Постанова № 76465734, 10.09.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 676/4942/17

Провадження № 22-ц/792/1212/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П’єнти І.В.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,

з участю представника позивача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №676/4942/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2018 року (суддя Бондар О.О.) у справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання договору недійсним.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

18 вересня 2017 року ОСОБА_5, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що 09 січня 2014 року уклала з ТОВ «Авто Просто» договір №705505 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі з додатком №1, додатковим договором від 29 квітня 2014 року, які є невід'ємними частинами цього договору. Згідно із ст.1 договору і додатковою угодою №1 від 09 січня 2014 року предметом угоди є надання учаснику послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки «ЗАЗ», модель «VIDA» вартістю 88800 грн із сплатою 84 внесків.

20 травня 2014 року вона отримала автомобіль марки «ЗАЗ», модель «VIDA» та зареєструвала його на своє ім'я.

29 травня 2014 року з метою забезпечення виконання умов договору з відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу.

На виконання умов договору за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року сплатила повну вартість автомобіля на загальну суму 166229 грн 01 коп.

Щомісячні платежі розраховуються товариством, виходячи із поточної ціни автомобіля, яка постійно змінюється, а отже є змінними щомісячні платежі. Їх розмір встановлюється виключно відповідачем, що призводить до порушення договірних прав та обов'язків.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 червня 2017 року в позові про розірвання договору їй відмовлено.

Вважає договір несправедливим, оскільки його умови порушують принцип добросовісності, наслідком чого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Діяльність відповідача є нечесною підприємницькою практико.

Договір прописаний заплутано, неоднозначно, важкий для тлумачення. Обов'язки відповідача є досить абстрактними, виключають будь-яку його відповідальність. Вартість послуг товариства надто завищена. Сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару вводить споживача в оману.

Тому, позивач просила визнати договір недійсним.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2018 року в позові відмовлено.

ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору, згідно з якими вартість послуг відповідача складає 40% вартості автомобіля, є несправедливими. Судом не враховано, що платежі за договором є змінними і встановлюються виключно товариством. Така умова договору порушує принцип добросовісності. Правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. В порушення вимог ЦПК України ні вона, ні її представник не були повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи 25 травня 2018 року.

У відзиві ТОВ «Авто Просто» посилається на необґрунтованість доводів апеляційної скарги і просить у її задоволенні відмовити. Укладення договору відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно з п.п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У засіданні апеляційного суду представник позивача апеляційну скаргу підтримала.

Представник відповідач не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлений.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України).

На підставі ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Позивач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що не була належним чином повідомлена про дату і час засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду ухвалено 25 травня 2018 року без участі сторін.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Кам'янець-Подільського міськрайонного суду 25 травня 2018 року (а.с.143), учасники справи №676/4942/17 про судове засідання, призначене на 09 год. 15 хв. 25 травня 2018 року належним чином повідомлені, за повідомленням про виклик не з'явилися.

Проте, у матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення ОСОБА_5 і її представника про дату, час і місце судового засідання, яке відбулося 25 травня 2018 року.

Таке порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Судом встановлено, що 09 січня 2014 року ОСОБА_5 уклала з ТзОВ «Авто Просто» договір №705505 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі (далі - договір) з Додатком №1, додатковим договором від 29 квітня 2014 року, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Предметом укладеного між сторонами договору та Додатку №1 до нього від 09.01.2014 року є надання учаснику системи ОСОБА_5 послуг за винагороду, спрямованих на придбання автомобіля марки «ЗАЗ», модель «VIDA» вартістю 88800 грн із сплатою 84 внесків.

29 травня 2014 року між ОСОБА_5 і ТзОВ «Авто Просто» з метою забезпечення виконання умов договору, додатку №1 до договору та додаткового договору від 29.04.2014 року був укладений договір застави автомобіля «ЗАЗ» «VIDA», 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Г.Г. від 25 травня 2014 року (реєстраційний №1267).

20 травня 2014 року ОСОБА_5 отримала автомобіль марки «ЗАЗ» «VIDA» та зареєструвала на своє ім'я (номерний знак НОМЕР_1).

