Ухвала суду № 76459341, 13.09.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/15219/18

Провадження №2-з/521/246/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2018 року

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О., при секретарі: Бєрової А.В., розглянувши заяву представника позивачки про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКАР» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, –

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКАР» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.09.2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (65072, АДРЕСА_1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКАР» (61001, м. Харків, вул. Руставелі, 4/20) про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Призначено підготовче судове засідання на 23 жовтня 2018 року о 11:10 годині в залі судових засідань № 215 в приміщенні Малиновського районного суду м. Одеси.

Разом з позовною заявою представником позивачки подано заяву про забезпечення позову в якій представник позивачки просить суд накласти арешт на грошові кошти у сумі 23670,07 грн., що знаходяться на розрахунковому рахунку №26006010006864 в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», код банку 313849, який належить ТОВ «ДРІМКАР» (індетифікаційний код 42150380, місцезнаходження: 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Руставелі, буд. 4/20). В обґрунтування своєї заяви представник позивачки посилається на те, що 23.06.2018 року між позивачкою та відповідачем був укладений попередній договір купівлі-продажу транспортного збору №0083. На виконання умов пункту 2.1 попереднього договору від 23.06.2018 р. позивачка здійснила оплату авансу відповідачу в сумі 23670,07 грн.. Однак, станом на 03.07.2018 року (передбачену попереднім договором дату укладання основного договору) основний договір між позивачем і відповідачем укладений не був, жодних повідомлень від відповідача про прибуття чи не прибуття транспортного засобу для його наступної передачі позивачу на адресу позивача від відповідача не надходило, пропозиції про укладання основного договору сторонами не направлялись, що з огляду на норми. Таким чином, позивачка вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову можуть в подальшому зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач не бажає добровільно повертати грошові кошти позивачці та може скористатися зазначеною сумою, зняти її з розрахунку, закривши його взагалі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осію.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Відповідно ст.59 ч.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Також, відповідно до п.10.1 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Так, з наданих позивачем документів до позовної заяви вбачається, що між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення грошових коштів в розмірі 23670,07 грн., таким чином, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРІМКАР» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів – задовольнити.

Забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 23 670 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят) гривень 07 копійок, що знаходяться на розрахунковому рахунку №26006010006864 в АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», код банку 313849, який належить ТОВ «ДРІМКАР» (індетифікаційний код 42150380, місцезнаходження: 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Руставелі, буд. 4/20).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали апеляційної скарги. Подача апеляційної скарги не зупиняє виконання даної ухвали, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: І.О. Поліщук