Вирок № 76458600, 13.09.2018, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/424/16-к

Провадження №1-кп/550/11/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Михайлюк О.І.,

при секретарях судового засідання - Бондаренко Т.В., Шукевич Н.В., Байрачній Н.В., Томас Ю.П.,

за участю прокурорів - Деряги М.Д., Вільховик Ю.О.

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2015 р. за № 12015170030000517 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Суд визнає доведеним, що 30.05.2015 р. близько 07 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «Культтовари», який знаходиться по вул. Миру в смт. Артемівка Чутівського району Полтавської області, діючи умисно із корисних спонукань, намагався здійснити заздалегідь не обіцяний збут автомобіля Mіtsubishi Outlander 2,4, обємом двигуна 2378 кубічних см., 2004 р. випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 209 928 грн. 60 коп., який належить ОСОБА_3, завідомо одержаного злочинним шляхом – викраденого невстановленими особами у власника, однак з причин, що не залежала від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як був затриманий працівниками міліції.

Таким чином своїми умисними протиправними діями, які виразилися у незакінченому замаху на заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України визнав повністю та беззаперечно, про обставини вчинення злочину дав показання, в яких зазначив, що в один із днів в кінці травні 2015 р. він погодився на пропозицію його знайомого ОСОБА_4 за винагороду у 200 дол. США з'їздити в м. Полтава, де забрати належні останньому гроші. 29.05.2015 р. близько 13 год. він на автобусі приїхав до м. Полтава, де на автовокзалі його зустрів раніше невідомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_1, якій вийшов з автомобіля «Шевроле», і повідомив, щоб він трохи погуляв по м. Полтава, а потім йому зателефонує ОСОБА_4 і скаже, що йому далі робити. ОСОБА_4 зателефонував близько 24 год. і сказав їхати в Чутове до ОСОБА_1. Він найняв таксі і приїхав в Чутове до кафе біля автодороги, де його зустрів ОСОБА_1, який був на автомобілі «Шевроле», за кермом якого був невідомий йому чоловік. Сергій сказав, що потрібно ще трохи почекати і він поїв в кафе, а потім сів в автомобіль ОСОБА_1 і заснув. Через деякий час ОСОБА_1 його розбудив, вони вийшли з автомобіля і підійшли до автомобіля Mіtsubishi Outlander сірого кольору, яка стояла поблизу кафе. Вони сіли в цей автомобіль – ОСОБА_1 за кермо, а він на пасажирське місце спереду. Сергій сказав, що вони їдуть в смт. Артемівка. Приїхали в смт. Артемівка і зупинились біля магазину «Культтовари». На вулиці вже було світло. Сергій сказав йому, що зараз підійдуть люди, яких він назвав «харківчани», і дадуть йому гроші – 3 500 дол. США, а він віддасть їм автомобіль, і комусь зателефонував, а потім сказав йому, що він піде і сказав, де буде находитись, дав йому телефон та наказав відповідати на дзвінки і пішов. Через деякий час зателефонували і запитали його, де він знаходиться і він відповів. Через декілька хвилин під'їхав автомобіль ДЕО сірого кольору, в якому було 3 чоловіка, які вийшли зі свого автомобіля, привітались і оглянули автомобіль Mіtsubishi зовні та всередині. Він їм сказав, що вони повинні передати йому 3 500 дол. США. Один з них сказав, що зараз передам і в цей час інші 2 чоловіка заламали йому руки і посадили в автомобіль Mіtsubishi, а потім кудись повезли, тривалий час їздили, а потім повернулись в смт. Артемівка, звідки поїхали в міліцію м. Полтава. Про те, що автомобіль Mіtsubishi крадений, він узнав від ОСОБА_4, з яким спілкувався по телефону коли стояв біля магазину в смт. Артемівка. Останній сказав йому, якщо не дочекаєшся людей і не забереш гроші, то не отримаєш свою частку і повідомив, що автомобіль Mіtsubishi крадений.

Допитана у ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що вона проживає в м. Полтава і є власницею автомобіля Mіtsubishi Outlander 2,4, ДНЗ ВІ 8778 ВТ. У вечорі 28.05.2015 р. залишила на автостоянці біля свого будинку, а коли зранку наступного дня подивилась у вікно, то автомобіля вже не було і вона викликала міліцію. Автомобіль їй повернули.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

З’ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред’явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз’яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження та обмежився допитом обвинуваченого, потерпілої та вивченням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, так як показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України, а саме незакінченому замаху на заздалегідь не обіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом.

Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2, а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд керується положеннями ст.ст. 50, 65 КК України якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної чистини цього Кодексу,враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Вчинений ОСОБА_2 злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України, у відповідності до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено що він: раніше не судимий; характеризується задовільно; на обліку у психоневрологічному і наркологічному диспансерах та психіатричній лікарні не перебуває.

Згідно досудової доповіді Пятихатського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 21.03.2018 року, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 у відповідності до ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Обираючи ОСОБА_2 вид та міру покарання суд, крім загальних засад призначення покарання, також керується принципом пропорційності заходу покарання переслідуваній меті, розтлумачений у п. 38 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008р. згідно якого для того, що б втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, раніше не судимого, відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду, обставини, що пом’якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, думку потерпілої, яка не має до обвинуваченого претензій та просила призначити мінімальне покарання, а також висновок досудової доповіді органу пробації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ст. 198 КК України, з урахуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України у виді обмеження волі, та приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України з іспитовим строком з покладенням на нього обов’язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, оскілки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах контролю за його поведінкою під час іспитового строку.

Поданий потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов підлягає залишенню без розгляду у зв’язку з поданням потерпілою заяви про залишення без розгляду, оскільки обвинувачений відшкодував їй завдану кримінальним правопорушенням шкоду.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати – відсутні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою Ленінського районного суду м. Полтава від 30.05.2015р. до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з заставою в розмірі 60 мінімальних заробітних плат в сумі 73080 грн., яка була внесена ОСОБА_2 на депозитний рахунок в ГУ ДКСУ в Полтавській області та, на даний час не звернута в дохід держави.

У судовому засіданні прокурор та сторона захисту просили припинити дію запобіжного заходу після набрання вироком законної сили та повернути заставу обвинуваченому.

Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

З огляду на те, що застава, внесена обвинуваченим, не була звернута в дохід держави, з огляду на клопотання сторін кримінального провадження про припинення дії запобіжного заходу та повернення застави, керуючись ч. 11 ст. 182 КПК України, суд дійшов висновку про припинення дії запобіжного заходу та повернення застави обвинуваченому.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ :

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ст. 198 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 13.09.2018 року.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти їх про зміну свого місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі:

- ключі з брелком сигналізації від автомобіля Mitsubishi Outlander; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № САО 997868; автомобіль НОМЕР_3, повернути ОСОБА_3, як їй належні;

- мобільний телефон «Samsung GT-E 1702 Duos», що зберігається в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, повернути ОСОБА_2, як йому належний;

- дві синтетичні рукавиці сірого кольору, кепка з синтетичного матеріалу синього кольору, державні номерні знаки з автомобіля 15 регіон № АК 2394 червоного кольору в кількості 2 штук, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, знищити.

Дію запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_2 у виді застави, після набрання вироком законної сили – припинити.

Після припинення дії запобіжного заходу у виді застави, застосованого до ОСОБА_2, повернути ОСОБА_2 заставу у розмірі 73080 грн., яка була перерахована на р/р державної судової адміністрації в Полтавській області, як гарантії процесуальної поведінки, на наступні реквізити:

-отримувач: ОСОБА_2;

-банк отримувача: ВАТ «Ощадбанк»;

-ЄДРПОУ: 09305480;

-МФО банку отримувача: 305482;

-розрахунковий рахунок: 29096949001100.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Полтавської області через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О. І. Михайлюк