Постанова № 76454547, 11.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/521/18 Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 22-ц/780/3660/18 Доповідач у 2 інстанції Лівінський С. В.Категорія 49 11.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року м. Київ

Справа № 379/521/18-ц

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів:

Лівінського С.В. (суддя-доповідач),

Матвієнко Ю.О.,

Олійника В.І.,

секретар судового засідання Дрозд Р.І.,

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Таращанського районного суду Київської області, у складі судді Василенка О.М., від 08 червня 2018 року, (повний текст рішення складений 15 червня 2018 року)

В С Т А Н О В И В:

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом. Просила збільшити розмір аліментів, який встановлений рішенням Таращанського районного суду Київської області від 28 липня 2014 року в справі №379/1761/14 та стягувати щомісячно із відповідача, аліменти на утримання дочок: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 500 грн..

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що через зміну діючого законодавства, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому, просить змінити даний розмір.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 08 червня 2018 року змінено розмір аліментів, що з стягуються ОСОБА_5 за рішенням Таращанського районного суду Київської області від 28 липня 2014 року на користь ОСОБА_4 на утримання дочок: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача на кожну дитину окремо, але не менше ніж 30 відсотків для прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 18 липня 2014 року.

Збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Таращанського районного суду Київської області від 28 липня 2014 року у цивільній справі №379/1761/14-ц, та стягувати з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітніх дочок: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття, починаючи з 25 квітня 2018 року. Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Таращанського районного суду № 379/1761/14-ц від 28 липня 2014 року - відкликано.

ОСОБА_5 з рішенням суду не погодився та 06 липня 2018 року подав апеляційну скаргу. Просив рішення змінити в частині стягнення аліментів зменшивши їх розмір з ? частини на 1/3 частину та скасувати стягнення 500 грн.

Свої заперечення на апеляційну скаргу подала ОСОБА_4 Вважала її необґрунтованою, а рішення суду - законним. Про дату, час і місце розгляду справи вона була повідомлена належним чином, однак до суду не з'явилася, що, відповідно до ст. 372 ЦПК України, не перешкоджало розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про зміну розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, а тому, з вказаних підстав мінімальний розмір аліментів підлягає зміні.

Разом з тим, зазначеним вище вимогам закону судове рішення не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивач в порушення наведених вимог Сімейного кодексу України доказів на підтвердження зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я суду не надала.

Щодо зміни визначеного положеннями Сімейного кодексу України мінімального розміру аліментів, то ця обставина сама по собі, на думку колегії суддів, не підставою, в розумінні положень ст. 192 СК України, для зменшення або збільшення розміру аліментів, за виключенням мінімального їх розміру.

Наведене районним судом залишене поза увагою, тому, колегія суддів вважає, що рішення районного суду, на підставі п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому колегія суду знайшла за можливе, через неправильне застосування судом норм матеріального права, вийти за межі доводів апеляційної скарги.

Крім того, обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ч. 6 ст. 259, ст. 268, п. 2) ч. 1 ст. 374, п. 4) ч. 1 ст. 376, ст. 381- 384 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 08 червня 2018 року скасувати.

Ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду касаційної інстанції. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше, як за п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Судді: С.В. Лівінський,

Ю.О. Матвієнко

В.І. Олійник