Постанова № 76455496, 14.09.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 332/2807/17 Головуючий у 1-й інстанції: Марченко Н.В.

Провадження № 22-ц/778/2150/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

Бєлки В.Ю.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу Благодійної установи ГОСПИС «Архангела Михаїла» у особі директора Гальчанського Володимира Олексійовича на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2018 року та додаткове рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Благодійної установи ГОСПИС «Архангела Михаїла» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до БУ ГОСПИС "Архангела Михаїла" про стягнення заборгованості по оплаті праці, відпускних та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 19.07.2013р. по 14.09.2017р. вона працювала головним бухгалтером благодійної установи ГОСПИС"Архангела Михаїла". 14.09.2017р. її звільнено з роботи з благодійної установи ГОСПИС "Архангела Михаїла" за ст. 40 п. 4 КЗпП України, про що видано наказ про припинення трудового договору та внесено запис до трудової книжки. В день звільнення вона приходила на роботу, але після повідомлення їй про звільнення пішла з роботи, не дочекавшись кінця робочого дня, трудову книжку та розрахункові кошти їй не було видано.

25.09.2017 року вона отримала трудову книжку, але остаточного розрахунку з нею проведено не було. Тому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за вересень, компенсацію за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у загальній сумі 12 942,16 грн.

Після пред»явлення позову до суду позивачу було частково виплачено розрахункові, але не в повному обсягу, тому вона уточнила розмір заборгованості, визначивши заборгованість за 1 робочий день у вересні в сумі 160,32 грн., за 7 днів відпустки у розмірі 1 097,60 грн., а також збільшила розмірі періоду, за який слід нарахувати середній заробіток за час затримки розрахунку та, відповідно, суму до стягнення - 45 136,98 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Благодійної установи ГОСПИС "Архангела Михаїла" на користь ОСОБА_4 заборгованість по заробітній платі в сумі 160 грн. 31 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 25.09.2017 року по 22.03.2018 року в сумі 43 942,88 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2018 року допущено негайне виконання рішення в межах середньої заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2018р. внесені виправлення у рішення суду від 22.03.2018р. в частині кількості робочих днів затримки розрахунку при звільненні з 131 на 125 робочих днів, а також виправлено арифметичну помилку у нарахуванні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, внаслідок якої замість суми 43942,88 грн. визначено до стягнення суму 29 852,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, БУ ГОСПИС «Архангела Михаїла» у особі директора Галчанського В.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним матеріалам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із ст. 274 ч. 1, п.2 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Даний спір підлягає під вказане визначення наведеної норми закону.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19.07.2013р. по 14.09.2017р. ОСОБА_4 працювала головним бухгалтером благодійної установи ГОСПИС" Архангела Михаїла", що підтверджено копією трудової книжки. (а.с. 8)

14.09.2017р. її звільнено з роботи з благодійної установи ГОСПИС "Архангела Михаїла" за ст. 40 п. 4 КЗпП України, про що видано наказ про припинення трудового договору та внесено запис до трудової книжки.(а.с. 8)

Суд встановив, що в день звільнення ОСОБА_4 була відсутня на роботі, тому їй було направлено повідомлення про необхідність з'явитися для отримання трудової книжки. (а.с. 9).

25.09.2017р. вона отримала трудову книжку, але остаточний розрахунок з нею проведений в цей день не був.

03.10.2017р. з ОСОБА_4 було проведено частковий розрахунок за 9 відпрацьованих робочих днів у вересні 2017 року, з 01.09.2017р. по 14.09.2017р., що підтверджено довідкою ГОСПИС "Архангела Михаїла" (а.с. 20).

05.10.2017 року з ОСОБА_4 було проведено частковий розрахунок за невикористану

відпустку в сумі 2430,20 грн., та 10.11.2017р. з ОСОБА_4 було проведено остаточний

розрахунок за невикористану відпустку в сумі 1518,88 грн. (а.с. 20, 28-31).

