Вирок № 76455640, 12.09.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/6782/17

1кп/415/196/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Луньової Д.Ю.

секретаря судового засідання Кравченко О.В.

номер кримінального провадження 12017130240001879, внесеного 10.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, працював на момент заттримання сторожем в Луганському обласному управлінні водного господарства, не судимого на підставі ст. 89 КК України; зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю: прокурора Хмеленко Н.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області зазначене кримінальне провадження, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , 10.09.2017 року приблизно о 19-00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходився разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 в гаражі № 10, який розташований біля будинку № 29 по вулиці ім. М. Грушевського міста Новодружеськ Луганської області, де між ним та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 виник умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Далі, ОСОБА_1, реалізовуючи свій умисел, взяв сокиру та завдав потерпілому ОСОБА_2 лезом сокири два удари в ділянку голови та 1 удар в область правої руки. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1 ступеня, відкритих переломів правої тім’яної і потиличної кісток, відкритих переломів лівої лобної кістки, лівої виличної кістки, стінки лівої орбіти і верхньої щелепної пазухи, гемосінусу, які у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, з ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, а також відкритого осколкового перелому дистального епіметафіза правої променевої кістки зі зміщенням з пошкодженням сухожилля розгинача другого пальця правої кістки, вираженого порушення функції правої верхньої кінцівки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 10.09.2017 року десь між 14-00 та 15-00 годин зустрів ОСОБА_4, який запропонував йому піти до гаражів, де святкували "день танкіста". Коли вони туди прийшли, гараж ОСОБА_2 був відкритий, там були ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які сиділи за столом. Він, обвинувачений, пив пиво та грав на баяні, всі розмовляли між собою. Так продовжувалось приблизно до 17-18 годин. Потім прийшов Жажа. Він, обвинувачений, сидів на куті столу, зліва від нього сиділи ОСОБА_2 та ОСОБА_6, вони сперечались та від Жажи в сторону ОСОБА_2 він, обвинувачений, почув: «Слідкуй за базаром, ОСОБА_3 сидів». Після цього у нього, у обвинуваченого, виник конфлікт з потерпілим на грунті національностей, ОСОБА_2 почав ображати «славян», він, ОСОБА_1, почав уходити, а ОСОБА_2 слідом продовжував кричати та встав, саме в той момент він, ОСОБА_1, побачив сокиру, яка лежала на полиці в гаражі, взяв її та наніс більш одного удару сокирою в область обличчя потерпілого, внаслідок першого удару потерпілий сів на стілець; потім він наніс, але точно не пам’ятає, ще удар в область обличчя потерпілого, а тоді вже його, обвинуваченого, скрутив ОСОБА_5. Він сам добровільно у супроводі ОСОБА_4 відразу пішов до поліції. Не заперечував, що саме він наніс потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, однак наполягає на тому, що умислу на нанесення саме тяжких тілесних ушкоджень він не мав. У вчиненому він не розкаюється, однак жалкує, що не стримав себе в руках.

ОСОБА_7 часткового визнання вини обвинуваченим його винність у скоєному злочині повністю підтверджена сукупністю досліджених судом в судовому засідання доказів:

Показами потерпілого ОСОБА_2, що з ОСОБА_1 був раніше знайомий; 10.09.2017 р. він запросив сусідів по гаражам відсвяткувати «день танкіста», святкувати почали близько 17-00 годин, ОСОБА_1 підійшов разом з ОСОБА_4 пізніше; сиділи за столом, святкували, розпивали спиртні напої; він, Джавадав, все чітко пам’ятав, так як не був сильно п’яний, розмовляли; на той момент в гаражі залишалися він, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, Жажа та ОСОБА_5. Під час розпивання спиртних напоїв у нього виник словесний конфлікт з ОСОБА_1 на грунті політичних поглядів; ОСОБА_1, нічого не кажучи, встав та пішов, не було його десь хвилин 20; коли ОСОБА_1, повернувся, він не бачив, як він заходив; відчув удар по голові, тоді обернувся на нього та встиг підставити руку до голови, захищаючись від другого удару, який наносив ОСОБА_1; від другого удару він впав; однак підвівся потім, з голови текла кров, він ще допомагав повалити ОСОБА_1 на землю, потім йому викликали швидку допомогу та відвезли до лікарні.

