Вирок № 76457968, 14.09.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: № 1-кп/484/390/18

Справа: № 484/3834/18

Вирок

іменем України

14.09.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання – Завірюха В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № №12016150110002821 від 15.10.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Балта Одеської області, громадянка України, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утримання малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, зареєстрована та проживає ІНФОРМАЦІЯ_5

за ст.286 ч.1 КК України

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Маковеєнко О.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

встановив:

14.10.2016 близько 13:50 год. водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується висновком експерта №09-1-886 від 23.12.2016, рухалася по вул. Загородня в м. Первомайськ, Миколаївської області, та під’їхала до вул. Київська, яка є головною по відношенню до вул. Загородня, де зупинилася, маючи намір у подальшому здійснити маневр – поворот ліворуч (проїзд перехрестя нерівнозначних доріг), пов'язаний з виїздом із другорядної дороги (вул. Загородня), позначеної дорожнім знаком 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), на вул. Київська, позначену дорожнім знаком 2.3 «Головна дорога» ПДР України. При цьому зліва від автомобіля НОМЕР_2 знаходився у нерухомому положенні інший автомобіль – вантажний фургон марки «Mercedes-814», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_3, який обмежував оглядовість ліворуч для ОСОБА_1, тобто обмежував об’єктивну можливість бачити дорожню обстановку з місця водія автомобіля НОМЕР_2. В цей же час по вул. Київська в м. Первомайськ, Миколаївської області зі сторони вул. Вознесенська у напрямку вул. Автодорівська в межах своєї (правої) смуги зі швидкістю не менше 41 км/год. рухався автомобіль марки «ИЖ-412», реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, який наближався до перехрестя вул. Київська та вул. Загородня, перед яким на той час зупинився автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (праворуч по відношенню до напрямку руху автомобіля НОМЕР_5).

Під час наближення автомобіля НОМЕР_5 до перехрестя вулиць Київська та Загородня в м. Первомайськ, Миколаївської області, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2 грубо та умисно порушила вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» ПДР України, а також вимоги п.10.1 та п.16.11 ПДР України, які зобов’язують водіїв перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та зобов’язують на перехресті нерівнозначних доріг водія транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, проявивши неуважність та не стежачи за дорожньою обстановкою, як того вимагає п.2.3 «б» ПДР України, виїхала на смугу руху автомобіля НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого створила небезпеку для його руху та допустила зіткнення вказаних транспортних засобів.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого уламкового перелому лівого наколінника та скальпованої рани голови, які, згідно висновку експерта №615-м від 27.09.2017, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Отже, умисно та грубо порушуючи зазначені вище вимоги ПДР України, ОСОБА_1 не передбачала настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, однак повинна була і могла їх передбачити, оскільки в силу свого віку та життєвого досвіду, цілком достатнього водійського стажу та відсутності медичних протипоказань щодо керуванням транспортними засобами добре розуміла, що починає рух керованого нею автомобіля в умовах обмеженої оглядовості, не впевнившись у відсутності транспортних засобів, які рухалися по головній дорозі ліворуч від неї, що створило небезпеку для інших учасників руху. При цьому причин технічного характеру, які б перешкоджали їй дотримуватись вищезазначених вимог ПДР України, не існувало.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б», 10.1 та 16.11, дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з наслідками, які настали.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину визнала в скоєному щиро кається, фактичні обставини справи не заперечує, просить суворо не карати. Цивільний позов прокурора в інтересах Первомайської лікарні про відшкодування матеріальних збитків в зв’язку з находженням на стаціонарному лікуванні потерпілого ОСОБА_2 не визнає, у зв’язку з важким матеріальним становищем, крім того ставить під сумнів розрахунок суми відшкодування наданий прокурором.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини справи, суду пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої немає. Однак, до теперішнього часу він не відновив свого здоров’я, відчуває постійні болі в коліні, не може нормально ходити.

Крім визнання вини та показів потерпілого вина ОСОБА_1 у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів наданих стороною обвинувачення, а саме:

-висновком експерта №615-м від 27.09.2017 року, де у потерпілого ОСОБА_4 виявлено відкритий осколочний перелом лівого наколінника, скальпована рана голови. Дані тілесні ушкодження могли утворитись 14.10.2016 року від дії тупого(их) твердого (их) предмета (ів), при ДТП та відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, що потягло за собою тривалий розлад здоров’я;

-згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість №105 від 14.10.2016 року у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено;

-протоколом огляду місця події від 14.10.2016, де місцем огляду був відрізок автодороги по вул.. Київській м. Первомайська Миколаївської області де сталось ДТП та схемою до протоколу огляду місця події, де детально зазначено розташування транспортних засобів за участю яких сталось ДТП, а саме обвинуваченої та потерпілого;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.05.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_2, де він детально розповів про обставини ДТП, які відповідають фактично викладеному обвинуваченню та встановленому в судовому засіданні;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 17.05.2018 року за участі свідка ОСОБА_5, де він детально розповів про обставини ДТП, які відповідають фактично викладеному обвинуваченню та встановленому в судовому засіданні;

-висновком експерта №09-1-886 від 23.12.2016 року, де зазначено, що на момент ДТП ходова частина, рульове керування та робоча гальмова система автомобіля НОМЕР_6 перебували в працездатному стані та не мали невідповідностей вимогам ДПР України і ДСТРУ 3649:2010 щодо технічного стану транспортних засобів, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух;

-висновком експерта судової інженерно-транспортної експертизи № 317 від 09.07.2018 року належні дії водія «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_7, при намірі виконати проїзд перехрестя нерівнозначних доріг регламентувалися вимогами знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.10.1,16.11, 16.3 ПДР України. належні дії водія а/м «Иж-412» р/н 11539НІ регламентуються вимогами п.12.3 ПДР України. Водія а/м «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_7 мав технічну можливість запобігти ДТП. В діях водія а/м «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_7 вбачається невідповідність вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.10.1,16.11 ПДР України та його дії знаходяться в причинному зв’язку з подією з технічної точки зору. Водій а/м «Honda CR-V» р.н. НОМЕР_7 мав технічну можливість запобігти даній ДТП.

-висновком експерта транспортно-трасологічного дослідження №09-1-940 від 05.01.2017 року під час первісного контактування автомобіль НОМЕР_6 розташувався передньою лівою (кутовою) та лівою передньою частинами (лівою частиною декоративної накладки панелі переднього бампера, передньою торцевою частиною крила лівого переднього колеса, передньою лівою кутовою частиною капоту) до передньої центральної (ближче до лівої) частини автомобіля НОМЕР_8 (переднього бампера, лівої частини переднього державного реєстраційного номера, центральної частини декоративної накладки решітки радіатора, передньої центральної частини капоту. під час контактування повздовжні осі автомобіля НОМЕР_6 та втомобіля ИЖ -412 д.н. НОМЕР_9 знаходились під кутом близько до 155 плюс, мінус п’ять градусів. Зіткнення автомобілів відбувалось на прикінці визначених слідів гальмування під час якого автомобіль ИЖ-412 знаходився на прикінці даних слідів, а автомобіль НОМЕР_6 – у відповідності до встановленого взаємного розташування даних транспортних засобів під час первісного контактування. мінімальна швидкість автомобіля НОМЕР_8 складає біля 41 км/год.;

-висновком експерта дослідження технічного стану транспортних засобів №09-1-885 від 22.12.2016 року встановлено, що на момент ДТП ходова частина автомобіля НОМЕР_10 перебувала в технічно несправному але працездатному стані. Рульове керування та робоча гальмова система автомобіля перебували в працездатному стані та не мали несправностей, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на його рух. Технічна несправність ходової частини автомобіля НОМЕР_10, а саме невідповідність п.31.4.5 «г» ПДР України, виникла до ДТП. Технічна несправність ходової частини автомобіля «ИЖ-412» не перебуває в причинному зв’язку з ДТП. Технічну несправність ходової частини автомобіля «ИЖ-412» водій міг виявити завчасно перед виїздом.

Оцінивши у сукупності досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Судом достовірно встановлено, що саме ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_6, допустила такі порушення правил дорожнього руху України, які призвели до ДТП, внаслідок якого потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. ЇЇ дії правильно кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України.

Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, а також данні про особу винної, яка визнала себе винною, має двох дітей, малолітнього та неповнолітнього сина, постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має сім'ю, має двох малолітню та неповнолітню дітей; раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає повне визнання своєї вини, наявність на утриманні малолітньої дитини та неповнолітньої дитини, вчинення злочину вперше, повне відшкодування потерпілому збитків.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи наведене, а саме данні про особу обвинуваченої, її вік; майновий, сімейний стан; стан здоров'я, яка є здоровою; обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання; позитивну репутацію обвинуваченої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства. Покарання їй слід призначити в межах санкції частини статті, за якою вона обвинувачується, у вигляді штрафу.

Щодо призначення обвинувачений додаткового покарання суд виходить з наступного. Оскільки додаткове покарання має важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами, суд вважає, що призначення додаткової міри покарання відповідає ступеню тяжкості скоєного злочину та особі винної та буде достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Судові витрати в наданій справі в загальній сумі 4665 грн. 60 коп. за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України слід покласти на ОСОБА_1 оскільки такі витрати документально підтверджені актами прийому-передачі експертних висновків.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_1 раніше не обирався і суд вважає недоцільним обирати його до набрання вироком законної сили, оскільки досі вона сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки.

Заявлений прокурором цивільний позов в інтересах Держави в особі Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні на підставі ст.ст. 1166, 1206 ЦК України підлягає задоволенню. З довідки № 22 від 20.08.2018 року з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в хірургічному відділенні №2 з 14.10.2016 року по 10.11.2016 року, вартість ліжко-дня за жовтень 2016 року склала 179.78 грн. за листопад 2016 року 188 грн.27 коп. Таким чином лікарнею витрачено на лікування потерпілого загалом 4930 грн. 47 коп. і вони підлягають стягненню на користь лікарні із ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі три тисячі чотириста грн.. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи №317 від 09.07.2018 року 1144 грн.; судово інженерно транспортної експертизи № 09-1-940 від 05.01.2017 року в сумі 1760 грн. 80 коп.; судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №09-1-885 від 22.12.2016 року в сумі 880 грн. 40 коп., судової експертизи по дослідженню технічного стану транспортного засобу №09-1-886 від 23.12.2016 року в сумі 880 грн. 40 коп. а всього 4665.6 грн.

Цивільний позов прокурора Первомайської місцевої прокуратури в інтересах Держави в особі Первомайської міської багатопрофільної лікарні задовольнити повністю. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Первомайської центральної міської багатопрофільної лікарні (Первомайське УК, м. Первомайськ, 24060300, код ОКПО 38011820, р/р 31417544700009, МФО 826013, ГУДКСУ у Миколаївській області) на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 4930 грн. 47 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: