шеріф-М»

При цьому, суд при продовженні обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходив з мети застосування запобіжного заходу і враховував ризики, передбачені ст.177 КПК України, - що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати розгляду справи по суті.

Так, ОСОБА_1 за об'єднаним кримінальним провадженням обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, а також тяжкого злочину, а саме зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, за яке також передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі триває; умисного середньої тяжкості тілесне ушкодження, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 3 років; незаконному позбавленні волі або викраденні людини за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 5 років; крадіжці, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 обирався у кримінальному провадженні за обвинуваченням за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 189 КК України, за іншими кримінальними провадженнями запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Обвинувачений ОСОБА_2 також обвинувачується у скоєнні корисливого тяжкого злочину, а саме: вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження чи знищення його майна (вимагання), за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, судовий розгляд по справі триває, 13.03.2018 року засуджений за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що враховуючи міцність соціальних зв'язків обвинувачених, наявність постійного місця проживання обвинувачених, ступінь ризику переховування обвинувачених від суду є мінімальним, зважаючи на обсяг проведених процесуальних дій у ході судового розгляду ризик впливу на свідків та потерпілих значно зменшився. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином на стадії судового розгляду необґрунтований. Разом із тим, зважаючи на кількість пред'явлених обвинувачень ОСОБА_1 та засудження обвинуваченого ОСОБА_2 суд погоджується з думкою прокурора щодо існування ризику вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень, а щодо ризику продовження кримінального правопорушення, в якому вони обвинувачується - він себе вичерпав з направленням обвинувальних актів до суду.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що більше року попереднього ув'язнення обвинувачених не призвели до суттєвого прискорення досудового розслідування та судового розгляду, свідки по справі дають суперечливі покази, відмовляються від своїх показів даних під час досудового розслідування, тому ризик впливати на вказаних осіб є мінімальним.

Отже, клопотання захисників обвинувачених про скасування запобіжних заходів задоволенню не підлягають, натомість клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та клопотання прокурора про продовження дії застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Разом із тим, тривалість строку перебування під вартою, на думку суду, суттєво зменшила ризик переховування обвинувачених від суду та дає можливість обвинуваченим більш відповідально ставитись до своєї подальшої поведінки, а обрання альтернативного запобіжного заходу може позитивно вплинути на виправлення обвинувачених.

ЄСПЛ в своїх рішеннях від 06.11.2008 «Слоєв проти України» від 27.11.2008 року, «Свєршов проти України» наголошує на обов'язку суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу вирішувати питання про можливість застосування альтернативних до тримання під вартою запобіжних заходів. При цьому, серйозність у пред'явлених особі обвинувачень не може вважатись відповідною та достатньою підставою для тримання під вартою

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Цей обов'язок суду є безумовним, із нього існують лише виключення щодо права суду не визначати розмір застави.

Відповідно до змісту ч.4 ст.183 КПК України суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тільки має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу.

На підставі викладеного, оцінивши всі доводи та міркування, ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та обставини у їх сукупності, визначені ст. 178 КПК України, задовольняючи клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваних, підозру у вчиненні тяжкого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182-183, 194, 331 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката Рудченко В.О. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_2 - відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката Рудченко В.О. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні клопотання адвоката Щербань Т.Ю. про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_1 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 до 12 листопада 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорока тисяч дев'ятсот шістдесяти) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 листопада 2018 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, застосованого до ОСОБА_2 - задовольнити.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 діб.

Строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 до 12 листопада 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 (сто сорока тисяч дев'ятсот шістдесяти) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, р/р 37319085001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 листопада 2018 року включно.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити термін дії обов'язків обвинуваченому ОСОБА_3 згідно запобіжного заходу у вигляді застави: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 12 листопада 2018 року включно.

Клопотання прокурора про продовження терміну дії обов'язків згідно запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити термін дії обов'язків обвинуваченому ОСОБА_4 згідно запобіжного заходу у вигляді застави: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи, не спілкуватись з потерпілим і свідками; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 12 листопада 2018 року включно.

Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження.

Повний текст ухвали оголошений 17.09.2018 року о 08 годині 30 хвилин.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Головуючий суддя О.В. Редько