Показами свідка ОСОБА_4, про те, що 10.09.2017 р. він зустрів сусіда по гаражу Юренка, який запросив його відсвяткувати «день танкіста», збирались в гаражі у ОСОБА_2; вони там збирались близько 12-00 годин; він з Сударковим прийшов близько 15-00 години; ОСОБА_1 грав на баяні,розпивала спиртні напої, розмовляли; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сиділи разом та про щось розмовляли, про що саме він не чув, конфлікти він не чув, бачив, як ОСОБА_1 вийшов, думав, що він пішов в туалет, не звернув уваги на те, скільки його не було, однак недовго він був відсутній;він – ОСОБА_4, сидів в пів обороту до входу до гаражу, як заходив ОСОБА_1 не бачив, однак побачив, що сіпнувся ОСОБА_5,відреагував не це, обернувся, та побачив, що ОСОБА_1 наносить удар сокирою з правої руки по правій стороні обличчя ОСОБА_2, а ОСОБА_2 прикриває обличчя рукою, в той ж час ОСОБА_5 перегнувся через стіл і після цього удару скрутив ОСОБА_1, а Жажа забрав сокиру; вони всі разом скрутили ОСОБА_1 та повалили його на асфальт біля гаражу; хтось викликав швидку, він – ОСОБА_4, допомагав занести ОСОБА_2 у карету швидкої допомоги, обличчя ОСОБА_2 було все в крові і,взагалі, було багато крові; ОСОБА_1 добровільно пішов до поліції разом з ОСОБА_5; також зазначив, що ОСОБА_1 живе десь в хвилинах 10 ходьби до гаража ОСОБА_2.

Показами свідка ОСОБА_6 про те, що у вересні 2017 року, коли саме він на даний час вже не пам’ятає, він вийшов у двір, де побачив ОСОБА_2, з яким раніше був знайомий та останній позвав його до свого гаражу, де святкували «день танкіста»; коли він прийшов там вже були, ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_4; він-Жажа, не пив, оскільки проходив лікування; ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сперечалися між собою з приводу національностей; потім ОСОБА_1 вийшов, не було, як йому здалося близько 3-5 хвилин; він бачив як зайшов ОСОБА_1, однак не очікував такого, ОСОБА_1 відразу наніс удар сокирою ОСОБА_2, який сидів спиною до ОСОБА_1, по голові, першого удару ОСОБА_2 не міг бачити, тому й не захистився, під час другого удару підставив руку, тоді ж всі інші зреагували, ОСОБА_5 скрутив ОСОБА_1, а він-Жажа вихватив сокиру.

Показами свідка ОСОБА_5 про те, що десь на початку вересня 2017 року він з Юренком зайшли до гаражів відсвяткувати день танкіста, випили, підійшов ОСОБА_2 і вони пішли до гаражу ОСОБА_2. Туди підійшли згодом ОСОБА_1 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 грав на баяні та співав шансон. Він, свідок ОСОБА_5, чув, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт на грунті національностей. ОСОБА_1 кинув баян та пішов, скільки його, обвинуваченого, не було він не пам’єтає, як він повернувся, він також не бачив, а коли обернувся на гомон, то вже побачив ОСОБА_1 в руках якого була сокира та ОСОБА_2 всього в крові і тоді він, свідок ОСОБА_5 відразу кинувся на ОСОБА_1 та скрутив його.

Протоколом огляду місця події від 10.09.2017 р. та фототаблицею до протоколу, в ході якого зафіксоване місце вчинення злочину, а саме гараж, який розташований біля будинку №29 по вул. Грушевського (Куйбишева) м. Новодружеська (а.с.9-11, 12-22);