На виконання умов договору позивач за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в рахунок оплати періодичних платежів та щомісячної винагороди сплатила 166229 грн 01 коп.

ОСОБА_5, вважаючи, що сплатила повну вартість автомобіля, звернулась до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду з позовом до ТОВ «Авто Просто» про розірвання договору №705505 від 19.01.2014 року.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 червня 2017 року в задоволенні її позову про розірвання договору №705505, припинення дії договорів поруки №1087 від 14.05.2014 року і застави №1267 від 29.05.2014 року відмовлено.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України)

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч. 1 і ч. 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1, ч. 3 і ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Нормами ст. 230 ЦК України передбачено правові наслідки вчинення правочину під впливом обману.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію повинна містити дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Положеннями ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

На підставі ч. 1 і ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Поняття «несправедливі умови договору» закріплене в ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №6-330 цс 16.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2018 року за результатами розгляду справи №403/506/16-ц не знайшов підстав для відступлення від зазначеної правової позиції, а тому апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує її при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони уклали договір з адміністрування фінансових активів, предметом якого є надання відповідачем фінансової послуги для придбання товару (автомобіля) у групі.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами-підприємцями (ч. 1 ст. 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

09 жовтня 2012 року на підставі Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», розпорядженням №1676 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджені «Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах» (далі - Ліцензійні умови), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин.

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників такого виду фінансових правовідносин як придбання товарів у групах, вимоги до цих учасників і передбачили, що діяльність вказаних груп направлена на легітимне використання залучених коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг.

01 вересня 2013 року Верховний Суд України розглянув справу №6-40цс13 за позовом фізичної особи-споживача про визнання угоди недійсною, відшкодування майнової та моральної шкоди, за результатами якої зробив висновок, що придбання товарів у групах передбачає надання споживачу товару в обмін на внесення ним коштів і за умови отримання відповідного дозволу, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Верховний Суд у справі №557/42/17-ц не знайшов підстав для відступлення від цієї правової позиції, а тому вона враховується апеляційним судом при застосуванні наведених норм права.

З 15 січня 2013 року ТзОВ «Авто Просто» має ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, яка діяла під час укладення договору із ОСОБА_5

Зі змісту укладеного сторонами договору вбачається, що у ньому детально проведено опис послуг, щоб виключити необхідність їх неоднозначного тлумачення, а тому при укладенні договору позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання.

Відповідно до п. 19.2 статті 19 Прикінцевих положень договору підписання його та додатків до нього є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами та їх згоди з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до нього.

Учасник підтверджує, що ТОВ «Авто Просто» надало інформацію про суть фінансової послуги, що пропонується за цим договором, із зазначенням вартості цієї послуги для Учасника групи, повідомило про порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги за Договором, про правові наслідки та порядок здійснення розрахунків внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, повідомило про механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання фінансової послуги, повідомило реквізити (адреса, номер телефону) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також реквізити (адреса, номер телефону) органів з питань захисту прав споживачів.

ОСОБА_5 погодилася з умовами договору, підписала його, умови договору були їй зрозумілі і вона вважала їх вигідними та справедливими по відношенню до себе.

З огляду на викладене, безпідставними є твердження позивача в апеляційній скарзі, що за укладеним договором кошти сплачуються не за сам товар (автомобіль), а за можливість одержання права на купівлю товару, чим введено споживача в оману.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.

Дисбаланс - це нерівна кількість прав та обов'язків між контрагентами у договорі і така нерівність повинна бути істотною на шкоду позивача.

Зі змісту статті 3 розділу І укладеного між сторонами договору слідує, що права ОСОБА_5 (учасника групи) складаються із 10 пунктів, яким за своїм значенням кореспондують обов'язки ТзОВ «Авто Просто» із 15 пунктів (стаття 2 договору розділу І), серед яких придбання та розподіл автомобілів серед учасників групи.

Обов'язки позивача, визначені у статті 4 розділу І договору складаються із 10 пунктів і за своїм значенням не є обтяжливими у порівнянні з обов'язками іншої сторони.

Не можуть бути взяті до уваги і твердження позивача в апеляційній скарзі про зміну відповідачем в односторонньому порядку ціни на автомобіль, що є порушенням принципу добросовісності та несправедливою умовою договору, а діяльність відповідача є нечесною підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

На підставі статті 4 розділу 1 договору та п. 2.3 статті розділу ІІ договору ОСОБА_5 зобов'язалася сплатити 84 періодичних платежів, необхідних для повної оплати поточної ціни автомобіля та щомісячну винагороду товариства згідно із графіком внесків.

На підставі п.п. 2.1, 2.2, 2.3 статті 2 цього розділу договору поточна ціна автомобіля є критерієм - основою для розрахунку розміру періодичних платежів, винагороди товариства та інших платежів, передбачених договором, протягом всього строку існування групи та повідомляється ТзОВ «Авто Просто» постачальником.

У разі зміни поточної ціни автомобіля товариство може змінювати розмір періодичних платежів та винагороди, які мають вноситися учасниками групи. Про зміну поточної ціни товару ТзОВ «Авто Просто» письмово повідомляє учасників групи протягом семи робочих днів з дати отримання від постачальника документа, що підтверджує її зміну.

Учасник зобов'язаний повністю сплатити періодичні платежі та щомісячну винагороду згідно з графіком внесків. ТзОВ «Авто Просто» щомісяця надсилає рахунки на сплату. Неотримання рахунку на сплату не звільняє учасника від обов'язку вчасно сплачувати періодичний платіж разом із щомісячною винагородою на банківський рахунок товариства.

Законодавством не заборонено встановлювати ціну у договорі не у твердій грошовій сумі, а погоджувати її між сторонами у відсотках від взаємно обраного критерію, а спірним договором не передбачено можливості зміни ціни послуг ТзОВ «Авто Просто» в односторонньому порядку, оскільки ціна послуг складає узгоджений відсоток від поточної ціни автомобіля на весь період дії договору між сторонами і повідомляється у разі її зміни постачальником автомобіля.

Із Додатку №1 договору вбачається, що сторони погодили сплату учасником системи плати за послуги, пов'язані зі вступом до системи у сумі 3196,80 грн, щомісячний періодичний платіж в розмірі 1,1905% від поточної ціни автомобіля (безпосередня оплата поточної ціни автомобіля) % щомісячна винагорода 0,415 % від поточної ціни автомобіля + ПДВ (оплата послуг відповідача).

А тому, суд відхиляє доводи позивача про встановлення в угоді великої суми винагороди, як несправедливої умови договору.

Встановлено, що 20 травня 2014 року ОСОБА_5 отримала автомобіль марки «ЗАЗ», «VIDA» до виплати повної його вартості та зареєструвала на своє ім'я.

Сторонами визнається, що на виконання умов договору ОСОБА_5 за період з лютого 2014 року по жовтень 2016 року в оплату періодичних платежів та щомісячної винагороди сплачено 166229 грн 01 коп.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 14 червня 2017 року у справі №676/5805/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ТзОВ «Авто Просто» про розірвання договору №705505 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля, припинення дії договорів поруки № 1087 від 14.05.2014 року та застави №1267 від 29.05.2014 року встановлено, що позивачем було сплачено 72,9724% вартості автомобіля та 68 внесків в рахунок щомісячної винагороди та підлягає сплаті 27,0276% вартості автомобіля та 16 внесків щомісячної винагороди.

Вказана обставина на підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказується.

Оскільки за умовами договору автомобілі можна викупити лише за дійсною вартістю на момент викупу, яка в силу ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля зазначеної при укладенні договору, визначення розміру щомісячних внесків за договором у відповідності до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця та збільшення їх на цій підставі не призводить до дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача і відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому не є несправедливими умовами у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

За наведених обставин аргументи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_5 не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав як споживача послуг, несправедливості умов договору та введення її в оману зі сторони ТзОВ «Авто просто», а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Отже, підстав для задоволення позову немає.

Судові витрати у справі відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України з урахуванням звільнення позивача на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору, слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про визнання договору недійсним відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай

Суддя /підпис/ А.П. Корніюк

Суддя /підпис/ І.В. П’єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай