Ухвала суду № 76463932, 14.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» вересня 2018 року

м. Харків

справа № 643/2637/16-ц

провадження № 22з/790/247/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Бровченка І.О., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+»

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» про відвід складу колегії суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю. за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року в складі судді Горбунової Я.М. та ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року в складі судді Горбунової Я.М.,

в с т а н о в и в:

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - задоволено.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» - задоволено, замінено стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення суду з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюф» по справі № 643/2637/16-ц.

На вказані судові рішення Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» подав апеляційні скарги.

10 вересня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» до суду апеляційної інстанції подав заяву про відвід складу колегії суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю.

Заява мотивована тим, що суддями Апеляційного суду Харківської області Піддубним Р.М., Овсянніковою А.І., Тичковою О.Ю. відмовлено у задоволенні заяви про приєднання до матеріалів справи паперових копій електронних доказів, а саме ухвал Господарського суду Харківської області, з посиланням на те, що ухвали суду не були належним чином завірені.

Вважав, що суддями Апеляційного суду Харківської області Піддубним Р.М., Овсянніковою А.І., Тичковою О.Ю. позбавлено товариство доступу до правосуддя та права на справедливий суд, що свідчить про упередженість суддів.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2018 року заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» відвід суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю. визнано необґрунтованим з посиланням на положення частини 4 статті 36 ЦПК України.

Перевіривши доводи заяви судова колегія вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus) [ВП], заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполучного Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об'єктивності і неупередженості у заявника виникли у зв'язку із вирішенням зазначеними суддями процесуальних питань, а саме, відмови у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які не були оформлені належним чином, що не може бути підставою для відводу.

Крім того, не надав Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість складу колегії суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю. в розгляді даної справи, які викликають сумнів у неупередженості і об'єктивності вказаних суддів.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» на судову практику ЄСПЛ, зокрема, на справи «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «Білуха проти України», «Мікалефф проти Мальти», «Боргерс проти Бельгіі» не відносяться до цього випадку, так як підставами заяви є незгода Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» з вирішення процесуальних питань, які не можуть розцінюватися як упередженість та заінтересованість суддів.

Враховуючи викладене, вважаємо, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об'єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності складу колегії суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю. не вбачається.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Сервіс+» про відвід складу колегії суддів Піддубного Р.М., Овсяннікової А.І., Тичкової О.Ю. - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді І.О. Бровченко

В.Б. Яцина

Повний текст ухвали складено 14 вересня 2018 року.