ОСОБА_4 в уточненому позові вказувала, що залишились невиплаченими зарплата за 1 робочий день в сумі 160,31 грн. та компенсація за 7 днів відпустки у розмірі 1 097,60 грн.,

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції визнав їх частково обґрунтованими щодо заборгованості за 1 робочий день в сумі 160,31 грн., а тому визнав обґрунтованими вимоги і за ст. 117 КЗпП України.

ОСОБА_4 рішення суду не оскаржила в частині відмови у стягненні компенсації за невикористану відпустку.

Відповідач оскаржив рішення з тих підстав, що повністю розрахувався з ОСОБА_4 з моменту прийняття на роботу іншого бухгалтера, тому суд безпідставно стягнув заборгованість, якої на цей час не існує. Вказує, що не мається його вини у нездійсненні в день звільнення позивача розрахунку з нею.

Колегія суддів знаходить обгрунтованою апеляційну скаргу, оскільки її доводи відповідають наявним у справі документам, які судом не були досліджені ретельно та всебічно, у зв»язку з чим постановлено помилкове рішення.

Позивач ОСОБА_4 працювала у ГОСПИСу головним бухгалтером, хоча підлеглих працівників у неї не було. Тобто на 14 співробітників працював 1 бухгалтер - ОСОБА_4, якій було вмінено в обов'язок ще й ведення трудових книжок співробітників. Працювала на умовах п»ятиденного робочого тижня, з двома вихідними днями у суботу та неділю.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2017р. ОСОБА_4 звільнено з роботи з благодійної установи ГОСПИС "Архангела Михаїла" за прогул.

Після 14.09.2017р., знаючи про своє звільнення, про що зазначає в своїй позовній заяві, ОСОБА_4 не приходила до установи ні за трудовою книжкою, ні за розрахунком. Тобто, на дуку колегії, без поважних причин.

При цьому, колегією встановлено за доводами позовної заяви, що 14.09.2017р. вона була на роботі тільки до моменту сповіщення їй про її звільнення, та до закінчення робочого дня пішла з роботи. Тому відповідач не оформив їй трудову книжки, яку остання утримувала у себе як особа, на яку було покладено обов»язок з ведення трудових книжок працівників установи, а також не розрахувався з позивачем.

Встановлено, що у вересні 2017р. до моменту звільнення позивача було 10 робочих днів, з яких один у позивача був прогулом, а 12 і 13 вересня, як вказує у позовній заяві позивач, вона на роботі не була, оскільки проходила обстеження. Тобто всього відпрацьовано позивачем у вересні 2017р. було 7 робочих днів, а не 10, як в уточненій позовній заяві вказує позивач, та безпідставно встановив суд всупереч наявним матеріалам справи.

З довідки № 37 від 14.11.2017р., наданої БУ ГОСПИС «Архангела Михаїла», вбачається, що ОСОБА_4 отримала заробітну плату за вересень за 9 робочих днів в сумі 1 202,33 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2430,20 грн., які були перераховані позивачу на банківську зарплатну картку 05.10.2017р., а 10.11.2017р. їй на картку було перераховано також компенсацію за невикористану тарифну відпустку за 10 днів в сумі 1518,88 грн., що підтверджується наданою банківською випискою по картрахунку позивача ( а.с. 20, 32).

Таким чином, з позивачем станом на 10.11.2017р. було здійснено повний остаточний розрахунок, та відповідач не мав перед нею заборгованості за один робочий день, як помилково вважав суд. Тому підстав для стягнення зарплати за 1 робочий день у суду не було. Та на теперішній час існує навіть переплата.

Таким чином, станом на час постановлення оскаржуваного рішення остаточний розрахунок відповідача з ОСОБА_4 був повністю виконаний, а тому піддав для стягнення будь-яких сум на користь позивача не мається.

Між тим, колегія вказує на те, що в остаточному розрахунку все ж відбулась затримка з 25.09.2017р., коли ОСОБА_4 з»явилась за трудовою книжкою та коштами до установи, і до моменту виплати їй останньої суми заборгованості - 10.11.2017р.

З цього приводу апеляційний суд наголошує на наступних обставинах.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підставою відповідальності підприємства, установи, організації відповідно до вказаної статті 117 КЗпП України, є склад правопорушення, який включає два юридичних факти - порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КзПП України ) та вина власника.

Вбачається, і цей факт ніким не оспорюється, що Благодійна установа ГОСПИС «Архангела Михаїла» створена на добровільних і благодійних засадах, діяльність якої спрямована на здійснення соціального догляду за безнадійно хворими мешканцями м. Запоріжжя та участь у наданні їм медичної допомоги.

Згідно із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», благодійна організація - недержавна організація, головною метою діяльності якої є благодійна діяльність в інтересах суспільства або окремих категорій осіб; благодійна діяльність - безкоштовна діяльність, яка не передбачає отримання прибутку від цього.

Благодійна організація існує на пожертви благодійників або спонсорів, а тому не має ніякого самостійного доходу, за рахунок якого можливо було виплачувати будь-які інші кошти, не передбачені кошторисом, яким визначаються лише видатки щодо утримання та лікування хворих та на оплату праці персоналу.

Крім того, колегія вважає, що є обгрунтованими ствердження відповідача, що не мається вини ГОСПИСу у непроведенні своєчасного остаточного розрахунку з позивачем з огляду на наступні обставини.

Так, після звільнення позивача ГОСПИС не мав бухгалтера, який міг би здійснити нарахування позивачеві зарплати та компенсації за невикористану відпустку, що стало можливим лише після прийняття на роботу нового бухгалтера у жовтні 2017р.

Та саме з цього часу відбулось нарахування та виплата заборгованості позивачеві із перерахуванням коштів платежами від 05.10.2017р. та 10.11.2017р.

Таким чином, вказані обставини унеможливили фактичний розрахунок в день звільнення позивача та в день звернення за розрахунком 25.09.2017р., оскільки у ГОСПИСу виникли відповідні труднощі у нарахуванні розрахункових коштів.

Отже, БУ ГОСПИС "Архангела Михаїла" діяв відповідно до чинного законодавства, приймав міри для видачі розрахункових коштів позивачу, проявляв дбайливість щодо цього питання, тому колегія вважає, що за таких вищевикладених обставин відсутня вина відповідача у несвоєчасному здійсненні остаточного розрахунку з позивачем.

Оскільки встановлено та підтверджено документально, що відповідач не міг виплатити розрахункові кошти позивачу ОСОБА_4 у терміни, визначені ст. 116 КзПП України в силу вищевказаних перешкод (відсутність уповноваженої особи - бухгалтера та труднощів, пов'язані із прийняттям на цю посаду фахівця, адже благодійна діяльність передбачає безкоштовну діяльність, без мети отримання прибутку), що виключає вину БУ ГОСПИС "Архангела Михаїла".

З огляду на зазначене, апеляційним судом встановлено та підтверджено документально, що вина відповідача у несвоєчасному розрахунку позивача при звільненні відсутня, а тому, підстав для задоволення позову немає.

Зважаючи на вказані обставини, апеляційний суд у відповідності до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує ухвалене у справі рішення із постановленням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4 за заявленими нею підставами.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат за позовом про стягнення заробітної плати, то сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір в сумі 960 грн. підлягає компенсації відповідачеві за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 376, 381, 382-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Благодійної установи ГОСПИС «Архангела Михаїла» у особі директора Гальчанського Володимира Олексійовича задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2018 року та додаткове рішення від 30 березня 2018 року у цій справі скасувати.

Позов ОСОБА_4 до Благодійної установи ГОСПИС «Архангела Михаїла» про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без задоволення.

Судові витрати Благодійної установи ГОСПИС «Архангела Михаїла» в сумі 960 грн. компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складений 14 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: