Постанова № 76461556, 11.09.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м.Суми

Справа №591/4552/17

Номер провадження 22-ц/788/1266/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс»

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2018 року, ухвалене в складі судді Клименко А.Я., в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст рішення складено 25 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

22 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі ПАТ «УкрСиббанк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (далі - ТОВ «Кредекс Фінанс»), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати недійним договір факторингу №05/12 від 20 квітня 2012 року, в частині відступлення права вимоги по зобов'язаннях що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11391806000 від 08 вересня 2008 року. Свої вимоги мотивує тим, що 08 вересня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1139180600, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 40 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором того ж дня між банком та ним було укладено договір поруки. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 367 027 грн. 77 коп. Дане рішення звернуто до примусового виконання. 20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу №05/12, за яким відступлено право вимоги в тому числі і за кредитним договором ОСОБА_2 Про існування договору він довідався лише під час розгляду справи №591/6546/16-а за його позовом до Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Вважає договір факторингу недійсним із наступних підстав: відступлення права вимоги під час виконання судового рішення суперечить чинному законодавству; спірний договір укладений із стороною у якої відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки ТОВ «Кредекс Фінанс» немає ліцензії на здійснення валютних операцій; укладення оспорюваного договору призвело до подвійного стягнення боргу як первісним так і наступним кредитором; укладання фінансовою установою договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року. Посилається також на нікчемність договору, з підстав передбачених ст. 228 ЦК України, так як ним порушено правовий режим обмежених в обігу об'єктів цивільного права.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено позивачу строк звернення до суду.

Визнано недійним договір факторингу №05/12 від 20 квітня 2012 року, в частині відступлення права вимоги по зобов'язаннях, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11391806000 від 08 вересня 2008 року.

Стягнуто з ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені в зв'язку з розглядом справи в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі ТОВ «Кредекс Фінанс», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В своїх доводах вказує на те, що факт передачі права вимоги за кредитними договорами підтверджується актом приймання-передачі від 14 травня 2012 року, який мається в матеріалах справи. Вказує також, що судом безпідставно не взято до уваги заяви про застосування строків позовної давності.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що судом ухвалено рішення на підставі документів, які ним визнані неналежними доказами. Суд визнав недійсним договір, при цьому зробивши висновок про відсутність існування правовідносин щодо відступлення прав. Вважає, що при розгляді питання щодо правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні судом апеляційної інстанції була надана правова оцінка оспорюваному договору факторингу. Вказує, що норми чинного законодавства не містять обмежень щодо передачі прав кредитора у зобов'язанні за договором факторингу категорією боржників, розпорядженням Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року поняття «факторинг» не обмежується, а уточнюється вчиненням операцій з фінансовими активами, які визначені в пункті 1 даного розпорядження. Посилається також на те, що рішенням суду не встановлені які саме права позивача порушуються оспорюваним договором.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 подав відзиви на апеляційні скарги, в яких просить залишити їх без задоволення. Зазначає, що судом зроблено правильний висновок про те, що укладання фінансовою установою (фактором) договору факторингу, яким передбачено набуття фактором права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 231 від 03.04.2009 року.Оспорюваний договір факторингу № 05/12 порушує майнові права позивача, у результаті визнання його недійсним, його права буде поновлено. Судом обґрунтовано та мотивовано було поновлено позивачу строк для звернення до суду. Також зазначає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження відступлення прав вимоги по зобов'язаннях, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 11391806000 від 08.09.2008 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ «Укрсиббанк» Юрченко С.О., яка підтримала апеляційну скаргу, представника позивача адвоката ОСОБА_4, який заперечує проти апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення місцевого суду відповідає не у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження відступлення права вимоги по зобов'язанням, що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11391806000 від 08 вересня 2008 року. Укладання договору факторингу, яким передбачено набуття права вимоги до боржника - фізичної особи є порушенням розпорядженням Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року. Права та інтереси ОСОБА_1 безпосередньо порушуються договором. Окрім того, поновлюючи позивачу строк звернення до суду з позовом, суд виходив з того, що про укладення оспорюваного договору він дізнався лише під час розгляду Зарічним районним судом м. Суми справи №591/6546/16-а та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів не може погодитись, так як суд дійшов їх з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не спростовується, що 08 вересня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживного кредиту та заставу транспортного засобу №11391806000, відповідно до умов якого останньому було надано кредит у сумі 40 000 доларів США для придбання автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 4.0 2008. За договором поруки від 08 вересня 2008 року ОСОБА_1 поручився перед ПАТ «УкрСиббанк» за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2010 року, яке набрало законної сили 14 грудня 2010 року, з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь ПАТ «УкрСиббанк» стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 367 027 грн. 77 коп. (а. с. 9-11).

09 лютого 2011 року державним виконавцем Зарічного ВДВС Сумського міського нотаріального округу відкрито виконавче провадження за №24385439 за виконавчим листом №2-534, виданим 21 січня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 367 027 грн. 77 коп. (а. с. 12).

20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу №05/12, відповідно до умов якого ПАТ «УкрСиббанк» відступив ТОВ «Кредекс Фінанс » права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11391806000 від 08 вересня 2008 року, укладеним із ОСОБА_2, за яким сумарний розмір заборгованості станом на 14 травня 2012 року становив 478 813 грн. 45 коп. (а. с. 52-69, 71-78).

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 лютого 2013 року, змінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчих листів №2-534/2010 року, виданих Ковпаківським районним судом м. Суми від 21 січня 2011 року на ТОВ «Кредекс Фінанс» (а. с. 117-119).

Частино 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що сторонами договором факторингу є фактор і клієнт.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

З роз'яснень викладених в пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року №9 слідує, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

ОСОБА_1 не є стороною оспорюваного договору факторингу. З висновками суду про порушення прав позивача, як поручителя за кредитним договором, право вимоги за яким було передано ТОВ «Кредекс Фінанс», колегія суддів не може погодитись із наступних підстав.

Як уже зазначалось, за договором поруки від 08 вересня 2009 року ОСОБА_1 поручився перед ПАТ «УкрСиббанк» за належне виконання зобов'язання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту, в обсязі та на умовах передбачених даним договором поруки.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення ПАТ «УкрСиббанк» права вимоги за договором про надання споживчого кредиту, укладеного із ОСОБА_2, ТОВ «Кредекс Фінанс», не призвело до збільшення обсягу відповідальності позивача за договором поруки, зміни строків чи порядку виконання зобов'язання. Згода боржника на укладення договору факторингу взагалі не передбачена. Сам факт виникнення обов'язку виконання зобов'язання іншому кредитору, не свідчить про порушення прав боржника.

Твердження позивача про подвійну відповідальність не заслуговує на увагу, оскільки в даному випадку ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 лютого 2013 року замінено стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 17 вересня 2010 року з ПАТ «УкрСиббанк» на ТОВ «Кредекс Фінанс». Будь-яких вимог щодо стягнення суми боргу, яка уже була погашена боржниками перед попереднім кредитором - ПАТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кредекс Фінанс» не заявлялось.

Суд першої інстанції, визнаючи недоведеним виконання ТОВ «Кредекс Фінанс» взятих на себе зобов'язань за договором факторингу, в порушення вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки позивач сам факт відступлення права вимоги по зобов'язаннях за договором від 08 вересня 2008 року взагалі не оспорює.

Крім того, відповідно до положень п. 2.3 договору факторингу від 20 квітня 2012 року, акт приймання-передачі, який був підписаний сторонами договору 14 травня 2012 року та скріплений їх печатками, є доказом передачі права вимоги.

Колегія суддів не може погодитись також із висновками суду про недійсність договору факторингу з підстав недотримання сторонами, при його укладенні, вимог розпорядження Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг України №231 від 03 квітня 2009 року, виходячи з наступного.

Згідно до п.п. 7) п. 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого указом Президента України від 04 квітня №292/2003, комісія відповідно до покладних на неї завдань та у межах своєї компетенції дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг.

Держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг України своїм розпорядженням №231 від 03 квітня 2009 року набуття відступленого права грошової вимоги, в тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення, віднесено до фінансової послуги факторингу, а не обмежено права на укладання таких договорів лише щодо божників, які є суб'єктами господарювання, як помилково вважає позивач.

Норми Цивільного кодексу України, якими врегульовані спірні правовідносин, не містять заборони укладати договори факторингу та відступати кредиторами своє право вимоги за зобов'язаннями де боржниками є фізичні особи.

Суд першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про порушення оспорюваним договором прав позивача та наявності підстав для визнання його недійсним.

Слід також зазначити, що поновлюючи ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом, судом першої інстанції не взято до уваги те, що про відступлення ПАТ «УкрСиббанк» права вимоги ТОВ «Кредекс Фінанс» за кредитним договором №11391806000 від 08 вересня 2008 року та про існування оскаржуваного договору, позивач дізнався ще під час розгляду заяви ТОВ «Кредекс Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні. Зокрема, з ухвали Апеляційного суду від 06 лютого 2013 року вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 брав участь в розгляді даної справі.

Отже, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 4; 381-382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 травня 2018 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору недійсним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2018 року.

Головуючий : Т.А. Левченко

Судді: С.С. Ткачук

О.І. Собина