Висновком судово-медичної експертизи № 207 від 15.10.2017 р., згідно якого при звернені до травматологічного відділення ЦМЛ ім. Титова 10.09.2017 р. у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: на обличчі одна рана – S образна рублена рана в ділянці носу, повік лівого ока, чола; друга рана – на волосистій частині голови в потиличній ділянці справа; третя – в ділянці правого променево-зап’ясного суглобу.;після обстеження і лікування 09.10.2017 р. виписано на амбулаторне лікування з діагнозом: « Відкрита черепно-мозкова травма, ушиб головного мозку 1 ст., відкриті переломи правої тімянної та затилочних кісток, відкриті переломи лівої лобної кістки, та лівої скулової кістки, стінки лівої орбіти та верхньої челюстної пазухи. Гемосінус. Відкритий осколковий перелом дистального епиметафізу правої лучевої кістки зі сміщенням з пошкодженням сухожилля розгинача 2-го пальця правої кисті. Виражене порушення функції правої верхньої кінцівки. Алкогольне сп'яніння». При експертизі потерпілого 17.10.2017 р. виявлені рубці в ділянці обличчя, потиличної ділянки голови справа та гіпсову циркулярну пов’язку в ділянці правого передпліччя; тілесні ушкодження, встановлені в ділянці голови в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; ушкодження в ділянці правого променево-зап’ясного суглобу мають ознаки середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я; судово-медичних даних, що зазначені ушкодження спричинені в різний проміжок часу – не має; утворилися ушкодження незадовго до звернення у лікарню, можливо за обставин, вказаних в постанові; експертизою ОСОБА_2 встановлено 3 контактних ушкодження, послідовність отримання яких встановити не можливо; всі вищезазначені ушкодження могли утворитися від завдання ударів одним твердим предметом, маючим різано-рублені властивості, можливо лезом сокири ,представленої на експертизу, або їй подібній; судово-медичні дані, що мають можливість судити про контактне взаєморозташування потерпілого і нападника в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень – відсутні; ушкодження в ділянці правого променево-зап’ясного суглобу могло утворитися внаслідок захисних рухів рукою при нанесенні ударів потерпілому; враховуючи характер рубців і ушкоджень на обличчі, експерт вважає їх не виправними ,тому що для усунення патологічних змін, які вони спричинили, необхідно додаткове оперативне втручання або косметичні операції (а.с.102-104);

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2017, в ході якого свідок ОСОБА_5 впізнав на фото ОСОБА_8, як особу яка 10.09.2017 в гаражі, який розташований біля будинку №29 по вул. Грушевського (Куйбишева) м. Новодружеська, завдала потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження сокирою (а.с.105-106);

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2017, в ході якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав на фото ОСОБА_8, як особу яка 10.09.2017 в гаражі №10, який розташований біля будинку №29 по вул. Грушевського (Куйбишева) м. Новодружеська, спричинила йому сокирою не менше 2 ударів по обличчю та руці (а.с.108-109);

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2017, в ході якого свідок ОСОБА_4 впізнав на фото ОСОБА_8, як особу яка 10.09.2017 в гаражі, який розташований біля будинку №29 по вул. Грушевського (Куйбишева) м. Новодружеська, завдала потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження сокирою (а.с.111-112);

Протоколом проведення слідчого експерименту від 21.10.2017 р. з фототаблицею до протоколу в ході якого обвинувачений ОСОБА_1 показав механізм заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, зокрема нанесення йому не менше 2-х ударів в область голови або тіла потерпілого, куди саме наносив удари не пам’ятає так, як був в стані алкогольного сп’яніння (а.с.117-125);

Протоколом огляду предмета від 23.10.2017 р., в ході якого вилучено сокиру зі слідами речовини бурого кольору схожих на кров (а.с.128-129);

Висновком судово-медичної експертизи № 212 від 23.10.2017 р., згідно якого тілесні ушкодження, встановлені при експертизі ОСОБА_2 могли утворитися в час та за обставин вказаних підозрюваним ОСОБА_1 під час слідчого експерименту за його участі (а.с.133-135);

Висновком експертизи речових доказів №185 від 23.10.2017 р., згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютинином анти-А; на джемпері об№1,3,4 ОСОБА_1 знайдена кров людини, при встановлені групової належності якої був виявлений антиген ОСОБА_7 могла походити від особи з групою А з ізогемаглютинином анти-В. Єю міг бути ОСОБА_2 Походження крові від ОСОБА_1 виключається; на джемпері об№2 ОСОБА_1 знайдена кров людини, групова належність якої не визначена так як антигени А і В не виявилися; на штанах спортивних об №5-7 ОСОБА_1 слідів крові не знайдено.

Висновком експертизи речових доказів №184 від 23.10.2017 р., згідно якого кров потерпілого ОСОБА_2 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи В з ізогемаглютинином анти-А; на сокирі об№1 знайдена кров людини, при встановлені групової належності якої був виявлений антиген ОСОБА_7 могла походити від особи з групою А з ізогемаглютинином анти-В. Єю міг бути ОСОБА_2 Походження крові від ОСОБА_1 виключається.

На підставі викладеного, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні – умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто, умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, – доведено. До посилань ж обвинуваченого на те, що він не мав наміру завдати потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та сам потерпілий спровокував його на це своїми шовіністськими висловлюваннями, суд відноситься критично і розцінює це як лінію захисту обвинуваченого, та враховує те, що відповідальність за ст. 121 КК України настає й у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження. ОСОБА_7 того, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень на кваліфікацію дій винного за ч. 1 ст. 121 КК України не впливає. Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив, що наніс точно два удари в область голови потерпілого ОСОБА_2 сокирою, не заперечував й того, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 спричиненні саме його протиправними діями. Дані покази обвинуваченого узгоджуються з показами потерпілого, показами свідків та підтвердженні дослідженими судом доказами.

Обставиною, яка пом’якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, та не визнає у якості обставини, що пом’якшує покарання – щире каяття, оскільки це не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, особу винного, який є не судимим на підставі ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується задовільно; на час затримання працював сторожем насосних станцій Привільнянської ГНС та характеризувався позитивно; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставину, що пом'якшує покарання – активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги думку потерпілого, який просив суд суворо покарати обвинуваченого, наслідки вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 12.09.2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з 11.09.2017 року. Суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. ОСОБА_7 того, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процессуального законодавства, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 11.09.2017 року по 12.09.2018 року включно, оскільки, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України). При цьому, оскільки суд прийшов до переконання про призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, суд, враховуючи положення ст.72 ч.5 КК України, вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах того самого кримінального провадження: з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Позов прокурора в інтересах Комунальної установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ», Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня імені Тітова до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого у травматологічному відділенні у період з 10.09.2017 р. по 09.10.2017 р. в розмірі 7790,56 грн. підлягає задоволенню на підставі ст. 1206 ЦК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, а саме:

-сокиру з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; майстерку синього кольору з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; футболку білого кольору з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; ключ замковий, упакований до паперового конверту; три змиви з плям речовини бурого кольору, контроль змиву та матеріал на який робився змив, контроль змиву, упаковані до трьох паперових конвертів, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами від 11.09.2017 р. (а.с.25) слід знищити;

-футболку з довгим рукавом у горизонтальну полосу сіро-синього кольору, брюки спортивного типу чорного кольору по бокам з однією вертикальною полосою сірого кольору та надписом «Sport», які належать обвинуваченому ОСОБА_1, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області відповідно до постанови про визнання речовими доказами та доручення їх до кримінального провадження від 11.09.2017 р. (а.с.69) слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1;

-6 слідів папілярних ліній , упаковані у сейф-пакет слідчого підрозділу № 3408853 (а.с.24) слід зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 12.09.2017 року накладено арешт на тимчасово вилучено майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_1, а саме на футболку з довгим рукавом у горизонтальну полосу сіро-синього кольору та брюки спортивного типу чорного кольору по бокам з однією вертикальною полосою сірого кольору та надписом «Sport», який слід скасувати.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 121 КК України, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Цивільний позов прокурора в інтересах Комунальної установи «Територіальне медичне об’єднання м. Лисичанськ», Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа Центральна міська лікарня імені Тітова до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня імені Титова ( отримувач коштів – Лисичанська комунальна лікувально-профілактична установа «Центральна міська лікарня імені Титова» ,розрахунковий рахунок 31410544700051 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, ід. Код 37800278, код платежу 24060300) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 7790 (сім тисяч сімсот дев’яносто) гривень 56 копійок.

Речові докази:

-сокиру з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; майстерку синього кольору з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; футболку білого кольору з плямами речовини бурого кольору, яка упакована до картонної коробки; ключ замковий, упакований до паперового конверту; три змиви з плям речовини бурого кольору, контроль змиву та матеріал на який робився змив, контроль змиву, упаковані до трьох паперових конвертів, які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області відповідно до постанови про визнання предметів речовими доказами від 11.09.2017 р. (а.с.25) - знищити;

-футболку з довгим рукавом у горизонтальну полосу сіро-синього кольору, брюки спортивного типу чорного кольору по бокам з однією вертикальною полосою сірого кольору та надписом «Sport», які належать обвинуваченому ОСОБА_1, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області відповідно до постанови про визнання речовими доказами та доручення їх до кримінального провадження від 11.09.2018 р. (а.с.69) - повернути обвинуваченому ОСОБА_1;

-6 слідів папілярних ліній , упаковані у сейф-пакет слідчого підрозділу № 3408853 (а.с.24) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 12.09.2017 року на тимчасово вилучено майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_1, а саме на футболку з довгим рукавом у горизонтальну полосу сіро-синього кольору та брюки спортивного типу чорного кольору по бокам з однією вертикальною полосою сірого кольору та надписом «Sport» .

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили – залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування останнього під вартою з 11 вересня 2017 року по 12 вересня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув’язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому.

Суддя: Д.Ю. Луньова